Зцілення Внутрішньої Дитини

Зцілення Внутрішньої Дитини

У дитинстві полягає велика сила — в ньому криються справжні бажання і потреби, величезна життєва енергія, потужна інтуїція, довіра собі, уява, здатність отримати те, що хочеш і сміливість жити.

«Поняття Внутрішньої Дитини прийшло з теорії транзактного аналізу Е.Берна. Кожна людина має Внутрішню Дитину, і в цьому стані вона найчутливіша і найвразливіша. Якщо ви не позбулися дитячих образ, — люди робитимуть вам боляче. Непрожиті дитячі переживання — ключ до багатьох проблем. А негативні програми, закладені в дитинстві, заважають побудувати життя так, як хочеться. Поранена дитина всередині нас може змушувати страждати знов і знов.

Внутрішня Вільна Дитина є для вже дорослої людини ресурсом. Якщо у дорослої людини налагоджений контакт з його Внутрішнім Дитям, то дорослий відчуває багато радісних миттєвостей. У такої людини є бажання жити й енергія для руху вперед, людина з посмішкою і надією дивиться в майбутнє. Такій людині простіше відповісти на запитання «чого ти хочеш», «що тебе тішить». У тих людей, у кого зв'язок з Внутрішнім Дитям порушений, таке запитання викликає утруднення. Їм важко зорієнтуватися у власних бажаннях. Або вони «вже давно нічого не хочуть».

Велика частина життєвих проблем — результат розірваної зв'язку з Внутрішнім Дитям. Що дає терапія Внутрішньої Дитини? Відчуття радості життя.

Є багато технік із повернення зв'язку з Внутрішнім Дитям. Наведемо декілька.

1) Подивіться на свою дитячу фотографію. Розгляньте себе. А тепер розслабтеся і заплющіть очі. Виберіть якийсь важкий період вашого дитинства. Якою ви були тоді дитиною, яким себе бачите? Дитина сидить, лежить чи йде? Зверніться до неї.

Скажіть „Я тебе бачу. Я приймаю тебе. Я даю тобі місце. Я люблю тебе“. Повторіть декілька разів. Що вам говорить дитина, про що запитує, що ви їй можете відповісти?

Скажіть їй теплі слова схвалення і підтримки, наприклад: „Малюче, я люблю тебе. Я люблю твою унікальність і неповторність, такого як ти більше немає! Будь ласка, вибач мені. Вибач, що мав сумніви в тому, що ти найкращий і найулюбленіший. Вибач, що я порівнював тебе з іншими. Вибач, що не чув і забував про тебе. Малюче, я дякую тобі за те, що ти є у мене — така чиста, щира і улюблена [істота/душа]. Будь вільним від всіх поганих думок про себе. ти унікальний, ти саме такий, яким і маєш бути, особливий, ні на кого не схожий, єдиний в світі. Ти — це ти, і ти прекрасний».

Порадьте йому щось. Будьте йому батьком (захисником, другом, опікуном), якого ви самі хотіли мати. Візьміть в руки м'яку іграшку, яка зображуватиме дитину, якою ви були, попестіть, поколисайте її. Коли ви закінчите цю вправу, обов'язково запишіть почуття і те, що спало вам на думку. Для багатьох людей це дуже потужне переживання, а іноді й прорив.

2) Можливо, ваша Внутрішня Дитина була травмована з моменту народження. Уявіть, що ви присутні при власному народженні. Тільки-но ви з'явитеся на світ, зверніть всі ваші почуття до новонародженого немовляти, візьміть його на руки, обійміть і приголубте, дивлячись собі — новонародженому — в очі. Коли ви помітите, що ваше новонароджене «я» повертає вам цей погляд або просто бачить вас, зверніться до своєї Внутрішньої Дитини і скажіть, що ви любите і розумієте її й що допоможете їй вирости і стати дорослим. Переконайте вашу Дитину, що вона прийшла в безпечний світ, в якому ви забезпечите їй необхідний захист і допомогу. Завірте її, що вона ніколи не почуватиметься самотньою або скривдженою, що вона може ставати ким захоче і якою захоче; що їй не знадобиться більше боротися за перемогу і терпіти поразки, тому що ви, її Дорослий, допоможете їй пройти через будь-які випробування. Поясніть вашій Внутрішній Дитині, що вона не знає почуття самотності чи страху, тому що ви винагородите її такою увагою, що він (ви) буде рости в атмосфері любові й безпеки. Переконайте своє Дитя, що йому не потрібно буде вдаватися до відчайдушних спроб звернути на себе увагу, тому що ви будете слухати і чути його.

3) І ще одна вправа. Згадайте і запишіть 25 ваших улюблених занять (наприклад, “пускати мильні бульбашки / літачки / повітряного змія; малювати; кохатися; пекти печиво; плести; водити машину; плавати / пірнати; грати в футбол / хокей / шашки / шахи / лото / хованки; співати; танцювати; кататися на ковзанах / лижах / санках / велосипеді; лазити по деревах / скелях / парканах; ліпити з пластиліну» тощо)

Що з цього списку вам по-справжньому було приємно в ранньому дитинстві? Що з цього списку вам по-справжньому подобається зараз? Коли востаннє ви дозволили собі цим зайнятися? Поставте дату біля кожного заняття. І не дивуйтеся, якщо виявиться, що це було багато років тому.

Виберіть щось, чого Ви не робили вже дуже-дуже давно і… зробіть це! Знаходьте хвилинку для себе щодня. Не відкладайте і не відсуває «на потім». Не відмахується від своєї Внутрішньої Дитини. Вчіться бути для ней Турботливим Батьком".

За матеріалами — Л.Міллар, І.Стуканьової, М.Завізіон

+2
2218
RSS
20:11
+1
Техніки ці на собі не перевіряв, бо не маю такої потреби.
Але сама по собі стаття дуже справедлива (принаймні на мою думку). Бо цю «Внутрішню Дитину» особисто я в собі постійно відчуваю. Більш того, ще на наше з дружиною 30-річчя я намалював для свого ФБ-профілю отаку шпалерку-заставку:

Бо письменником-фантастом я став лише й тільки тому, що мій «Внутрішній Хлопчисько» розповідав її «Внутрішній Дівчинці» фантастичні історії одну за іншою. Без цього не було б нічого, я впевнений!

І так — я й досі готовий застосувати всі 36 китайських стратагем для захисту своєї Внутрішньої Дитини.
Хто хоче бачити в мені паскуду, нахабу, циніка, зразкового «комсомольонка» — нехай бачить! Я вдам із себе кого завгодно, аби тільки мого Внутрішнього Хлопчика не зачіпали…
Хто хоче знати, який я насправді — з тим буду щирим, той побачить мого Хлопчика.
Але хто матиме підступний намір спочатку дістатися до цієї Внутрішньої Дитини, а потім завдати їй шкоду… нехай начувається.
20:36
+2
Любити треба не лише себе маленького, а вже й дорослого дядька. Техніки мені подобаються. Для душі нема часу. Тому звертання тут тепер до себе маленького сприймається душею саме як зроблене нині й колись.
Любити себе дорослого — це само собою так. Натомість про Внутрішню Дитину забувають скрізь і всюди.
23:23
+1
Хто скаже про себе дорослого? — як саме про себе — не про визрівше-загартоване его — а саме про дорослу-визрівшу Душу. — Певне НІ — атже визрівшу Душу дана сукупність егрегорів здатна виявити лише через ЄДНАННЯ в єдиному моменті де все-всі розчиняються в океані БУТТЯ — заразтут
За шкалою Девіда Хокінса визрівша Душа має мати 700-1000 балів. Такий рівень дозволяє відчувати ЄДНАННЯ з усім. Але не дозволяє жити соціально активним життям.
Скільки балів має конкретна Душа можна визначити кінезіологічним тестом.
В цій статті описані всі рівні розвитку Свідомості-Душі, а в коментарях і сам тест є.
Всі наші проблеми в дорослому житті мають початок в дитинстві.
23:34
+1
Чудово показана «Маленька Дитина», яка живе в душі Художника, в к/ф «Модільяні». На Ютубі я не зміг відшукати російського чи українського дубляжу, є тільки отаке:
ЮрЧЕНко пише, чи знає доросла людина про себе все? Ні! Так задумано, що досвід попередніх втілень недоступний. А душа то знає все! От як хто уявляє собі безконечність?
Овва!
Я щось ніц не можу зрозуміти

Спочатку Віктор Юрченко пише нечитабельний коментар, де відповідає сам собі — бо тільки сам себе і може зрозуміти… Потім Анатолій Висота пише: «Юрко пише...» — хоча жодного Юрія в цій гілці я в упор не бачу. Хлопці, я в шоці…
14:08
+1
Сам в шоці
11:45
+1
От як хто уявляє собі безконечність?

Десь отак:
15:55
+2
Друзі, я помилився. Це механічна помилка. Я її виправив ось так: «ЮрЧЕНко». Я так зараз написав, щоб було видно, де саме я помилився. Уклінно прошу вибачення у Віктора Юрченка за заподіяний мною шок. Прошу, Тимуре, і тебе вибачити мені за те, що змусив тебе так ретельно (в упор!) розглядати мій короткий коментар.
Ага, добре… Бо я вже подумав, що «дивлюся в книгу, бачу фігу»
16:06
+2
Друже Тимуре, твій ТЕСТ НА ПСИХІКУ я витримав, бо чесно додивився і дослухав 2 хв. і 12 сек. Оце поширення хвиль із центра у простір під стукіт коліс вагона справді можна уявити як БЕЗКОНЕЧНІСТЬ.
16:23
+2
Давненько я не їздив поїздом. Але стукіт коліс на стиках рейок пам'ятаю. Ось його графічне зображення: та-та… та-та… та-та… та-та… та-та… та-та… Питання: якій частині поїзда відповідає довша пауза, помічена мною 6-ма крапками (......)?
Оцій частині, поміченій червоним:
06:50
+1
Тимуре, ти спостережливий! От запитай, скільки коліс має вагон, то 7 із 10 скажуть, що чотири. Бо порівнюють із машиною, що має четверо коліс. Насправді вагон тримається на восьми колесах: четверо з одного боку і четверо з другого. Тобто по дві КОЛІСНІ ПАРИ. І саме ці дві колісні пари цокають по рейках: та… та А інше та… та видають дві колісні пари сусіднього вагона. Позначене тобою ЧЕРВОНИМ відповідає, на твою думку звукам та… та… та… та А я питав про те, якій частині вагона відповідає пауза, позначена шістьма крапками. Це питання не просте, а може бути тестом на спостережливість.
Ой, ти щось таке питаєш, що я згадав той єврейський анекдот:
— Зямо, а чи подобається тобі «The Beatles»?
— Ні.
— Чому?
— Та вчора Рабінович мені наспівав їхні мелодії — така гидота, я тобі скажу!..


Я тривіально не розумію, про що ти кажеш. Я сам колись задався тим запитанням і дійшов висновку, що здвоєний стукіт — це стукіт колісної пари, а через більший проміжок лунає стукіт другої колісної пари. А ще відлунюють колісні пари сусідніх вагонів, тільки тихіше. А на стрілках стукає частіше…
Що ж до кількості коліс, то на сучасних вагонах, цистернах тощо справді по 8 коліс, об'єднаних в 2 колісні пари, які виконуються у вигляді «возиків»:
Колісні пари
Я їздив журналістом на Крюківський вагонобудівний завод, писав про них статті — як же не знати цього?!
Але на знаменитих «тєплушках» сталінських часів здвоєних у «возики» колісних пар не було, бо тоді вагони не мали нинішньої вантажомісткості:
Тєплушка
Там все обмежувалося простою колісною парою:
Колісна пара проста
14:45
+2
Бачиш, Тимуре, простий колісний стукіт вагону потребує аналізу. Де знаходиться спостерігач? Якщо на пероні поруч зі стиком рейок (1), то йому чується при швидкому русі потяга: та-та… та-та від другої четвірки коліс першого вагона і першої четвірки коліс другого вагона. Довша ж пауза ж у 6 крапок визначається довжиною тієї частини вагона, яка знаходиться між першою і другою четвіркою коліс. І другий випадок, коли постерігач їде всередині вагона (2). Тоді стукіт та-та… та-та йде від першої, а потім і від другої четвірки коліс ОДНОГО ВАГОНА. А довша пауза у 6 крапок визначається довжиною рейок і появою НОВОГО СТИКУ між ними. Погодься, друже, що питання про стукіт коліс поїзда може служити гарним тестом на спостережливість.
Ну ти загнув, друже!..

Випадкові Дописи