До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Про ієрархію співтворців

Про ієрархію співтворців
Джерело матеріалу:

Від перекладача: дуже вдячний Анатолію Висоті за гострі запитання! Адже шукаючи відповіді на них, я нарешті наштовхнувся на клікабельну мережеву збірку давньоєврейських мідрашів і коментарів до Тори. Зокрема, в ній я виявив один фрагмент, який підтверджує ідею, яку плекає Анатолій — щодо ієрархії співтворців. Ось цей фрагмент в перекладі з російської (якою він поданий в мережі)...


Перш ніж створити Адама, Га-Шем сказав: «Створімо людину!» Подібно до того як глава держави радиться зі своїми міністрами перед тим, як видати закон, так і Га-Шем почав діяти тільки після наради з янголами. Коли Га-Шем сказав: «Створімо людину!», — Він звертався до янголів, щоб з'ясувати, що вони про це думають.

Янголи розділилися на різні фракції. Деякі з них були за створення людини, інші проти.

Доброта проголошувала: «Нехай він буде створений, бо стане творити добро».

Правда протестувала: «Його зовсім не слід створювати, бо він буде сповнений
брехні».

Праведність наполягала: «Слід його створити, бо він займатиметься праведними справами».

Мир заперечував: «Не створюй його, тому що не буде в ньому згоди!»

Тора висловилася проти: «Володарю Всесвіту! Навіщо Ти хочеш створити цю людину? Її вік короткий і сповнений страждань. Вона обов'язково стане грішити. Давай визнаємо, що якби не мав Ти поблажливості, то для неї набагато краще зовсім не з'являтися на світло!»

Але Га-Шем відкинув заперечення всіх, хто був проти, і вирішив на користь створення людини. Його остаточне слово звучало так: «Я добрий і довготерпеливий. Я готовий створити людину, попри на всі її недоліки!»

Моше записував Тору під диктовку Га-Шема. Коли Га-Шем велів йому записати вірш ([Берейшит] 1:26) «Створімо людину», Моше запротестував: «Володарю Всесвіту, — запитав він, — чому Ти даєш тим, хто відкидатиме віру, можливість впасти в помилку і зробити з цією множинної форми висновок, буцімто людину створював не один, а декілька богів?»

— Пиши так, як Я тобі велів, — відповів йому Га-Шем. — Якщо хтось захоче помилятися, нехай помиляється. Я поставив цю фразу у множині, щоб дати людям урок. Поважні особи зазвичай вважають зайвим радитися з підлеглим. Тож нехай вони обдумають цей вірш і побачать, що навіть Творець, Який дав життя верхнім і нижнім світами, радився з янголами, перш ніж створити людину.

+2
360
RSS
11:09
+2
Чим більше гострих запитань мені підкидатимуть, тим більше цікавих відповідей, каментів і дописів з'являтиметься на Світочі!
Хто такий Га-Шем?
Га-Шем — це Всемогутній. В єврейській традиції заведено замінювати Власне Ім'я Бога якимсь іншим словом. Адже на відміну від письмової, усна мовна традиція з часом змінюється. Себто, ніхто з нинішніх людей точно не знає, як правильно вимовляється Ім'я Всемогутнього. От саме щоб ненароком не образити Його невірною вимовою Його Власного Імені, натомість вигадуються різноманітні замінники. Га-Шем — одне з них. В російському оригіналі використовується «Ашем» — але це тому, що російська мова бідніша порівняно з українською. В українській існує як фрикативне «г», так і дзвінке "ґ", тоді як в російській — лише дзвінке «г». Тому при перекладі давньоєврейського визначеного артиклю «га-» російською перша літера опускається. Тому я й замінив російське «Ашем» на більш адекватне українське «Га-Шем». І написав через дефіс, бо «га-» — це артикль.

Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

(Вих. 20:7)

Власне Ім'я Бога
15:40
+1
Тимуре, дякую за підтримку. Справді, множинна форма від слова ТВОРИТИ та ще й й формі звертання СТВОРІМО, свідчить про те, що творіння відбувалося колективно. Кажуть, що ангели не мають своєї волі. Може є й такі високотехнологічні роботи. Але в тексті Со-Творці заперечують Богу, бо мають повноцінну власну волю.
Цікаве питання!
По-перше, щоб збунтуватися, Сатан мав би мати якесь «хотіння» до змін — отже, якусь волю до змін…
Але по-друге, мідраш стверджує, що коли Всемогутній звернувся до янголів, аби вони дали імена живим істотам — то янголи не змогли зробити цього саме через відсутність свободи вибору. І саме тому імена всім живим істотам був змушений давати Адам (Бут. 2:19).
Отже, наскільки можна зрозуміти, спочатку бодай якась свобода до дій у янголів була, але після бунту Сатана й відпадіння разом з ним частини янголів Всемогутній значно обмежив їхню свободу дій — аж до зникнення. В якості «радників» чи «міністрів» притягалися лише окремі високостатусні янголи. Та в будь-якому разі, вони мали виключно дорадчі голоси. Натомість вирішальний голос завжди був тільки й виключно у Бога.
мідраш стверджує, що коли Всемогутній звернувся до янголів, аби вони дали імена живим істотам — то янголи не змогли зробити цього саме через відсутність свободи вибору. І саме тому імена всім живим істотам був змушений давати Адам

Але ж раніше тих імен НЕ ІСНУВАЛО. Їх треба було ПРИДУМАТИ, то ангелам забракло фантазії або творчого імпульсу, а не свободи.
Отже, політ їхньої фантазії, сила творчого імпульсу стримувалися відсутністю свободи! Якщо пташці сплутати чи підрізати крила — вона не полетить, якщо янголу… він з фантазера перетвориться на слухняного виконавця.

А нічогеньке порівняння вийшло! Треба запам'ятати…
Вперше чую, що обмеження волі обмежує фантазію. По-моєму, як раз навпаки. Обмеження волі СПРИЯЄ розвитку фантазії, якщо вона в принципі є. А от фантазія і творчість навіть в найгіршій тюрмі роблять людину вільною.
Ви судите по людям. До того ж буває й так, що коли людину «зв'язали по рукам і ногам», то вона здається і деградує по всіх параметрах. Це саме той випадок, коли обмеження волі вбиває фантазію.

Отже, у людей реакція двояка. У ангелів же може бути реакція лише по типу, промальованому мною.
Цікаве питання! По-перше, щоб збунтуватися, Сатан мав би мати якесь «хотіння» до змін — отже, якусь волю до змін…

Цікавий варіант відповіді
Я тут зайнятий монтажем чергового відео, але к/ф перегляну неодмінно.
Дякую!
19:26
+2
Дзвінко, якщо є свобода волі, то істота може осмислено щось вчинити. Вчинити самостійно. Придумати щось — це теж чин. І чин вищого порядку в порівнянні, наприклад, з копанням печери.
Можна мати свободу вибору, але не мати здатності творити. Так багато хто живе. Вони лише перекомбіновують і впорядковують створене кимось іншим. А зробити щось абсолютно нове не здатні.
І навпаки, можна не мати вибору, але мати творчу іскру.
Вони лише перекомбіновують і впорядковують створене кимось іншим. А зробити щось абсолютно нове не здатні.

Оце вже вибачайте! Вся людська творчість зводиться до того, що людина бере щось у зовнішньому світі, рекомбінує взяті елементи тим чи іншим чином, а потім віддає результат рекомбінації публіці. Це Бог може сказати: «Нехай буде світло!» — і стане світло, якого досі не було. Людина так не може. Людина народжується і певний час розвивається — це і є період основного насичення інформацією й набуття необхідних навичок. А вже потім на цій базі розпочинається творчість. В людському розумінні цього терміну.
22:58
+2
Ось тут я цілком підтримую Тимура. Людський досвід передається із покоління в покоління. Тому ми його й використовуємо автоматично, а авторство першого паперу, чи першої ложки давно забулося. Тому творчість в основі є вдосконаленням чогось раніше зробленого. По-справжньому щось нове і проривне є надзвичайною рідкістю як, до прикладу, ГЕНЕРАТОР РОССІ.
13:39
+2
Дааа, глибокий аналіз творіння і можливостей ієрархії, ангели і Бог-творець, людина…
Цікаво вас читати з коментарями
Отож і користуйтеся такою можливістю! Адже мало хто підозрює про саме існування аґадичних мідрашів як частини усної Тори… та й про саму по собі усну Тору мало хто знає також. Хоча тепер, як бачите, ці знання доступні в мережі, посилання є клікабельними, читайте на здоров'я…
08:30
+2
Ще раз вернувся і перечитав цю публікацію і коментарі до неї. Отже євреї були дуже допитливі й намагалися зрозуміти КОЖНЕ СЛОВО в Торі. Для цього й появилися МІДРАШІ, тобто ПОЯСНЕННЯ або УСНА ТОРА. А хто ж давав ці пояснення? Якщо письменні євреї, навіть першосвященники як Аарон, то це одне і воно не авторитетне. А якщо сам Бог або хтось із Синів Божих? А це вже інша справа!
Ні, трохи не так. Ось що каже про Усну Тору всевідаюча Вікіпедія:

В ортодоксальному (рабинстічному) юдаїзмі Усна Тора є невід'ємним доповненням до головного священного тексту юдаїзму — власне Тори (П'ятикнижжя Мойсеєва), яку в цьому випадку, щоб уникнути плутанини, називають письмовою Торою (Тора ше-бі-ктав). Усний Закон є обов'язковим до виконання поряд з законами Письмової Тори, оскільки традиційно вважається, що Мойсей на горі Синай отримав обидві Тори — і Письмову, і Усну, яка роз'яснює Письмову. Вважається також, що вся Усна Тора може бути виведена з письмової допомогою ряду герменевтичних принципів. Тим самим, відповідно до традиційного підходу, Письмова Тора є подобою конспекту, в якому зашифровані всі положення Усної Тори.
Тривалий час існувала заборона записувати Усну Тору. Однак, після руйнування Другого Храму і римських гонінь виникла небезпека втрати знань. У II столітті н.е. за рішенням зборів книжників Усний Закон був зібраний в письмові збірки, які згодом склали Мішну.
У різні часи існували (й існують зараз) секти, що не визнавали Усний Закон, а спиралися лише на Письмову Тору: самаритяни, садукеї, караїми. Але оскільки з самого тексту Тори не зовсім зрозуміло, як слід виконувати ті чи інші її приписи, ці секти неминуче створюють свій варіант тлумачення Тори, свою традицію, яка виконує ті ж самі функції, що і Усна Тора.

Можу лише додати, лише кілька речей:
1. євреї будь-що намагалися уникнути записування Усної Тори через побоювання, що неєвреї перекладуть її якоюсь іншою мовою і почнуть тлумачити на свій лад — а «лобовий» переклад неодмінно є не надто точним (через втрату підтекстів і натяків) ба навіть викривленим;
2. Мішна була лише першим варіантом запису Усної Тори, який згодом доповнювався різноманітними галахічними мідрашами, доки не зріс до Талмуду в нинішньому вигляді;
3. вже за часів Ісуса Христа загальний обсяг різноманітних тлумачень до Письмової Тори досягнув обсягу сучасної Британської Енциклопедії — і це була ще далеко не межа обсягів Талмуду!..
4. мої улюблені американські рабини одеського походження Деніс Прейгер і Джозеф Тєлушкін в своїй знаменитій книзі «Вісім запитань про юдаїзм» порівняли Письмову Тору із зводом законів США, а Усну Тору — з докладним зводом всіх судових справ, що розглядалися на базі зводу законів США (приблизно так і співвідносяться Письмова тора з Усною Торою).

Так, євреї справді дуже допитливі. Це ти можеш бачити навіть на моєму скромному прикладі: чим більше гострих запитань мені кидають — тим краще! Просто є люди (як неєвреї, так і євреї — наприклад, онук двох ортодоксальних рабинів Карл Маркс), які не сприймають (бо не хочуть сприймати) Біблію всерйоз. Вони користуються або рівнем "пшат" (буквальне, поверхневе, лобове сприйняття тексту), або ще гірше — іншомовними перекладами священних текстів для «спростування» Біблії. Інші ж люди закопуються на глибші рівні ("ремез" — натяк, алегорія, "драш" — притча, тлумачення, "сод" — містика), в чому дуже допомагають агадичні мідраші. Тоді як галахічні мідраші й закони допомагають зорієнтуватися в більш сучасних життєвих ситуаціях. Ось що дає Усна Тора.

І останнє: первосвященники та Агарон (Аарон, Арон) не мають до Усної Тори прямого відношення. Всемогутній призначив ім служити в різний спосіб при Храмі:

Того часу Господь відділив був Левієве плем'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословляло Його Йменням аж до цього дня.
Тому не було Левієві частки та спадку з братами. Господь Він спадщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому.

(Повтор. Зак. 10:8-9)

З того, що з коліна Левія мали походити всі когени, вся храмова сторожа, всі храмові співаки та інша обслуга, аж ніяк не слідує, що тільки вони мали привілей тлумачити Тору. Мудреці могли з'являтися в будь-якому коліні нащадків Якова-Ізраїля, вони й присвячували життя вивченню і тлумаченню Тори. Ось тобі приклади знавців Тори:
Гілель
Шамай
ребе Аківа
Рамбам, він же Мойсей Маймонід

Їх загалом дуже-дуже багато — всіх не перерахувати…
16:11
+2
Дякую, друже, за таке грунтовне пояснення. Ось вернуся до твого комента й дам йому +1. А міг би, то дав би і 10 — комент того вартий. Письмова Тора — це книга обсягом десь сторінок із 100? А усна Тора має обсяг Британської енциклопедії, а це десь 100 томів? Обидві Тори передав Бог Мойсею. Питання: як такий величезний обсяг інформації був переданий спочатку від Бога до Мойсея, а потім від Мойсея до народу?
Стоп!!! Усна Тора була передана Мойсею лише в незначному обсязі — як затравка майбутньої Мішни, а згодом і Талмуду.
Після Тори ще складалися літописи + були пророки. Разом з Торою, книги пророків (Нефалім) і літописи (буквально «писання» або К(е)тувім) складають ТаНаХ, він же — Старий Заповіт. Більшість книг Старого Заповіту писалася протягом 1000 з гаком років після Тори. В той же самий час, паралельно з писаннями і пророками, початковий обсяг агадичних мідрашів, даних Мойсеєві на Синаї, поступово збільшувався завдяки таким рабинам, як ребе Гілель і ребе Шамай. І вже близько 200 року після Р.Х. цей початковий обсяг був записаний у вигляді Мішни — бо почався галут (розсіяння давніх євреїв після остаточної ліквідації Давнім Римом єврейської державності), під час якого усна традиція могла бути втрачена.
Але в нових умовах (існування євреїв в галуті — в розсіянні без Храму, а отже без можливості виконувати храмові заповіді) потрібно було жити по-новому! Тому поряд з агадичними мідрашами (які тлумачили Тору) почали складатися галахічні закони й галахічні мідраші (регламентація побуту євреїв в умовах галуту + різноманітні тлумачення галахічних законів). Природно, в Мішну все це вже не входило…
Отак початкова Усна Тора, дана Всемогутнім Мойсею на Синаї разом з Письмовою Торою, розрослася спочатку до Мішни, а потім до Талмуду. Цей процес зайняв кілька тисячоліть. Але вже Мішну можна було порівняти за обсягом із сучасною Британською Енциклопедією…
16:55
+1
P.S. Загалом, прошу зрозуміти єдине. Євреї самі себе визначають як «народ Книги», «народ Тори». Але при цьому мається на увазі не просто Тора, не просто її кодифікована частина, відома ще як П'ятикнижжя Мойсея. Це лише основа всіх подальших писань — а це і ТаНаХ (Старий Заповіт), і Усна Тора, яка поступово доросла до обсягів Талмуду. Бо як книги Нефалім та Кетувім, так і Талмуд виводяться безпосередньо з Письмової Тори на базі принципів герменевтики.
P.P.S. А ще ж є Кабала — єврейська містика! А там свої книги — Йєцира, Багир, Зо(г)ар… І свої мудреці-кабалісти, як-от АРІ (він же Іцхак Лурія Ашкеназі)
17:43
+2
Тепер зрозуміло. Є писана Тора, яку Бог передав Мойсею. Є коротка усна Тора, яку Бог передав теж Мойсею. Цікаво, на скільки її обсяг перевищував письмову Тору? І є усна Мега-Тора, яку творили люди, в т.ч. вказані тобою рабини. Вони разом і натворили-натлумачили оті всі 100 томів або й більше. Чи мусить юдей знати ще й усну Тору, тобто Талмуд+?
Ну, як це, себто, мусить?!

Все, що мусить пересічний юдей — то це на церемонії «бар-міцва» (ініціація по-єврейськи) прочитати перед общиною тижневий розділ Тори з річного циклу. Прочитав 13-річний підліток свій текст — рабин благословив його побажанням «Мазлтов!», й відтоді він вважається повноправним членом общини.
Оце й усе, що мусить виконати пересічний юдей. Можливо, колись потім рабин знов запросить його прочитати черговий тижневий фрагмент Тори. Можливо, він буде в гостях у якихось інших євреїв, і до читання тижневого фрагменту Тори його запросить тамтешній рабин. Це звичайна честь, яку роблять гостям — прочитати розділ Тори під час суботньої служби…

Інша річ, якщо дитина хоче (!) вивчати Тору поглиблено. Тоді батьки оцінюють свої фінансові можливості й віддають дитину навчатися до єшиви — спеціального релігійного навчального закладу, де поглиблено вивчають Тору, ТаНаХ і Талмуд. Термін навчання в єшиві необмежений, та рано чи пізно, вивчивши все, на що Всемогутній дав сили, людина закінчує навчання, отримує призначення до керівництва якоюсь общиною і стає рабином.

Можливий також інший шлях: якщо на учня єшиви через його здібності зверне увагу якийсь ребе (не просто керівник єврейської общини — рабин, а такий рабин, який вирізняється з-поміж усіх інших видатними знаннями), тоді він може стати учнем ребе, а з часом і сам перетвориться на ребе. Звісно, статус ребе може набути й якийсь рабин, але можливий і інший шлях — учнівство у вже визнаного ребе, продовження його традиції.

Але тут вибір виключно за дитиною! Все залежить від особистого бажання. Навіть якщо дитина є бідною сиротою, але хоче поглиблено вивчати Тору, то до єшиви його може відрядити ціла община. Бо виховати рабина, а тим паче ребе, а тим паче великого ребе — це найбільша честь як для окремої сім'ї, так і для общини в цілому. Знання Тори (в широкому сенсі) не затьмарять ніякі гроші. Й хоч яким матеріально успішним є єврей, більша честь і пошана все одно віддаватимуться навіть рабину порівняно бідної общини.

UPD1. Бажання поглиблено вивчати Тору могло бути приводом навіть для такого рішення, як відтермінування шлюбу. В принципі, особливо в середньовіччі вважалося бажаним укладати повноцінний дорослий шлюб по проходженню хлопцями бар-міцви (13 років), а дівчатами — бат-міцви (12 років). Себто, по досягненні повноліття. Існувала й система «дитячих шлюбів» — укладання шлюбу між дітьми до бар-міцви і бат-міцви, що виключало передчасні сексуальні контакти «подружжя», проте включало весь юридичний бік і більшість побутових аспектів. Просто по досягненню повноліття обома «дитячий» шлюб ставав повноцінним дорослим з усіма наслідками…
Але якщо хлопчик заявляв батькам, що хоче присвятити життя вивченню Тори, стати рабином, а можливо навіть великим ребе — отут вже він міг не одружуватися аж до 40-річного віку! Після того все ж таки мусив одружуватись — інакше б його запідозрили в гомосексуалізмі з усіма жахливими наслідками. Але до 40-річчя він міг дні й ночі просиджувати в єшиві, вивчати Тору, ТаНаХ і Талмуд, осягати тонкощі суперечок ребе Гілеля з ребе Шамаєм тощо…

А в дуже давні часи (але вже не в Середньовіччі) деякі школи навіть дозволяли учням єшиви, а потім і вченим ребе не одружуватися до кінця життя — почасти бувало навіть таке!..

UPD2. В принципі, ніякої особливої заборони на вивчення Талмуду в будь-якому віці будь-ким не існує, проте тут є суто мовний бар'єр. Адже маючи дуже негативний приклад для себе, коли сімдесят тлумачників переклали Тору давньогрецькою мовою й дали неєвреям Септуагінту, спочатку Мішна, а потім і весь Талмуд записувалися арамейською мовою. На відміну від давньоєврейської, яка вивчалася в неєврейських університетах і давала можливість неєвреям читати Тору, прочитати Талмуд навіть із знанням давноєврейської мови було неможливо.
Саме тому учні єшиви починали з вивчення мертвої арамейської мови: адже без її досконалого знання неможливо читати Талмуд!..
23:01
+1
Юдей, який перев'язує ниткою бруньки, щоб не помилитися з десятиною, може, мусить досконало знати і Талмуд, щоб не впасти у гріх, порушивши якусь заборону?
В Письмовій Торі написано достатньо для того, щоб не порушувати Закону. Усна Тора в частині агадичних мідрашів всього лише роз'яснює та обґрунтовує Письмову Тору.

Щодо аґадичних законів та аґадичних мідрашів, то все це запроваджується в міру потреби й доноситься рабинами або видатними ребе до пересічних юдеїв в формі «усних оголошень». Наприклад, під час Визвольної війни українців під проводом Богдана Хмельницького мало місце дуже багато випадків зґвалтувань єврейських дівчат та жінок нападниками. При цьому жертву вбивали далеко не завжди. Могли просто побити. Могли, наприклад, відрізати груди. Але зрештою відпускали. Отож приблизно через 9 місяців єврейські жінки почали масово народжувати немовлят, батьком кожного з них був невідомий козак… Постає проблема: ким вважати цих немовлят?! Євреями?.. Але ж достеменно відомо, що батько такого малюка не є євреєм! Ґоєм?.. Але тоді всіх їх потрібно вигнати з общин! Ще й разом з матерями, які не змогли відбитися від насильників… А між тим, чисельність єврейських общин і без того скоротилася через вбитих… Отож зібралися єврейські мудреці, почитали Тору, Талмуд і оголосили: всіх немовлят, народжених єврейськими жінками, незалежно від етнічної приналежності батька вважати євреями! Це положення звели в ранг галахічного закону, а таких дітей почали називати «галахічними євреями». А щоб таких дітей сприймали скрізь і всюди, мудреці проголосили, що цей галахічний закон має силу скрізь і всюди. І що він вводиться до складу Талмуду. А кому незрозуміло — тому рабин все роз'яснить…
13:37
+2
Отакої! То Ти, Тимуре, не простий єврей, а галахічний?
Ага! А ти й не знав?!
15:10
+2
Дякую за допомогу. А які приписи в євреїв щодо дітей в родинах, де батько єврей, а мати гойка?
Не гойка, а шикса: саме так називають неєврейку, яка спить з євреєм. Гойка — це стороння жінка, з якою нема інтимних контактів…
Ніяких приписів не існує. Такі діти євреями не вважаються. Саме тому, коли мою дочку в 5-му класі побили до струсу мозку й порекомендували їй «убираться в жидовскую школу», я не зміг влаштувати її до єврейської гімназії. Я особисто поїхав туди, та перше, що запитала мене директорка гімназії — це ким є моя дружина. А почувши — розвела руками й мовила: «Вы же сами прекрасно понимаете, что Ваша девочка не может у нас учиться, потому что не имеет отношения к нашему народу!»

Dura lex, sed lex.
Закон суворий, але це закон. ©
До речі, така сама ситуація у «академіків»!

Обидва є напівкровками, але у Лоли Мілявської батько-єврей, тоді як у Саші Цекала мама-єврейка. Саме тому Лола ненавидить свого батька і пару разів казала, що він їй спаскудив життя…
До речі, анекдот в тему, щоб не завершувати на сумній ноті...
Єврейська сім'я. Розмовляє син з батьком:
— Тату, я вирішив одружитися.
— Добре, синку, дуже добре! І ким є твоя наречена?
— Вона шикса.
— Синку, ти з глузду з'їхав?! На шиксі не можна одружуватись!!!
— Тату, все гаразд: вона згодна пройти ґіюр, я вже поговорив з ребе.
— Синку, нехай вона пройде ґіюр, але єврейкою від цього не стане, а залишиться шиксою!!!
— Тату, не кажіть дурниць. Я говорив з ребе…
— Синку, запам'ятай: шикса в єврейському домі робить проблему!..
— А я все одно одружуся з нею.
Як сказав, так і зробив. Минув медовий місяць, потім ще тиждень. В перший робочий день (у євреїв це неділя) батько запитує сина:
— Послухай, а чому ти вчора не прийшов до нашого магазину торгувати?! Я там був змушений вправлятися самотужки, я так стомився, так стомився!..
— Тату, вчора був шабат, а в шабат працювати не можна.
— Синку, але ж ти ніколи не дотримувався шабату!..
— Але вчора мене змусила дружина…
— Ой-вей, синку! Я ж тебе попереджав: шикса в єврейському домі робить проблему!..

Випадкові Дописи