Видавництво «Наш Формат» презентувало трилогію Айн Ренд «Атлант розправив плечі»

Видавництво «Наш Формат» презентувало трилогію Айн Ренд «Атлант розправив плечі»

Ура!!!!!!
Нарешті вийшла третя частина. Тепер сяду і перечитаю як кажуть, від дошки до дошки. Може український переклад кращий, бо російський мені «не пішов».


Минулого тижня видавництво «Наш Формат» презентувало трилогію Айн Ренд «Атлант розправив плечі». Для тих, хто не зміг потрапити на презентацію, ми підготували репортаж, дивіться та читайте тут. Нарешті всі три частини доступні для замовлення.
Сьогодні ми підготували для Вас інформацію про «Атланта», Айн Ренд та цитати із третьої частини. І, звісно ж, цікаві книжкові новинки.


Приголомшливий успіх трилогії серед українських читачів, обговорення бестселера Ренд в українських медіа й рекомендації Президента України прочитати «Атланта» свідчать про те, що роман поцілив у суспільний нерв. Видання «The Economist» трактує феномен успіху трилогії Ренд так: «Щойно уряд починає втручатися в діяльність ринку, люди кидаються купувати книжку Ренд. Чому? Причину цього явища добре пояснює назва недавно сформованої групи в соціальній мережі Facebook: «Читав сьогоднішні новини? Це наче «Атлант розправив плечі» відбувається в реальному житті»».


«Атлант…» — magnus opus Айн Ренд, який вона писала 12 років. Згідно з даними опитування Бібліотеки Конгресу США, це друга після Біблії книга, яка змінила життя американських читачів. Бурхливі обговорення фундаментальної трилогії, великої «політичної притчі» тривають від 1957 року, на ній виросли три покоління американців, мільйони «атлантів» розлетілися по всьому світу. Три частини трилогії названі відповідно до основних законів логіки: «Несуперечність», «Або —Або», «А є А». В останній частині свого фундаментального роману ідей Айн Ренд змальовує цілісну філософську систему, яка досі викликає палкі дискусії, де від захвату до обу­рення — один крок.

«Атлант» Ренд не має чітких часових меж, ніби стоїть поза часом, як і події, які розгортаються на сторінках цієї книжки: реалізм переплітається з містикою та науковою фантастикою, утопія з антиутопією, гротеск із романтизмом, філософія з політекономією. Країна, яку залишили її творці, винахідники та мислителі, приречена на війну, голод і смерть. Владу захоплюють невігласи, корупціонери й мародери. Історія триває бодай тому, що одна вольова жінка на ім'я Даґні Таґґарт переконана, що досконалий світ справжніх цінностей існує.

Вона намагається зламати сценарій неминучої катастрофи. Її Атлантида не міф. У світі ще є сміливці, спроможні створити суспільний лад, де немає конфліктів, не виникає потреби в самопожертві, жодна людина не становить загрози для мети інших. Бунтівні атланти знають, що розум таки переможе. Риторичне питання, хто такий Джон Ґолт, насправді має відповідь, а неймовірні ідеї — втілення, яке проголомшує людську уяву.

Про автораАйн Ренд — (англ. Ayn Rand; Аліса Розенбаум, 1905-1982) — американська письменниця єврейського походження, філософ, яка створила філософську систему об'єктивізму. Почала писати сценарії з восьми років, а пригодницьку прозу — з десяти. Емігрувала до Америки у 1926 році, працювала помічницею режисера в Голлівуді, потім переїхала до Нью-Йорка, щоб присвятити себе філософії та літературній творчості. Справжня слава до Ренд прийшла після написання антиутопії «Гімн» (1938), водночас на ім'я авторки працювала кіноіндустрія: твори Ренд екранізували в Штатах, в Італії… Амбіції дівчини, яка прагнула підкорити «фабрику мрій» не обмежувалися кіномистецтвом, талант Ренд мав стати «втіленням слави і величі всього світу».



***

Люди думають, що брехун здобуває над своєю жертвою пе­ремогу. Я зрозумів, що брехня — це акт самозречення, оскільки людина віддає свою реальність особі, якій вона бреше, перетво­рюючи її на свого володаря, прирікаючи себе імітувати ту ре­альність, якої від тебе вимагають володареві погляди. А якщо людина негайно здобуває те, чого прагне домогтися власною брехнею, то ціна, яку вона за це платить — руйнування того, чому повинно було служити здобуте. Людина, яка бреше світові, на­завжди стає рабом світу.
***

Хоч би про що йшло­ся — про симфонію чи про вугільну шахту, — вся робота — це акт творення, вона походить з одного джерела: з непорушно­го вміння дивитися на все власними очима. Це означає вмін­ня здійснювати раціональну ідентифікацію. Що, своєю чергою, означає вміння зшивати, з'єднувати і створювати те, що раніше було непоміченим, нез'єднаним і нествореним. Невже не зро­зуміло, що той осяйний образ, про який говорять, як про щось, притаманне авторам симфоній і романів, є даром усіх людей, які зрозуміли, як використовувати нафту, як керувати копаль­нею, як будувати електричний двигун? Той священний вогонь, що начебто палає в музикантах і поетах, — хіба не він протягом усієї історії підштовхує промисловців кидати виклик усьому світові заради нового металу, — так само, як і тих, хто винахо­дить літаки, будує залізниці, відкриває нові мікроорганізми чи континенти?.. Безкомпромісна відданість пошуку правди, міс Таґґарт? Чи випадало вам чути, як моралісти та любителі мис­тецтва кажуть про безкомпромісну відданість пошукам правди, притаманну митцям? Назвіть мені яскравіший приклад такої відданості, ніж твердження людини, що земля обертається, або наполягання іншої людини на тому, що сплав сталі й міді має чіткі властивості, які роблять його придатним для використан­ня у незвичний спосіб, — і нехай світ колесує цього чоловіка, нехай нищить його, але він не візьме на себе фальшивих свід­чень, не переступить через докази, здобуті власним розумом!
***

Якщо існують стадії зла, то складно визначити, хто мерзен­ніший — жорстока людина, яка вирішує, що має право змушува­ти інших думати, як хочеться їй, чи моральний дегенерат, який віддає комусь право думати за нього. Цей моральний абсолют людина ніколи не повинна навіть обговорювати. Я не погоджусь спілкуватися на підставах розу­му з людьми, які позбавляють мене глузду. Я не сперечатимусь із сусідами, які вважають, що можуть заборонити мені мисли­ти. Я не надам моральної санкції убивці, який бажає мене убити. Коли людина намагається впливати на мене силою, я відповім їй силою. ***Прийміть той невідворотний факт, що ваше життя залежить від розуму. Визнайте, що вся ваша боротьба, ваші сумніви, удавання, оминання, — були відчайдушною спробою уникнути відпові­дальності вольової свідомості. Це були пошуки автоматичного знання, інстинктивної дії, інтуїтивної певності, й хоч ви нази­вали їх тугою за станом ангелів, насправді прагнули досягнути тваринного стану. Прийміть як свій моральний ідеал завдання стати людиною. Не кажіть, що ви боїтеся довіритись розумові, адже ви так мало знаєте. Невже ви почуваєтеся безпечніше в оточенні міс­тиків, які відкидають навіть той мізер доступних вам знань? Живіть і дійте у межах свого знання і продовжуйте його роз­ширювати до меж власного життя. Поверніть собі свій розум, звільніть його з владних ломбардів.

+1
438
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!

Випадкові Дописи