Кинути все. Втомлені від життя люди

Кинути все. Втомлені від життя люди
Джерело матеріалу:

Торік наша сусідка, яка займає досить прибуткову посаду, кинула роботу, здала свою прекрасну трикімнатну квартиру успішній молодій сім`ї і поїхала жити на дачу. Назавжди.

До пенсії їй залишалося ще років 15-20.

Навколишні дивувалися і крутили пальцем біля скроні. Кинути таку роботу? Таку квартиру? Проміняти все на дерев`яну халупу з бузком під вікном і видом на болітце? Це ненормально. Та всі мріють домогтися такого успіху!

А вона абсолютно щаслива.

І залишок життя збирається провести на маленькій дерев`яній терасі, читаючи книги, саджаючи на виділеному під город квадратному метрі петрушку і готуючи дітям борщі.

Звичайно, я трохи перебільшую.

Вона кудись щось пише. Десь читає якісь лекції. Щось робить і щось заробляє. Але це настільки незначно і невтомливо в порівнянні з її минулим життям, що навіть згадки не варте.

З кожним роком таких людей стає все більше.

Звичайно, не всі кидають все і виїжджають в глушину. Але змінюють життя суттєво. Наприклад, з лікарів йдуть у вільні фотографи, з бухгалтерів — в журналісти.

Зверніть увагу: чому з кожним роком стає все більше і більше фрілансерів? Так, в століття інтернету і високих технологій немає необхідності бути прив`язаним до конкретного робочого місця із жорстким графіком з дев`ятої до шостої. Але є й інше.

Є втомлені від життя люди

Занадто наполегливо нам намагаються нав`язати успішність. Успішність. Ви можете дати чітке визначення цьому слову?

З дитячого садка людина завантажена під зав`язку. Нескінченна зобов`язалівка. Ранні підйоми. Манна каша. Тиха година. Сиди тихо. Гуртки. Субота. Ранні підйоми. Англійська і малювання. Школа. Ранні підйоми. Уроки. Домашні завдання. Іспити. Знову іспити. Інститут. Ранні підйоми. Лекції. Іспити. Робота. Ранні підйоми. Наради. Звіти. Планерки. Аврали.

На пенсії виспишся. Спершу досягни

Бийся головою об стіну. Будь успішний. «Високоефективні люди». Чули? Не лінуйся, не хворій, відпрацював — вмирай. Відмінний працівничок. Мрія кожного керівника. Не простигає, не втомлюється, не ходить у відпустку і на дитячі ранки, працює понаднормово і у вихідні. Він же хоче бути високоефективним і успішним. Треба. Точно треба?

Протягом усіх років навчання відчайдушно лякають і погрожують. Вчися, а не то нічого з тебе не буде. Вчися, а то, крім як у двірники, нікуди не візьмуть. Вчися, а то ...

Стандартний набір. Дві вищі освіти. Вдале заміжжя. Престижна робота. Квартира, машина і дача. Море пару раз на рік. Париж на річницю весілля. Діти в гімназії. Двадцять чобіт, тридцять сумок. На сезон. Все як у людей. Точно треба?

Хтось колись вирішив, що саме ось це ось все і є успішність. А ви впевнені, що саме в цьому вона вимірюється? І чи потрібна вона взагалі?

Успішність. Насправді це одне з найбільших шахрайств нашого життя.

Все це неважливо.

Розуміють цю просту істину, як правило, глибоко втомлені від життя люди, для яких на перше місце виходить душевний спокій. Можливість нікуди не бігти. Нікому нічого не доводити. Жити, а не виживати.

Є люди, які бігли, бігли, потім впали і зрозуміли, що більше не можуть. Тим більше коли йдеться про нове покоління молодих людей, які вже з двадцятирічного віку встигли побувати на серйозних керівних посадах, тягнуть за собою непомірний тягар турбот і відповідальності.

Вони вже все бачили, все вміють і більше нічого не хочуть, окрім спокою. Така собі рання старість

Тоді вони раптом починають бачити життя в іншому світлі. Найчастіше це трапляється на тлі серйозної перевтоми і сильного стресу. Валяючись в шпитальці, можна багато чого зрозуміти.

Втомлені люди поступово змінюють все і змінюються самі. Вони вчаться жити заново, повністю, підлаштовуючи обставини під себе, під свої потреби, бажання і біологічний годинник. Повністю контролюючи своє життя, не довіряючи його настроям і рішенням роботодавців. Вони малюють аквареллю і багато читають. Варять борщі і печуть пироги. Гуляють в парку і грають з дітьми в м`яч. Просто дихають повітрям. Розуміють, що однієї сумки, виявляється, цілком достатньо.

Вчаться жити сьогодні і зараз, відчуваючи кожну хвилину.

Саме тому вже досить давно з`явилися такі поняття, як дауншифтинг і спільноти боротьби з надмірним споживанням, стали так популярні фріланс і зимівлі в індійських хатинах.

Двірник.

З дитинства лякали. А зараз здається, що добре на свіжому повітрі мітлою махати

У всякому разі, ця робота уявляється мені привабливішою від редакторської посади в щомісячному журналі обсягом понад сто сторінок. Коли немає часу поїсти і випити чашку кави. Коли о десятій вечора раптом згадуєш, що ще в обід хотів сходити в туалет. Коли в одинадцятій вечора дзвонить рекламодавець і просить терміново переробити макет. А о дев`ятій ранку журнал вже повинен бути в друкарні… А потім спускаєшся вниз темними сходами, бо ліфти в будівлі давно не працюють. І не викликаєш таксі, а йдеш пару зупинок пішки, щоб трохи прийти в себе. І думаєш про те, що до ранку треба дописати статтю і о восьмій уже бути в редакції. А вдома голодна дитина і її недописаний твір. А о пів на першу ночі раптово дзвонить прокинувшись автор і просить внести правки в текст. І вранці знову ця круговерть. І за півгодини до здачі в друкарню прийде головний і скаже переробляти все до бісової матері. Як? Йому плювати. Виходьте у вихідні.

Є люди, які реально отримують від усього цього задоволення. До кінця життя не втомлюючись від божевільного ритму. І можуть відчувати при цьому життя у всіх його проявах. Ну і відмінно. Не можуть же всі бути суперуспішними. Не можуть всі обіймати престижні посади і керувати суперуспішними компаніями. Хтось повинен і опале листя підмести.

Втомлені від життя люди і люди, які ганяються за успіхом, ніколи не зрозуміють один одного. Ясно, що кожному своє. Але якщо ви відчуваєте, що більше не можете, не бійтеся все змінити. Не треба ставитися до життя занадто серйозно. Воно для цього занадто коротке.

+3
598
RSS
Я б переробив назву (і відповідно поправив би у тексті), бо це люди втомлені не від життя, а від нав’язаної матрицею рутини. Вони це зрозуміли і виходять з матриці, чи намагаються це зробити. Врешті-решт світ твориться думками, тому вони кидають старий спосіб життя, де не було часу залишитися наодинці навіть з собою, і починають усвідомлено жити, тобто творити своїми думками світ тут і тепер. А це не втома від життя, а навпаки — початок справжнього життя! Ці люди втомилися від матриці!
Сам термін дауншифтінг також неправильний. Він походить від англ. Downshifting — перемикання автомобіля на нижчу передачу, а також уповільнення або ослаблення будь-якого процесу, немов «гальмо» (тормоз російською). Цей термін виступає у якості НЛП-ярлика, навішуваного матрицею на тих людей, які їй більше не належать. Ці люди навпаки стали жити на повну, розвиваючи свої справжні можливості і таланти, а цей НЛП-ярлик повинен налякати тих, хто в матриці, щоб вони якнайдовше в ній залишалися.

В цілому в статті все говориться правильно, і вона описує позитивні зміни в житті людини, але, через такі НЛП-ярлики як «дауншифтінг», «втома від життя», спотворюється істина, а вчинки людей, що вийшли із матриці, і самі такі люди отримують негативне забарвлення.
Це оригінальна назва матеріалу. Я читав його вже давно на іншому джерелі. Тож переробити назву не можна.
Єдине, в чому не розібралася шановна перекладачка — то це в тому, що «Кинути все» — це заголовок, а «Втомлені від життя люди, або хто такі дауншифтери» — складний (подвійний!) підзаголовок. І все це зведено в один рядок, причому дещо недолуго. В принципі, все мало би писатися наступним чином:
==========
Кинути все
Втомлені від життя люди, або Хто такі дауншифтери
==========
Саме так. В два рядки + слово «Хто» з великої літери.
Отож в подібних випадках я виношу в заголовок перекладеного матеріалу лише його справжній заголовок. В даному випадку — «Кинути все». Він точно відображає суть матеріалу. Зокрема, «кинути все» — це й «полишити матрицю». А вже що там буде в підзаголовку, який виноситься першим рядком матеріалу — діло десяте.
Цю статтю передруковували багато разів. Я назву поставила з останнього варіанту. А тепер докопалася до оригіналу і назву зробила як в оригіналі.
До речі, наш друг Анатолій Висота «хворіє» на інше: він навіщось дублює заголовки своїх статей! Я просто не хотів його засмучувати, але виглядає воно неоковирно.
Щодо «ярликів», навішаних матрицею на тих, хто намагається вийти з нею:
а хіба справжнім буддистам не байдуже?!
Дауншифтер? Ну гаразд, нехай дауншифтер. А далі шо? Куряче капшо?! Отож…
Я особисто з дитинства підмітив, що найкращий спосіб відбити атаку супротивника — це обернути його ж зброю проти нього. Як в айкідо. Отож якщо тебе обізвали якимсь несправедливим прізвиськом, це по суті означає, що тебе або оцінили невірно, або ж недооцінили. В цьому випадку найкраща лінія поведінки — це всіляко переконати опонента в його правоті, зміцнити його невірне переконання, аби не заважав тобі гнути власну лінію. Про цю життєву стратегію я докладно розповів в матеріалі «Недооцінка».
Бо коли тебе недооцінюють, то насправді перевага лишається на твоєму боці! Адже ти бачиш ситуацію у вірному світі, а твій опонент (або супротивник) — в хибному. Коли настане час відкрити правду, він виявляється не підготовленим до неї, а ти навпаки готовий по повній програмі.
Я ж писав, що цей ярлик розрахований на тих, хто ще в матриці і вагається. Безперечно, що тим, хто її полишив, байдуже!

А щодо заголовку, то я вважаю за правильне давати належний заголовок, а в дужках, наприклад, писати оригінальний заголовок статті з поясненням, що він трохи не відповідає дійсності. Щоб зменшувати, а не збільшувати кількість неправди у світі.
12:19
+3
Друже Тимуре, Зауваження твоє приймаю. Дублювання треба буде виправити. Суть цієї статті ЗВІЛЬНЕННЯ. Я б дав заголовок КРОК ДО ВОЛІ. Люди, які роблять цей крок, насправді є сміливими. Тому я б написав так: КРОК ДО ВОЛІ
(або втомлені, але сміливі).

Якщо ви, мої друзі, почали обговорювати саму назву статті, то ви точно НЕ в матриці.
Я вибрала першу-ліпшу статтю про «дауншифтінг», щоб попередити запитання пана Анатолія на мій коментар до статті Сттіна
01:06
+3
Я би виділив тут 3 типи людей:

— «нещасливі жертви успішності». Ті, які вічно десь спішать, бо хочуть бути «успішними».
— «втомлені від життя». Ті, яким набридло весь час кудись спішити і вони вирішили втекти в монастир жити на дачу, щоб пошукати в такому житті щастя. Власне про них ця стаття.
— «по справжньому щасливі і успішні люди». Вони ведуть досить шумне життя, але при тому всередині весь час спокійні.

Ось саме до цього третього рівня треба прагнути. Це люди, які пройшли уже через перші 2 рівні і навчилися бути завжди спокійними всередині (відчувати Абсолют) і бути успішними в зовнішньому світі (у відносному світі).

Хоча, звичайно, зразу на третій рівень просто так не застрибнути
навчилися бути завжди спокійними всередині (відчувати Абсолют)

Отже, внутрішній спокій приходить через відчуття Абсолюту, чи не так?..
03:04
+2
Саме так, через вміння сприймати абсолютну реальність, в якій не існує ніякої небезпеки, а тільки спокій, незмінність та вічність.
04:44
+2
Спокій, незмінність і вічність. Так, друже Доброславе? То це ж і є ознаки СВЯТОСТІ. Так жив Григорій Сковорода. І як вони можуть поєднатися із «шумним життям»? Хіба що в якості прикриття своєї святості?
06:27
+2
Думаю, Ви не зрозуміли, що я мав на увазі. І двома словами пояснити не зможу. Спробуйте хоча би прочитати цю книжку svitoch.in.ua/books/4-syla-momentu-zaraz-ekhart-tolle.html щоб зрозуміти.
06:06
+2
Усвідомивши вірність таких понять як — і так і ні — стій та йди — правда у всіх і в кожного своя — можливо ВСЕ — Істина…

Випадкові Дописи