До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Рівень тих, хто втратив страх не вижити

Рівень тих, хто втратив страх не вижити

Стаття написана для жіночої розсилки, але й чоловікам не завадить почитати її. Принаймні я так думаю...

Тимур Литовченко


Марк Іфраїмов

Люди вміють виживати завдяки інстинктам. Але, як у всього на Землі, у інстинктів є ціна, яку вони вимагають сплатити.

Інстинкти забезпечують нашу безпеку. Як вони це роблять?

Вони змушують нас бігти, ховатися, вірити, що тільки усамітнення, відокремленість від інших — гарантія безпеки для їх власника.

І ось що стається.

Коханку, яка мріє стати дружиною, інстинкти змушують боротися з дружиною свого коханця і вірити, що вона була б кращою дружиною для нього.

Дружину, яка хоче бути єдиною для свого благовірного, вони змушують вважати, що чоловік є її приватною власністю й ніхто не має прав на нього.

Колегу, яка прагне зайняти крісло керівника, інстинкти змушують тягнути ковдру на себе і обходити партнерів на віражах в гонці по кар'єрних сходах.

Інстинкти змушують вважати, що інша сторона — ворог. І без цього ворога життя було би кращим.

Інстинкти брешуть. По-перше, на цій планеті нас настільки багато, що бути єдиною в принципі неможливо.

По-друге, завдяки так званому ворогові, ми вчимося і розвиваємося.

Інстинкти, при всій їхній користі, спотворюють сприйняття. Нам колись натякнули: «Люби ворога свого». Але ми не зрозуміли. Ми не зрозуміли, що ворог — то є Вчитель.

У цього Вчителя-ворога треба вчитися тим перевагам, які здаються нашому ego несправедливим володінням.

Але дані переваги взяти можна лише тоді, коли почне визнаватися власна заздрість, безсилля і прикритий обуренням безсовісний егоїзм.

Однак інстинкти так просто не дадуть визнати свою нікчемність. Вони «рятують» власницю простою ідеєю: якщо ти будеш єдиною, то ніяких проблем не буде.

Це брехня. Існування стане нудним, тому що не буде ніякої гри, ніякого розвитку, ніякої перемоги.

Але рано чи пізно квантовий стрибок буде здійснено. Можливо, не в цьому житті, але стрибок відбудеться. Стрибок від інстинктів до процвітання.

Так, інстинкти забезпечують рівень виживання, але не дозволяють злетіти на рівень процвітання.

Процвітання — це рівень тих, хто вже втратив страх не вижити.

Поза межами інстинктів, процвітаюча коханка повинна прийняти й обожнювати дружину свого коханця, щоб самій стати дружиною. Можливо, не цієї людини, а набагато кращої партії для себе.

Дружина повинна прийняти коханку свого чоловіка, щоб розгорнути його серце до себе.

Колега повинна допомогти партнеркам зайняти керівні місця і саме тоді її саму затвердять у високій посаді.

Коли немає страху виживання, процвітання природним чином приходить до нас.

Жінка, здатна прийняти іншу жінку без страху виживання і суперництва, обов'язково буде виділена серед інших і нагороджена коханням.

Інстинкти змушують тремтіти від страху, що нам забракне ресурсів і за них треба боротися, вириваючи шматки у інших.

Кажуть, що інстинкти — це розум ящера, рептильний розум. Нам варто переходити від розуму свого внутрішнього динозавра до розуму хомо сапієнса — людини розумної. В чому різниця?

Ящери живуть інстинктами і виживають. Розумні люди співпрацюють з іншими і тому процвітають.

Прірва лежить між рівнем динозавра і рівнем процвітаючого розуму.

Колись ми подорослішаємо, наситимо свого ящера і зможемо перейти через прірву...

І мостом з одного світу в інший є філософія Єдності, світогляд Згоди. З тим, кого вважаєш Ворогом.

0
292
RSS
09:57
+2
Друже, хотів заохотити тебе +1, а вийшло -1. Це помилка. Стаття хороша. Інстинкти, це внутрішні механізми, які виконують безпекові інструкції. Співробітництво і доброзичливість — це основа співжиття людей. Треба знати, що є ще й зовнішнє навчання (управління). Ото звідти нам надходять вороги. Коли СПОКУСА це гостре випробування уявною легкістю життєво шляху, то ВОРОГ — це теж гостре випробування, але уявною тяжкістю життєвої дороги. Хіба не так?
Друже, хотів заохотити тебе +1, а вийшло -1. Це помилка.

Ну. так і буде! Можеш проплюсувати інші мої матеріали для компенсації.


СПОКУСА це гостре випробування уявною легкістю життєво шляху, то ВОРОГ — це теж гостре випробування, але уявною тяжкістю життєвої дороги. Хіба не так?

Так!

Саме тому Новий Заповіт закликає любити ворогів і молитися за тих, хто заподіює нам зло. А помсту віддати Богові. Хоча от шановний Доброслав і не розуміє останнього…
12:10
+2
Ти поглянь, як ця стаття допомогла мені сформулювати дві основні засади навчання через гострі випробування. Уявна легкість — СПОКУСА, а уявна тяжкість — ВОРОЖІСТЬ (ВОРОГИ)! Йдемо далі. Розпізнавши спокусу, ти її уникаєш. Полюбивши ворога, ти перетворюєш його на друга і ВОРОЖІСТЬ щезає. Але є проблема. Якщо ворог нелюд, то його не полюбиш. Хіба можна полюбити вовка, який накинувся на тебе, щоб з'їсти? Тільки втекти або вбити його! А є ж нелюди гірші від вовків…
Якщо ворог нелюд, то його не полюбиш. Хіба можна полюбити вовка, який накинувся на тебе, щоб з'їсти? Тільки втекти або вбити його! А є ж нелюди гірші від вовків…

Нелюд.
Не-Люд.
Людина, позбавлена чогось дуже важливого, що людина повинна мати.
Людина, позбавлена людського — це вже не людина.
Це тварина.
Так, хижого вовка, який накинувся на тебе і готується з'їсти, можна або вбити, або втекти від нього.
Отже, або потрібно таки розгледіти в нелюді оте саме людське й розбудити це людське (а тоді ворога можна перетворити на друга) — або… як з хижим вовком!
Ціна помилки (через власну сліпоту сприйняти людину за нелюда і вбити людину, достойну життя) надто висока.
Тому треба бути дуже пильним, тавруючи когось нелюдом…
Або без кінця тікати від нелюдів, щоб ненароком не вбити людину помилково.

Що ж, вибір — штука важка!
17:10
+2
А тут критерій такий: хто першим нападає і робить спробу вбити людей, той нелюд і заслуговує смерті.
Ага! Вся проблема в тому, робити спробу вмовити нападника «закопати сокиру війни», поки не пізно, чи все ж таки діяти негайно?!

Випадкові Дописи