До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Правила чисел

Правила чисел
Джерело матеріалу:

Ніякої магії, тільки закони життя!

Чому в нашому житті певні числа (часові проміжки) такі важливі? Це якась магія? Аж ніяк. Це складна система біоритмів, пов’язана з тим, як Бог створив світ і як ми в ньому функціонуємо. «Основна магія» нашого світу, сказав би Толкін, це 7‑денний тиждень, записаний у Біблії і найсприятливіший для ритму праці та відпочинку.

Правил діяльності, успішності, досягнення бажаного написано безліч. Одні певні, що для досягнення успіху треба їх строго дотримуватися, інші ж запевняють, що все індивідуально і жодні настанови це не панацея. Правда в тому, що погодитись можна з обома доводами: є правила, ефективність яких перевірена людьми й часом, а вам просто треба «приміряти» їх на себе. Якщо вам комфортно й ви досягаєте результатів, то користуйтеся на здоров’я; а якщо вам щоразу доводиться пересилювати себе, та й помітних результатів якось не видно — придумуйте власні секрети успіху. Ми ж розповімо вам про ті хвилини-години-дні, які вважаються оптимальними для досягнення хороших результатів у будь-якій справі, для вироблення звички та досягнення успіху.


Правило 2 хвилин

Порада: те, що можна зробити менше, ніж за дві хвилини, потрібно робити негайно.

Як це працює: автор цієї стратегії — Джеймс Кліар, а її користь у тому, що вона допомагає не тільки перестати відкладати справи в довгий ящик, а й маленькими кроками рухатися до мрії.

Здавалося б, що таке дві хвилини? — коротка мить! Проте багато справ і не вимагають більше часу: помити посуд одразу після їжі; викинути сміття: акуратно скласти речі в шафу після прогулянки; відповісти на e‑mail тощо.

За цю ж мить ми можемо почати рухатися до мети: жодна мрія, звісно, не здійсниться настільки швидко, проте більша буде ймовірність продовжити робити те, що ви вже розпочали, ніж те, що ви тільки плануєте зробити.


Правило 20 хвилин

Порада: займайтеся справою як мінімум по 20 хвилин на день, аби вона принесла вам результати.

Як це працює: цей проміжок часу є незначним, а отже, навіть для справ, які не приносять вам задоволення, проте є корисними, його можна перетерпіти. Це правило становить частину стратегії, яка має назву «мистецтво маленьких кроків». Ви можете збільшувати цей проміжок відповідно до своїх актуальних потреб чи ситуації; проте цей мінімум — 20 хвилин — базовий. Основні «двадцятихвилинки» виглядають так:

  • 20 хвилин на день для занять спортом — і ти не перейматимешся своїм здоров’ям. 20 хвилин на день на прибирання будинку — і ти забудеш про безлад.
  • 20 хвилин на день для підвищення концентрації — і ти не дізнаєшся, що таке творча криза.
  • 20 хвилин на день, аби вислухати свого партнера — і ваші стосунки не дійдуть до непотрібних криз.
  • 20 хвилин на день на слухання себе і ведення особистих записів — і ти забудеш про брак ідей.
  • 20 хвилин на день для роботи над створенням джерел доходу — і ти не будеш сушити голову над своїм фінансовим добробутом.
  • 20 хвилин на відпочинок — і ти забудеш про втому.
  • 20 хвилин на день читання корисної книжки — і ти зрештою станеш експертом.


Правило 72 годин

Порада: намагайтеся почати втілювати свої довгострокові ідеї протягом 72 годин (приблизно 3 дні) — це оптимальний час для того, щоб зробити перший крок на шляху до мети.

Як це працює: це правило сформулював німецький бізнес-консультант Бодо Шефер. На його думку, якщо ви не почали реалізовувати свою ідею протягом 72 годин після того, як вона у вас виникла, то шанси реалізувати її пізніше — дуже мізерні.

Вам не обов’язково протягом 72 годин (трьох днів) виконати все заплановане; проте вам потрібно зробити перший крок, навіть записати цю ідею, деталізувати й перетворити на мету: це збільшує шанси, що ви візьметеся за її реалізацію. Адже коли ви розбиваєте велику мету на маленькі кроки — вона виглядає досяжною та не такою страхітливо масштабною.

Наша підсвідомість тут може як зіграти нам на руку, так і створити бар’єри для виконання задуманого. І ця межа становить саме 72 години. Якщо ми рішуче беремося за справу, то налаштовуємо себе на те, що ця мета для нас важлива, а отже, ми повинні довести її до кінця. Якщо ми не беремося за її реалізацію, а починаємо над нею роздумувати, в нас з’являється страх невдачі, засудження чи її примітивності, — а це навряд чи додає ентузіазму й рішучості діяти!


Правило 21 дня

Порада: якщо повторювати одну і ту ж дію протягом 21 дня, то вона стає звичкою і виконується автоматично.

Як це працює: 21 день — це вам не якісь кілька хвилин — справа серйозніша, а отже, варто все робити поступово. Як і будь‑яку справу, розбийте процес вироблення звички на маленькі етапи — спробуйте протриматись один день, два дні, а якщо тиждень повторювати те ж саме? а два тижні? А там уже легше, бо звично й комфортно.

Чому 21 день? Цей період був експериментально доведений у США: двадцятьом людям видали спеціальні окуляри, які перевертали всі зображення з ніг на голову, й вони мали носити ці окуляри цілодобово. І саме на 21‑й день їхній мозок адаптувався до такого стану речей і сам почав перевертати зображення, сприймаючи таке його як звичне.

Особливості:

Якщо зробити хоча б одну перерву, навіть якщо вона припадає на 20‑й день, то звикати доведеться заново;

  • 21 день — це тільки 1 етап, насправді 100% звичка формується за 40 днів безперервного повторення потрібних дій;
  • 21 день дає змогу зрозуміти, чи насправді вам потрібні ці навички: якщо регулярні дії не дали результату й не приносять задоволення — тоді це просто «не ваше».


Правило 10'000 годин

10'000 годин — це 5 років повного робочого дня або 10 років роботи по 3 години на день.

Порада: щоб досягти успіху в будь-якій справі, потрібно витратити на неї 10'000 годин.

Як це працює: правило було описане Малькольмом Гладдуелом в його книжці «Генії та аутсайдери». Його твердження полягає в тому, що будь-хто, незалежно від таланту, вміння чи задатків, може стати професіоналом у будь-якій справі, витративши на її опанування та вдосконалення 10'000 годин.

Як доказ наведемо кілька історій успіху:

  • Перший концерт, який вважається великим, Моцарт написав у 21 рік. Доти Моцарт компонував музику вже близько десяти років.
  • Білл Гейтс провів за програмуванням на комп’ютері приблизно 10'000 годин, після чого зміг зробити значний прорив.
  • Десять років знадобилося «The Beatles» із дня заснування групи, щоб записати свої найвідоміші альбоми «Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band» i «The Beatles» (Білий альбом).
+2
371
RSS
15:53
+2
Як не смішно, але період в 10'000 годин = 5/10 років мені дуже добре знайомий з власного досвіду! Щоправда, трохи з іншого боку: коли я тільки починав писати, то від часу написання того чи іншого твору до моменту його оприлюднення минало в середньому… саме 10 років! Якщо ж минало лише 5 років — я вважав це неймовірним успіхом!!! Приклади:

  • повість «Дульцінея» (міжнародна премія ім. Олеся Гончара за 2000 рік) була написана в 1989 році, опублікована в журналі «Київ» в 1999 році

  • роман «Двоє в чужому домі» був написаний 1994 року, «малого» Золотого Бабая отримав у 1999 році — шалений успіх! (книга вийшла наступного — 2000 року)

  • роман «Помститися імператору» отримав заохочувальний диплом «Коронації слова» в 2006 році, книга вийшла друком в 2011 році — знов-таки шалений успіх!!!

Це означає, що за 5/10 років хтось із видавців «достигав» до того стану, аби надрукувати нарешті мій твір…

Ще пару прикладів, вже безпосередньо пов'язаних зі мною:

  • я зрозумів, що стану колись-то прозаїком-фантастом, в 1974 році, а серйозно взявся за написання фантастики після зустрічі з моєю Оленою в 1984 році — ось вони, 10 років в чистому вигляді!

  • повністю моє уявлення про Куренівську трагедію сформувалося приблизно на час закінчення школи (коли я «розколов» на розповідь останнього свідка тих подій) — себто, десь на 1980 рік, тоді як перший «підхід» до написання роману «До комунізму залишалось років п'ятнадцять-двадцять» — це 1989 рік (9 років), другий «підхід» — це 1991 рік (11 років), в середньому (9+11)/2=10 років...

Щось в цьому є!
19:33
+2
Бач, Тимуре, ти вже одне з правил підтвердив своїм життям. А мені подобається інше правило: 20 хвилин на слухання себе. Найкраще це буває, коли пишеш щоденник.
12:02
+2
Хто з вас, друзі, вів щоденник. Я й зараз веду коротенькі записи щодня. А ще в мене є місячний план і річний. Найменше знаю друга Доброслава, а здається, що тобі, друже, щоденник не чужий.
З дитинства терпіти не можу вести щоденник! В школі нас до цього періодично заохочували. Вчителька російської літератури навіть підкреслювала, що ведення щоденника — це ознака витонченої натури. Але на мене той аргумент не діяв, навіть якщо через це мене не вважали витонченою натурою…

Мені завжди хотілося сюжетні твори писати, а не щоденники. А відновити хронологію подій по пам'яті я в разі потреби міг і без щоденника.
Був період в юності вела щоденник. Потім закинула. Зараз періодично записую важливі події для перевірки транзитів планет у гороскопі.

Випадкові Дописи