До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Як вийти з мертвої точки (матеріал 2)

Як вийти з мертвої точки (матеріал 2)
Джерело матеріалу:

Психолог Анна Кір'янова в статті розповість, що таке стан «мертвої точки» та як з нього можна вийти


«Мертва точка» — цей термін наявний механіці та в спорті. Все «застрягло», зупинилося, прийшло в крайній стан і вийти з цього стану не може: і двигун, й організм. Навантаження дуже велике; людина не може більше бігти, вона ось-ось впаде! Всі ресурси організму вичерпані, — але це не так. Якщо продовжити рух через силу, докласти ще крихітне зусилля «з останніх сил», організм адаптується до навантаження і прийде «друге дихання». І поршень у двигуні продовжить роботу.

Стан «мертва точка»: як він проявляється і як з нього вийти

Вся річ ось у цьому останньому маленькому зусиллі, яке чарівним чином все змінює й оживляє. У житті теж бувають періоди тупика і застою, з яких вийти надзвичайно важко. Життя немов зупиняється, «зависає»; величезні зусилля витрачаються на те, щоб жити і вижити в такій ситуації. Справи занепадають, допомоги чекати нізвідки, будь-які спроби щось змінити на краще виявляються марними, фінанси витрачаються на підтримку життя, на сплату боргів, на необхідні платежі, особисті відносини, робота — починають нагадувати замкнене коло, розірвати яке неможливо. Схоже на авто, що забуксувало в снігу — чим більше тиснути на газ, тим гірша справа. Й автівка закопується дедалі глибше, і бензин витрачається, і двигун псується — а з місця зрушити неможливо. І людині дають поради, якими неможливо скористатися; це ще більше погіршує відчай і депресію. І з кожним днем тане надія колись вийти з «мертвої точки», попри всі зусилля...

Цей стан знайомий багатьом — виникає відчуття, що ми замкнені в порожній кімнаті без вікон і без дверей. І ходимо, ходимо по периметру, ламаючи голову — що робити? А стан погіршується, як у Бісмарка, який теж одного разу потрапив у «мертву точку». Він володів потужною волею, величезним досвідом, силою духу та інтелектом — але що з того? Іноді обставини складаються так, що найрозумніша і найсильніша людина може впасти у відчай. З великого державного діяча Бісмарк перетворився на п'яницю, ненажеру і наркозалежного старигана; виглядав він жахливо, а сили його танули з кожним днем. Танули і шанси знов домогтися успіху після низки поразок. Так і загинув би безславно Залізний Канцлер, якби доля не звела його з одним лікарем. Який перенаправив думки і зусилля опального державного діяча на вирішення маленької проблеми — маленької в порівнянні з тими масштабними державними питаннями, які звик вирішувати Бісмарк.

Лікар наполіг на тому, примусив Бісмарка займатися не глобальними проблемами, а звернути увагу на своє здоров'я. Змусив впорядкувати життя, змінити спосіб життя: під впливом лікаря Бісмарк почав дотримуватися режиму дня і суворої дієти. Налагодив сон, привчивши себе прокидатися й лягати в один і той самий час — це було дуже важко, адже здоров'я канцлера було абсолютно розхитане. Бісмарк відмовився від спиртного і від різноманітних наркотичних засобів, якими в ті часи лікували всі хвороби… І через деякий час знову прийшов до влади на жах ворогам і на радість друзям. Його проблеми почали вирішуватися — але почали вирішуватися не з глобальних кроків і переворотів, а з наймінімальніших зусиль — з турботи про власне здоров'я, з упорядкування власного життя.

Лікарю вдалося не тільки повернути Бісмарку втрачену душевну рівновагу; йому вдалося допомогти у вирішенні ключових проблем; з гладкого ненажери і п'яниці перетворити людину в успішного державного діяча. Вихід з «мертвої точки» стався за рахунок вирішення іншої проблеми, доступної для вирішення — з проблеми поведінки і здоров'я. Іноді ми не можемо контролювати і змінювати об'єктивні обставини; вони нам непідвладні. Але ми можемо змінювати те, що в межах доступності, так би мовити — зайнятися поліпшенням свого здоров'я, відновленням енергії, пізнавати нове, здобувати освіту, створювати щось, творити… Здавалося б, який зв'язок між довгим і безуспішним пошуком роботи, коли на співбесіді відмовляють раз по раз, і відвідуванням фітнес-клубу, наприклад? А зв'язок є. Найменші успіхи в спорті й позитивні зміни на рівні тіла, гордість за свою волю, радість від кожного скинутого кілограма — це позитивне підкріплення. Це успіх. Це перемога. А кожна маленька перемога дає ресурс для вирішення глобальної проблеми. Дає ту життєву енергію, якої так бракує в «мертвій точці».

В особистих стосунках теж може виникнути «зависання», низка невдач або повна порожнеча. І докладати надзвичайних зусиль немає сенсу; ми немов залишаємося в ліфті, що застряг між поверхами. Одна і та ж ситуація висмоктує останні сили і призводить до почуття безнадії — стільки зусиль докладено, стільки надій звалилося, а виходу немає! Але можна зайнятися чимось іншим, тим, що ми можемо змінювати на краще і контролювати — почати отримувати освіту, навчатися новому ремеслу, займатися своєю зовнішністю чи збагачувати внутрішній світ, брати участь у благодійних проектах… Дуже багато занять можна знайти навіть в найбільш безвихідному тупику; але так вже людина влаштована — вона продовжує нервово тиснути на газ, застрягає все сильніше, втрачаючи ресурс і надію...

Однак маленькі кроки, «бебі степз», як називають це психологи, здатні потроху вивести нас із глухого кута — хоча, на перший погляд, ми йдемо не в той бік, куди хотіли! Але так і з автівкою — іноді треба дати задній хід, щоб вибратися з пастки. Або вимкнути комп'ютер примусово, якщо він «завис»; дати йому відпочити і перезавантажити. Цей спосіб може спрацювати: заняття конструктивною діяльністю, досягнення маленьких перемог, рух через силу — маленькими дитячими кроками. Головне — не зупинятися і продовжувати докладати зусилля. Це перший спосіб виходу.

Другий спосіб — це «генеральне прибирання». У найпростішому розумінні — це наведення ладу на своїй особистій території. Для початку слід позбутися мотлоху. Старі зламані або зношені речі, предмети, які вам не подобаються, викликають внутрішнє відторгнення, але ще мають цінність, все, що зберігається за принципом «раптом знадобиться» — усього цього краще позбутися. Гарне, добротне — віддати нужденним. Погане — просто винести на смітник і піти, не озираючись… Це непросто; щось всередині протестуватиме і заважатиме. Ви самі здивуєтеся, наскільки складно розібрати купи непотребу, що зібралися на лоджії, в коморі, в шафі або в гаражі; немовби старі речі — живі, немовби непотріб відганяє вас від себе і шепоче: «Я тобі ще згоджуся!»...

Був випадок в практиці, коли немолодий викладач університету тяжко захворів і лікування не давало результатів. Щойно його виписували з лікарні додому, стан його погіршувався і знову з'являлися симптоми хвороби. Він жив сам; квартира його була сповнена старих і дивних речей, які втратили цінність, не мали практичного застосування, але були йому дорогі як пам'ять про померлу маму. Пожовклі мереживні серветки, старі тріснуті чашки, вицвілі накидки на кріслах, облуплені картинки на стінах; навіть в шафах висіли мамині пальта. Та й його пальто теж знайшлося в шафі — він в цьому картатому пальті з хлястиком ходив до четвертого класу сорок років тому… І всюди — фотографії, на яких вже важко розгледіти обличчя давно померлих людей. За наполяганням друзів, професор все ж зважився на очищення простору; його стан був тяжким і небезпечним. Кілька днів з квартири виносили старі речі, задихаючись від пилу і ще від чогось тяжкого, похмурого, такого, що важко описати словами; слово «енергія» більше пасує. Вимили підлогу й вікна, замість старих дірявих штор повісили дешеві, але свіжі фіранки, квартира стала великою і чистою — і професор одужав!

Цей спосіб застосовують з давніх-давен: очищення і впорядкування простору навколо себе можуть бути потужним і дієвим засобом. З давніх-давен мили підлоги після виносу небіжчика, роздавали незаможним або приносили в жертву, спалюючи, його особисті речі; так дотримувалися «психогігіени» і позбавлялися влади минулого. Тому що треба жити далі; і треба, щоб хотілося жити!

Американські вчені експериментально довели, що прибирання корисне для здоров'я, фізичного і психічного: п'ятистам добровольцям було запропоновано протягом 20 хвилин проводити прибирання в експериментальній кімнаті. Перед цим добровольці пройшли тест на визначення їхнього поточного стану. А після експерименту 60 відсотків учасників об'єктивно почувалися більш щасливими і стриманими, умиротвореними й задоволеними — це багато. Решта не відчули змін — в крайньому разі, прибирання їм точно не зашкодило. Але хтозна, як потім склалися обставини в житті цих людей? Можливо, стало відбуватися щось хороше, коли вони почали прибиратися на своїй власній території, приводити до ладу своє власне життя? Експеримент же стосувався тільки психологічного стану після 20-хвилинного прибирання чужої кімнати; а люди століттями знали, як важливо іноді навести лад у власній оселі! Викинути мотлох — і в голові проясниться. І менше стане перешкод в житті. І підуть хвороби, нездужання, неміч і туга… Розставити все на свої місця, розкласти по поличках — саме ці слова стосуються не тільки прибирання в будинку; вони стосуються всього нашого життя. Це теж відмінний спосіб вийти з «мертвої точки», знайти втрачену душевну рівновагу. І прибратися треба не тільки в житловому помешканні чи в офісі.

Згадаю, до речі, як в одній невеликій компанії припинився бізнес, виник повний застій, клієнти перестали звертатися за послугами і навіть не заходили в приміщення… А в коморі стояла новорічна ялинка з іграшками, яку забули прибрати — або полінувалися. Ялинка була штучною, але вона потворно зігнулася, втратила колір і форму, з неї так і не зняли мішуру й іграшки; вона стала похмурим фетишем невдач і застою. Символом забуття і смерті бізнесу. Після того, як все привели до ладу і переглянули своє ставлення до чистоти простору — справи поступово пішли на краще. Бізнес вийшов з мертвої точки!

Упорядкувати, а потім очистити потрібно й інформаційне поле. Це найбільш складний і таємничий процес, хоча на вигляд — найпростіший. Слід розібратися зі списком контактів у своєму телефоні, в комп'ютері, з контактами в соціальних мережах — іноді непотрібні старі контакти страшніші від мотлоху в квартирі. І можна знову відчути в душі дивний опір, коли доведеться видаляти контакти й листування. Немов невідома темна сила змушує нас «прилипнути» до минулого, якого вже нема.

Є такий вислів «мертвий акаунт» — сторінка, яку ніхто давним-давно не використовує. Кинув її власник або навіть насправді помер, а ця сторінка — в списку ваших друзів. Це ваш друг-привид. Або листування з людиною, яка завдала вам багато болю і переживань; або розповіді про ситуації, які колись були дуже болючими й актуальними, а зараз викликають смуток і погані спогади, — навіщо це зберігати? Навіщо носити з собою в телефоні номери мерців чи ворогів, просто людей, які давно пішли з вашого життя? Навіщо мати в «друзях» тих, хто пише погане, засмучує вас, нагадує про минулі травми і нещастя, тих, з ким пов'язані найгірші асоціації? Це шкідливо і небезпечно. Потрібно без гніву і смутку видалити все непотрібне, тяжке; найцікавіше, що іноді саме там — корінь зла. Серед цих «сміттєвих контактів» зачаївся той, хто бажає вам зла, обмовляє або стежить.

Іноді з подивом люди розповідали про те, як видаляли контакти людини, з якою давно не спілкувалися і не відчували найменшого бажання спілкуватися. При самій згадці про цю людину вже ставало зле — у спогадів сильна влада над нами. Варто було видалити контакт такої «примари минулого» — і буквально за день ця людина починала наполегливо телефонувати, писати, нагадувати про себе… Експерименти із встановлення уявного зв'язку показали, що зв'язок між людьми існує і не залежить від відстані чи давності спілкування. Негативний контакт може бути причиною ось цієї «мертвої точки», в яку ви потрапили. І, якщо віддалена особа починає активно нагадувати про себе, можливо, ви потрапили в точку! «Легкий вовк на помині», — так повністю звучить старовинна приказка. І негативно налаштована щодо вас людина миттєво іноді реагує на спроби цей контакт перервати!

Ці два способи — спосіб руху маленькими кроками через силу і спосіб очищення — працюють на практиці, я спостерігала багато разів корисні результати й вирішення проблеми. Проте слід сказати ще ось що: іноді «мертва точка» — це дійсно стіна. Дійсно тупик. Так би мовити, «цеглина» на дорожньому знаку. «Немає сенсу ловити лосося в озері, якщо в озері немає лосося», — написав колись Воттлз. Можливо, ви ловите лосося не в тому озері. Й доведеться змотувати вудки і шукати інші варіанти. Та й було за що, чи не так? Адже так непросто вийти живим і неушкодженим з «мертвої точки»...

Анна Кір'янова

+2
75
RSS
13:22
+1
Як бачите, в «мертву точку» потрапляють іноді навіть видатні люди!.. _не_знаю
17:49
+1
Корисна інформація. Я й не знав, що Бісмарк був гірким п'яницею… Метод малих кроків я люблю і сам застосовую. Головне: знайти за що себе похвалити: от молодець Анатолій, що додумався до цього!
Корисна інформація. Я й не знав, що Бісмарк був гірким п'яницею…

Він не був гірким п'яницею — просто у нього іноді ставалися життєві кризи. Про одну з них (що сталася в пізні роки) українська Вікіпедія повідомляє наступне:

Через пристрасть до політики та постійну боротьбу за владу, Бісмарк був радий інколи скинути з себе вагу цих обов'язків. Вже 1872 він скаржився: «мої сили вичерпано, я більше не можу». За часи перебування на посаді канцлера Бісмарк не лише фізично виснажився, його здоров'я також погіршилось. Усе частіше він мусив залишатись в своїх маєтках місяцями. Він пив та їв понад міру. Його вага весь час збільшувалась, і 1879 року він вже важив 247 фунтів (112 кг). У нього з'явилось багато хвороб, деякі з них стали хронічними, зокрема ревматизм, запалення вен, порушення травлення, геморой та перш за все безсоння викликане нестриманістю. Окрім зловживання алкогольними напоями та паління тютюну, сучасники розповідали про вживання морфію. Лише Ернсту Швенінгеру вдалось переконати Бісмарка в 1880-ті дотримуватись здорового способу життя.

Відомості в російській Вікіпедії трохи інші (переклад мій):

Вибори 1881 року обернулися для Бісмарка поразкою: консервативні партії й ліберали Бісмарка поступилися партії «Центру», прогресивним лібералам і соціалістам. Ситуація стала ще серйознішою, коли опозиційні партії об'єдналися для того, щоб урізати витрати на утримання армії. Вкотре виникла небезпека, що Бісмарк не втримається в кріслі канцлера. Постійна робота і хвилювання підірвали здоров'я Бісмарка — він погладшав і захворів на безсоння. Здоров'я йому допоміг повернути лікар Швенігер, який посадив канцлера на дієту і заборонив пити міцні вина. Результат не змусив себе чекати — дуже скоро до канцлера повернулася колишня працездатність і він взявся за справи з новою силою.
… заборонив пити міцні вина… _підморгування
22:23
+1
Іноді з подивом люди розповідали про те, як видаляли контакти людини, з якою давно не спілкувалися і не відчували найменшого бажання спілкуватися.


Іноді таким людьми стають і родичі!

Випадкові Дописи