MADE IN UA! П’ЯТЬ УКРАЇНСЬКИХ СОЦМЕРЕЖ, ЯКІ ВАРТІ ВАШОЇ УВАГИ

MADE IN UA! П’ЯТЬ УКРАЇНСЬКИХ СОЦМЕРЕЖ, ЯКІ ВАРТІ ВАШОЇ УВАГИ
Не поспішайте обирати Facebook чи Twitter після заблокування «ВКонтакте», адже в мережі є чимало цікавих українських платформ.

Так, українські соціальні мережі значно поступаються таким гігантам як, Facebook, Twitter, Instagram чи «Вконтакте». Але вже сам факт їхнього існування вартий уваги. Зібрали для вас соцмережі made in UA, які вас не розчарують.

UkrOpen — Розробники запевняють, що UkrOpen не скопійована з жодної відомої соцмережі, а написана повністю «з нуля». Цікаво, що в соціальну мережу вбудована пошукова система новин, яка дає змогу не тільки бути в курсі останніх подій, а й обговорювати ці події з користувачами. Зверніть увагу, що реєстрація на ресурсі дозволена користувачам, старшим за 13 років.

Ц.укр — «Ц.укр» – це такий-собі вітчизняний Facebook+ВКонтакте. Назва є скороченням словосполучення «Це – Україна». Домен кириличний. Ресурс позиціонує себе як молода українська соцмережа, створена під керівництвом киянина Михайла Гриненка. Адміністрація порталу постійно проводить конкурси для своїх користувачів. Важливий нюанс: якщо ви зберігаєте улюблені фото та музику «ВК» – то можна одним кліком перенести всю інформацію у свій акаунт на «Ц.укр». Якщо вам це не потрібно, то просто заповніть анкету для реєстрації.

hurtom.com«Гуртом» або Hurtom – популярний український інтернет-портал, який створювався як сайт з українською культурою та обмінником вітчизняних файлів та даних без реклами. Зараз головна мета діяльності порталу полягає в поширенні кінофільмів українською мовою. Фани також можуть обговорювати стрічки та серіали на форумах сайту.

ukrface.com.ua Соцмережа, яка також є поєднанням двох популярних платформ. У ній є всі звичні для нас функції: особиста сторінка, друзі, музика, фото, відео і загальний чат. Родзинкою UkrFace є переклад на живу кримськотатарську мову, який не пропонує жодна із наших чи закордонних соцмереж.

Українці Однією з перших була мережа «Українці». За словами розробників, їхня ідея полягала у створенні української соціальної мережі з патріотичним нахилом, якій не було аналогів на той час, а основною метою її створення була популяризація української мови.

Ідея хороша, а от реалізація підвела. «Українці» були створені в січні 2009 року. Інформація про кількість користувачів відсутня, але судячи з усього, їх там трохи більше 20 тисяч. Ще однією проблемою є те, що «Українці» підтримують лише текст. Ні музики, ні відео ви тут не знайдете. На додачу, стрічки новин також немає. З таким функціоналам конкурувати з іншими соціалкам «Українці» не зможуть.


А наш Світоч в перелік не попав.

+3
548
RSS
22:48
+3
Я зареєстрований на Ц.Укр, але вона давно вже не відкривається
Окрім того, я реєструвався на Connect, WeUA, ВсіТут — були й такі… Однак жодного задоволення від сидіння там я не отримав. Отже, віддаю перевагу Фейсбуку — навіть при всіх його недоліках…
02:51
+3
Дякую, Дзвінко, за цей допис. Я зареєстрований у ФБ. Але чогось мені там не затишно. Приємніше в нашому СВІТОЧІ.
ФБ — це соціальна мережа. Від користування соцмережею найбільшу користь отримують публічні персони, і саме тому мені, наприклад, у ФБ сидіти — одне задоволення, тобі ж там незатишно.
І навпаки, Світоч тяжіє до такого собі невеличкого інтернет-форуму — а тут спілкування відбувається в камерному режимі. Та й набір тем значно вужчий…
Порівняй:

  • на ФБ у мене гранична кількість френдів — 5000 + пару сотень спостерігачів. Часом хтось розфренджується, часом я френдоцид влаштовую — тоді випадає пара-трійка осіб. Але все швидко відновлюється. Серед них — сотні наших з Оленою читачів і сотні тих, хто просто про нас чув, але не читав. А також тисячі тих, хто знає мене як журналіста. На ФБ у мене стрічка репається від новин, потоком йдуть картинки. Набір тем — від Езопа до Ейнштейна та від Едіти П'єхи до "ІДІ ТИ НАХ**" © + спеціалізовані сторінки (письменницька, кулінарна, рукоділля, а також сатирична, а в період Євромайдану й перші 2 роки АТО я ще 3 волонтерські сторінки модерував, а ще я адмініструю 1 закриту групу «нашої» росіянки, яка по повній програмі чмирить «вату», а ще допомагаю одному українцеві наповнювати 2 «антикремлівські» відкриті групи, а ще по мірі сил популяризую сторінку 831-ї бригади тактичної авіації)

  • на Світочі загальна кількість зареєстрованих не досягає півсотні, з них у мене лише 13 френдів (5000/13=384,6), набір тем обмежений тематикою ресурсу. Стабільне коло спілкування — максимум 3 особи, з рештою спілкуюся спорадично.

Уявив різницю?..
07:16
+3
Намагаюся уявити інше. А саме, з чим порівняти весь огром твоєї інтелектуальної діяльності. З очищенням плодородної землі від каміняччя! В Сирії я бачив цілі поля червонозему, обваловані камінням, яке не вивезти і мільйоном камазів. Там селяни після кожної оранки вибирають із ріллі каміння. Без цього не буде урожаю. У соцмережах ти здійснюєш схожу роботу. Це робота із свідомістю людей. Щоб вийшло щось добре і творче.
А я тобі про що весь час говорю, коли ти запитуєш, а для чого люди?! Наше завдання — в доступних нам межах покращувати і впорядковувати Землю в доступних нам межах! Я всього лише лежачий інвалід, до того ж безробітний. Але той простір, до якого я тільки можу дотягнутися — я впорядкую.
І ще… Згадай фінал «Повісті про чотири квітки», яку ти так і не зрозумів:

— Ну от, — видихнув юнак.
— Ми впоралися, — додала дівчина.
Смерть надiслала їм глузливий погляд сухих запалих очей.
— Діти! Хіба не сказала я, що термін вам — вічність?
— Але ми… — спробував заперечити Честав.
—… Тiльки ускладнили собі життя, — перервала стара. — Біг поспішний. Краплі крові падали нерівномірно. Дивiться: навкруги як і досi мертві руїни, розколоті крихітними квітучими острівцями. Острівці — це ті місця, куди потрапила кров. Бродіть же тепер від острівця до острівця і з'єднуйте їх! І ніколи віднині не зможете ви сказати напевно, що знищили всі іржаві плями руїни. Ви будете приходити в одні й ті самi місця двiчi, тричi, багато разiв! Але тим пишніше зацвітуть ті місця. Отак.
Вічні Коханці довго мовчали, спостерігаючи за дивною роботою Смерті, що дарує життя.
— Що, цікаво? — прорипiла стара. — І звiсно ж, незвичайно для вас. Але кому вирішувати, відродити людину до життя або відмести чорною мітлою до iроргiв? Мені, тільки мені. Сказати чесно, так ніякого життя взагалі нема. Це я, Смерть, можу подарувати коротку мить існування, щоб потім забрати його! Така моя вічна робота. І я не скаржуся. Недоречно скаржитися й вам.
Смерть примружилася, подивилася на небо і продовжувала:
— Погляньте-но! Душа ваша випаровується й очищує небесну височінь.
І дiйсно. Гаряче золоте сонце нерухомо застигло в лазурнiй височинi. Павутинні мережива сніжно-білих пiр’їстих хмарин витяглися шлейфом до самого небокраю.
— Це справжнє небо. Уперше за стільки років!
Честав обійняв Iриску за талію, вона його за плечі. Вічні Коханці мали трохи постояти на самому початку Вічного Шляху.
23:21
+1
до якого я тільки можу дотягнутися — я впорядкую.



Що ж тоді зі мною буде і куди… потраплю?
07:18
+3
А потім ще й думаю, як ти знаходиш час ще й для писання романів?
Писання романів — це головне моє заняття, заради якого я живу на Землі. Все інше — це похідне або допоміжне.


UPD. До речі, всі патріотично налаштовані українські письменники майже нічого художнього протягом 2014-2015 років не написали. Якщо й було щось, то виключно малі форми — оповіданнячка. А якщо велике — то публіцистика, яка межує з журналістикою й не може вважатися «чистим мистецтвом». Тільки в 2016 році почався вихід з цього стану… А чому?! Бо літератори з проукраїнською позицією кинули колосальні духовні сили на цю нашу Єврореволюцію! Не тільки я — всі! Й ті, хто були на Євромайдані, й ті, хто брав участь в АТО чи в доступний спосіб підтримував цю операцію. Хто скільки міг, той стільки сил і віддав.
23:27
+1
ще й думаю, як ти знаходиш час ще й для писання романів?


Ага… аналогічно! Навіть вдвох писати треба годин 25 на добу… а їсти, а хвоста накручувати тут… комусь з навіжених… на Світочі?..
23:31
+1
Хто скільки міг, той стільки сил і віддав.


Слава Україні!!!
25 годин надобу, 8 днів на тиждень
Героям слава!!!
09:20
+3
Друже, навчання, вдосконалення і творення (= впорядкуванню) — це завдання і сенс життя ДЛЯ ЛЮДЕЙ. Я ж намагаюся, щоб люди збагнули, для чого ми ТВОРЦЮ!
Творець хоче відчути радість, побачивши тих, хто добровільно наслідує Йому. Себто, насолодитися діяльністю своїх послідовників. Янголи виконують Його накази — але не добровільно, бо мусять коритися Йому. Людина ж має свободу волі, свободу вибору. Отже, Творець хоче бачити Своїх добровільних послідовників — від цього Він відчуває радість.
23:36
+1
для чого ми ТВОРЦЮ!

аби Любили!
Бо Любов є Бог, а людина створена на взірець…
12:37
+3
А чого ж, може й таке бути. Батько й мати радіють успіхам своїх дітей. Творець теж радіє, як сотворені ним люди намагаються теж творити ГАРМОНІЙНО. Однак Творець, мабуть і сумує, коли люди, буває, творять всяку всячину. Мабуть же у Творця була інша причина творення людей, аніж проста радість і сум від споглядання життя людей.
17:40
+2
Дякую. Молодець.
07:16
+2
Для чого ми Творцю? Щоб любили? А попи ще кажуть, Айбонде, ЩОБ СЛАВИЛИ!
Друже Анатолію! Щиро тобі раджу: будь ласка, менше звертай уваги на те, що кажуть попи!!!

Докладніше — в матеріалі...
В будь-якому разі твої «попи» брешуть, бо їхні слова суперечать Біблії. Як Старому Заповіту, так і Новому Заповіту. Питання лише в тому, навмисно твої «попи» брешуть чи ненавмисно… Але Біблію вони явно не читали.
19:00
+2
Добре, друже. Та під впливом попівства пребувають більшість вірян і не тільки. Ось і на сайті щось схоже проскакує.
А ти розумієш, що 90-95% населення в будь-якій країні — це просто сіра маса, якій нічого особливого не потрібно?! Ну і що?.. Це скрізь так. Це нормально. Отже, «вовки в овечій шкурі» мають достатню кількість «м'яса» для харчування.

Випадкові Дописи