Чому щасливі люди більш успішні, - австралійський професор

Чому щасливі люди більш успішні, - австралійський професор

Стаття цікава, хоча й не надто однозначна. Адже все може бути навпаки: не щасливі люди стають більш успішними, а успішні люди є щасливішими від решти! Не знаю чому, проте вчені цей варіант не розглянули. До того ж, в заголовку статті є посилання на якогось «австралійського професора», натомість в тексті нічого подібного немає, зате є посилання на американську консалтингову компанію Gallup і на американський Університет Уорвіка...

Тимур Литовченко


Чим більш щасливим стає ваш мозок, тим більше ви стаєте креативним, продуктивним, і відкритим до нових ідей.

Якщо згадати при бізнесмені про ідею щастя, то він, найімовірніше, пирхне, закотить очі і скаже, що воно не має значення. Але ми не можемо ігнорувати докази того, що щастя сприяє успішності в бізнесі.

Сучасна наука більш ефективно оцінює позитивний вплив щастя на ваші розум і тіло, тому підприємства все більше цікавляться тим, як досягти його і поліпшити свої результати.

В епоху, коли творчість та інновації необхідні для конкурентної переваги, вам потрібно місце роботи, яке заохочує ідеї і високий рівень продуктивності. Ось як щастя цьому сприяє.

Воно розширює ваш кругозір і робить ваше мислення гнучкішим. Позитивно налаштований мозок на 31% більш продуктивний, аніж мозок у негативному, нейтральному або напруженому стані.

Чим більш щасливим стає ваш мозок, тим більше ви стаєте креативним, продуктивним, і відкритим до нових ідей.

Дослідження, проведені американською консалтинговою компанією Gallup, як і раніше, показують, що тільки 13% працівників активно беруть участь у діяльності своєї компанії. Тільки в США це може означати втрати до $550 мільярдів на рік втрати продуктивності. Дослідження економістів з Університету Уорвіка виявило, що щасливі співробітники з точки зору продуктивності показали результати на 20% вище контрольної групи.

Те саме дослідження показало, що нещасні робітники були на 10% менш продуктивні, ніж контрольна група.

Його результати демонструють, що люди, які є більш щасливими, зазвичай:

— Ефективніше керують своїм часом;

— Проявляють більше творчого потенціалу;

— Ефективніше розв'язють проблеми;

— Краще співпрацюють для досягнення загальних цілей;

— Виявляють більші лідерські якості.

Досягнення щастя для працівників

Якщо компанія побудує гарну корпоративну культуру, яка заохочує щастя, вона зможе генерувати кращі проекти та інновації, які могли б з'явитися в більш жорсткій атмосфері.

Культуру і щастя пов'язують дві теорії: теорія потреб Маслоу й порівняльна теорія.

Теорія потреб Маслоу стверджує, що від того, чи задовольняються ваші потреби, залежить, чи буде щасливим ваше життя. Чим більша кількість потреб задовольняється, тим щасливішими будуть люди. Ця теорія також стверджує, що наші потреби нами керують тільки в тому разі, якщо потреби нижчого рівня задоволені.

Щоб у вас з'явилася мотивація займатися саморозвитком, потрібно задоволення таких базових потреб, як їжа, вода, безпека тощо.

Піраміда Маслоу може бути легко використана, щоб показати кореляцію між тим, які потреби мають бути задоволені на організаційному рівні, щоб працівники розвивалися.

Порівняльна теорія показує, що людське щастя залежить від порівняння між реальними стандартами якості життя і сприймаються життєвими обставинами — так званих контрольних показників.

За допомогою контрольних показників ми можемо побачити все більше прикладів організацій, які успішно задовольняють потреби своїх співробітників, що дозволяє їм рости і розвиватися.

0
364
RSS
23:59
Вся «піраміда» розпадається як карточний будинок — атже вибудувана на страху — а в страху, як відомо, великі очі — от і виходить, що здається і бачимо добре — атже дивимося «великими очима» — та із-за такого хвилювання не помічаємо рябі на «воді» — внаслідок якої і підіймаються оті гіганти-хвилі, котрі-котра, власне і є першопричиною розбалансування.
Ви про що, власне?!
15:08
+1
Тимуре, то може прибрати із заголовка того «австралійського професора»?
Вибач, я матеріали перекладаю й редагую літературно. А «прибрати із заголовка професора» — це вже смислова редактура. Я такого робити не можу без згоди автора матеріалу.

Випадкові Дописи