УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх в групі підтримки в Телеграмі тут.

Що в імені твоєму? Традиція народу чи політичний фанатизм!? // «Погляд у минуле…» Ч_б/н

Що в імені твоєму? Традиція народу чи політичний фанатизм!? // «Погляд у минуле…» Ч_б/н

Як я вже писав, на долю новонародженої людини впливає багато чинників – знак Зодіаку, під яким людина народилася; її соціотип; група крові; спадковість; виховання… Вважається, що важливим чинником, який також впливає на долю людини є ім'я, яке батьки подарували своїй дитині.

Ім'я – це невід'ємна частина людини, її «візитна картка» в суспільстві, її обличчя. Відома приказка «зустрічають по одягу» справедлива і для імені, яке також точно формує перше враження при зустрічі з людиною.

Ім'я відображає характер і схильності свого носія, визначає його успіхи і невдачі, впливає на взаємини з людьми.

Історичне коріння

Кожне ім'я має свій персональний чин, сформований в ході історії. Імена великих людей асоціюються в суспільній свідомості з певними прагненнями і досягненнями. Дізнаючись про подвиги своїх тезок, людина знаходить джерело додаткової впевненості в тому, що і вона може так само досягти вагомих результатів у житті.

Недаремно в королівських династіях різних часів одні й ті ж імена повторювалися з покоління в покоління, та й зараз дітей нерідко називають на честь успішних і знаменитих людей.

Національна характеристика

Коли людину називають її національним ім'ям, це вже само по собі робить її причетною до звичаїв та культури своєї народності.

Релігійна характеристика

У Православ'ї існує своя багатовікова традиція наречення імені. Раніше наречення християнського імені, за статутом Церкви, відбувалося до хрещення у восьмий день по народженню дитини – за прикладом Спасителя Христа (Лк. 2:21), і було одним з підготовчих до нього дій. В даний час наречення імені відбувається зазвичай в день Хрещення, перед чином оголошення. Таким чином, при Хрещенні, людина отримувала від Церкви ім'я, яке вибиралося по одному з декількох правил. Найчастіше дитину називали на честь святого, пам'ять якого припадала або на день народження, або на день наречення імені, або на день Хрещення.

Сьогодні Хрещенню передує громадянська реєстрація новонародженого. До цього моменту батьки вже, як правило, визначаються з ім'ям, яке і вписується в свідоцтво про народження. Якщо обране ім'я відсутнє в Православному календарі, то священик рекомендує вибрати православне ім'я, схоже за звучанням.

Буває, що дитину нарікають по обітниці, в честь певного святого, якого обирали заздалегідь і молилися йому. Однак все, що стосується наречення імені, носить рекомендаційний характер, і батьки мають право вибрати дитині будь-яке ім'я.

Християнська традиція називати дітей на честь святих – міра виховна. Дуже важливо мати позитивний життєвий приклад і зразок наслідування для морального розвитку особистості. Але щоб життєві норми людини збігалися з життєвими принципами святого, необхідне відповідне виховання з боку батьків і вольові зусилля самої особистості. Ім'я святого не робить людину святим.

Звукова характеристика

Дуже важливу роль відіграє поєднання звуків в імені. Якщо звучання імені гармонує з внутрішніми ритмами, викликає в підсвідомості будь-які позитивні емоції: гордість, повагу, тобто подобається людині – у неї набагато більше шансів стати щасливою і успішною людиною, ніж якщо вона буде кожен раз відчувати дискомфорт при звучанні власного імені і заздрити людям з гарними іменами.

Значення форми імені

Зазвичай у людини як мінімум, два імені: паспортне (повне) і зменшувальне (Володимир – Володя, Вова, Влад… [1]). І вона абсолютно по-різному реагує і відгукується на них.

Наприклад, якби людину постійно називали повним ім'ям, то вона напевно виросла б трохи іншою людиною: тому що повне ім'я символізує більш поважне, суворе ставлення, ніж його зменшувальна форма. І навпаки. Але людина визнає, що і те, і інше ім'я – її. Таким чином, людина як би «роздвоюється", підлаштовуючись під імена, тим самим розширюючи рівень свого сприйняття.

Досить часто людина має і прізвисько, яке в певному середовищі, наприклад, у школі, часто замінює справжнє ім’я.

Ім'я в честь батька/матері або дідуся/бабусі

Іноді батьки називають дитину своїми іменами, або іменами своїх батьків. Таким чином підкреслюється, що дитина стає учасником передачі сімейних і національних цінностей від покоління до покоління.

Випадковість або політичний фанатизм

Випадковий вибір імені відбувається, як правило, в сім'ях, які не мають традицій або не бажають їх підтримувати. Вибір імені здійснюється з точки зору «подобається чи ні» або із-зафанатичної прихильності до якоїсь політичної доктрини, наприклад, марксизму-більшовизму. Обране випадковим чином ім'я не дозволяє людині відчувати причетність до роду або сім'ї, до нації.

В цьому плані фантазія радянських батьків воістину не знала меж. Але все нові імена і похідні форми можна умовно розділити на кілька груп.

Географічні назви та пори року

Вибрати ім'я можна було по місяцю народження: «Декабрина», «Ноябрина», «Сентябрина», «Февралин», «Апрелина». Ну, і особливо фанатичні називали дітей «Октябрина», «Октябрена» і «Октябренок».

Часто батьків «надихали» річки, міста і гори. Дітям давали імена: «Нева», «Каир», «Лима», «Париж», «Алтай», «Ангара», «Урал» і навіть «Авксома» – Москва навпаки.

Природа і ресурси

Народжену в СРСР дитину легко могли «охрестити» «Дубом», «Берёзой», «Азалией», «Ольхой» або «Гвоздикой».

Математика, фізика, хімія і техніка

«Алгебрина», «Ампер», «Гипотенуза», «Дрезина», «Ом», «Электрина», «Элина» (электрификация + индустриализация), «Гранит», «Рубин», «Радий», «Вольфрам», «Гелий», «Аргент», «Иридий».

Революційні гасла

Зрозуміло, який же Радянський Союз без гасел, в честь яких дітям придумували імена-абревіатури:

  • Дазвсемир — від «Да здравствует всемирная революция!».
  • Даздранагон — від «Да здравствует народ Гондураса!».
  • Даздраперма — від «Да здравствует Первое мая!».
  • Даздрасмыгда — від «Да здравствует смычка города и деревни!».
  • Даздрасен — від «Да здравствует Седьмое ноября!».
  • Далис — від «Да здравствуют Ленин и Сталин!»
  • Кукуцаполь — від скорочення гасла часів правління М.С. Хрущова «Кукуруза — царица полей».

Ну, а вершиною радянського дебілізму можна вважати ім'я «Солпред» — від скорочення словосполучення «Солженицын предатель». [2].

Подібного революційного маразму було багато!

Тому, як додаток до цього блогу, я створив окремий колекційний словничок радянських імен.

(Увага! Всі радянські імена я подаю в оригінальній транскрипції російською мовою!)

***

Ніхто не стане заперечувати той факт, що роль особистого імені людини в соціумі досить велика. Сказане ім'я майже завжди асоціюється з його носієм, з сукупністю певних якостей особистості, з її образом і характером. «Імена виражають природу речей», – писав православний богослов і філософ священик Павло Флоренський, який присвятив дослідженню імен одну зі своїх робіт. «До імені людина не є ще людина», – зазначав він.

Слід зауважити, що в християнстві відсутнє поняття долі в її загальноприйнятому поданні як певної задетермінірованої неминучості або року. З точки зору християнської релігії, визначення долі включає в себе реалізацію призначення людини, спрямовану на розкриття в ньому Образа і подоби Божого. Не сліпий рок або підступний випадок, не безособові фізичні закони управляють життям людини, а Божественне Провидіння або Промисел. У Православ'ї існує вчення про приречення, яке стверджує, що ми все зумовлені спасіння. У всіх людей, за задумом Божим, єдина доля – опинитися в Царстві Небесному. «Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, Який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини» — пише апостол Павло (1 Тим. 2: 3-4). Благий Промисел Божий направляє людину до спасіння, допомагає людині, підштовхує її на шлях праведності. Однак здійснення цього приречення залежить виключно від нашого вільного вибору. Тому доля має умовний характер. І в цьому плані ім'я людини анітрохи не впливає на її життєвий шлях і, тим більше – на її майбутню вічну долю.

[В якості прикладу можна взяти моє ім’я – Володимир.

Цим ім’ям були названі видатні люди в історії людства. Наприклад, одинадцять князів, починаючи з Володимира Великого; Володимир Вернадський – філософ і природознавець; Володимир Шухевич – етнограф, педагог і публіцист; Володимир Левицький – математик і філософ; Володимир Священомученик – київський митрополит протягом 1915-1918 рр., вбитий більшовиками; Володимир (патріарх Київський) – український православний релігійний діяч, богослов, Патріарх Київський і всієї Руси-України УПЦ-КП;Володимир Набоков – російський і американський письменник;Володимир Даватц, російський військово-громадський діяч, активний учасник Білого руху; Володимир Висоцький – видатний актор, поет, бард; Володимир Резун (Віктор Суворов) — військовий історик, видатний літератор і публіцист; Володимир Буковський — дисидент, політв'язень СРСР, публіцист, вчений.

В той же час, можна назвати і імена негативних персонажів в історії людства. Наприклад, Володимир Ульянов (Ленін) – російський марксист і більшовик, організатор Жовтневого антидержавного перевороту в Росії, ідеолог терористичної «диктатури пролетаріату»; Володимир Маяковський – російський радянський поет, публіцист, драматург і громадський діяч; Володимир Щербицький — ідеолог і керівник Комуністичної партії України (філія КПРС); Володимир Путін – екс-офіцер КДБ СРСР, президент РФ.]

Імена у нашій сім’ї

У нашій сім’ї імена були традиційні. Дідусі мої – Костянтин і Олександр. Відповідно, батько мій – Федір Костянтинович, а мати – Євгенія Олександрівна. Мамина рідна сестра – Олександра Олександрівна. ЇЇ чоловік – Володимир, тому двоюрідні брат і сестра були Віталій Володимирович і Лідія Володимирівна. Сестра Лідія вийшла заміж за Володимира і її син став Ілларіон (на честь діда чоловіка) Володимирович.

[До речі, дідусі моєї дружини – Володимир і Іван; батьки – Іван Володимирович і Олена Іванівна.Моя дружина – Надія Іванівна.

Доньку ми назвали Юлія. ВІдповідно — Юлія Володимирівна.]

Школа: перші враження від «пролетарських імен»

Мої перші враження від «пролетарських імен» приходяться на перший клас школи. В нашій комуналці імена сусідів були традиційні – Зінаїда, Ольга, Марія, Раїса… Моя подружка – сусідка — Ірина.

Як я вже згадував, то перший урок розпочався із знайомства нашої учительки з класом. В журналі учні були записані по прізвищу і імені в алфавітному порядку. Вчителька називала прізвище/ім’я учня, який піднімався, щоб всі його бачили. Далі учень говорив про своїх батьків – ім’я і по батькові та професія. І так по черзі було представлено всіх учнів класу.

Переважна більшість учнів були із змішаних російсько-українських та українсько-російських сімей, тому мали традиційні імена. Були двоє учнів, хлопчик і дівчинка, з єврейських родин. Прізвищ я не запам’ятав, оскільки ми ніколи не зверталися один до одного по прізвищам, а тільки по іменам або прозвиськам.

Дівчинку звали Сара. Вона була товстушкою, з постійним сонним виразом на обличчі і напівзакритими очами. До неї миттєво приклеїлося прозвисько «соня», яке незабаром перетворилося в ім’я – Соня. І дуже скоро вчителька теж почала вживати «Соня» замість «Сара»: «Соня, іди до дошки і напиши…», «Соня, не крутись!», «Соня, сходи за крейдою…». Сара теж швидко звикла до свого нового імені і миттєво на нього відзивалася.

У хлопчика ж було ім’я – Аврорій. Він теж був товстуном, з жіночими обрисами фігури і пухлими щічками. Як я вже згадував, то книгу «Что рассказывали древние греки о своих богах и героях»я прочитав ще до школи. Маючи гарну пам’ять, я назубок знав всі імена грецьких божеств і героїв. Я одразу приклеїв йому прозвисько «Аврора». Прозвисько нібито було образливим, оскільки це було жіноче ім’я – богимі Аврори. Але Аврорій одразу почав на нього відгукуватися і не проявляв невдоволення. Причина цього виявилася пізніше. Напередодні ритуального свята – 7 листопада – вчителька розповідала нам про «легендарний постріл» з носової гармати крейсера «Аврора», після якого почався штурм Зимового палацу. Тут Аврорій і повідав, що батьки назвали його «Аврорій» на честь крейсера «Аврора»!

Третім персонажем з «пролетарським іменем» виявився Мелс (в рос. транскрипції – Мэлс). Спочатку ми вважали, що він з Прибалтики. Але згодом вияснилося, що його ім’я – це абревіатура утворена з перших літер прізвищ марксистських вождів: Маркс, Енгельс, Ленін, Сталін.



Була у нас дівчина Октябріна (її ім’я скоротили до Ріна); Сталена (її ім’я скоротили до Лєна); Люція (від «Революция»), яка згодом перетворилася на Люсю.

***

Всі ці «новоязи» радянської епохи були направлені на знищення традиційного, національного і релігійного у свідомості населення.


Посилання:

[1]. Українські зменшені форми —Володя, Володька, Володько, Володик, Володичок, Володенька, Володечка, Володко, Влодко, Вова, Вовка, Вовонька, Вовочка, Вовуля, Вовуня, Вовуся, Вовчик, Володимирко/

[1]. Імена і гасла подаються в оригіналі російською мовою.


Далі буде…

+2
74
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!

Випадкові Дописи