УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх на сайті тут, або в групі підтримки в Телеграмі тут.

Чому померла чайка

Чому померла чайка
Джерело матеріалу:

Китайська притча


Жителі князівства Лу ніколи не бачили моря. Але сталося так, що в їхнє князівство залетіла морська чайка. Вона зовсім не скидалася на тих маленьких різнокольорових пташок, що пурхали з піснями в лісах і гаях князівства Лу. Дивовижного птаха спіймали і принесли до князя.

Князь Лу побачив чайку, здивувався і сказав:

— Таких птахів на землі не буває. Отже, це небесна істота. І тому наказую всім ставитися до цього птаха, як до істоти божественного походження.

І князь наказав помістити морську чайку в найкращому храмі.

Тричі на день з'являлися в храмі князівські музиканти й виконували на честь божественної істоти найприємніші мелодії. Але морська чайка до того ніколи не чула ані ударів гонгу, ні барабанного бою. І щоразу, коли музиканти вдаряли в гонги і били в барабани, у чайки від страху завмирало серце.

Тричі на день приносили їй слуги на золотій таці запашні ананаси. Але чайка звикла їсти звичайну сиру рибу, їй був огидний запах ананасів, і вона не торкалася до них.

Тричі на день приносили їй в срібному глечику найкраще княже вино. Але чайка могла пити тільки морську воду, і вона не наважувалася намочити у вині навіть кінчика дзьоба.

Від постійного страху, від голоду, від спраги морська чайка померла. Слуги доповіли про це князеві, й він, засмучений, вигукнув:

— Хіба не тішив я слуху божественної істоти грою кращих своїх музикантів? Хіба не годував її прекрасними стравами? Хіба не поїв її столітніми винами? Чому ж вона не схотіла жити?

Князь так і не зрозумів, що бідолашна чайка померла від його недоречних турбот. Бо, якщо не можна з людиною поводитися, як з птахом, то і з птахом не можна поводитися, як з людиною.

+4
99
RSS
19:57
+4
От чим обертається помилка першої особи в державі! _шкодую
20:24
+4
Це не помилка, а елементарна некомпетентність разом з пихатістю!
12:10
+4
Невже чайки п'ють морську воду?
12:26 (відредаговано)
+4
А таки можуть чайки пити морську воду! Ось що я знацшов:
Вчені виявили механізм, за допомогою якого пінгвіни захищені від негативної дії підвищеної концентрації солі. В їх організмі є особливий орган — сольова, або надочноямкова залоза. Це видозмінена носова залоза, яка розташована в області лобової кістки у птахів, які змушені пити морську воду (чайок, пеліканів, чистиків, бакланів, буревісників). У птахів, які не стикаються з споживанням солоної води, ця залоза слабо розвинена і не функціонує.

Робота сольової залози у пінгвінів полягає в тому, що в її тканинах відбувається процес фільтрації солей, у результаті чого утворюється сольовий секрет. Це рідина, яка представляє собою 5% розчин солі — він виводиться з організму через ніздрі, стікаючи по дзьобу. Таким способом пінгвіни позбавляються від надлишку натрію хлориду та інших солей і отримують прісну воду.
Коли людина плаче, у неї теж солоні сльози. І піт теж солоний. Не кажу вже про сечу… Тут також задіяні механізми позбавляння організму від розчиненої в рідинах солі. Інша річ, що людина п'є прісну воду… Бо якби мила морську — плакала б… концентрованою сіллю!!! Й не були б потрібні чумаки…
_вибачаюсь _вибачаюсь _вибачаюсь

Випадкові Дописи