До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Моя вузька стежина

Моя вузька стежина

Останній коментар друга Анатолія змушує мене вдатися до невеличкого пояснення на тему, а що ж саме я (отакий от Я, яким постаю перед тутешніми завсідниками) забув спочатку на відомому всім веб-ресурсі, а вже слідом і тут, на Світочі? Але почну з коротенької єврейської притчі...

Казав ребе Хаїм з Цанза: Коли я був молодим, то сподівався врятувати весь світ. Потім став рабином і сподівався врятувати у крайньому разі все своє містечко. Потім, коли став ребе, то сподівався врятувати своїх учнів. Нині всі називають мене цадиком, а я думаю: «Можливо, спроможуся врятувати самого себе?»

На мою думку, ця коротенька притча дуже добре розкриває просту думку: юдаїзм насправді не є релігією — це доволі складна етична система, спрямована на персональне самовдосконалення людини. Дзвінка Сопілкарка нещодавно дуже справедливо зазначила: «Як важко бути добрим євреєм!!!» — і таки важко…

Але хто сказав, що персональне самовдосконалення — це легко?! Прибрати все «зайве» з фізичного тіла і то важкувато, а з душі й поготів!.. Бо на душі накопичується на порядок більше зайвого сміття, ніж на тілі, на людському дусі — на порядок більше, ніж на душі. А головний «центр тяжіння», на яке налипає все те сміття — це не дух, не душа й не тіло, але людське ego.

Але… отут і виникає те саме «але»: якщо я є прибічником системи персонального самовдосконалення, навіщо мені було влізати на загальновідомий сайт, а потім і на Світоч?! Невже я сподіваюся, що хтось піде слідом за мною?! Аж ніяк! Місіонерство загалом не властиве юдаїзму, саме це є одним з пунктів, на якому апостоли — послідовники Христа розійшлися з традиційними фарисеями. Бо апостоли взялися завзято виконувати останній заповіт Христа: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа…» (Матв. 28:19). Але «навчання народів» має на увазі граничне спрощення самого вчення! Тут вже стає не до персонального самовдосконалення...

З іншого боку, в юдаїзмі є речі, які в принципі неможливо було пояснити язичникам, вихованим в іншій світоглядній парадигмі. Саме тому в християнстві (як в дуже спрощеному варіанті фарисейського юдаїзму, проповідуваного язичникам десь 2000 років тому) й народилися такі поняття, як, наприклад, «Боголюдина» і «Свята Трійця» (а це ще далеко не всі штучні синтетичні поняття!) — бо в іншому вигляді язичницька свідомість їх просто не сприймала. Саме так і виникла знаменита формула Тертуліана: «Вірую, бо безглуздо!» — отже, моя язичницька свідомість не сприймає карколомних положень юдаїзму й насилу сприймає синтетичне поняття «Свята Трійця» (Отець, Син і Дух Святий), хоч я також не розумію, як може бути справедливим рівняння 1=1+1+1=3… Якщо моя свідомість цього не сприймає — залишається вірити, що так воно і є… Бо справедливість рівняння 1=3 лежить поза межею людського сприйняття...

Але чим далі, тим більше непорозумінь виникає! «Навчання народів» зіграло злий жарт із самим юдаїзмом в тому сенсі, що ті самі інші народи почали судити про нього за тими речами, які засвоювали по мірі розповсюдження християнства. Простіше кажучи, вони робили «зворотню проекцію» християнства на його першооснову — юдаїзм.

Наприклад, що католицькі священники, що православні змальовують перед своїми парафіями справжню «небесну канцелярію». Мовляв, молитва пересічного вірянина навряд чи дійде до Бога, тож в кожному конкретному випадку потрібно молитися тому чи іншому святому, святителю, угоднику та ін., при цьому потрібно заручитися, з одного боку — підтримкою персонального янгола-охоронця, з іншого — підпертися сповіддю перед своїм земним пастирем, який в свою чергу молитиметься за грішного парафіянина… та й молитва ця «відфільтрується» не до Отця Небесного, а максимум до Сина Божого… Якщо ж молитимуться жінки, то у них є свої святі жіночої статі, а «найвища інстанція небесної канцелярії» — це Богородиця… Можливо, я трохи перебільшую, але в загальних рисах так і є, я з подібними речами неодноразово стикався.

В юдаїзмі ж все геть навпаки: в Сідурі (єврейському молитовнику) є положення, що прямо застерігає від звернення до, так би мовити, другорядних духовних сутностей. Отже, всі молитви можуть бути звернені лише на «першу інстанцію» — безпосередньо до Всемогутнього, не інакше. Ніяких звернень до «небесної канцелярії»: то є парафія Всевишнього, як там все влаштовано в тонких сферах… і людині нема чого туди пхати носа. Отже, ніяких посередників між Всемогутнім і людиною!!! Але якщо деякі християни й досі сприймають такий стан речей майже як богохульство — то що ж казати за тих, хто далекий навіть від християнства?! Вони всі чомусь щиро вважають, що в юдаїзмі (як і в християнстві) є аналогічна «небесна канцелярія» із своїми «святими»: зі «святим царем Давидом», «святим царем Соломоном», «святим прабатьком Авраамом», «святою праматір'ю Сарою» та ін. А як інакше може бути?!

Звідси ще один парадокс сприйняття юдаїзму: чомусь вважається, буцімто в Біблію вписані самі лише позитивні приклади! Ну, справді: якщо тексти священні, то вони можуть подавати тільки й виключно позитивні зразки поведінки — а як інакше?! Між тим, до цієї книги потрапило повно прикладів, як не потрібно поводитися в тій або іншій ситуації. Точніше, ситуації бувають різні, й один і той самий вчинок є припустимим в одній ситуації, але неприпустимим в іншій. Отже, Тора (ТаНаХ чи Старий Заповіт в широкому сенсі) може рекомендувати чи не рекомендувати одну й ту саму поведінку в різних ситуаціях.

Наприклад, чи припустимі людські жертвоприношення з точки зору Біблії?! Можна вказати не одне місце, де подібна практика однозначно засуджується. З іншого боку, критики Біблії неодмінно вкажуть на вчинок Авраама, який мало не приніс в жертву свого єдиного сина Ісака. В даному контексті готовність Авраама виконати те, що священні тексти однозначно засуджують, є безсумнівним благом. А з третього боку, в Книзі Суддів переповідається історія Єфая, який необдумано обіцяв Богові: «Якщо справді даси Ти Аммонових синів у мою руку, то станеться, виходячий, що вийде з дверей мого дому навпроти мене, коли я вертатимусь з миром від Аммонових синів, то буде він для Господа, і я принесу його в цілопалення» (Суд. 11:30-31). Надалі точнісінько так і сталося… причому першою зустріла Єфая його єдина дочка! Яку він був змушений принести в жертву — причому вже без всяких замінників у вигляді агнця… Контекст тут абсолютно незрозумілий: схвалює Біблія вчинок Єфая чи ні?.. Яка взагалі мораль у цих двох главах Книги Суддів?! Чому Всемогутній підкинув Авраамові агнця — «замінника» його сина Ісака, тоді як з Єфаєм подібного дива не сталося?! А отже, в нашому контексті: ким вважати суддю Єфая — «святим» чи «грішником»?! Можна на нього «молитися» чи не можна?! А якщо він зовсім не «святий» — то навіщо його історія вписана в Книгу Суддів?..

В межах юдаїзму всі подібні неоднозначності розтлумачуються, «розбираються по кісточках» з різних точок зору в системі т.зв. мідрашів — іноді коротких, майже афористичних оповідей, а іноді навпаки розлогого, дуже докладного аналізу тих або інших положень письмової Тори. Всі вони зведені в систему т.зв. Усної Тори, що протягом тисячоліть існує паралельно з письмовою Торою. А є ще єврейська містика — Кабала, що розкриває найглибший, найпотаємніший сенс Тори...

В рамках християнства Талмуд (дуже розлогий кодекс — система книг, до якої Усна Тора була поступово зведена з початком розсіяння єврейського народу в ІІ столітті після Р.Х.) був оголошений «жидівською єрессю» й підлягав безумовному знищенню через спалення. Кабала ж була «герметично» закритою системою знань аж до XVI століття.

Не дивно, що язичницька свідомість, яка століттями робила «зворотню проекцію» християнства на юдаїзм, загалом не уявляє, що воно таке — Усна Тора, Талмуд, Кабала… Ті язичники, які навернулися в християнство, щиро вважали все це "єрессю", бо так постановили отці Церкви. Ті, хто не сприйняв християнство, не мали підстав так вважати. Вони навіть завжди ставилися до адептів юдаїзму більш лояльно, ніж християни! Недарма існує українське народне прислів'я «Над жида немає кріпшого у вірі» © — в якому немає навіть сліду християнської ненависті, а зафіксована лише повага до чогось давнього, незрозумілого… але такого, що загалом-то має право на паралельне існування разом з прадавніми поглядами корінного нехристиянізованого народу.

Подібне ставлення я сподівався зустріти на загальновідомому сайті. Себто, якось цілеспрямовано пропагувати там юдаїзм я не збирався. Моя мета полягає в іншому: мені не подобається ота «зворотня проекція» християнства на юдаїзм! Себто, не подобається, коли далекі від релігії люди знайомляться з Біблією [1] в перекладі іншою мовою (в даному разі — українською або російською), [2] при цьому так чи інакше перекрученому, викривленому і [3] розтлумаченому з вельми спрощеної (християнської) точки зору, а потім роблять висновок: «Який переспів, такий і оригінал! Очевидно, юдаїзм ще гірший, якщо його навіть християни не розуміють і засуджують».

Але все насправді не просто «трішечки не так» — все геть зовсім не так!!! Бо християни не мають про справжній юдаїзм (а не про те, що їм наговорив батюшка в церкві) жодного уявлення. А отже, тут як в анекдоті: судити про пісні культового гурту Beatles за невиразним мурмотінням товариша парторга… Тому на відомому всім сайті я просто намагався пояснити, що пісні Beatles — це трохи не те, що наспівує безголосий «дядя Вася». На превеликий жаль, керівник сайту сприйняв мої спроби як місіонерську діяльність, як намагання «завербувати в юдаїзм» якомога більше нових адептів — черговий приклад «зворотньої проекції» християнства на юдаїзм!!! Бо кому, як не мені розуміти, наскільки складною етичною системою є юдаїзм!.. Це при тому, що я, загалом-то, ніякий не ребе і не цадик, навіть не маю спеціальної релігійної освіти й не можу навіть близько претендувати на роль, яку мені намагалися приписати...

Але що сталося, те сталося: з відомого всім сайту мене торік викинули, причому порушивши його ж правила: нагадаю, мене публічно назвали справжнім прізвищем, хоч за тамтешніми правилами я сховався під напівпрозорим нікнеймом… Не знаю, що хотіли при цьому підкреслити або на що натякали в такий от спосіб. Нехай! Головне, що мене не побажали терпіти — ну, то нехай так...

Зате я маю приємність вже майже рік перебувати тут, на Світочі. Повторюю: я не плекаю ілюзій, що «загітую в юдаїзм» будь-кого з тутешніх завсідників. У мене навіть думки такої нема! Всі мої екскурси на кшталт матеріалів «Сочевична юшка» або ж «5 речей в юдаїзмі, які вас здивують», низка розлогих коментарів і навіть перше ж запропоноване тутешнім завсідникам відео мають на увазі зовсім іншу мету — продемонструвати спільноті духовних шукачів істини, що з юдаїзмом все не настільки просто, як зазвичай уявляють і що «зворотня проекція» християнства на юдаїзм не пояснює нічого, а навпаки заплутує, веде в незрозуміло які хащі, нагромаджені абсолютно штучно.

І чомусь мені здається, що доки тут, на Світочі мені дозволяють робити подібні пояснення, ми не закапсулюємося, як це відбувається зараз на відомому всім сайті, згідно із спостереженнями друга Анатолія. Ну, а як справа обернеться далі — побачимо...

+3
266
RSS
00:42
+2
Прореагував на коментар друга Анатолія традиційно для себе — матеріалом
14:34
+2
Друже Тимуре, хоч не пиши: знову я відірвав тебе на кілька годин від справжньої творчости. Вибач. А от допис хороший. Він багато чого пояснює. Наприклад, я дізнався, що цадик означає ПРАВЕДНИК.
Не напишу
Бо від справжньої творчості я на кілька днів і без тебе відірвався через підготовку одного літературного заходу, де мене попросили зробити ключову доповідь + запросити гостей, насамперед — з доповідями.
Моя бабця казала: «Добре мати справу з мудрим євреєм і боронь Боже з хитрим».
22:56
+2
Коли я був молодим, то сподівався врятувати весь світ. Потім став рабином і сподівався врятувати у крайньому разі все своє містечко. Потім, коли став ребе, то сподівався врятувати своїх учнів. Нині всі називають мене цадиком, а я думаю: «Можливо, спроможуся врятувати самого себе?»


Не всі після першого прочитання цих слів правильно зрозуміють їх, але ті, хто доріс до того, щоб зрозуміти їх — зрозуміють
Сподіваюсь, завсідники Світоча пам'ятають оцей матеріал:

Ти нікого не можеш врятувати
Ти нікого не можеш врятувати

В принципі, там говориться щось дуже схоже:

Ти нікого не можеш врятувати. Ти можеш бути присутнім [разом] з ними, можеш запропонувати їм свою приземленість, свою розсудливість, свій спокій. Ти навіть можеш розділити з ними свій шлях, запропонувати їм своє бачення. Але ти не можеш прибрати їхній біль. Ти не можеш пройти їхній шлях замість них. Ти не можеш дати їм правильні відповіді, або відповіді, які вони в змозі засвоїти просто зараз. Їм доведеться знайти свої відповіді, задати свої власні запитання, потоваришувати з їхньою власною невпевненістю. Їм доведеться зробити свої власні помилки, відчути свій власний смуток, засвоїти свої власні уроки. Якщо вони, по-справжньому, хочуть перебувати в спокої, їм доведеться довіритися цілющому шляху, який прояснюється по мірі просування. Ти не можеш зцілити їх. Ти не можеш розвіяти їхній страх, їхній гнів, їхнє почуття безпорадності. Ти не можеш врятувати їх… Ти не можеш нічого виправити. Якщо ти будеш тиснути занадто сильно, вони можуть збитися зі свого унікального шляху. Твій шлях — можливо не їхній шлях.

Все-таки я намагаюсь бути системним…
08:57
+2
Згоден, що не треба проходити навчання, випробування й вдосконалення за іншого. Але коли людина тоне, то треба рятувати. Бо це є випробуванням і для тих, хто на березі. Десь читав, що навіть співчування є шкідливими, бо таким чином співчуваючий перебирає на себе частину вини того, кому співчуває. А рятування це і є дієве співчуття.
Саме так
10:09
+2
Звернув увагу на два скульптурні портрети. На них чоловік і жінка молотком і зубилом ПРОЯВЛЯЮТЬ себе з товщі каменю. Це може служити символом САМОВДОСКОНАЛЕННЯ.
Ну так, вірно! Ти ж почитай наступний за ілюстрацією абзац:
Але хто сказав, що персональне самовдосконалення — це легко?! Прибрати все «зайве» з фізичного тіла і то важкувато, а з душі й поготів!.. Бо на душі накопичується на порядок більше зайвого сміття, ніж на тілі, на людському дусі — на порядок більше, ніж на душі. А головний «центр тяжіння», на яке налипає все те сміття — це не дух, не душа й не тіло, але людське ego.
12:12
+3
Думаю, особливо потрібні на сайті різносторонні думки та знання. Дякую за деякі роз'яснення пане Тимуре.

Випадкові Дописи