УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх на сайті тут, або в групі підтримки в Телеграмі тут.

Косатки-бабусі няньчать своїх онуків

Косатки-бабусі няньчать своїх онуків
Джерело матеріалу:

Зокрема, вони водять молодших нащадків у багаті на їжу місця в часи скрути, ділячись таким чином набутим з роками досвідом.

Дбайливі косатки-бабусі допомагають своїм онукам вижити. Зокрема, вони більше дбають про потомство свого роду в часи нестачі їжі. Про це йдеться в результатах нового дослідження, яке проливає світло на еволюційну роль менопаузи. 

Як пише The Guardian, самки косаток втрачають здатність розмножуватися у 30-40 років. Однак, після цього вони ще можуть жити десятиліттями. Такий феномен притаманний лише людям і чотирьом іншим видам ссавців, кожен з яких належить до китових.

Вважалося, що ця особливість з’явилася еволюційно, тому що вона дозволила самкам після репродуктивного періоду допомагати своєму розширеному роду. У людей цей феномен називають «ефектом бабці». Однак, у китових існування такого явища не перевіряли аж до цієї пори. 

«Це перший нелюдський приклад ефекту бабці у видів, для яких характерна менопауза», — сказав автор дослідження Даніел Франкс з Університету Йорка. 

«Щось подібне спостерігалося у слонів. Але вони не втрачають здатність розмножуватися до кінця життя. Ми наразі знаємо лише про п’ять видів, у яких наступає менопауза. Серед інших гринди короткоплавцеві, нарвали й білуги», — сказав він. 

В своєму дослідженні Франкс і його колеги проаналізували дані за більш ніж 40 років спостережень за двома групами косаток, які живуть біля штату Вашингтон у США і канадської Британської Колумбії. Особин відрізняли за унікальними формами плавців, за шрамами й порізами. 

А їхню стать визначали за пігментацією в районі статевих органів й розмірами плавців у дорослих особин. Відносини між косатками були визначені за допомогою спостережень за соціальною організацією. Матері, приміром, постійно тримаються поближче до своїх молодших нащадків. Команда дослідників зосередила свою увагу на 378 особинах, які мали бабусь по материній лінії. 

Вони виявили, що серед косаток, чиї бабці померли за останні два роки, спостерігалася в 4,5 разів вища смертність, ніж у тих, чий предок був ще живий. Цей ефект особливо посилився в роки скорочення популяції риби. 

«Ми виявили, що косатки бабусі водять групу по багатих на їжу місцях, що дуже важливо в скрутні часи. Вони також напряму діляться їжею з молодшими родичами. Ми також підозрюємо, що вони няньчать молоде покоління», — сказав Франкс. 

Разом з тим, для вчених лишається загадкою, чому самки косаток втрачають фертильність по середині свого життя. Адже, приміром, у слонів бабці теж допомагають няньчити онуків, але при цьому продовжують і самі спарюватися.

+3
75
RSS
23:32
+3
На цю тему є класний випуск №47 програми «Все как у зверей». Рекомендую:


_чудово _чудово _чудово
03:40
+2
«Це перший нелюдський приклад ефекту бабці у видів, для яких характерна менопауза», — сказав автор дослідження Даніел Франкс з Університету Йорка.

Ага, а ще від гриндів забув згадати:
Насправді, згадав.
Ми наразі знаємо лише про п’ять видів, у яких наступає менопауза. Серед інших гринди короткоплавцеві, нарвали й білуги.
13:25 (відредаговано)
+2
Взажає об'єм досліджень і їхня специфіка: море, і глибина. А самки яких видів не мають місячних? Мабуть, примати точно.
Місячні — це суто примочка біологічного виду homo sapiens!
22:21
+2
Тоді до чого тоді: менопауза у китових?
02:42 (відредаговано)
+1
Менопауза — це нездатність самиці вагітніти. Просто походження терміну пов'язане з тим, що у самиці біологічного виду homo sapiens (жінки) настання періоду життя, коли вона втрачає здатність завагітніти, супроводжується припиненням менструацій. Оскільки це надто показова зовнішня ознака, то її і взяли за основу утворення відповідного терміну.
_не_знаю

Таке з термінами буває. Наприклад, ніхто не здатен пояснити, чому морську свинку назвали морською свинкою — адже ця тваринка не схожа на свинку й жодним чином не пов'язана з морем!..



Або візьми бегемота/гіпопотама. Давньогрецькою "ί̔ππος" означає «кінь», "ποταμός" — «річка», тому «гіпопотам» — це буквально «річковий кінь». От цікаво, хто їздив на отаких «річкових конях»?! Хіба що друг Володимир підкаже, бо я щось такого "їздока" в давньогрецькі міфології пе пригадаю…



Дивно виглядає й етимологія слова «бегемот». Давньоєврейською «бегейма» — означає буквально «домашня тварина». Себто, узагальнений давньоєврейський термін для корів, овець, кіз — це «бегейма». В переносному сенсі «бегейма» — це лінива брудна жінка, яка не доглядає ні себе, ані свій дім… «Бегеймот» — це множина (жіночого роду) від слова «бегейма». Таким чином, «бегемот» — це трохи викривлене давньоєврейське "хатні тварини". Зверни увагу — саме в множині! Але чому?! Чому множина — тому, що бегемот великий?.. Чи там, де їх побачили давні євреї, бегемотів було настільки багато (ціле стадо), що їх почали називати «хатніми тваринами» саме в множині?..

Існує версія, що давні євреї побачили бегемотів у Давньому Єгипті. Там бегемоти були священними тваринами, оскільки їм відповідало зооморфне божество Туєр (Таурт). Отож давні єгиптяни бегемотів не вбивали, більш того — навіть вклонялися їм… Отож давні євреї й сприймали їх як «хатніх тварин» давніх єгиптян! Але чому навіть одну тварину називали «бегеймот» — в множині?! Все одно незрозуміло…
_не_знаю
Але чому навіть одну тварину називали «бегеймот» — в множині?! Все одно незрозуміло…

Може то випадок перебільшеної поваги, як українське: "Панський собака побігли"?
13:32
+2
Ого, яка глибина пояснення!.. Дякую, друже. От є таке слово моторний (жвавий), я не думаю, що воно появилося після появи перших моторів (двигунів).
«Еней був парубок МОТОРНИЙ...» — написав великий Котляревський ще десь в 1794 році, а в 1798 році ці слова були вперше видані друком в Санкт-Петербурзі Максимом Парпурою. Слово "motor" саме в сенсі «двигун» (!) («той, що рухає») фіксується в латині — а ця мова вживалася в побуті ще пару тисячоліть тому. В свою чергу, латинське слово «motor» походить від латинського дієслова «movēre» — «рухати».
_вибачаюсь
Ну, а латину вивчали ще спудеї в Острозькій та в Києво-Могилянській академіях кілька століть тому!.. Отож хоча сучасні вчені-лінгвісти пишуть, що слово «мотор» ми запозичили з німецької мови вже на стадії появи двигунів, як механічних пристроїв, я вважаю, що це сталося значно раніше — і напряму з латини, а не з німецької…

Випадкові Дописи