УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх на сайті тут, або в групі підтримки в Телеграмі тут.

Сучасний вірш про Миколая

Сучасний вірш про Миколая
Джерело матеріалу:

Вірш про сучасних дітей і свято Миколая, авторства тернополянки Галини Заболотної, збирає сотні поширень, коментарів та вподобань у соцмережі Facebook.

У небі, небі темному,

Де ходить Миколай,

Листів вже назбиралось,

Хоч в вогнище скидай.

А в тих листах написано

Мільйони побажань,

За голову хапається

Старенький бородань.

Колись в молитві радісній

Прохали дітлахи

отримати цукерочки,

ведмедики, ляльки,

Чи пряника, чи коника,

чи книжечку, чи м’яч,

Тепер таке прохають всі,

Що хоч сідай і плач.

Данилко он, з Тернополя,

замовив гіроборд,

І це серед замовлень ще

Далеко не рекорд.

Прохає Настя лялечку,

Таку, немов жива.

І у старця небесного

Сивіє голова.

Бо він пройшов крамницями –

Отетерів від цін.

Та ж народити справжню

Дешевше буде всім.

В листі від Олі-скромниці –

Якийсь магічний ЛОЛ,

«І ноутбук» – дописано.

Старець за валідол.

Тут просить Вітя Леґо,

Наталя Чічілав,

Олежик дрон потужний

Для себе забажав.

Іринка хоче епла,

Не старшого, ніж «шість»,

Сашко – боксерську грушу,

щоби зганяти злість,

Ігорчик про навушники

Фірмові попросив,

«Щоб не якась дєшовка» –

в листі наголосив.

Олеся хоче шубку

(і ляльці, і собі),

І золоті прикраси,

і пірсинг на губі,

Василько просить тачку,

щоб їзили батьки…

Поставили задачку

Старому малюки…

І журиться старенький

на хмарці крижаній,

Ніяк не зрозуміє,

коли відбувся збій.

Чи, може, сам і винен,

бо тупо завтикав,

Коли літ з 20 тому

він скромність роздавав.

І діти виростали,

Батьками стали всі,

Не вміють відмовляти

Ні дітям, ні собі.

І просять в Миколая,

без міри, ще і ще,

І забувають часом,

З чого почалось все.

Коли на перше місце

Велична і свята

Ставала дуже скромно

Сердечна доброта.

Коли святий Микола

Від себе відбирав,

А всім нужденним, бідним

У скруті помагав.

У небі, небі темному,

Де Миколай живе,

Великий жовтий місяць

Усміхнено пливе.

І старець посміхається,

Багато бачив він…

Листи згрібає жменями –

розпалює камін.

Йому старому й мудрому,

Все видно ізгори.

Він знає – тільки вибрані

отримують дари.

+3
97
RSS
А ви вже написали листи до Миколая?
Ми давно написали казку й ознайомили з нею світочан!


_ура _ура _ура
Казка дуже гарна.
01:38
+1
Ми скромні. Жменька цукерок і то було б за щастя. Насправді, я в дитинстві ніколи не отримувала подарунки на новий рік. А про Миколая, навіть і не чула. Однак скільки було радості купувати ялинку на Володимирському ринку, нести додому, потім прикрашати її. Одягати в святкові сукні ляльок та висаджувати поряд з ватяним Дідом Морозом. А прикраси які були надзвичайні (багато з них в мене ще й досі збереглися). Емоції зашкалювали, коли ходили до міської ялинки, яку встановлювали на сходинках біля філармонії. Навкруги ялинки, на холоді, тупцювали Діди в червоних шубах, з якими можна було фотографуватися.

Це ми на тодішній площі Жовтневої революції.
Мабуть, зима 1986-1987 років.
14:16
+3
Точно: Він знає — тільки вибрані отримують дари.

Випадкові Дописи