До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Коли Бог створював жінку...

Коли Бог створював жінку...

Коли Бог створював жінку, він працював пізно на шостий день. До нього зайшов Янгол і запитав: «Навіщо Ти витрачаєш так багато часу на це?»

Творець відповів: «Вона має легко митися, але не [бути виготовленою] з пластику, мати понад 200 рухомих частин і водночас граціозно рухатися. Повинна виліковувати себе, коли хвора. Працювати по 18 годин на добу. У неї має бути тільки дві руки, але вона повинна вміти обійняти одразу кілька дітей, і вміти обійняти так, щоб минув будь-який біль — чи то поранене коліно, чи то душа».

Янгол був вражений: «Це ж неможливо! Занадто багато роботи на один день. Відклади її на потім ».

«Ні» — сказав Творець, — «Я завершу її сьогодні, і вона буде моєю улюбленицею».

Янгол підійшов ближче і доторкнувся до жінки: «Господь, але вона така м'яка!»

«Так, вона м'яка, але я водночас зробив її дуже сильною. Ти й уявити собі не можеш, що вона може витримати і подолати. Вона виглядає тендітною, але в ній закладено величезну міць».

«А думати вона може?» — запитав Янгол.

Господь відповів: «Вона може не тільки думати, але й переконувати».

Янгол доторкнувся до щоки жінки: «Господи, здається, вона у тебе вийшла бракованою — вона протікає».

«Ні, вона не бракована», — виправив Янгола Бог, — «це сльози».

«Для чого вони?» — запитав Янгол.

«Вони висловлюють її смуток, її кохання, її самотність, її страждання й її гордість».

Янгол був по-справжньому вражений. «Господи, жінка і справді дивна!»

«О, так», — сказав Бог. — «У неї є сили, які можуть здивувати чоловіка. Вона може сміятися, коли їй хочеться плакати. Вона може посміхатися, коли їй лячно. Вона допомагатиме іншому, коли їй самій потрібна допомога. Один лише її погляд здатен зробити те, що чоловікові не під силу...»

Янгол не міг вимовити ані слова і стояв зачарований.

Потім Творець зітхнув: «Але є в ній один недолік, який, якщо вона сама [його] не виправить, може зіпсувати їй життя».

«Що ж це таке?»

«Вона не знає про свою цінність...»


Від перекладача: я викинув при перекладі деякі явно сучасні елементи, штучно вставлені в більш ранній текст, на кшталт «Поглянь на всі специфікації, яких я маю дотриматися» та "І це стандартна модель?" — на мою думку, такі штучні «новації» епохи НТР лише паплюжать первісну притчу.

+1
700
RSS
00:13
+1
Чимсь мені ця притча нагадує к/ф "Іствікські відьми" з моїм улюбленим актором Джеком Ніколсоном. Його герой по ходу дії теж неодноразово дивується, що жінки можуть робити з собою… _троянда
З задоволенням передивилася цей фільм ще раз.
Гарна притча. Я її вже колись читала.
Почистіть текст, там трохи Гугл підкачав. _чудово
Що саме маєте на увазі?
Вона має легко миється, але не з пластику,
06:13
+3
Жінка чарівна і має парадоксальне мислення. Є пісня про прощання дівчини, яка йде заміж. ДЕ Б Я НЕ ЇХАЛА, ДЕ Б Я НЕ БУЛА — я своїй матусі дякувала. Дякую тобі, мамо, що будила мене рано — БІЛЬШ НЕ БУДЕШ, НЕ БУДЕШ// В цьому повторі весь трагізм життя. Як тобі, Дзвінко?
То колись так було. Дівчина після весілля, ставала як відрізаний ломоть для батьків. А тепер все інакше. Тепер частіше хлопець переселяється до дівчини або батьки (якщо мають гроші) купують молодим окреме житло.
06:03
+2
Ой, Дзвінко, у вказаній пісні є й такі слова: "… дякую тобі, вишне, де стояла дівка пишна, більш не будеш, не будеш!". В цій пісні дівчина наголошує на ЗМІНАХ, які стаються при переході її у нову якість. На незворотних змінах у житті. Ось про який трагізм я казав.
06:10
+2
Виправ ломоть на СКИБКУ.
?!?!?!
Перечитав притчу — ніяких «ломтєй» у мене в тексті немає. «Скибка» теж відкутня. Як і «кавалок». Ти про що? _стежу
?!?!?!
10:31
+1
Друже, це я просив Дзвінку виправити помилку в її коментарі
Аааа… Вибач, не зрозумів _соромлюсь _соромлюсь _соромлюсь
08:04
+2
Ой, коли Бог творив жінку, Він дивився на квіти. Його погляд ковзнув і по крапиві.
08:44
Що правда — те правда! _сильно_сміюсь
Ой, коли Бог творив жінку, Він дивився на квіти. Його погляд ковзнув і по крапиві.

Випадкові Дописи