До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Техніки зупинки внутрішнього діалогу

Техніки зупинки внутрішнього діалогу
Джерело матеріалу:

У нашій голові завжди присутні різні думки, вони немов рій бджіл кубляться в ній. І кожна думка поводиться так, щоб привернути нашу увагу, яка перестрибує з однієї думки на іншу. У відповідь на це спадає на думку, а навіщо ж все це потрібно? Виходить, що думки самі спливають десь там в голові й намагаються втягнути нас в переживання самих себе. Вони займають наш розум марною розмовою ні про що. Думки втягують нас в їхній власний процес і починають нами керувати.

Ми починаємо думати про щось, переживати, віддаючи енергію цій думці, стрибаючи з однієї думки на іншу. Цей безперервний процес заважає [намаганню] зосередитися на найважливішому, дійти до суті речей, відшукати серед сотні варіантів правильний. І голос нашої інтуїції безперервно спілкується з нами, та ми не можемо почути його порад. Наш розум атакую тисячі непотрібних думок, наповнюючи наше життя хаосом. У нашій голові відбувається постійний діалог і це не дає нам зосередитися на вирішенні конкретних завдань. Ми нескінченно міняємо свої цілі, замість того, щоб почати втілювати задуми в реальності.

Варто зауважити, що в багатьох езотеричних традиціях вміння зупиняти внутрішній діалог (ВД) є ключовою умовою для успішного освоєння магічної практики.

Наша щоденна втома, як не дивно, багато в чому теж спровокована ВД, а не просто фізичними навантаженнями. Чим більше ми занурюємося в думки, самокопирсання, тим більше нашої енергії витрачається на створення ВД і менше залишається на життєві потреби. Люди, які практикують зупинку ВД і взяли частково цей діалог під свій контроль, відзначали поліпшення станів і енергетичного потенціалу, яке б навантаження вони не скоювали витримували.

ТЕХНІКА 1

Ви колись спостерігали за течією ваших думок? Як вони з'являються, у що трансформуються, які викликають асоціації й куди врешті-решт діваються? Спробуйте рефлексувати це. Дуже скоро ви зможете помітити, що більшість думок немовби не ваші. Вони звучать в голові, змінюючи одна іншу. Просто спостерігайте за їхнім перебігом. Саме спостерігайте, не чіпляючись за жодну з них, не надаючи їм сили. Просто спостерігайте загальне тло. За деякий час думки зникнуть.


ТЕХНІКА 2

Уявити чорне коло (кулю) в центрі якогось віртуального простору. Встановити взаємозв'язок цього кола і думок. Розташування кола в центрі означає відсутність думок, це його первісний, урівноважений стан. При виникненні будь-яких думок ви уявляєте, як коло зміщується зі свого відцентрованого місця, немовби розтягується. Чим яскравішою і сильнішою є думка, тим більшим є зміщення, при поверхневих непомітних думках коло слабко вібрує. Ваше завдання налаштувати коло, домогтися його нерухомого стану.


ТЕХНІКА 3

Виберіть тихе місце. Сядьте (ляжте) якнайзручніше. Розслабтеся. 1-5 хвилин посидьте (полежте) концентруючи увагу на своєму спокійному диханні. Якщо ви повністю спокійні — внутрішнє (емоційне) розслаблення досягнуто. Тепер прислухайтеся. В голові (вухах) є звук! Тихий звук. Для когось це буде гудіння, для когось — пищання, зазвичай це звук напруги, напівгудіння-напівнищання. Концентруйтеся на цьому звуці. При концентрації думки зникають… Якщо довго практикувати цей метод, то цей звук можна почути в будь-який час і навіть в галасливих місцях.

Рано чи пізно, якщо ви наполегливо практикуєте той чи інший метод, ви зупините внутрішній діалог і зможете почати його контролювати зусиллям волі. Головне не лінуватися виконувати техніки.

За матеріалами — econet

+3
1216
RSS
19:08
+1
Згадав стару-стару (майже мою ровесницю) пісню Юрія Кукіна «Дорожні роздуми» (цитую мовою оригіналу):

Красный свет — раздумья перекресток:
Правда может оказаться ложью,
Думать просто так — совсем не просто,
А не думать — просто невозможно...

19:43
+2
Сам я подібними техніками не користувався. Для мене, як для письменника, не так важливо повністю зупинити внутрішній діалог, як обрати «правильну лінію» й не збиватися з неї. Адже своїх героїв я запускаю у власну підсвідомість, де вони «варяться у власному соку». А коли «сваряться» — мені важливо витягнути їх звідти й вислухати, до чого вони «доварилися».

Свіжий приклад — буквально пару тижнів минуло. Ось працюю я зараз над новим твором, пишу собі, пишу… Нібито в нормальний робочий темп увійшов… Раптом — стоп! Немовби перечепився об корінь дерева, що з землі стирчить. Що таке, в чім річ?! Ніфіга не можу зрозуміти. З сюжетом все зрозуміло. Що відбувається — зрозуміло: у Львові на Личаківському цвинтарі ховають Івана Франка. Дата відома. Кого хотів згадати по ходу дії — знаю. Обставини з'ясував. Біографічні відомості цих людей з'ясував. Фотки відкопав. Газетний репортаж про подію відкопав. Навіть яка погода у Львові була — з'ясував… А не йде!!!
Далі інший епізод — знов-таки Львів, тільки вже восени… Шпиталь. Один з героїв помирає: поранення, потім газова гангрена, інший сидить біля ліжка товариша і з ним розмовляє… Знов не йде!!! Щось не пускає писати — а що?! Хтозна…
Отож взяв я всіх героїв за шкірку, зіпхнув у підсвідомість: мовляв, посидьте там і порадьтеся, а потім скажете, що вас не влаштовує. І що ж?! Випустив їх з підсвідомості через день — вони на мене скопом як накинуться: «Трясці твоїй матері, ти ж не даєш нам нашою говіркою балакати!!!»
Тьху!!! Підняв через силу написані тексти — точно: я, дурень, примушував героїв розмовляти так, як розмовляють в Києві, а там же всі западенці!!! Довелось шукати короткий словник львівської ґвари + словник закарпатських слів. А також згадувати, як розмовляють деякі мої друзі з Буковини, з Львівщини та Станіславщини. І тоді вже діло пішло!


Тож мені не треба зовсім зупиняти внутрішній діалог. Треба вхопитися за потрібну ниточку й не відпускати. А там нехай говорять!
Якими хитрими стежкамми Господь людину водить. Мабуть тому мені стаття на очі влізла і повела нитку діалогу про втрачені відтінки нашої мови?
Мабуть!
Бо це сталося буквально за пару днів до Вашої публікації!
Втім, я подібним речам давно вже не дивуюсь.
А потім Ви ще й цю книгу презентували — о!!!
Цікавий спосіб слухати дзижчання у своїх вухах.
Я переважно використовую погляд в одну точку без моргання.
20:44
+2
Десь треба помітити, що ВД це ВНУТРІШНІЙ ДІАЛОГ. А часом це не те саме, що ПОТІК СВІДОМОСТІ (ПС)? Техніка ЖИВОГО СЛОВА теж допомагає вимкнути ПС і зосередитися на промовляємих словах.
Зробив позначку, дякую!

Як на мене, потік свідомості — це дещо інше. Для мене це — суто літературний прийом: пиши те, що видає на-гора підсвідомість!
10:38
+3
Майже всі техніки зупинки думок пов'язані з зосередженням на чомусь реальному, на тому що є «тут і зараз» (чи це якийсь звук, чи хмаринка в небі чи ще щось). І це не дивно. Адже всі думки про минуле або майбутнє. І їхній корінь тягнеться завжди з минулого.
Тому при зосередженні на поточному моменті думки просто зникають.

Ця тема дуже добре розкрита в цій книзі.
05:44
+1
Перечитав ще раз. Дякую.

Випадкові Дописи