До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Стратегія Волта Дізнея

Стратегія Волта Дізнея

Це дуже захоплююча вправа, яка допоможе вам, якщо:

  • Необхідно додати творчості, придумати нестандартні шляхи вирішення;
  • Розібратися з власними внутрішніми запереченнями й опором;
  • Розібрати ризики, підстелити «соломку»;
  • Скласти план дій;
  • І зробити, нарешті, перший крок!

Отже, автором цієї методики заведено вважати Волта Дізнея, який використовував її при створенні нових мультфільмів.

Чудові, як йому здавалося, ідеї розбивалися об стіну критики його співробітників. У підсумку — ні ідеї, ані мультфільму. Але він помітив, що далеко не всі відразу ж критикують — хтось захоплено розвиває ідею, хтось відразу ж замислюється над реалізацією, а хтось… ну, ви зрозуміли. Тоді він, як засвідчує «легенда», розсадив співробітників по різних поверхах:

  • На другому поверсі з величезними вікнами і стінами, на яких можна малювати, сиділи «мрійники». Ті, хто можуть придумати щось нове, грандіозне, побудувати повітряний замок. Ті, для кого жорстка критика їхньої ідеї вбиває геть натхнення.
  • На першому поверсі в звичайній робочій обстановці Дізней посадив «реалістів». Їхнє завдання полягало в тому, щоб ідеї мрійників перекласти на план-графік реалізації, подбати про необхідні засоби і ресурси.
  • І в напівпідвальному, скупченому приміщенні з маленькими віконцями сиділи «критики». Вони шукали вади в проекті реалістів, але ніколи не перетиналися з мрійниками.

Схема роботи виходила така: спочатку мрійники (або візіонери) придумували ідею і відправляли її реалістам. Ті створювали проектну документацію і, в свою чергу, відправляли її критикам, які вже шукали всілякі вади і причини, чому «це не спрацює». Всі заперечення критиків отримували назад реалісти і відпрацьовували їх.

Я не знаю, правда це чи ні. Але історія ця мені подобається.

Так само і всередині кожного з нас живуть всі три ці ролі: мрійник, реаліст і критик. Якась із них іноді буває потужніше виражена, тому хтось будує повітряні замки і не рухається далі, хтось вибудовує план і рухається за ним, не відчуваючи ніяких емоцій. А вже критиканів, які в усьому бачать тільки недоліки, я думаю, зустрічав кожен.

Але по-справжньому успішним проект може стати, якщо всі ролі працюють над досягненням спільної мети і сумлінно виконують свої обов'язки. І дана вправа дійсно дозволяє «поспілкуватися» всім трьом ролям усередині однієї людини. Для того, щоб ефективно «переміщатися» між ролями, ви можете використовувати різні способи. Наприклад, взяти три елементи одягу, кожен з яких символізуватиме певну роль. Одягаючи цей предмет (наприклад, капелюх) ви відразу ж будете знати — хто ви зараз. Або ви можете поставити три стільці, і у кожного з них буде своя роль. Сидіть на стільці реаліста — ви реаліст, на стільці мрійника — мрійник. Або просто написати назви ролей на папері, наводити ручку на назву відповідної ролі і «перевтілюватися».

Отже, починаємо ми, звісно, з мрійника. Уявіть собі вашу мету, мрію такий, немовби ви її вже досягли.

  • Як це? Опишіть цю картинку? Робіть це максимально докладно з усіма деталями.
  • Де ви знаходитесь? Що на Вас вдягнено? Хто перебуває поруч з Вами? Що ви робите?
  • Що Ви говорите собі, коли досягли своєї мети?
  • Що Вам говорять інші люди?
  • Які почуття ви при цьому відчуваєте?
  • Що змінилося у вашому житті? Чого ви навчилися? Що нового ви вмієте? Що в нього (себто, в життя — перекладач) додалося?
  • Напишіть, чим важлива для вас ця мета? Що дасть вам її досягнення? Для чого вам потрібно досягати її?
  • Ким Ви станете, коли досягнете своєї мети?
  • Для кого ще це може бути важливо?

Чим яскравішу картинку Ви зможете уявити, тим більше цінного з неї зможете почерпнути для себе.

Після того, як фантазія завершена, можна переміщатися «на стілець» реаліста. Отже, дивлячись на картинку, давайте додамо їй реалізму. Розкладемо мету за смарт-критеріями.

  • Що необхідно зробити для досягнення Вашої мети?
  • Яка повинна бути послідовність дій?
  • Що необхідно зробити насамперед?
  • Скільки часу знадобиться на реалізацію?
  • Які Вам знадобляться ресурси для реалізації цієї ідеї?
  • Які з них у Вас є вже зараз? Які ще необхідно придбати?
  • Які знання, навички, властивості Вам знадобляться?
  • Хто може допомогти в досягненні Вашої мети?

Дуже важливо! Роль критика в нас дуже сильна і [критик до того ж] може прикидатися реалістом. «Це цілком реально, що мета нереальна» — так не може говорити реаліст. Він може виправити часові строки, описати ресурси, яких зараз немає. Але він ніколи не скаже, що досягнення мети є неможливим. Якщо такі заперечення з'являються — запишіть їх, але відкладіть до того моменту, коли ви перейдете до ролі критика.

Коли начерки плану складені, переходимо до ролі критика. Зазвичай він вже зачекався і нетерпляче постукує пальцями, чекаючи, коли ж ЙОГО ВЖЕ, НАРЕШТІ, СПИТАЮТЬ! Отже, оцініть ваш план (не ідею взагалі, а саме план).

  • Якою мірою він може бути реалізований? Які в ньому вади? Чого бракує?
  • Кому може не сподобатися Ваша ідея?
  • Які є слабкі місця в плані реалізації?
  • Що може зупинити Вас в досягненні мети?
  • Хто може перешкодити досягненню мети?
  • Які ще моменти не були враховані в плані?

Видавайте (і записуйте, якщо працюєте самостійно) всі ваші заперечення доти, аж поки вони не вичерпаються остаточно. Ви впізнаєте це приємне відчуття, коли висловлені всі страхи і побоювання. Полегшено видихніть.

А тепер поверніться в позицію реаліста. Погляньте на список, який склав критик. І скрупульозно, пункт за пунктом розберіть його з точки зору реаліста.

Використовуйте для цього принципи коучингу. Наприклад:

«Через два тижні тобі, як зазвичай, це все набридне і ти все кинеш», — «Отже, через два тижні мені необхідно змінити стратегію, або придумати собі винагороду через три тижні, і взагалі, люди змінюються, з чого це я діятиму «як зазвичай»…

Внесіть коригування в свій план з урахуванням зауважень критика.

Буває, однак, і таке, що реаліст не може відповісти на всі заперечення критика. В цьому випадку допоможе «Розкадрування».

Візьміть це конкретне заперечення і поверніться з ним до мрійника. Уявіть, що ви вже досягли своєї мети і впоралися з цією перешкодою.

  • Помрійте! Розкажіть, як у вас це вийшло?

А далі пронесіть і цю картинку за маршрутом мрійник-реаліст-критик-реаліст. І коли все буде готово, погляньте на свій план, що вийшов, в цілому. Який найперший і найпростіший крок ви готові зробити? Коли Ви його зробите?

+1
515
RSS
13:19
+1
Я настіьки особлива людина, що з дитинства вміщую в собі всі три ролі, про які йдеться: мрійника-ідеаліста, реаліста і дошкульного паскудного критика. Зазвичай інші люди вважають мене саме реалістом з однієї простої причини:

  • мої «повітряні замки» видаються їм настільки нереальними, що інші від них запросто відмахуються, як від якоїсь необґрунтованої маніловщини;

  • моя критика ніколи (!!!) не переходить в критиканство, оскільки я поклав за залізне правило — в жодному разі (!!!) не позбавляти людину її мрії, тому до критики я зазвичай додаю бодай якісь начерки можливих шляхів виправлення вад (позитивна критика).


Тим не менш, мені знайомі всі три іпостасі… Хіба що я не маю потреби якось розділяти в самому собі мрійника, реаліста і критика, «розсаджувати на окремий поверх» чи «стілець» кожну іпостась, вдягати той чи інший «капелюх» — змінювати іпостасі (причому непомітно для інших) у мене виходить природно й органічно.
Але не заперечую: для тих, хто подібних навичок не має, описана стратегічна вправа може стати в нагоді.
19:32
+2
Стаття корисна. Дякую. Гадаю, що викладені пропозиції використовують ТВОРЧІ КОЛЕКТИВИ, які вирішують якусь проблему. Як це використати одній людині? Хіба з таким обдаруванням, як наш Тимур.
Шість капелюхів
З часів Волта Дізнея психологи пішли дальше.
Знаємо, читали
Втім, підхід Волта Дізнея особисто мені якось ближчий.
Спочатку мріяти: побудувати найхимерніший з усіх можливих «хмарний замок» — стати прозаїком-фантастом.

Потім реалістично прикинути ресурси: на це може піти хоч все життя (і нііпьот), заради мрії можна зробити що завгодно, працювати доведеться шалено й нещадно, іноді з ризиком для життя (і нііпьот), в режимі «крок за кроком».

Але ж інші змогли… Наприклад, герой Олександра Гріна:
Грей прямував до мети із стиснутими зубами і блідим обличчям. Він терпів неспокійний труд з рішучим напруженням волі, відчуваючи, що йому стає дедалі легше і легше в міру того, як суворий корабель вдирався в його організм, а невміння замінювалося звичкою.

Червоні вітрила

Далі настає черга критики: при цьому виявляється, що весь світ (від батьків і решти родичів до шкільних вчителів) проти тебе — лише нав'язують думку, що «ти можеш стати ким завгодно, тільки не письменником»…

Розраховувати нема на кого. Ти — один проти всіх… маленький хлопчик… який неодмінно програє світові… У моїй сім'ї в старших поколіннях немає жодного літератора, в т.зв. літературних колах у батьків немає ніяких знайомств, немає блату, вступ до університету на будь-яку гуманітарну спеціальність (тим паче до Літературного інституту) мрійникові не світить, підказати виграшний спосіб дій абсолютно немає кому…
Отже, з точки зору критики, моя стратегічна мета — це химера не те що на 100%, а на всі 1000%. Перешкоди здаються нездоланними.

Тоді план повертається на доопрацювання на «стадію реалізму»:

— оскільки дорослі тільки й чекають, як би підрізати тобі крильця, жартівлива пісенька із старої дитячої кінокомедії дає підказку: не ходи прямим шляхом (де на тебе вже чекають з «ножицями для крильців» і де нагромаджені нездоланні перешкоди) — шукай обхідних шляхів!!!

— ще один дитячий кінофільм дає ще одну підказку: не тицяй дорослим під ніс свою химерну ідею: тебе не зрозуміють, твою ідею засміють, тебе «зіб'ють на старті», доки ти ще слабкий і не маєш в активах нічого, окрім химерної мрії:

— настирливо розшукується «муза» — єдина в світі дівчина (не доросла — але рівна тобі), яка із захопленням вислуховує написане тобою!


Після корекції план запускається в дію — і після років 30-ти з гаком маємо бодай якийсь проміжний результат:




Я не стверджую, що це універсальна, придатна для всіх стратегія. До того ж, я нічого не знав про «стратегію Волта Дізнея», коли мені було років від 11-12-ти (постановка найхимернішої у світі цілі) до 21-го (коли я таки знайшов свою «музу» і запустив план на реалізацію).
Проте, все це абсолютно точно — на 100% вписується в стратегію Волта Дізнея!!! Не заперечую, що метод «6-ти капелюхів» ще повніший, глибший. Але, перефразовуючи Анатолія Висоту, він може застосовуватися для великих творчих колективів. Мені ж треба було виписати стратегічний план власного життя. Під себе, а не під когось іншого чи під колектив. І спрацювати він мав лише одноразово — в моєму житті. Але спрацювати мав залізно, бо це не літературний опус, який можна переписати наново, а реальне життя, час в якому біжить виключно з минулого в майбутнє, а не навпаки, й кожен хибний крок обертається морем зайвих незворотних витрат (зусиль, енергії та інших ресурсів). І ставка особисто для мене є надвисокою: це моя власна доля…
Ну, то я і зробив усе як слід — точнісінько у відповідності з заповітом Волта Дізнея!!!
07:19
+2
Перечитав усе це ще раз вголос, а дружина слухала. Тимур розказав нам про плин свого життя. Про задум стати письменником з 11 років і які терни мали його ще подряпати, щоб слава овіяла його своїм крилом. Перші книжки, нагороди, сцена, мікрофони, оплески і… милиці, щоб не впасти разом з усмішкою. І 100 кг+ кожну секунду нагадують про центр Землі. Друже, твій успіх у процесі формування ГУМАННОГО СЕРЕДОВИЩА. Це тобі вдається, бо твої твори оптимістичні, а настрій твій направлений на підтримку схожих на тебе. А життєві труднощі таки неминучі, але головне в тому, що життя наперекір таки вдається тобі, Тимуре, і десь далеко в Дніпрі тобі бажає добра молодичка 9-ко, а з Красного шле привіт Анатолій. Будь і надалі з нами, Тимуре!
Я лише розписав процес з точки зору стратегії Волта Дізнея:
мрія -> реалізм -> критика -> реалізм (уточнення) -> реалізація

Ця стратегія зацікавила мене саме тому, що свого часу я додумався до того ж самого, просто повільніше й пізніше — але самостійно. Підказувати мені було нікому, навіть навпаки — саме на стратегічному для мене напрямі я відчував суцільну протидію дорослого світу, апріорі сильнішого у порівнянні з маленьким хлопчиком! Але інстинктивно я додумався до того ж самого:

  • не дати критиці знищити мрію

  • балансувати мрію й її критику подвійним реалізмом


Це спрацьовує! Навіть на персональному рівні!!!
Ось для чого я все це докладно описав.
14:43
+2
Дзвінко, до нашої компанії Активістів слід додати й Доброслава, бо саме на його плечах лежить сайт. Шкода, що він приховує своє ім'я й лице. Але реальні речі творять реальні люди. Це питання часу — відкриття. Отже четвірка. Чотиричастинність — це те, що є в основі творчості Тимура. Розподілимо ролі. Хай я буду «мрійником», хоч я й непоганий практик. Тимур природжений фантаст і творець ідей і Добрий реалізатор. Тимуре, чи згоден бути «реалістом»? Дзвінка — «критик». Доброславе, ти за умовчанням — організатор. Чи згодні ви всі з тим, що проблемою сайту є відсутність 10 активістів?
до нашої компанії Активістів слід додати й Доброслава

Саме так! В стратегічній схемі Волта Дізнея має бути ще… сам Волт Дізней — замовник робіт. Ну, хай буде організатор…


Чи згодні ви всі з тим, що проблемою сайту є відсутність 10 активістів?

Категорично не згоден: "10 активістів" — це вже конкретний маркер. Мрія має бути більш абстрактною, не прив'язаною до конкретних цифрових маркерів. Інакше вийде, як у Шури Балаганова — жалюгідні 6400 рублів для повного й остаточного щастя:

Смішно!..
Ой, здається я з критика перескочу на мрійника.
Хай наш сайт стне ГЛОБАЛЬНОЮ МЕРЕЖЕЮ ПРОСВІТЛЕНИХ УКРАЇНЦІВ.
О!!! Оце саме воно і є — абстрактна мрія, не прив'язана до конкретних цифр!!! Цікаво, чи сподобається така мрія Доброславу — засновникові сайту?..
17:53
+1
І ще мені так здається, що у нас не вийде так, щоб хтось утримувався в рамках конкретної ролі. От Дзвінка вже «перестрибнула» з «критика» на «мрійника» — причому вдало, як я вважаю.

Отже, пропоную використати колективну синергію думок: давайте-но поки що всі піднімемося на найвищий поверх — всі поки що станемо «мрійниками». Отже, принаймні одна максимально абстрактна стратегічна мета-мрія вже є:

  • зробити Світоч глобальною мережею просвітлених українців!


Ну гаразд, а які ще стратегічні цілі-мрії ми можемо поставити?
Це по-перше.


І по-друге, кожну абстрактну стратегічну мету-мрію потрібно описати (!) за схемою:

  • Як це? Опишіть цю картинку, робіть це максимально докладно з усіма деталями.

  • В якому стані ми опинимося внаслідок досягнення цієї мети?

  • Що ми говоритимемо собі, коли досягнемо поставленої мети?

  • Що говоритимуть інші люди?

  • Як будемо почуватися при цьому?

  • Що зміниться у нашому житті? Чого ми навчимося? Що додасться в наше життя при досягненні цієї мети?

  • Чим важлива для нас ця мета? Що дасть нам її досягнення? Заради чого нам потрібно досягати її?

  • Ким ми станемо, коли досягнемо поставленої мети?

  • Для кого ще це може бути важливо?


Отже, висуваємо додаткові абстрактні стратегічні цілі-мрії (1) та по мірі надходження пропозицій описуємо кожну (2) згідно з наведеним переліком.
Поїхали!..
В новому році, будь ласка, поставте цей комент в обговорення, бо він здається загубився в загальному потоці. Я його випадково знайшла.
А це хороший спосіб стратегічного планування.
ОК! Спробую не забути…

Випадкові Дописи