УВАГА!   З 1 лютого діяльність спільноти "Світоч" переноситься в Telegram.

Сайт буде доступним ще довгий час, проте без нових публікацій.
Підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями на нашому Telegram-каналі @svitoch_in_ua

Розібратися як користуватися Телеграмом або створити власний канал для подальшої участі в спільноті "Світоч" можете за ІНСТРУКЦІЄЮ. З правилами участі можете ознайомитися тут.

Якщо у Вас є якісь запитання, задавайте їх в групі підтримки в Телеграмі тут.

Відчуття, пережиті в дитинстві

Відчуття, пережиті в дитинстві

Психолог Михайло Лабковський провів в Шоколадному лофті лекцію-консультацію, в якій розповів слухачам про відмінності між здоровими і невротичними відносинами і про те, як створити міцну сім'ю.


Роль відносин в житті людини

Існує розхожа думка, нібито відносини — це невід'ємна частина нашого життя, бо за своєю природою ми є соціальними істотами. Ще в школі нас навчали, що потреба мати відносини закладена генетично. А різного роду незгодні, у яких виникає необхідність в самоті або відлюдькуватості, психіатрами трактуються як неадекватні: така [тенденція] поширена серед релігійних фанатиків або тих, хто має дуже хворобливі стосунки з іншими людьми. Вони вважають за краще говорити: «Чим більше я пізнаю людей, тим більше люблю тварин». У здорово, психічно благополучної людини є бажання мати відносини.

Надалі ідеї, запропоновані здоровими і невротиками, розходяться. Оскільки, по-перше, в будь-яких відносинах є певний сенс, по-друге, їхня роль в житті дуже перебільшена тими, кому в дитинстві бракувало батьків (вони або фізично були відсутні, або були холодними людьми). Багато жінок вважають, що відносини — це єдине, що існує. Самореалізація, кар'єра, гроші — все безглуздо, [все] воно набуває значущості лише в разі відсутності відносин. Через те, що багато хто в дитинстві недоотримав батьківської турботи, у них тепер гіпертрофоване ставлення до відносин: у них переважає нав'язлива ідея — мати когось поруч. При цьому у чоловіків, в порівнянні з жінками, пріоритети трошки зсунуті: за рахунок роботи, прагнення отримати гроші та інших життєвих установок. Якщо у людини в принципі не було подібних проблем з батьками (вона здорова), відносини грають другорядну роль в її житті, а на першому місці стоїть самореалізація.

Що ховається за бажанням мати близьку людину

Вступаючи в відносини, підсвідомо люди хочуть отримати гроші, турботу, увагу, дах над головою — і при цьому нічого не робити. Насправді все це не має ніякої цінності: її мають лише емоції, переживання і почуття. Бажаючи відносин, невротики хочуть повернутися в дитинство і пережити випробувані раніше відчуття знову. Здорові ж шукають виключно взаємного кохання, тому у них немає проблем зі вступом у відносини.

Багато жінок задаються запитанням, де знайти чоловіка. Коли у людини є відкритість до відносин, здатність жити разом з кимось, то відносини виникають самі собою. Наприклад, Надєнька, героїня фільму «Іронія долі, або З легким паром», все життя була без чоловіка і без нього залишилася: її наречений Іполит їй не потрібен. Вона потребує чоловіка, який може залетіти по п'яні в інше місто, адже до нього вона вже зустрічалася з одруженим. Вона — страдниця по життю, її всі опускають: «Яка гидота ця ваша заливна риба!» Їй подобалися свята тільки тому, що вона проводила їх разом з одруженим. І її новий коханий Женя такий самий, як вона. По-перше, у нього є наречена, по-друге, він сам не дуже розуміє, що йому треба (його мама хоче, щоб він одружився). Таким жінкам, як Надя, потрібен сліпоглухонімий капітан далекого плавання, тому що у них ніколи в дитинстві не було відносин з чоловіками або були погані з мамою.

Запорука щасливого життя до гробової дошки не в компромісах, а в стабільній психіці. Тільки в цьому випадку можна кохати одну і ту саму людину все життя. Якщо психіка нестабільна, можна розлюбити через п'ять хвилин, або просто щось почне в людині не подобатися. І в подальшому це призведе до розлучення.

Про проблеми нездорових відносин

У невротиків може бути безліч причин відсутності відносин, одна з них — вони просто не готові, хоча самі того не розуміють. Вони бояться заводити зв'язки: «Я не знайомлюся з незнайомими». Висловлюють страх перед сексом: «Я не займаюся сексом без кохання, а я тебе не кохаю». Можуть мати болісний досвід: «Я боюся нових відносин».

Якщо їм все-таки вдалося вступити в зв'язок з протилежною статтю, багато хто незабаром розлучається, тому що знаходить недоліки в партнері. Пошук недоліку — це охоронна функція психіки людини, яка боїться відносин. Її може почати дратувати кривий палець на лівій нозі або новий запах. Чоловіки часто полюбляють хизуватися одноразовим сексом, вважаючи його подвигом. Насправді, це та ж сама нездатність мати відносини. Більш того, вони в сексі поводяться ніби діти, які шукають маму. Бабії кажуть: «У мене все нормально», аргументуючи новий розрив «зайвою стервозністю» пані й не шукаючи причин в собі. Їм важко визнати, що вони не готові до сімейного життя, а не просто «не знайшли ту людину». Те ж саме трапляється і з жінками.

Багато з нас в принципі не здатні мати сім'ю, як не могли герої Андрія Мягкова (Женя) і Барбари Брильської (Надя). Дитячі переживання Наді — це страждання і жалість до себе. А людина, яка її кохає і хоче зробити щасливою, не може дати їй цих почуттів. Вона не потребує любові й турботи, а хоче постійно бути в підвішеному стані. Такі люди не можуть мати ні відносин, ані сім'ї через тяжкий бекґраунд — наприклад, неприємні спогади про батьківську родину. Чоловіків, зокрема, відлякують жінки, які починають надмірно про них піклуватися, бо вони звикли до холодної мами й вони всією сім'єю ніколи за обідній стіл не сідали.

Знаменитий рух «чайлдфрі» — це люди, які проти того, щоб мати дітей. Їм здається, що у них така концепція, а в реальності позначається важке дитинство.

Про наслідки нездорових відносин

Невротичні переживання перетікають в наявність хворобливих відносин. Людині починає здаватися, що партнер витирає об неї ноги: не передзвонює, пропадає, приїжджає раз на тиждень тільки заради сексу, не знайомить ні з друзями, ані з батьками, не годує. Тобто людина відчуває, що нею користуються. Подібне ставлення складається, тому що людина сама цього хоче: їй подобається ридати в подушку, коли партнер йде, з'ясовувати стосунки, чекати, поки пролунає дзвінок, — оце і є ті дитячі переживання: як батьки дитину кидали, віддавали в інтернат, відвозили до бабусі. Такі відносини безперспективні, вони закінчуються нічим. Чоловік в такій ситуації не робитиме пропозицію жінці, тому що він бачить, що немає необхідності брати на себе будь-які зобов'язання, якщо її і без того все влаштовує. Він розуміє: вона трошки повередує, поридає, а потім прийме.

Подібні ситуації висміюються в гумористичних передачах: чоловік гортає свого записника в пошуках дівчини на одну ніч, яка йому точно не відмовить, дзвонить їй — вона погоджується. Навіщо ридати після цього? Отже, не потрібно було погоджуватися. Але, як в дитинстві вона чекала півроку, доки матір її відвідає, так і зараз вона готова почекати його ще десять років. При цьому їй здається, що з нею погано поводяться, а насправді це і є її потреба в стосунках.

Те ж відбувається, коли дівчина спілкується з одруженим чоловіком. Або якщо погоджується на «вільні» відносини, а насправді хоче сім'ю — заміж, швидше за все, вона не вийде. На ці умови вона погоджується, тому що боїться залишитися сама: як складеться життя з новим обранцем, нікому невідомо, а цього вона нібито кохає.

+2
410
RSS
12:58
+2
В оригінальному матеріалі є ще запитання-відповіді, та їх я не перекладав, бо там вже суто конкретні ситуації розглядаються… Але якщо комусь цікаво — можете відкрити оригінал і проглянути.
14:00
+2
Що й казати. От чи знаєте ви родини, які вимріяли, запланували й народили кохане дитя?.. Як правило народжують дітей випадково, як неприємний додаток до утіх. От звідки проблеми зі здоров'ям…
Маю двох подруг, які досить пізно вийшли заміж. І діточок народили цілеспрямовано. Цікавий факт, в обох чоловіки значно молодші за дружин. Діти ще маленькі, не відомо чи втримаються стосунки до їх повноліття.
02:33
+3
От чи знаєте ви родини, які вимріяли, запланували й народили кохане дитя?..

Знаю багато таких. І не одне дитя.

Як правило народжують дітей випадково, як неприємний додаток до утіх

«Як правило» це скільки? 90% дітей, чи 50% чи 60%? Думаю, не більше 20% дітей так народжені.
Сюрпризом є найчастіше перша дитина. Другу-третю як правило уже планують. Ну і з 10% є таких, які в цьому питанні кажуть «Як Бог дасть».
08:14
+2
Друже Доброславе, висновки я роблю, спостерігаючи за своїм оточенням. Мені 70. Це село, де зараз є зо двісті родин. Це місто, де я спостерігав за двома десятками родин. Це робота, де в різних колективах я спостерігав десь за трьома десятками родин. За 50 років спостережень я помітив 1-3 умовно щасливих родин. Практично у всіх були проблеми: чоловік бабій чи жінка гуляща, покинуті чоловіком жінка і діти. Неприкаяні діти. Практично всі крали все, що можна принести додому: з колгоспу, з підприємств, від сусідів+. Ці люди боялися навіть шелесту листя від вітру. Розмноження хаотичне. «Поматросіл і бросіл». Скільки згвалтованих дівчат! Статистика каже про 40-50 відсотків розведених. А скільки п'яниць! Чоловік кидає жінку, а жінка кидає дитину на матір. Жінки-зозулі. Ось звідки психологічні травми. Тому я кажу про більшість нещасних. А скільки саме? Який саме відсоток? Я не знаю. Суджу лише про те, що знаю. Друже Доброславе, може навколо себе ти бачиш більшість (80%) щасливих родин. То це було б дуже добре для України. Надіюся, що саме щасливі родини спілкуються з собі подібними. Вони є опорою нашого СВІТОЧА.

Випадкові Дописи