Як реагувати на критику

На роботі просто необхідно вчитися приховувати вражене самолюбство під машкарою посмішки. Чим швидше ми подолаємо відстань від кривої усмішки до широкої посмішки, тим краще для нашого професійного зростання.

Психологи радять: якщо вас вичитують за щось, не намагайтеся сперечатися, прибережіть на потім пояснення, уточнення і навіть справедливий гнів. Кращий спосіб захисту — відсутність захисту.

Якщо дозволить самовладання, можете переказати висловлені вам зауваження своїми словами. Цим ви покажете, що уважно все вислухали. Скажіть начальнику: «Я розумію, що ви мали на увазі» й одразу помітите, що його роздратування розвіється. Якщо ви знаходите критику безпідставною, а факти збоченими, то мовчки вислухайте претензії. Це не означає, що ви не згодні з критикою. Цим ви покажете, що просто не суперечите начальнику. Ваші суперечки можуть викликати у начальника бажання довести свою правоту будь-що.

Насправді любителів висловлювати критичні зауваження мало (не беремо до уваги неврівноважених особистостей). Нормальній людині психологічно важко викликати на себе вогонь у відповідь на нападки й образи. Зрозумівши, що ви йому не збираєтеся заперечувати, начальник залишить вас у спокої. Однак в цьому випадку існує небезпека, що ви не зможете подолати свою образу на начальника, зациклитесь на формі, в якій висловлена критика. Або станете відчувати збентеження і гнів при думці про те, що впали в немилість.

Ви внутрішньо закипаєте з приводу упередженого ставлення до вас, перебирає всі випадки, коли улюбленцям сходило з рук те, що ставлять вам в провину? Постарайтеся подивитись на ситуацію збоку і дістати з неї користь. Але насамперед необхідно придушити в собі образу і гнів. Дайте собі пару днів на те, щоб охолонути. У цей час дозволено скаржитися близьким і друзям, лютитися на начальника. Випустивши пару, починайте розмірковувати розсудливо.

Три запитання по суті

Щоб продуктивно переробити негативний досвід, задайте собі три запитання.

1. Чи є в критиці здорове зерно?
2. Чи говорили мені це раніше?
3. Чим доведеться пожертвувати, щоб змінитися?

Відповіді напевно дадуться вам нелегко, але ваші думки будуть спрямовані в позитивне русло. Важливо зрозуміти: якщо ви вже давно працюєте в даній установі, то в цілому вашою роботою задоволені! Якщо критика з'явилася одразу після вашого підвищення, то це пов'язано з тим, що і вимоги до вас зросли. Це дозволяє подолати образу.

Критика не може бути приємна за визначенням. Однак якщо ви навчитеся витягати з неї раціональне зерно, то насамкінець досягнете успіху. Навчіться також висловлювати людям якісь претензії, не завдаючи їм при цьому душевних ран. Ось декілька порад.

Як правильно критикувати

Уникайте огульних і безпідставних узагальнень, підвищеного тону, які роблять критичні зауваження принизливими і недієвими.

Пам'ятайте, що похвала — найдієвіша мотивація для будь-яких змін. Тому не робіть акценту на недоліках, зосередьтеся на перевагах. Висловлюючи зауваження, водночас відзначайте щось хороше. Наприклад: «Ви прекрасно справляєтеся з поставленими завданнями, але неуважні при оформленні документів».

Коментуйте тільки об'єктивні факти, ніколи не посилайтеся на внутрішні мотиви, про які не можете з упевненістю судити.

Будьте конкретні в описі проблеми й її вирішення.

Намагайтеся згладити неприємний осад. Отримавши порцію критики, людина зазвичай замикається. Тому не закінчуйте на цьому бесіду. Поговоріть з критикованим ще трохи в доброзичливому тоні.

Автор — Галина Чіркіна