Анатолій ВИСОТА: ВЕЛИКДЕНЬ – 04.17

Анатолій ВИСОТА: ВЕЛИКДЕНЬ – 04.17


А для чого свята?
Це стосується пам’яті і через неї більшої єдності громад. Коли свято, люди радіють, вітають одне одного і бажають всіляких гараздів, здоров’я і розуму. Отже свята потрібні і щорічне їхнє відзначення українцями сприяє нашому єднанню. ВЕЛИКДЕНЬ (або нині Паска – по-народному) є одним з найвизначніших народних Свят, яке впродовж багатьох тисячоліть займає на території України серед календарних свят наших предків одне з найпочесніших місць. Витоки цього Свята сягають глибини не віків, а тисячоліть.

Що значить ВЕЛИКДЕНЬ?
Зміна пір року. Сонцестояння. Прихід весни після довгої й суворої зими, коли ночі довгі, і нарешті 21-22 березня день стає тривалішим (довшим) за ніч. Для наших предків це був Новий Рік. Свідченням цього є «СІЮ, ВІЮ, ЗАСІВАЮ! З Новим Роком вас вітаю!» І я років так із 60 тому був засівальником. Раннім ранком ще поночі ходив-бродив я у снігових заметах, приглядаючись чи десь не блисне вогник за шибкою в чиїйсь хаті. Стукаю. Відчиняє заспаний дід чи дядько й запрошує засівати. А я стараюсь, набираю з кишені повні жмені жита і засіваю ним і хату, і господарів. Нагородою мені за це було «спасибі» і так копійок з 50 грошей, які вже бряжчать в іншій кишені. І ні мені і нікому з рідних тоді не спадало на думку: а нащо засівати взимку?
Свідченням цього є й щедрування та наша щедрівка: «Щедрик-щедрик, щедрівочка. Прилетіла ластівочка…». Вже студентом я ходив з ватагою щедрувати в Києві і це було в холодному і сніжному січні. І вже тоді я себе питав, а чого це ми щедруємо взимку, а не весною?

Свининка
Радісним святом колись була дня нас Паска (Великдень). Бо до цього свята кололи кабана, готували свіжину (така печеня-смаженина з почеревини), варили холодець, пекли паски і пиріжки, а головне, красили КРАШАНКИ. Ми, хлопці, грали крашанками «навбитки»: як моя крашанка розіб’є володьчину, то я її забираю.
Ось як описав це Володимир ГЕРАСИМЕЦЬ в усмішці
СВІЖИНА
Сталось те, що мало статись.
Закінчилась картопля вже вся.
Є причина нам, друзі, зібратись –
Я сьогодні колов порося.
Ти росло із кабанчиком в парі.
Як соломою тушу смалив,
То згадав, як тебе на базарі
Поросятком маленьким купив.
Ти було ніби грушка налита.
Як згадаю, то ледь не реву.
Я ж весною тобі до корита
Молоденьку кришив крапиву.
А ти бубличком хвостик тримало
І щодня прибавляло сальця.
Одного ти сердешне не знало,
Чим скінчиться в нас дружба оця.
Ти сто років прожити бажало,
Тільки вийшло усе навпаки.
На шматки вже порізане сало.
З тебе мочаться вже шашлики.
А на кухні дружина чаклує,
Свіжину прийдуть гості «мочить».
На столі вже й картопля парує
І печінка в пательні шкварчить.
Незабаром у нас буде Пасха.
Це й кабанчику буде гаплик.
Тож пробач, поросятко, будь ласка,
Що узяв я у руки ножа.
Бо я хочу, аби ти це знало,
Бо відомо тобі, а чи ні?
За свій вік я вже стільки з’їв сала –
Сором в очі дивитись свині.
А чого ти від мене чекало?
Я нічого не можу зробить:
Я любив і люблю твоє сало
І завжди його буду любить.

Як тер я хрін
На свято можна й забути про оздоровлюючу їжу. А яка ж Паска без свіжини? І я купив на базарі шмат сала з м’ясом – не почеревини, а скоріше бекону, і ціна кусалася – по 100 гривень за кіло. А вчора викопав кущ хрону на городі – три чималі корінці. Хто не тер хрін на тертушці, той не знає про бойову хімічну зброю. Терти хрін у хаті, це виплакати собі очі. І я учора, в п’ятницю, вийшов надвір, де в літній кухні повівав прохолодний вітерець. І пучки собі не зтер і за годину натер більше половини півлітрової банки. Окремо в 100 мл води я розчинив по чайній ложці цукру і соли та додав чверть ч. ложки лимонної кислоти, розчинив, а потім розчин вилив у банку з хроном та ложку пахучої олійки і гарно вимішав. Білу масу хрону я зафарбував темночервоним буряковим соком.
Сьогодні дружина позирала, посміюючись, як я на кухні ворожив із свіжиною. За дві години я чистив цибулю і різав моркву. Підсмажував шматки бекону. Потім складав шматки в гусятницю й перекладав їх морквою з цибулею. Тушкування тривало більше години. Заходячи знадвору я ще у веранді відчував запаморочливі аромати.
А дружина Люба напекла вчора пасок, а за процесом слідкували наші рідні аж в Лівані. Сьогодні в неї вийшли дуже смачні струдлі із сиром. До вечора сьогоднішньої суботи треба ще мати з десяток крашанок – вже он і цибулиння настоюється. Завтра на Паску все це й скуштуємо. Запрошуємо й вас до нас на гостину у Красне.


Настане час
І Свято Великодня матиме в нас ще й давній правдивий зміст. Колись на ВЕСНЯНЕ РІВНОДЕННЯ, коли день стане більшим за ніч, що засимволізує нам перемогу Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Тепла над Холодом, Весни над Зимою. Тоді пробудяться й люди, як природа почне оживати-воскресати після зимового сну, бо скреснуть ріки, повернуться птахи з Ирію, бо дні стануть довшими, а Сонце – теплішим. Отоді ми, українці, станемо по-справжньому святкувати Новий Рік.

Хай же буде!

+5
495
RSS
19:03
+3
Ану, товариство, признавайтеся, як ви готуєтеся до завтрашньої неділі 16 квітня 2017 р.?
21:20
+2
Та вже приготувалися!
Мама була зранку, завезла крашанки, холодець і паску.
Крашанок було більше…

Проте, як виявилося, мама визнала, що своїм оселедцем під «шубою» я її перевершив. Закортіло їй ще…

Отож мама сьогодні привезла мені, типу, «всі» продукти на ще одну «шубу»… Реально ж виявилося, що моркву вона зварила лише одну маленьку, а яєць не зварила зовсім — бо все життя робила «шубу» без яєчного прошарку. Довелося облупити парочку крашанок і натерти в салат, оце він тепер настоюється:

Ще 3 крашанки з'їли мої дівчата — не втерпіли. Дочка мусила бути в санаторії в Одесі аж до 19 квітня, але оскільки гряде Великдень, то ніяких процедур аж до вівторка не передбачається. Ну, то вона поїхала з санаторію сьогодні. Оце прибула з дороги голодна…

Вони вже й паску скуштували:

Стверджують, нібито смачна.

Це Люсі виділили милістю київського мера як «чорнобильській» дитині, мама позавчора їздила за цією паскою в центр соціальної допомоги. Ну, то дівчата сказали, що це їхня паска. Й розпорядилися нею по-хазяйськи. Щоб не зачерствіла.

Мовляв, все одно Христос вже воскрес 1983 роки й 364 дні тому — навіщо чекати до завтра?..

Остаточне поїдання паски вдалося зупинити, лише коли я насмажив їм на вечерю бананових млинченяточок.
22:21
+3
Тимуре, та твоя мама молодець. Бач, і крашанок привезла десяток аж у трьох кольорах. Ми паску вже теж скуштували. Не втерпіли. А інше хай почекає до завтра. А що це за смаколик БАНАНОВІ МЛИНЧЕНЯТКА? Це дружина Люба готувалася вчора пекти паски
Це отака смакота:

Береться 1 великий банан + 2 яйця.
Або 2 великі банани + 4 яйця.
Або 3 великі банани + 6 яєць.
Або…
І таке інше, головне — дотримуватися пропорції:
(1 великий банан): (2 яйця)
Якщо банани маленькі (буває й таке), кількість яєць зменшується:
(1 маленький банан): (1 яйце)
Далі, яйця треба розбити й добре збити виделкою. Додати трішечки молока (можна й без нього, але з молоком млинці виходять пухкенькими). Банани треба почистити від шкурки, а м'якоть розтоптати виделкою на окремій тарілці до стану пюре. Насамкінець, бананову м'якоть треба додати до збитих яєць і збовтати все разом. От це «тісто» далі зачерпується столовою ложкою і маленькими порціями засмажується з мінімальною кількістю олії — виходять такі собі оладки, дуже запашні, без жодної крапельки борошна.

Дочка як відпочила з дороги, то збігала до крамниці, принесла звідти 7 яєць (чому стільки?.. а хтозна!), у нас її повернення з санаторію дочекалися в холодильнику 4 банани — майже ідеальна пропорція, 4:7… Отож я все засмажив, у підсумку вийшло по 22 млинчика кожному. Загалом — 66 штук, 11 сковорідок по 6 штук за одне обсмажування.

А ще дочка з Одеси медку свіжого привезла: частину в відерці, частину в невеличкому стільничку. То ми до бананових млинченяточків ще й 1/3 стільника з медом на трьох відрізали… Зате півпаски на завтра врятувати вдалося!
22:28
+3
Головне, що сьогодні, 15.4.17 р., десь о 14 годині в Єрусалимі зійшов БЛАГОДАТНИЙ ВОГОНЬ. А це означає, за повір'ям, що цього року «кінця світу» не буде.
14:13
+3
Десь бачив інтерв'ю священника з Руссалему ;-), то він казав, що вогонь вже горить, а «саме схождення благодатного вогню» — радше символізм. Для надійності, вони ще й запальнички мають!!! То звичайний фокус...
(Хоча, можливо й є якесь явище планетарного масштабу, коли саме в цей день року і саме за цими координатами комбінація якихось дій-подій викликає іскру-вогонь, як на рівнодення сире яце може стояти вертикально...)
05:43
+3
Дякую, друже, за рецепт і технологію приготування БАНАНОВИХ МЛИНЧЕНЯТОК. На вигляд апетитні та ще й медком. Мабуть мед вже засахарився? Дружина зацікавилася й обіцяла записати собі в зошит.
16:08
+3
Друже Петре, я знаю, що в і-неті є підозри щодо шахрайств з благодатним вогнем. Розкажу, що сам бачив і відчував. Колись ми в Обухові організували громаду УПЦ КП і навіть збудували на околиці в лісі церкву. Здається в 2002 р. було освячення пасок+. Вночі прийшла сила людей. Я носив відро з «свяченою водою», а піп бризкав кропилом щедро і на людей і на страву. Були забризкані і ми з попом. Всі були радісно збуджені. Як зараз пам'ятаю, підійшли ми до дальнього вигину- черги людей. Я звернув увагу на те, що в руках жінки горить цілий пучок свічок. Підійшли. І якраз скінчилася вода. Питаю, що це у вас так ясно горить? Каже: це щойно привезли з Києва БЛАГОДАТНИЙ ВОГОНЬ. Він не пече. І жінка омила вогнем своє лице. Ану ж мені! І я підставив під вогонь свою вогку руку. Відчув тепло приємне. Але не пекло. Принесли воду і процес освячення ми відновили. Отакий мав я досвід, друже.
18:21
+2
Вибачте за посилання на російськомовну статтю. Щойно з'явилася (буцім замовляли)))
про той самий вогонь трошки…
womanadvice.ru/shokiruyushchaya-pravda-o-blagodatnom-ogne-v-ierusalime
Стаття цікава, але… не без неточностей, на жаль.
Наприклад, на самому початку:

У православ'ї одним із свідчень див, наведених в Біблії, є Благодатний вогонь, який сходить на Гроб Господній в переддень Великодня.

Дивно читати таке, оскільки нічого подібного в Біблії немає!

В новозаповітній книзі Дій Апостолів розповідається лише, як Дух Святий у вигляді язиків полум'я зійшов на апостолів. Але сталося це не в переддень Великодня, а на єврейський Шавуот — себто, на 50-й день після Великодня. До того ж, апостоли не перебували тоді біля Гроба Господнього. Вони просто зібралися «десь» в Єрусалимі разом.

Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.
І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.
І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.
Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.

(Дії Апостолів 2:1-5)

Отже, що мав на увазі автор статті, коли впаяв процитовані слова, зрозуміти важко.
16:10
+2
Друже Тимуре, Дзвінко, а яка ваша думка про такий вогонь?
На превеликий жаль, величезна кількість вірян потребує подібних див. Маю на увазі диво «стандартне» — як-от регулярне щорічне сходження благодатного вогню в певному місці. Отож Всемогутній і влаштовує його заради отаких слабких вірян…
Якби ж люди мали більшу віру, то отакий благодатний вогонь сходив би в будь-якому місці в будь-яку пору року! Але для цього люди повинні мати в серці віру… бодай розміром з гірчичне зернятко!

Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!

(Матв. 17:20)

Що ж до запальничок в кишені в якості підстраховки…

Знаєте, Всемогутній має таку владу, що навіть неправедну людину може вивести в потрібне Йому місце в потрібний час! Так само і звичайний вогонь Він має владу перетворити на благодатний, що не опікає шкіру!
Може я великий скептик або грішниця, ну нема в мене довіри до офіційних релігій. Я і в храми стараюся заходити, коли там майже нікого нема і не правиться, щоб не відволікали від молитви. А до чуда, яке офіційна церква сама ж і контролює, то ще менше. Для них це просто бізнес, бо треба ж купити СПЕЦІАЛЬНУ свічку і їхати світ за очі, лиш в одне місце на всьому Світі.
Найшвидше, великий скептик
18:36
+4
Я тату пам'ятаю, як дід Михайло тер хрін, він виплакував всі очі, а бабуся Груня готувала печеню з свинини, було дуже смачно.Ми також з крашанками та пасками.
Для Лівану це прекрасно!!!
20:23
+2
Оце ось паска і крашанки з Красного:
20:25
+3
А це паски і писанкиз українського посольства в Лівані:
20:27
+2
А це паски і писанки від дочки з Києва:
00:58
+3
Щось моє фото не вставилось… але, !
Повірте, завдяки моїй мамі теж маємо паски, та й до них.
Хрін й у бетонній квартирі багатоповерхівки добрий виходить ;-)
Завдяки мультирелігійності у сім'ї, маємо змогу вживати то все на ВЕЛИКДЕНЬ у березні й на Пасху(Пейсах) коли юдеї його призначать. )))
Хай Буде!
Оооо, то єврейський Песах зайшов (розпочався, себто) за 18 хвилин до заходу сонця ввечері понеділка, 10 квітня! А нині у нас вже останній — 7-й день Песаха, бо він святкується тиждень…
До речі, для довідки: ось веб-посилання на єврейський календар, можете подивитись, якщо цікаво. Тут видно, що зараз йде відлік Омера — т.зв. Лаґ ба-Омер, який триває 49 днів — рівно 7 тижнів. Наступне єврейське свято — Шавуот, припадає на 31 травня (себто, заходить ввечері 30 травня, за 18 хвилин до заходу сонця).

Це єврейська «П'ятдесятниця», бо Шавуот настає наступного дня по завершенні відліку Омера. 49+1=50. Дуже легко запам'ятати…
11:49
+3
А мені зовсім не цікаві жидівські свята. :-)

Говорячи про пейсах — думав буде зрозуміло, хо всі юдо-християнські «пасхи» приторочені саме до нього.

Більше цікавить технологія «врізки» зображень!
Дякую.

П.С.: слово "єврей" з'явилось в ужитку після жидівського перевороту 1917 року… Воно перекладається як «пройдисвіт, пройда». Тому, поважаючи гідних представників тої національності, вживаю правильну МІЖНАРОДНУ назву — ЖИД.
Більше цікавить технологія «врізки» зображень!

А тут без варіантів одна-єдина кнопка!

Виставляєте курсор туди, куди хочете вставити зображення, клікаєте, вибираєте на відповідному комп'ютерному диску зображення — і готово.

П.С.: слово "єврей" з'явилось в ужитку після жидівського перевороту 1917 року… Воно перекладається як «пройдисвіт, пройда».


Божечки!!! Та що Ви таке кажете?!

Я сам трохи займався цим питанням і можу сказати, що обидва слова (як "єврей", так і «жид») існували у вжитку до 1917 року. Те, що "єврей" означає «пройдисвіт» — це якесь філологічне відкриття, чес'слово!

Різниця між ними в тому, що "єврей" стосувалося біблійних часів, а «жид» — талмудичного періоду та сучасності. Отже, біблійні Абрам, Мойсей, Давид і навіть Ісус Христос з усіма апостолами — це "євреї", а всі середньовічні та сучасні — «жиди». От в чому різниця.
І не "єврей" з'явлося в ужитку, а навпаки — слово «жид» було виведено з ужитку після 1917 року на теренах колишньої Російської імперії.
Цікаве свідчення є в документальному фільмі «Назви своє ім'я… по літерах» на 9:05. Ірина Максимова, сім'я якої під час німецької окупації Львова переховувала євреїв, пригадує, як до них вперше прийшли «совіти/москалі». То місцеві жиди ображалися, коли «совіти/москалі» називали їх євреями! І заперечували: «Ми не євреї, ми є жиди


Чому так, зрозуміло: називаючи їх "євреями", тим самим «совіти/москалі» прирівнювали сучасних львівських жидів до біблійних Абрама, Мойсея, Давида і Соломона, що виглядало в очах сучасних львівських жидів хронологічним нонсенсом, ідіотизмом.


UPD. А що таке ґебраїстика?! Наука, предметом якої є вивчення «пройдисвітів»?!

Зверніть увагу, що наука ґебраїстика стосується давньоєврейської мови. Отже, "єврей" — це таки персонаж біблійних часів, як я й казав.
18:14
+1
Дякую за «кнопочку», але чомусь після натискання на неї зображення не вставляється. Схоже, існують якісь додаткові умови — типу розміру зображення чи назви його.
Коментар видалено
А Ви з якого пристрою працюєте? Я з ноутбука, у мене все ОК. Натомість друг Анатолій — зі смартфона, й у нього теж не вставляється. Зверніться до Модератора, це його парафія.
18:39
+1
Яке розширення у зображення? Тобто останні 3-4 букви після крапки
Якщо воно правильне, типу .jpeg, .jpg, .tiff тоді ніяких проблем немає бути незалежно від розміру зображення.
А якщо розширення має додаткові параметри, типу .jpeg?ljlkjk тоді не буде вставлятися. Треба перейменувати такий файл.
От мені на майбутнє цікаво, а GIF та PNG прокатять теж?
20:35
+1
Не мало би бути проблем з ними. Треба пробувати.
06:57
+2
А я, друже Петре, навчився вставляти світлини зі смартфона, правда, поки лише в коментарі. Будемо далі вчитися. Найкраще це вміють робити друзі Тимур, Дзвінка і Доброслав.
11:49
Радію за Вас!
Цього року в мене Великдень обійшовся без фотосесії.
Паску я сама не пекла, принесли подруги, одну — моя і ще дві мамина. Зате я спекла сирник за бабциним рецептом, з моїми вдосконаленнями.
А замість хрону ми робили «бурачки». Це дрібно натерті варені буряки, з тим же ж таки тертим хроном, цукром і оцтом. Їх можна зробити ніжними, якщо за столом буде багато дітей, або термоядерними, для дорослих любителів.
11:50
+1
Так, і в нас «бурачки» робляться. Дякую!
18:59
+2
Один із коментарів був видалений за порушення п.1.2 правил сайту.

Пане Петре, якщо Вам певні теми взагалі не цікаві, тоді будь ласка, просто не торкайтесь їх. А якщо вже торкаєтесь тоді замість того, щоб просто клеїти якісь образливі ярлики, наведіть конкретні факти на захист своєї думки, для можливості обговорення, але щоб це не порушувало приємну атмосферу спілкування на Світочі.
20:40
+1
Дякую за пораду. Не буду порушувати ваше приємне спілкування… Заперечую, що клеїв якісь ярлики, щвидше, намагався трошки додати істинної інформації…
Всім українцям раджу перечитати Відуна Рувита, зокрема, його «Містифікацію тисячоліть».
Радію знайомству.
Хай вам щастить!
21:53
+2
Подивився НАЗВИ ІМ'Я СВОЄ. Вражає. А ще більше вражає мене те, що євреї зуміли зібрати свідчення жертв голокосту в Україні, а українці зробили так мало по збиранню свідчень про жертви голодомору. Ось і в моєму рідному Красному, де за різними оцінками за півроку осені-зими 1932 і зими-весни 1933 років загинуло від голоду 200-300 краснян. Відомі тільки окремі імена. А ось в сусідньому селі Долина учитель склав список загиблих тоді і він налічує більше 300 осіб.
Друже Петре, я прочитав дещо про Василя Рудого (Рувита). Допоможи придбати його книгу МІСТИФІКАЦІЯ…
13:09
+1
Гарне свято Великодня відбулося! Такі гарні та смачні пасочки та крашанки, шуба та млинці Повністю поділяю думку щодо дати часу святкування Нов.року, бо має бути весною 20-21березня в день коли день починає переважати ніч. Історію пишуть сильніші, тому кожен розуміє її по-своєму.
17:22
+1
О!!! Сьогодні нарешті зробив сирну бабку (за рецептурою паски, тільки запік в духовці, а не залишив на добу в холодильнику, як за рецептом) — ввечері скуштуємо
19:50
+1
Вже й вечір. Смачного вам!

Випадкові Дописи