До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Чому люди випивають

Чому люди випивають

Я взяв за правило не посилатися на «Народний оглядач»: після того, як мене звідти вигнали, нехай роблять, що хочуть — це не моя справа. Хоча розсилку звідти продовжую отримувати й перечитувати. Бо цікаво. І от саме в сьогоднішній розсилці був матеріал, який зачепив мене настільки, що не можу пройти повз нього.

Називається матеріал «Що зі мною не так?!» — можете самостійно ознайомитися з цим «шедевром». Якщо хтось не хоче читати, то квінтесенція наступна. В пародійній формі читачам впарюється ідея, що пити алкогольні напої під час застілля — це все одно, що бити себе сковорідкою по голові. Мовляв, реклама й культура постійно нав'язує нам «культуру» биття себе по голові сковорідками різної форми й кольору, з різних матеріалів (тут працює гра слів "п'ю" → "б'ю"). А ми ведемося на це. Квінтесенція дурнуватого матеріалу звучить наступним чином (цитую):

— А вам не здається, що ці уявлення нав'язані якраз культурою? Суспільство прекрасно обійшлось би без биття, але чомусь ця «культура биття» в ньому активно просувається. Реклама вам пропонує все нові сковорідки, з різними розмірами, з різним покриттям, з різних матеріалів… В фільмах і серіалах головні герої обов'язково час від часу повинні бити, вкладаючи позитивний образ в очі глядача… В Інтернеті обов'язково має бути опубліковано багато статей про те, як вчені довели користь 2-3 ударів червоною сковорідкою в день… А згодом ми читаємо в новинах про те, як через биття хтось когось збив, побив, вкрав, зґвалтував, поламав і т.п.
— Вам не здається це підозрілим?

Здавалось би, звичайна агітка в стилі «спрощеного американізму». Наприклад, просторами Інтернету подорожує матеріал аналогічної «якості» під назвою «Дупа Хенка», й нічого… То чим все ж таки обурив мене матеріал «Що зі мною не так?!», опублікований вчора на НО?..

Дуже просто: перш ніж мене виперли звідти, я встиг опублікувати парочку «етологічних» матеріалів і тим самим немовби натякнув, що з людською природою не все настільки просто, як здається. Людина є насправді «зарозумілою твариною», але цю просту істину чомусь нерідко забувають. В принципі, причини такої забудькуватості зрозумілі: ну так, дуже приємно уявляти себе «білявою бестією», янголом, ельфом, «царем природи» чи кимсь там іще — і тут же раптом знаходити у себе «родимі плями» дикуна-троглодита… Ясна річ, це неприємно.

А між тим, давайте замислимося над проблемою пиття тверезо (вибачайте за мимовільний каламбур). Справді, споживання алкогольних напоїв органічно вплетене в культури дуже й дуже різних народів, при цьому не можна сказати, що народи спеціально привчали прикладатися до чарки своїх «конкурентів» у боротьбі за ту чи іншу територію проживання. Хоча, наприклад, теорія про «хитрих семітів», які навмисно споюють простодушних слов'ян заради винищення генофонду останніх, час від часу пред'являється суспільству… Але ж вірять у неї лише печерні юдофоби!

Так само безпомічними виглядає памфлет про «культуру биття», опублікований на НО. Себто, нічого він не пояснює, лише заплутує читачів, збиває з пантелику! Якби річ була виключно в культурному впливі, то трансформувавши відповідним чином культуру, можна було б легко відучити народ від «культури чаркування». Але ж це ніяк не вдається!!! Суспільство чомусь вперто не обходиться без пиття, хоч як ти не рекламуй протилежне, хоч які закони, спрямовані на винищення «зеленого змію», не ухвалюй!

Згадаємо радянські антиалкогольні кампанії. Згадаємо запровадження «сухого закону» в США. До чого все це призвело?! «Побічні ефекти» такої кампанійщини були настільки суворими, що краще було дозволити народові пити, ніж і далі силоміць прищеплювати йому тверезість.

Отже, причина явно в чомусь іншому. Й якщо і далі звинувачувати в усіх гріхах злонамірених діячів культури й рекламістів, то ми геть нічого не зрозуміємо. А отже, лише погіршимо ситуацію, вкотре програвши боротьбу за здоровий спосіб життя...

То в чім все ж таки річ?! Як я вже сказав — у спорідненості людської природи з тваринною! Етологія (наука, яка розглядає людину в якості «зарозумілого ссавця», висвітлює тваринний бік людської натури) знайшла саме таке прийнятне пояснення, що розставляє все на належні місця. Процитую коротеньку главу з моєї улюбленої книги Анатолія Протопопова «Трактат про кохання, як його розуміє жахливий зануда» — вона й направду дуже коротенька:

Про алкоголь

Нашу свідомість визначають три речі: буття, биття і пиття.
(Приписується К. Марксу)

Всі мужики — сволоти. А хто не сволоти — з тими нудно…
(З жіночих балачок)

В ході вищезгаданого опитування з'ясовувалося також і ставлення до алкоголю, яке чомусь не потрапило в ці таблиці, і з'ясувалося, що чоловіка дівчата хотіли б [мати], звісно, непитущого, але на практиці тверезість хлопця не давала йому рішуче жодних переваг перед питущими, і навіть швидше навпаки, викликала якусь настороженість. Алкоголь, пригнічуючи вищі прояви розуму, привносить в образ людини певну бидлоподібність, аж надто люб'язну первісним інстинктам. Ви до речі, і самі могли б помітити, наскільки часто це доленосне для кожної людини (та й усього людства...) рішення ухвалюється по п'яні. І взагалі, до чого тісно пов'язані взаємовідносини статей з алкоголем. Кохання, і без шампанського?!

Експерименти на тваринах дають дуже цікаві для нас результати: алкоголь підвищує низький ранг, і знижує високий! У цьому одна з причин неефективності «сухих законів», та решти заходів боротьби за тверезий спосіб життя. Без звільнення первісних інстинктів і підвищення рангового потенціалу, що найпростіше досягаються алкоголем, людство мало би проблеми з власним відтворенням. І особливо важко було б найбільш гідним людям, які уособлюють цивілізоване, культурне товариство — низкопримативним. Доводиться тільки шкодувати про негативні наслідки його вживання, а також про те, що найбільше алкоголю вживають ті, хто у звільненні інстинктів відчуває найменшу потребу.

Оскільки серед тварин алкоголіків не буває, то статевий відбір не знає що це таке, а тому той факт, що якийсь конкретний чоловік — відвертий п'яничка, або принаймні — демонструє явні тенденції до перетворення на такого, практично ніяк не впливає на його популярність серед жінок. Причому більшість жінок, які «вляпалися» в такого чоловіка, наводять приблизно однакову відмовку: «Думала — почне сімейне життя (стане батьком та ін.) — кине пити». На питання: «З чого це ви взяли?» — виразної відповіді як правило нема. А річ-то в тім, що дуже хотілося, і під це бажання далі підганялися слушні конструкції.

Якщо комусь вищевикладені міркування здадуться непереконливими, то пропоную для наочності уявити собі таку альтернативу — віддати перевагу чоловікові нетверезому, але цікавому; або ж навпаки — тверезому, але нудному? Навряд чи з цього приводу можуть бути великі розбіжності — звісно цікавому! Хоча звісно особливо обережні не вважатимуть за кращого нікого з цих двох, але це буде не вирішення питання, а лише його відтермінування. У будь-якому випадку шанси нудного настільки ж нудні й безрадісні. Закономірне питання — хіба твереза людина не може бути цікавою? Може, звісно! Однак при цьому потрібно відповісти собі на кілька запитань:

  • Що таке — цікава людина, і чим вона об'єктивно відрізняється від нецікавої?
  • Чи змінюється поведінка людини в стані певного сп'яніння в бік більшої «цікавості» або ж меншої?

Очевидно, що цікава людина — це людина, що викликає у співрозмовників позитивні емоції (як їх не називай — враженнями, відчуттями, як завгодно; залишаю психологам копирсання в тонких смислових нюансах цих термінів). Разом з тим, якщо емоційність дуже тісно пов'язана з інстинктивністю, то отже найбільш потужні емоції викличе інстинктивно-активна поведінка, тобто — поведінка, що найбільшою мірою резонує на інстинктивних струнах у оточуючих. Але якщо вже поведінка нетверезої людини є більш інстинктивною, то й емоційність реагування на неї буде більшою. Зрозуміло, ці емоції не обов'язково будуть позитивними, але вони будуть, і будуть сильнішими, ніж при спілкуванні з людиною тверезою. І хоча твереза людина теж може бути «цікавою», проте помірні дози алкоголю підвищують шанси на позитивне емоційне сприйняття даної людини.

Коротше кажучи:

  • Алкоголь, «випускаючи на волю» первісні інстинкти, а також нівелюючи рангові потенціали, полегшує сексуальне зближення, чим підвищує шанси для низькорангових; однак загальновідомі й негативні наслідки його вживання.
  • Оскільки інстинктивний статевий відбір нічого не знає про алкоголізм, то ознаки зловживання ним ніяк не перешкоджають підсвідомій перевазі потенційного партнера.

Тепер зрозуміло, з якою потужною силою насправді борються ті, хто в той чи інший спосіб пропагує здоровий (читайте: безалкогольний) спосіб життя?! Це зовсім не «культура» споживання алкоголю. Бо будь-яка людська культура є відносно молодою: в кращому разі, їй кілька тисяч років, тоді як homo sapiens як біологічний вид значно, значно старший! І це зовсім не реклама: бо хоча вона й є «двигуном торгівлі», проте ще молодша від відносно молодої людської культури. Отже, валити все на «культуру споживання алкоголю» чи на рекламу — заняття марне, бо це нічого не пояснює… й загалом б'є мимо цілі.

Ні, йдеться про біологічне розмноження людини, про статевий інстинкт! Тут в явному програші лишаються дві категорії людей:

  • низькорангові особи (ті, кого називають «омегами»)
  • низькопримативні особи (ті, хто зважає насамперед на доводи розуму, а не на інстинктивні поклики)

«Хряпнувши» порцію оковитої «задля хоробрості», будь-який «омега» здатен роздухаритися до того, що середньостатистична жінка (а вона реагує на інстинктивну поведінку краще, ніж середньостатистичний чоловік) зверне на нього увагу, немовби перед нею раптом опинився якийсь «альфа». Не кажу вже про те, що алкоголь дещо принижує ранг того ж таки «альфи»… Отже, з точки зору видимого рангового потенціалу (його ще іноді називають «ранговою заявкою», «заявленим рангом» або «претензією на ранг»), шанси чоловіків нібито вирівнюються, й зазвичай тихі непомітні «омеги» отримують більше шансів передати свої гени жінкам, яких би вони не зацікавили, перебуваючи в тверезому стані.

Аналогічною є ситуація з низькопримативними чоловіками. Ті, хто вміють «володарювати над собою», підпорядковують пристрасті розуму, в очах середньостатистичної жінки виглядають занудами. Чим нижча примативність чоловіка (а отже, чим вища його цивілізованість) — тим зануднішим виглядає він в очах жінки. А отже, тим непривабливішим… Проте порція алкоголю може перетворити будь-якого занудного «ботана» на пристрасного «донжуана». Можливо, наступного дня йому буде дуже соромно за свою розгнуздану поведінку напередодні, коли відбувалася пиятика… Але ж жінки водночас шепотітимуться поміж собою: «А наш NN, між іншим, той ще бешкетник! Пам'ятаєш, як він вчора віджигав?! У-у-у!.. Ніколи б не подумала, що він на таке здатен. Недарма кажуть, що в тихому вирі чорти водяться». Отже, хай як соромно буде «ботану» NN за вчорашню п'яну поведінку, але головне сталося: середньостатистичні жінки нарешті звернули на нього увагу, й відтепер він збільшить шанс передати тій чи іншій жінці свої гени...

Звісно, в стані алкогольного сп'яніння можна зачати, м'яко кажучи, не надто здорове потомство.

Безперечно, напідпитку людина може «наламати дрів»: втрапити в аварію, щось розбити, занапастити… ба навіть тривіально скрутити собі в'язи!

Існують також інші ризики п'яної поведінки.

Але ж поклик статевого інстинкту є значно потужнішим! Настільки потужним, що змушує прикладатися до чарки навіть найменш примативних людей… хоч би час від часу посилати попід три чорти всі ці ризики разом з пересторогами власного розуму!..

От чому «культура споживання алкоголю» настільки міцно в'їлася в людство. Якщо не зрозуміти причини цього, звалюючи все на недолугі «культурні традиції» та всеїдну рекламу, виграти змагання у «зеленого змія» неможливо. Тоді все зведеться до чергової програшної кампанійщини.

А якщо навпаки докопатися до справжніх причин явища, можна зрозуміти й ефективні напрями боротьби за здоровий (безалкогольний) спосіб життя. Бо насправді потрібно не писати недолугі антиалкогольні памфлети, а трохи вдосконалити наше суспільство. Бо якщо жінки почнуть звертати більше уваги на низькорангових і особливо на низькопримативних чоловіків (а разом з тим і високорангові «альфи» припинять надмірно опікуватися підтриманням свого захмарного рангу), то у людей автоматично відпаде необхідність вирівнювати свої ранги за допомогою кількох чарчин оковитої.

+2
465
RSS
00:06
+1
Ох, зовсім не з цього хотів я розпочати на Світочі серію «етологічних» матеріалів… Але ж є інформаційний привід, і він саме такий, а не інакший. Доводиться скористатися ним…

Що ж, хай буде матеріал справді «етологічний»… хоча й явно позасерійний!
Цікаві роздуми, але не зрозуміло, як людство ПОЧАЛО пити? Бо ж тварини алкоголь робити не вміють.
А от алкоголіки серед тварин є, але тільки ті, які живуть біля людей. Здається є спосіб лікування корів горілкою. Це швидше пан Анатолій буде знати.
Є випадки, коли домашнім улюбленцям наливають задля сміху чи за компанію, а ті дуже швидко спиваються.
Перепрошую, всяке буває! Найчастіше я читав, як лосі наїдалися попсованих яблук, а ті починали бродити в їхніх шлунках! Чомусь із лосями це стається найчастіше…

А от білка наїлася таких яблучок:


Ну, то що такого неможливого в тому, аби такі казуси ставалися з мавпами?!

Природно, від мавпи до людини вже рукою подати…


Буває!..
08:49
+2
Аналіз людей за поведінкою роблять здавна. Схожість людей з тваринами явна. Тому й заговорили про інстинкти, зокрема про інстинкт розмноження. Жінки вибирають чоловіків сильніших, сміливіших, розумніших, спритніших, хитріших+. Чоловіки вибирають жінок гарніших і здоровіших+. І все це для того, щоб родилися здорові і конкурентноздатні діти, а в підсумку щоб було кращим суспільство, щоб людство ставало більш досконалим. Щоб так ЗДАВАЛОСЯ, люди вдаються до обману: чоловіки випендрюються перед жінками, а жінки прикрашають себе уборами і ходять на високих підборах. Густе й лискуче та довге волосся є ознакою здоров«я. Ось чому жінки вдаються до начосів й інших хитростей. Алкоголь затьмарює свідомість і є тим же засобом обману. Щоб це приховати, дія алкоголю супроводжується приємністю: радістю від того, що море по коліна. Питання, коли це почалося? Я дивуюся з того, що й досі є розумні люди, які вважають, що все на землі відбувається ПРИРОДНИМ ЧИНОМ. Інших допитливіших людей, які догадалися, що людство УПРАВЛЯЄТЬСЯ, вони називають конспірологами. Іноді й мають рацію, вказуючи на тих, хто говорить про жидомасонів і світовий уряд. Мою позицію ви знаєте: земля це школа, а люди в ній учні. Мета божественних учителів — підготовка людей для поповнення Божественної ієрархії. Це досягається створенням конкурентного середовища, введенням спокус+ і аж ніяк не організацією раю. Для цього ж у людське життя були введені алкоголь і наркотики. Дикі методи, а все для того, щоб навчити людину стати добрішою і досконалішою.
Жінки вибирають чоловіків сильніших, сміливіших, розумніших, спритніших, хитріших+. Чоловіки вибирають жінок гарніших і здоровіших+. І все це для того, щоб родилися здорові і конкурентноздатні діти, а в підсумку щоб було кращим суспільство, щоб людство ставало більш досконалим.

Все так… тільки трішечки не так!

1. Явний відбір в межах людства справді ведеться на те, щоб люди ставали дедалі «сильнішими, сміливішими, розумнішими, спритнішими, хитрішими, гарнішими, здоровішими». Згоден. Але чомусь виходить так, що всі суспільства, що ставали на шлях євгеніки, рано чи пізно зазнавали поразки. Наприклад, ще у сиву давнину в Спарті немовлят, які мали ті чи інші фізичні дефекти, кидали у прірву. А з відібраних вирощували ідеальних воїнів + їхніх ідеальних дружин. І що ж?! З-поміж інших давньогрецьких полісів Спарта не була відома нічим, окрім «трьохсот спартанців»… І все.
В новітні часи євгенікою дуже потужно займалися Третій Райх і СРСР. Обидві імперії теж зазнали краху…
Отже, вести відбір виключно на «сильніших, сміливіших, розумніших, спритніших, хитріших, гарніших і здоровіших» трохи невірно. В підсумку все це призведе до розвалу суспільства, бо суспільство не може складатися виключно з досконалих самозакоханих «альфа-самців» та «альфа-самиць». А хто працюватиме на благо всього суспільства, а не виключно на благо себе, красивого й розумного?!
А річ у тім, що «омеги» наділені однією дуже важливою властивістю: здатністю до адитивності, до синергії зусиль, до самопжертви на благо інших! Бо сотня «омег» має такий сукупний потенціал, якого не досягне жоден «альфа»… От саме в цьому й полягає сила «омег». Тому передача їхніх генів нащадкам теж позитивно відбивається на людстві в цілому.
А отже, якщо алкогольне сп'яніння допомагає в цьому «омегам» — люди час від часу випиватимуть...
2. Те саме із скромними розумними «окуляриками», «вошивими інтелігентами» і всякими іншими «ботанами». Вони мають або понижену, або загалом вкрай низьку примативність, намагаються всіляко контролювати інстинкти розумом. А отже, видаються середньостатистичним жінкам нудними.
Більш того, скромність зазвичай притаманна «омегам», тож біда низькопримативних чоловіків в тому, що їх зазвичай плутають з низькоранговими «омегами». Тому у них вкрай занижені шанси на передачу своїх генів нащадкам.
А отже, якщо алкогольне сп'яніння допомагає в цілому низькопримативним чоловікам бодай на деякий час відкинути контроль інстинктів з боку розуму (а більш інстинктивна поведінка підвищить увагу до них з боку жіноцтва) — люди час від часу випиватимуть...
Таким чином, попри безперечну шкоду для здоров'я і певні ризики щось зламати, занапастити та ін., в підсумку алкоголь таки сприяє тому, що людство в цілому досі не втратило здатність до синергії, до взаємодопомоги + стає з часом більш цивілізованим. Хоч як це дивно, та приховані вигоди від алкогольного сп'яніння переважують очевидні ризики від нього.
Чоловіки вибирають жінок гарніших і здоровіших+.

Чоловіча «програма відбору жінок» не настільки жорстка, як жіноча «програма відбору чоловіків». З біологічної точки зору, будь-який самець в межах свого біологічного виду прагне спаруватися з якомога більшою кількістю самиць. Отже, критерії відбору самиць дуже розмиті: якщо сьогодні підвернулася не ідеальна — нічого страшного, завтра зустрінеться краща, а післязавтра — найкраща!
Так само й чоловіки з суто біологічної точки зору прагнуть залишити по собі «повну вулицю дітей» — але хто сказав, що всі вони мають народитися від однієї жінки?! Отже, чоловіча «програма добирання жінок» апріорі не налаштована на жорсткий відбір. Так, бажано, щоб вона була гарною і здоровою… Але якщо трапиться не дуже гарна і трохи хвороблива — теж не біда: завтра чи післязавтра підвернеться здоровенька гарнюня!..


P.S. Підкреслюю, йдеться про інстинктивну біологічну програму, закладену в чоловіків! Бо на відміну від жінок, розумова програма у чоловіків працює значно краще і має для них більше значення. Тому багато хто з чоловіків свідомо обмежує себе у виборі жінок, значно більш свідомо підходить до створення сім'ї.
Жінки вибирають чоловіків сильніших, сміливіших, розумніших, спритніших, хитріших+. Чоловіки вибирають жінок гарніших і здоровіших+. І все це для того, щоб родилися здорові і конкурентноздатні діти, а в підсумку щоб було кращим суспільство, щоб людство ставало більш досконалим

Колись читала про експеримент над мишами. Дослідники спеціально створювали для них дуже погане середовище, годували різним непотребом, а з потомства відбирали найслабших для продовження експерименту. І через кілька поколінь, коли здавалрся, що запас генетичної міцності вже повністю вичерпався і популяція мала вимерти, почали народжуватися мишенята значно сильніші від того першого здорового покоління. То може і з нами такий дослід проводять?

Так, життя сповнене загадок, не розкритих і досі.
14:11
+2
Так і є, Дзвінко. І не просто якісь досліди, а задіяна справжня технологія управління людством. Щоб це збагнути, треба перейти на іншу парадигму. Я не можу переконати в цьому навіть найталановитішого серед нас — мого друга Тимура.
Щоб це збагнути, треба перейти на іншу парадигму. Я не можу переконати в цьому навіть найталановитішого серед нас — мого друга Тимура.


В чому такому ти мене зібрався переконувати?!
Щось я не збагну, про яку таку "іншу парадигму" йдеться…
18:29
+2
Так і є, друже, що мабуть, і моя і твоя місія: нести правдиве слово українцям. Ми це робили все життя нарізно, не знаючи один одного. Щоб потім зустрітися і допомагати-підсилювати один одного. Це ще одне диво. А те, що ти мене не розумієш — це тимчасово…
Помиляєшся, я тебе прекрасно розумію!
Просто у нас різні типи свідомості.
Ти є типовим язичником, тому для тебе є прийнятною оця твоя ідея: протягом земного життя вдосконалитися настільки, щоб поповнити коло Со-Творців — духовних сутностей, які разом з Богом творять і вдосконалюють цей світ. «Со-Творець», згідно з твоєю ідеєю — це такий собі «молодший бог» в пірамідальній божественній ієрархії.
Для мене це неприйнятно. Для мене Бог є Єдиним. Не Одним, як для мусульман, а саме Єдиним. Але вся Його множинність (на яку вказує множина іменників «Елогім» та «Елогейну», які вживаються в Торі) — це множинність проявів Всемогутнього. Це те, що називають "іпостасями" Єдиного Бога. Можна сперечатися, скільки нараховується цих іпостасей: 3 (як заведено у християн — Отець, Син та Дух Святий), 10 (як стверджують кабалісти), 72 (згідно до кількості імен Бога, як стверджують ті ж таки кабалісти) і т.ін. Але безперечним є одне: для мене претендувати на місце «Со-Творця» в «божественній ієрархії» — це святотатство. Бо євреям такі речі категорично (!!!) забороняються.
Тобі з твоєю язичницькою свідомістю це можна.
Мені це — зась.
Ми живемо в дуже цікавий час — в час всеохопного діалогу людства, в час взаємодії. В своєму поступальному розвитку людство еволюціонувало настільки, що тепер адепти різних вчень можуть мирно взаємодіяти заради спільної мети, залишаючись при цьому кожен в межах свого вчення. У нас із тобою є спільна мета: вдосконалення цього світу! Тут ми можемо взаємодіяти. Але при цьому я ж не закликаю тебе перейти в юдаїзм… І ти також не очікуй від мене переходу в язичництво.
Можливо, колись у віддаленому майбутньому навіть такі переходи стануть можливими. А поки що вистачить і того, що ми можемо мирно взаємодіяти і навіть товаришувати. Бо ще років 200 тому стан речей, подібний до нинішнього, був би неможливим. Але минуло 200 років — і маємо те, що маємо ©
Хтозна, що матимемо ще… років через 100…
14:31
+2
Справжнє і глибинне управління людством передбачає втілення душі саме в цій родині, а не в іншій. От я чогось родився в бідній селянській родині українців, а ти, Тимуре, родився в родині київських євреїв від батька українця. Якою була мета цих двох наших народжень? Друге. Я помітив, що чомусь дурнуватому парубку достається розумна дівка. Чомусь саме хворобливій дівчині дають в пару здорового й розумного парубка. Буває, що високій й огрядній дівці достається якийсь мініатюрний кінах. Іноді гарній розпутній дівці посилається морально стійкий парубок, щоб одну, можливо, витягнути з багна, а іншого піддати спокусі розпусти. Відбувається тотальне змішування людей. А для чого? Не для отримання якогось однорідного бетону, а для СТВОРЕННЯ НАЙБІЛЬШ КОНТРАСТНИХ УМОВ СПІЛЬНОГО ЖИТТЯ.
Якою була мета цих двох наших народжень?

Не стану говорити за тебе, скажу за себе. Точніше, ти сам говорив неодноразово: нести нашому українському народові потрібне йому слово!
Але мене «розмістив» у моїй родині не я сам, а Всемогутній.
Тому якщо під "іншою парадигмою" ти мав на увазі саме це — свідоме управління Всемогутнім історією людства, — то ніяка це не нова парадигма. Що в ній такого нового, що не було відомо раніше?!

До того ж, тут, в межах цієї парадигми людством управляють не люди, а Всемогутній. Це Його управлінська парадигма, а не людська…

Відбувається тотальне змішування людей. А для чого? Не для отримання якогось однорідного бетону, а для СТВОРЕННЯ НАЙБІЛЬШ КОНТРАСТНИХ УМОВ СПІЛЬНОГО ЖИТТЯ.

А тут що такого нового?! Протилежні якості (з одного боку — якості чоловіка, відсутні у жінки, з іншого боку — якості жінки, відсутні у чоловіка) взаємно доповнюються. Внаслідок цього утворюється найбільш повна з усіх можливих система. Що незрозуміло?!
16:31
+2
Що нового? Мета управління. Традиційно: жити на землі і не грішити, щоб заслужити рай на небесах. Нове: вчитись і вдосконалюватись на землі, щоб поповнити собою Божу ієрархію тобто стати Сином Божим — Со-Творцем. Відчуваєш різницю?
Традиційно: жити на землі і не грішити, щоб заслужити рай на небесах.

У-у-у, який жах!!! На жаль, це дуже і дуже вульгарна мета.
Адже закінчення: "… щоб заслужити рай на небесах", — засвідчує культивування в душі вірянина суперегоїзму.
Ну так: подумай, що ти отримаєш!!! Себто, ти — центр Всесвіту, ага! Все — лише заради тебе. Небеса — для тебе. Рай — для тебе.
Отже, окрім суперегоїзму, таким чином нічого виплекати неможливо.
А це, між іншим, докорінним чином суперечить Святому Письму, яке віряни нібито мусять читати й почитати! Бо Святе Письмо вчить, що Бог — це любов!

Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!
Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!

(1 Ів., 4:7-8)

Я недарма розмістив на Світочі посилання на один з фільмів і написав у передмові, що хто не вміє любити, той не навчився нічому, не зрозумів нічого. Бо любов — це насамперед вміння віддавати, а не отримувати. Отже, Бог не є суперегоїстом — навпаки, Він є суперальтруїстом! І чим палкіше людина прагнутиме «заслужити рай на небесах», тим далі від цієї мети відсуватиметься! Недарма ж попереджав Христос:

Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її.
Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?

(Матв. 16:24-26)

«Хто хоче спасти свою душу» — себто, саме той, хто захоче безгрішним життям на землі заслужити рай на небесах. Друже, це наскрізь егоїстична мета!!! Крізь неї так і стирчить роздвоєна ратиця!!! Таким чином знайти Бога неможливо. Весь світ можна здобути — але світ без Бога!.. А це омана…

Отже, цю нібито біблійну (!!!) мету християнам підкинуто, аби збити їх з Божого шляху. І хто подібну мету сповідує, той свідомо чи несвідомо, але сприяє вихованню суперегоїстів. А отже, розділенню людей з Богом.

Якщо свідомо — то заради служіння нечистому.
Якщо несвідомо — то через власну сліпоту. Через небажання замислюватися над прочитаним, осмислювати Слово Боже!
Не знаю, що гірше…
Та в будь-якому разі, будь ласка, кажи цю дурницю кому завгодно, тільки не мені!

Нове: вчитись і вдосконалюватись на землі, щоб поповнити собою Божу ієрархію тобто стати Сином Божим — Со-Творцем. Відчуваєш різницю?

А-а-а, ти про це… Так, знаю цю твою ідею. Різницю відчуваю.
18:21
+1
Друже Анатолію! Ще одне прохання:

Я не можу переконати в цьому навіть найталановитішого серед нас — мого друга Тимура.

Не пиши такого. Адже серед нас є й талановитіші від мене. Ти якось казав, буцімто Марія харчується праною. Звісно, потроху споживати прану може кожен. Але щоб тільки праною харчуватися — я особисто так не вмію!

Я полюбляю смачно попоїсти й навіть принагідно випити щось вишукане і в хорошій компанії. Але перейти на харчування праною… Ні-ні, я не настільки досконалий! Отже, добродійка Марія, безперечно, талановитіша від мене.
Або візьми нашого друга Доброслава: Світоч — це його рук творіння! Я би не зміг такий сайт зашарашити… Отже, Доброслав талановитіший!
19:08
+2
Скромність прикрашає навіть талановитих людей.
Ти мусиш знати, що є т.зв. «Колесо життя»:
Колесо життя - 1
— набір з 8-ми шкал, по кожній з яких можна відмітити рівень досягнень людини в певний момент часу:
Колесо життя - 2
Те про що написав ти (шкала «талановитий — безталанний») — це лінійний вимір. Натомість «Колесо життя» — це вимір об'ємний, бо передбачає не 1 шкалу. а цілих 8 шкал! Хтось із людей талановитіший в одному, хтось в іншому. Можливо, я пишу та редагую тексти найкраще від усіх на Світочі. Але Марія харчується праною. Доброслав же створив нашу платформу — Світоч… Інші теж в чомусь своєму талановитіші від нас.
Отже, не варто вимірювати всіх по єдиній лінійній шкалі. Застосовуй «Колесо життя», друже! Воно є індивідуальним для кожної людини в кожен момент часу…
20:07
+2
За КОЛЕСО ЖИТТЄВОГО БАЛАНСУ дякую. Гадаю, що підсумовуючим показником поточного життя людини є рівень радості від свого життя. Тут і друзі, і гроші, і ще з сотня факторів, які впливають- взаємодіють із життям конкретної людини.
20:16
+2
Тимуре, а як ти розумієш цитовані тобою Божі слова: "… а хто за Мене свою душу погубить..."
В контексті біблійної діалектики.

Хоч як це смішно може комусь це здатися, але я особисто вбачаю в Біблії повно прикладів застосування всіх законів філософії зокрема і діалектики загалом. Отже, кінець фрази не варто відривати від початку, навпаки — фразу потрібно розглядати як єдине ціле:

Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її.

Тут явно спрацьовують два діалектичні закони:

  • закон єдності й боротьби протилежностей (оскільки початок фрази «хоче спасти свою душу, той погубить її» є дзеркально протилежним до закінчення «хто <...> свою душу погубить, той знайде її»)

  • закон спростування спростування (адже вульгарне, обивательське розуміння мети земного життя спростовується Христом на початку, а далі йде вихід на новий рівень розвитку людини через спростування первинного спростування у фіналі фрази)


Отже, хочеш врятувати свою душу заради раю? Хочеш всього лише прожити чистеньким, жодного разу не забруднивши руки брудом цього світу?.. Нічого в тебе не вийде — бо Боже завдання для людини полягає геть в іншому:

І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!

(Бут. 1:28)

Звісно ж, оволодіння землею і панування над нею аж ніяк не має обертатися тотальним спустошенням землі й винищенням усього живого! Це означає дбайливе господарювання з відповідальністю людини перед Творцем. Ось в чому полягає Боже завдання людині! А зовсім не в житті, ізольованому від справ цього світу…

Отже, повертаємося до сказаного вище: якщо людина захоче прожити, не забруднивши руки брудом цього світу, нічого доброго з такої затії не вийде: людина лише «погубить душу».
Але якщо заради дбайливого господарювання на цій землі, заради наведення на ній Божу ладу людина не пошкодує «чистоти» власної душі — от саме тут вона і виконає волю Божу! Саме таким чином і знайде свою справжню людську суть — свою душу.

Отак я це розумію.

Хлопці, ви схожі на два пальці на одній руці, які сперечаються, хто з них важливіший.
Перефразовуючи геніальне

Ви обоє маєте рацію.
І це дійсно чудово, що ми дожили до часу, коли можна спокійно обговорювати такі речі і не зарізати одне одного в запалі суперечки.
Ми як ті сліпці, які обмацували слона з різних боків. Жоден з них не зміг уявити цілісну картину. А ми в обговореннях можемо спробувати скласти усі пазли і побачити Картину.
Хлопці, ви схожі на два пальці на одній руці, які сперечаються, хто з них важливіший.

Перепрошую, не згоден!
Ми справді схожі на два пальці однієї руки.
Але це, схоже, Анатолій очікує, коли я «зрозумію» його і пристану до нього остаточно.
А я цього не очікую! Я залишуся при своєму — Анатолій при своєму. Я не очікую, коли ж він нарешті навернеться в юдаїзм. Бо це був би тоталітаризм мислення, а не демократія!
В цьому зв'язку дозволю собі зацитувати фрагмент з моєї улюбленої книжки двох американських рабинів — Деніса Прейгера і Джозефа Тєлушкіна «Вісім запитань про юдаїзм»:

Значні розбіжності в поглядах між юдаїзмом і християнством не повинні стояти на заваді для розвитку тісних і доброзичливих відносин між християнами і євреями. Багато християн перебувають в передових лавах боротьби за створення етичного і монотеїстичного світу, і євреї мають набагато більше спільного з такими християнами, ніж з невіруючими євреями. Що ж стосується суперечливостей і розбіжностей між двома вірами, Трюдо Вайс-Розмарин писала в своїй книзі «Юдаїзм і християнство — відмінності» (Нью-Йорк, вид-во Джонатан Девід, 1965, стор. 11-12): "Думка про те, що для розвитку гармонійних відносин юдаїзм і християнство мають злитися в одну віру — це тоталітарна аномалія мислення. Демократичне суспільство засноване на передумові, що відмінності й розбіжності не є виправданням для нерівності можливостей... так само, як ми не можемо змусити всіх американців голосувати за одну партію в ім'я національної єдності". Це дуже важлива думка. Дійсно, якщо ми не можемо вимагати від американського народу «однопартійного» ставлення до виборів, то ми маємо право вимагати від нього (народу) однакової відданості принципам демократичного процесу волевиявлення.

Абсолютно те саме можна сказати про мій юдаїзм і язичництво друга мого Анатолія! Просто тепер настав час всеосяжної гармонізації та взаємодії заради спільної мети! Є така платформа — Світоч, тут досягають спільної гармонії заради кращого майбутнього всі незалежно від віросповідання… чи відсутності такого. Запевняю: якби тут були присутніми мусульмани — ми би також порозумілися. А буддисти з йогами на Світочі вже є.

Отже, давайте позбавлятися тоталітаризму мислення! Звісно, у демократії море недоліків… Тим не менш, як казав Вінстон Чьорчілль, людство все одно не спромоглося вигадати нічого кращого від демократії. Отак!
До речі, оце відео, що я колись тут розмістив, є беззаперечним доказом того, що юдаїзм і християнство таки поступово домовляються між собою про мирне співіснування. Виключенням є хіба що РПЦ… але «орлята» Гундяєва, на жаль, хворі на ПГМ. На "православ'я головного мозку", себто…
ПГМ
У них це діагноз.


P.S. До речі, Анатолію! ПГМ — прекрасний приклад палкого бажання православних вірян вберегти свою душу задля потрапляння до раю... А що ж відбувається насправді?! Хіба не схоже, що вони… реально втрачають душі, як і сказано в Матв. 16:25?!
22:19
+2
Тимуре, облаштовувати землю, забруднивши руки при цьому — це одне. А ПОГУБИТИ ДУШУ — це зовсім інше! Віддавши свою душу нечистому за блага (як в Гьоте) = погубити душу. Друге розуміння: позбавити себе життя самогубством = погубити душу. Сформулюй-но коротко своє розуміння виразу ПОГУБИТИ ДУШУ.
Я не певен, що це потрібно робити. Адже всі Євангелія від початку записувалися давньогрецькою мовою, а те, що є в моєму розпорядженні — це всього лише переклади українською мовою (я використовую переклад Івана Огієнка) або ж російською (синодальний). А отже, ні ти, ані я не знаємо, яке давньогрецьке слово вживалося в оригіналі!
В цьому й полягає проблема, за яку, зокрема, цькували українського історика Наталію Яковенко. Вона нарікала на те, що слов'ян у сиву давнину обдурили, дозволивши їм використовувати для служіння переклад Біблії церковнослов'янською мовою. Бо інші народи використовували Біблії, написані латиною або давньогрецькою…
З П'ятикнижжям Мойсеєвим мені простіше: у мене є Тора, є російсько-івритський словник — тож я можу самостійно розібратися з оригіналом перших п'яти біблійних книг. А от що було написано в оригіналах Євангелій — хтозна!
Зокрема, в паперовому синодальному виданні Біблії російською мовою саме до цього фрагменту є примітка: до слова «душа»«життя». Що ця примітка означає?! Може, в давньогрецькому оригіналі мала місце якась гра слів, і одне слово могло мати різні значення: і «душа», і «життя» в залежності від контексту? Можливо. Або ж хтось із отців Церкви рекомендував розуміти «душу» як «життя»?.. Теж можливо.
Мені зрозуміло одне: тут маємо справу з якимсь неоднозначним перекладом, й оскільки невідомо, що було в оригіналі — нема сенсу розводити довкола цього диспут. Бо тут ми ґрунтуємося не на твердому камені, а на піску. Нічим хорошим цей диспут не закінчиться. А свою загальну думку я тобі висловив.

P.S. От хіба якщо хочеш, можу розповісти, як я це застосовую в своїй письменницькій діяльності… Це максимум, що я вважаю за можливе зробити.

UPD. Стоп!!! Я таки відшукав в мережі Євангеліє від Матвія грецькою! Ось цей фрагмент:

Διότι όστις θέλει να σώση την ζωήν αυτού, θέλει απολέσει αυτήν· και όστις απολέση την ζωήν αυτού ένεκεν εμού, θέλει ευρεί αυτήν.

(Κατά Ματθαίον 16:25)

Те слово, що нас цікавить — "ζωήν" (читається «зоін»), що означає «життя», а зовсім не «душа»!

Кажу ж тобі, друже: обережніше з перекладами!!!
07:55
+2
Ну то й хай собі буде душа= життя. Однак мені незрозуміло, нащо Богу, щоб за Нього людина ПОГУБИЛА своє життя?
Не так! Тут перевіряється готовність людини пожертвувати власним життям. Але Всемогутній може в останню мить переграти ситуацію. Згадай випадок з принесенням в жертву Іцхака: там Всемогутній перевіряв готовність Іцхака лягти на жертовник і водночас готовність Абрахама принести в жертву власного сина. але в останню мить він переграв ситуацію. Отже, важлива була їхня готовність, як найвищий ступінь довіри Богові!!!
13:45
+2
Мабуть від великої любові до людей Вселюблячий Бог і влаштовує такі жорстокі перевірки
Він хоче поступово довести людство до ідеального стану, а без перевірок на людство чекає занепад. В одному з розділів Второзаконня наведений перелік Божих благословень за дотримання Закону, а слідом за ним — список проклять за недотримання. Список проклять рівно вдвічі (!!!) довший від списку благословень. Чому?! Бо скотитися в багнюку вдвічі легше, ніж видертись на сухе чисте місце.
07:56
+2
Тимуре, не називай мене язичником, бо це не так.
ОК, не буду, вибач!

Випадкові Дописи