УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх в групі підтримки в Телеграмі тут.

Чи завжди людині дозволяється змінити своє життя!? // «Погляд у минуле…» Ч_б/н

Чи завжди людині дозволяється змінити своє життя!? // «Погляд у минуле…» Ч_б/н

Багатьом людям здається, що вони вільні і можуть планувати і будувати своє життя, як їм заманеться. Однією з ілюзій є також те, що людина за власним бажанням завжди може змінити своє життя: змінити професію, спосіб життя, сімейний стан і навіть країну проживання… Протягом певного проміжку власного життя я теж дотримувався такої ж точки зору. Але життєвий досвід і спостереження за життям своїх знайомих похитнули мої погляди.

Поділюся трьома спостереженнями – трагічними історіями – які відбулися з моїми досить близькими знайомими.

Моя дружина студіювала у Київському технологічному інституті легкої промисловості (КТІЛП-і) за фахом інженер-економіст. Група у них була дружна. А в самій групі утворився невеликий колектив найбільш близьких по духу дівчат і хлопців з чотирнадцяти осіб. На літніх канікулах майже всі вони ходили в гори. Практично всі отримали туристичні відзнаки за проходження маршрутів різної складності. Екстремальні умови походів, ризик і спільне подолання труднощів, взаємодопомога, спільне харчування ще більше їх згуртовувало.


Перевал Махор

Льодовик Мирди

Короткий відпочинок. У другому ряду, посередині, моя Надійка

На перевалі...

Привал...

Перевал Ак-Тюбе

«Танець маленьких лебедів» з балету «Лебедине озеро» Чайковського у виконанні студенток КТІЛП-у. (З правого краю світлини — Надійка)

Привал...

Надійка змерзла...


Під час походів в горах було багато критичних ситуацій, але за п’ять років ніхто з дівчат і хлопців не постраждав!


Історія перша…

Один із хлопців, NN, вже в студентські роки симпатизував одногрупниці NN, але коли вже після закінчення інституту він зробив їй пропозицію вступити в шлюб, то отримав відмову. Справа в тому, що NN був товстеньким, а NN мріяла про інший образ свого майбутнього чоловіка.

У грудні 1973-го студентське життя закінчилося – всі отримали дипломи і почали влаштовувати своє трудове життя. Але дружба продовжувалася. Надійка вийшла заміж за мене другою (у 1974-му), після подруги Л., яка трохи раніше побралася з молодим офіцером М.

Всі свята ми зустрічали у перевіреному часом дружньому студентському колективі моєї дружини, до якого долучився і я. Тільки Л. не було з нами, оскільки вона поїхала з чоловіком служити на радянсько-китайський кордон. NN, який був комсоргом групи, пішов і далі по лінії комсомольської роботи. – став працювати у райкомі комсомолу і поступово доріс до першого секретаря райкому. Але Олег був нормальним хлопцем, не зацикленим фанатично на ідеології. Користуючись привілеями в отриманні дефіцитних продуктів у спецрозподільниках, він завжди щедро забезпечував святковий стіл різною смакотою і напоями. За святковим столом я традиційно сидів по праву руку від нього.

Ішов час… Ще пара-трійка подруг вийшли заміж, ще пара хлопців оженилися… У всіх вже народилися і підростали діти. А наші NN і NN ніяк не могли визначитися із супутниками життя. І ось десь наприкінці 1986-го, тобто коли NN і NN вже виповнилося по 35 років, між ними намітилося різке зближення і вже вирішувалося питання про шлюб. На той час NN вже займав посаду інструктора райкому партії, NNтеж мала гарну роботу. Матеріальний стан і квартирне питання їх не турбувало.

І раптом, у 1987-му році, несподівано NN помер! У 36 років!

Історія друга…

Ще у студентські роки Надійкина подруга Н. зустрічалася з хлопцем В.… Справа йшла до шлюбу – побратися вони планували одразу після закінчення Н. інституту. В. був на декілька років старший і вже працював.

Та несподівано щось не залагодилося у них і вони розійшлися. Через деякий час Н. вийшла заміж за іншого хлопця.

А через 20 років вона знов зустрілася з В. Він теж був у шлюбі.

І обидва вирішили змінити своє життя!

Розлучилися із своїми партнерами, зареєстрували новий шлюб. А через рік Н. померла від раку!

Історія третя…

Одна моя знайома (ще з 1990-х років)… пару років тому назад дійшла до розуміння того, що з чоловіком у неї немає духовної єдності, хоча вони прожили разом 25 років і сину виповнилося 24. Виникло бажання розлучитися і почати нове життя! 

Вона згадала про хлопця, з яким зустрічалася до свого шлюбу, але потім обрала іншого… Зустрілася з ним. Він теж був нещасливим у своєму шлюбі. Дійшли до згоди розпочати нове спільне життя. А через невеликий проміжок часу він трагічно загинув.

***

Чи завжди людині дозволяється змінити своє життя!?


P.S.

Фотографії із студенських років Надійки.


+4
87
RSS
18:05 (відредаговано)
+4
У нашому подружньому житті теж бували кризові моменти… І одного разу ми вирішили, що кожному з нас потрібно починати нове життя. За нашими плечами було 11 років спільного життя і у нас була десятирічна донька. І коли вже остаточне рішення було прийнято, то все несподівано залагодилося!

Чи завжди людині дозволяється змінити своє життя!?
19:08 (відредаговано)
+4
Гарний допис, друже Володимире. А що це за гори були? Ти торкаєшся темного питання формування людського життя, утворення родини. Я давно переконався, що у виборі супутника по життю від людини не багато залежить. Я помітив, що люди решетуються-паруються так, щоб утворювалися КОНТРАСТНІ пари. Це робиться для того, щоб життєві випробування ускладнювалися. Рідко коли поєднуються двоє геніїв, або двоє дурних, або двоє суперздорових, або двоє невиліковно хворих. А от перемішати їх — будь ласка. Тому й припиняється життя тих, хто ухвалив змінити свого супутника життя, бо то було бажання жити в режимі теплої ванни, а БІ — планувальникам життя людей, така самодіяльність не треба.
Ак-Тюбе
Перевал Ак-Тюбе

Гуглимо, бачимо — "Перевал Ак-Тюбе":

Расположен: Западный Кавказ – Гвандра – сев. отрог ГКХ хр. Куршо
Категория: 1Б к.с.
Высота: 3350 м
Ориентация: Ю.Восток – С.Запад
Склоны: Ю.Восточный: снежно-осыпной.
С.Западный: снежный.
Соединяет: лед. Мырды (д.р. Мырды) – лед. Гвандра (д.р. Ак-Тюбе)

_вибачаюсь Бачиш, до чого все просто! _вибачаюсь
Якщо врахувати, що ГКХ — це Головний Кавказький хребет
Ну, друже Тимуре! Енциклопедист!

От бачите, друзі, куди в студентські роки ходила моя Надійка!

І тягли вони на собі важкі брезентові палатки і спальники на ваті; льодоруби, гачки і вірьовки; примуси і керосин; воду і консерви. А рюкзаки тоді теж були брезентові і раму для них робили із старих алюмінієвих розкладачок.

У Надійки і подруг багато старих фотографій, але поганої якості. Я планую добре відсканувати найцікавіші (бо це я смартфоном клацнув, щоб додати до статті).
Ну, друже Тимуре! Енциклопедист!

Та я просто подумав, що «Ак-Тюбе» нагадує Актюбинськ. А там сказано:

Актобе́ (до 1999 року — Актюбінськ) — місто, центр Актюбінської області Казахстану. Розташоване на річці Ілек (притока Уралу). Залізнична станція. 97 тис. осіб. (1959). Заснована у 1869 як фортеця Ак-Тюбе (казах. «білий горб»), з 1891 — місто з сучасною назвою.

Отже, топонім «Ак-Тюбе» має казахське походження!
_чудово
А якщо так, то перевал Ак-Тюбе — це або Південний Урал, або Кавказ. Уральські гори більш старі, на них не схоже. Лишається Кавказ. А якщо так — можна погуглити на «Перевал Ак-Тюбе». Результат повинен бути…
_браво _ура _браво
Як бачите, мої очікування виправдалися!
Рідко коли поєднуються двоє геніїв, або двоє дурних,


От відносно парування дурних, то не погоджуюсь! Якраз парування дурних найпоширеніше!

Колись в офісі один працівник-колега видав каламбур: «Страна нуждается в героях, а женщины рожают дураков!»
На що йому одна дівчина миттєво відповіла: «От каких беременеем — таких и рожаем!»
Жив собі дурак,
Жінку взяв він дурнувату.
Вони не знали, що робить —
Та й спалили хату!
©

_сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
23:27
+3
З цим треба розібратися, чому паруються дурні. Мабуть, для пришвидченого виводу з обігу людей.

Випадкові Дописи