Анатолій ВИСОТА: Як я дивився ЄВРОБАЧЕННЯ-17 (05.17)

Зайдемо здалеку

Земля має різні кліматичні зони, щоб і людство не було одноманітним, а складалося з різних народів. Таким був задум Творця. Люди від природи допитливі й часто заглядають у двір до сусідів, щоб дізнатися, що там робиться. Ця допитливість має зараз загально планетарний характер. Одною з людських рис характеру є потреба вирізнення між собі подібними. Хто далі стрибне? швидше побіжить? важче підійме?+ І між народами були організовані спортивні олімпіади. Є й змагання в тому, хто кмітливіший, хто розумніший? Та щоб розумники не дуже вирізнялися, такі змагання не дуже афішуються. Однак є Нобелівська премія, яка заохочує людей займатися наукою, літературою та мистецтвом. Але це в приватному порядку і поширення якихось списків нобелітантів з приналежністю їх до різних націй теж не заохочується., бо таке є неполіткоректним.
Зате можна організувати змагання між націями в тому, хто краще заграє і заспіває. Переможеним в цьому змаганні не буде дуже образливо бути, бо є надія, що в наступних роках можна й перемогти. Ось для цього й зроблене Євробачення (ЄБ). І вже 62 роки у Європі+ вибирають най…співаючих а може най… голосистіших. В Європі й околиці є понад чотири десятки націй, якій й змагаються щороку між собою піснями, а скоріше видовищами. Це престижно країні бути першою серед інших, бо це робить її образ у світі більш привабливим.

А як оцінюють?
В кожній країні-учасниці є своє оціночне професійне журі, яке виставляє після перегляду іншим країнам бали: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10 і 12. Другу половину балів дають глядачі окремої країни, які після перегляду віддають через телефонні повідомлення свої голоси уподобаним країнам. Після перетворення сум голосів у бали утворюється схожий рядок балів для десяти уподобаних країн-учасниць. До суми балів від національних журі додають суми балів від глядачів з країн і яка країна в підсумку отримала найбільше балів, та й оголошується переможцем.

В Київ приїхали
Нагадаю, що в 2004 р. Україна вперше стала переможцем Євробачення. Своїми ДИКИМИ ТАНЦЯМИ наша Руслана несподівано перемогла тоді всіх в Туреччині. Згодом Туреччина на щось образилася і більше не присилає своїх людей на ЄБ. А минулого 2016 р. як Росія не підкладала палиці в колеса Україні, а перемогла наша Джамала піснею «1944».
Цього травня в нашу столицю приїхали представники 41 країни, а з Україною разом 42. Росія ЄБ-17 проігнорувала і ви це знаєте, як і чому таке сталося. Росія не могла допустити, щоб росіяни побачили квітучий Київ і усміхнених українців, бо хіба ж на таке здатна «хунта»?
За правилами ЄБ країни були розділені на два півфінали по 18 країн кожен. Разом це 36 країн. Шість країн: країна-господар і країни засновники (Іспанія, Італія, Франція, Німеччина й Великобританія) потрапляють у фінал автоматом.

Червона доріжка
Організатори ЄБ і київська влада таки постаралися. Деякі дороги були відремонтовані і була створена ціла інфраструктура на лівому березі Дніпра у виставковому центрі і на правому. 7 травня 2017 р. я побачив сонячний Київ у зеленому буйстві садів і парків, смарагдовий пояс Дніпра, червону доріжку на 265 м (рекорд!), радісних гостей і господарів і стало приємно на душі: от таки можемо, коли захочемо. І єдиного я боявся, щоб в ці дні Росія щось не підірвала в Києві, щоб не спаскудила це європейське свято.

Перший півфінал
Я не фанат ЄБ. А це закортіло й мені щось додати до оцінок моїх друзів. 9 травня о 22=00 вже й пізнувато, але я усівся коло телевізора, а потім і приліг на дивані. Нічого не записував, а наступного дня дещо й згадав.
Виступали артисти із 18 країн. Голосами не вразили. Мова англійська у всіх мені не зрозуміла. Виступаючі всі якісь однакові. Прилизані. Коли пісня не вражає, то звертаю увагу на деталі. Першим співає юнак 17 років з Австралії. Гарні пишні брови. На босих ногах якісь великі туфлі, штани підсмикані. Чорногорець — колоритний чоловік, але з косою нижче пояса. Розмахував нею мов нагайкою. Вийшов у синій спідниці до підлоги. Як же він буде танцювати? Ні, скинув. На джинсах якісь ланцюжки зблискують сріблом і золотом і ця коса на голові.
Відмічаю красиву дівчину Магді з Греції. Її помітив був ще на червоній доріжці 7.5.17. Чимось схожа на нашу старшу онуку. Для її двох оголених танцюристів-рабів організували калюжу у чималій ночві. То вони й бризкали в ній на всі боки, зображаючи акваріум. Дівчат на високих шпильках з ногами, оголеними до пояса, чимало. А ісландка вирізнялася білими напівчеревиками на платформі висотою з 10 см. У латвійки немислима якась їжакувата зачіска 4 кольорів. В азербайджанки чорні губи
Ось вийшли троє молдаван з трьома дівчатами. Ну ці вже вразять молдавським весіллям. Ні. Виставляють набік праві ноги. Саксофон повискує 5 нот безкінечно. Публіка шаленіє. Ось згадали, що мають і ліві ноги.
Загальне враження: чоловічих голосів нема. За баритон, а тим паче за бас забудьте. Дівчата підвивають. 18 країн, а не запам'ятав жодної мелодії, бо не вразила. Зате світлові ефекти: і дим, і топольки вогню, і водоспади іскр від електрозварки. Ну і лазери. Вразило одне: НАМИСТО, як символ свята. Подано у формі скіфської пекторалі. Різні країни, а всі на одне лице. Нудно. А заклик хороший: ШАНУЙМО РОЗМАЇТІСТЬ.
В першому півфіналі визначилася перша десятка фіналістів: Швеція, Португалія, Молдова, Азербайджан, Греція, Польща, Вірменія, Австралія, Кіпр і Бельгія. Приємно було, що як і мені, людям сподобалася гречанка Муді.

Другий півфінал
11 травня я вже щось записав на аркуш. Відзначаю трьох наших хлопців-ведучих: Тимур Мірошниченко, Остапчук і Скічко: чешуть англійською, нічого собі. У двох останніх вишиті квітами піджаки й сопілка та акордеон. Вони й заграли українські мелодії. Ось на сцену вискочили в національних костюмах артисти з ансамблю «Київ». Щось прокричали англійською дівчата, щось затанцювали хлопці.
Першою заспівала білявка Тіяна з Сербії. Нічого особливого. Хіба що біле прозоре плаття й довге волосся. Австрієць Надин Хенг сидить на півмісяці й щось розповідає, тоненько підвискуючи. Македонка Яна манірничає і, бачу, що хоче мені сподобатися. Приспівує: Хей! Хей! Клавдія з братом Фабріціо (Мальта) співають щось сумне, а в приспіві є трохи надії.
Ось нарешті щось оригінальне. На сцені пара з Румунії. Юна білявка Іллінка й Алекс ведуть якісь балачки-співи. В неї сильний голос. У приспіві вона виводить трансільванським горловим співом: йодеі, йодеі! А партнер вторить їй: йоделей, йоделей! Потім заспівали злагоджено три тілисті сестри з Нідерландів. Відзначаю співзвуччя.
Циган Йоці Паніді з Угорщини співає угорською, точно не англійською. Жаліється, мабуть, на мандрівне життя свого племені. У приспіві разів із 100 повторює «йоло-моло». Представники Данії, Ірландії й Сан-Марино нічим особливим мене не вразили. А товстун Жак із Хорватії вразив мене широким діапазоном співу (3,5 октави). Співав тенором англійською, а відповідав собі солідним баритоном вже італійською. Норвежець швидко й монотонно щось розказує про бойза, а йоніка йому піднявкує. Швейцарське тріо дарма приїхало в Київ – якийсь ніжний, але невиразний спів.
Нарешті щось зрозуміле. Це Ксенія й Артем з Білорусі співають «Гісторию майго жицця». Гарно співають на човні з повітряною подушкою: «сонячний день! Тваїх очей!». Але приспів стандартний європеїзований: «Хай- я- я! хай – я-я! Хей! Хей!». Ще й у кінці кажуть: дякую! Крістіану Костову 17. Він з Болгарії. А голос чоловічий. На ньому чорний скособочений піджак з короткими рукавами. Біла сорочка виглядає там і сям. Рукава сорочки кінчаються на долонях і натягнуті великими пальцями, які входять у дірки. Проходить боком і бачу якісь великі туфлі на босу ногу і підсмикані штани. Підкреслена занехаяність. Цей хлопець точно подобається публіці.
Литва – нічого особливого. Виступ Лаури і Томі з Естонії мені сподобався співзвуччям. У ізраїльтянина Еврі бабуся й дідусь з Одеси. Голос сильний, чоловічий і виразний, але є данина підвиванню й придиханню. Приспів: «ела! ела! ела!». Я вгадав 7 з 10 фіналістів. Три підкреслені країни мене не дуже й вразили. Ось ця десятка: Австрія, Румунія, Нідерланди, Угорщина, Данія, Хорватія, Норвегія, Білорусь, Болгарія та Ізраїль.

Фінал
13 травня фінал і я надовго засідаю коло телевізора. Знову записую на аркуші. Запишу дещо про виступи з 5 країн-засновників ЄБ і України. У британки Люсі Джонс виразне лице з мінімумом косметики. Кажуть, що її пісня викликає сльози. У Альми з Франції коротке чорно-біле плаття. В неї пісня-реквієм. Розпачу не відчуваю. Вона тілиста, але співає ніжно.
Левіна з Німеччини почала співати, лежачи. Певно хотіла показати, що вміщається на сцені. Хвалилися, що в неї на ЄБ-17 найдовші ноги – по 145 см. Сказала вкінці: дякую! Італієць Франческо Гавані ігнорував англійську, як і француженка. Співає із хрипом, наслідує Челентано. Йому підтанцьовує горила, бо «всі люди горили». А ось і іспанець Наваро. Видний парубок з себе, а співає тоненько: ла-ла-ла ---лаба!
Кілька слів про наших. Це рок-ансамбль з Полтави. Євген Галич та інші хлопці якісь прилизані з сережками. Пісня ТАЙМ. На сцені голова. В тому розумінні, що пуста. Темп і вкінці стримане буйство. Не забули за: дякую! за Слава Україні! Пролетять фанерою…

Поки тривали підрахунки
На сцену вискочила Вєрка Сердючка з бабою. Вона показала, як треба співати, щоб перемагати. Має бути найбезглуздіший приспів: «зібен-зібен, ай-люлю! зібен-зібен, цвай, драй! (з німецької – семеро, семеро ай люлю! семеро, семеро – два, три!)». Публіка натхненно підспівує.

Про симпатії й антипатії
Я звик, до того, що румуни й молдавани дають один одному по 12 балів. Греція та Кіпр регулярно обмінюються 12-ма балами або й дають одне одно по всі можливі 24 бали. Україна дала Білорусі 12 балів, а отримала від неї 1 бал. Що це? На що образилися білоруси?

Про переможців
Третє місце завоювали молдавани з піснею «Хей, мама». Набрали 374 бали. Думаю, що їм допомогли скрипка, саксофон і кинуті в публіку букети від дівчат-наречених. Все тут було важливе: і виставлені набік праві ноги.
Юний болгарин Крістіан Костов набрав 615 балів. Він вразив людей юною неприкаяністю.

Вперше в історії ЄБ перемогу здобула Португалія. Сальвадор із сестрою отримали 758 балів, а це беззаперечна перемога. Пісня в нього про величезне кохання. Але він не впевнений у взаємності. І виражає це і голосом, і рухами, снуючи руками і пальцями коло підборіддя. Співає тоненько і ніжно. Його вибрали переважно жінки й чоловіки-слабаки, бо співак виразив їхню невпевненість у житті.

Про переможених
Україна набрала 36 балів і зайняла 24 місце. Нижче від нас лише Німеччина з 6 балами та Іспанія з 5 балами. А вище нас Ізраїль (39) та Польща (64), що майже удвоє більше. Здається, це найгірший виступ України на всіх Євробаченнях.

І що ж далі?
Євробачення мов у дзеркалі показало намір ВЛАДИ привести людство до одного англізованого знаменника, а також і далі стирати відмінності між статями. Цю небезпеку мультикультурності для своїх націй помітили у Великобританії, Франції, Нідерландах і Бельгії. Їхні представниці в Києві підкреслювали свою жіночу природу. В Києві побували десятки тисяч європейців. Вони понесуть привабливий образ нашої країни у світ. Це найдієвіша і успішна контрпропаганда — вдалий хід ненависницьким діям Росії. Тому не треба жалкувати за 30-ма мільйонами доларами. Ці затрати обернуться для України десятикратно інвестиціями і покращанням життя українців.

Щоб мати успіх у Європі треба:
1) якомога окресленніше виразити якесь загальнолюдське почуття;
2) показати національний колорит.
В нас іде затяжна війна з Росією. Матері прощаються з синами – ось почуття, про яке забули. На ЄБ можна було б показати, наприклад, пісню «В суботу пізненько, в неділю раненько…», звичайно, в сучасній мінімальній обробці. Це зачепило б усіх матерів. Але попереду в нас буде ще Євробачення. І перемоги будуть!

Хай же буде!

Додаток

ПЕРЕМОЖЦІ ЄВРОБАЧЕННЯ