До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Хороші дружини виходять тільки з нещасних жінок

Хороші дружини виходять тільки з нещасних жінок

Цікава точка зору на щастя в шлюбі.


Хороші дружини виходять тільки з нещасних жінок. Ну, з жінок, серце яких сковано льодом відчуття, що НЕ СКЛАЛОСЯ. Неважливо, що саме, але — не склалося, не вдалося, не вийшло, завалилося.

Спостереження багаторічні показали, що щаслива жінка безтурботна і безладна. Вона з подивом відкриває порожню шафу в надії знайти чисту постільну білизну, потім з не меншим здивуванням натикається на купу її ж брудної у ванній, яка впирається в стелю.

І їй смішно при цьому.

У будинку у неї вічно веселий розгардіяш, на столі перекинута філіжанка випитої кави, книга, купа якихось штучок, їй необхідних, які підсилюють безлад, зі стільця звисає панчішка з мереживним верхом самого непристойного кольору (другу втрачено назавжди, але перша буде її чекати вічно, тут же, до моменту знаходження першої випадково, при діставанні важливих документів з крихітної бездонної сумочки, на очах начальника).

У будинку щасливої жінки ніколи немає запасів — ні продуктових, ні грошових -, і супутник життя відчуває себе дуже потрібним і значним, добуваючи все це і розуміючи, що без нього вона, ніжна і дивовижна, сміхотлива і кучерява, просто пропаде. Він миє, пере, прасує, заробляє і абсолютно щасливий, тому що ніхто його не примушує і немає внутрішнього розпорядку ...

Вона не стежить за ним і не хронометрує, тому він трясеться над нею і страшно ревнує, хоча вона практично весь час ходить по квартирі в піжамі рожевого кольору і мало куди виходить.

Готує вона швидко і смачно, але без фанатизму, і — тому теж — чоловік у неї, як правило, здоровий і бадьорий, сухорлявий і гарячий очима.

Всі говорять про неї, що вона ПОГАНА дружина.

А в гарної дружини-господині все як в армії.

У будинку чистота. У шафах все по ранжиру, пошарово. На антресолях річний запас круп на випадок ядерної войни.В коморі наварено і вбито за роки зберігання багацько ягід, грибів та іншої колишньовітамінної краси.

На лоджії жахливий жбан квашеної капусти і похмурий на вигляд, але заспокійливий за призначенням мішок з картоплею.
Грошики вона вміє збирати, і вони завжди у неї є в кубушці.

Вона безперервно пере-миє-прасує з таким фанатизмом, що мимоволі здається, що це комусь на зло або щоб забутися ...

Чоловіка годують багато, жирно і гостро, тому що замучені в банках огірки повинен же хтось з'їсти. При цьому чоловік млявий, жирнуватий і начисто позбавлений можливості ініціативи. Жовчного він позбувається шляхом лапароскопії ще до 40.

Часто в такому середовищі чоловік не виживає, як мікроб в дистильованій воді ...

Або втікає, як тарган з дуже чистої кухні, якщо ще може рухатися.

Вона пильнує чоловіка, як охоронець, шарудить його записниками і ідентифікує волоски, зняті з його піджака. У такої НЕ загуляєш! І правильно — чоловік як дитина, вічно тягне в рот всяку гидоту ...

І зачіска у неї завжди під назвою «голівка в порядку», а застати її в піжамі не зможе навіть нічна повінь або пожежа.

Всі говорять, що вона ВІДМІННА дружина і господиня.

До чого це?

Ось останнім часом я стала помічати у моєї подруги риси доброї жінки і господині.

Вперше в житті випрала САМА постільну білизну і вперше ж перепрасувала її, склавши тортом «Наполеон» в шафі, чому та неабияк здивувалася і якось осіла, крекнувши ...

Наквасіла жбан капусти.

І ходить цілий день по дому, шукаючи порошинки і ловлячи в дзеркалі відображення НЕсвого обличчя зі зсунутими бровами, складеними курячою гузкою губами і звірячим виразом діловитості.

Працює по дому!

Чоловік шугається і не знає, як себе вести… Ходить мало не плачучи, а днями він їй з надривом вимовив: «Ти мене не любиш, я тобі не потрібен!»

Над нею спостерігається якесь світіння на зразок німба, а на лобі проявляється напис «Хороша дружина».

НЕМАЄ ЛИХА БЕЗ ДОБРА.
Джерело матеріалу:
+2
103
00:29
+2
Написано… більш-менш… менш-більш… хоча все якось криво і дещо тупувато. Цікаво, хто ж автор цього опусу?! Судячи за стилістичними особливостями, спочатку я подумав, що це черговий «шедевр» Аріни Холіної.
Аріна Холіна
Однак в джерелі побачив підпис (мовою оригіналу):

Автор: Тэффи

А Теффі — це вже російська дореволюційна й емігрантська класика!..
Теффі
Однак в тексті є певні моменти, які при всьому бажанні не дозволяють співвіднести його з творчістю Теффі — Надії Лохвицької. Зокрема, згадується лапароскопіясучасний (!!!) метод травматичної ендоскопічної хірургії. Теффі ж померла 65 років тому…

Довелось гуглити. Знайшов багато цікавого — зокрема цю статтю було передруковано торік в блозі Михайла Лабковського з тим же підписом «Теффі». Дивина, та й годі!..

Втім, зрештою я вийшов на ЖЖ-(пере)публікацію в ЖЖ «Самый сок» від 1 травня 2012 року. А тут вже підпис принципово інший: tefffi — саме так, з трьома літерами «f»!!! І все вмить встало на свої місця — бо «tefffi» веде ЖЖ «tefffi.livejournal.com». От хто справжній автор, виявляється!..
Тефффі
Пане Тимуре, а ви в кримінальному розшуку часом не підробляєте. Це ж треба, так докопуватися до суті!!! _браво
Не підробляю _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
Але саме таким чином я (а тепер ми з дружиною) нишпорю, вишукуючи матеріали для майбутніх художніх творів. Та й із журналістськими матеріалами відбувається те ж саме! Без «гострого ока» й допитливості ні в художній літературі, ані в журналістиці нема чого робити.
_язик
Ось свіжий приклад. Працюючи над щойно нагородженим дипломом «Коронації слова» історичним детективом «Принц України», ми з дружиною дедалі міцніше переконувалися, що Данила Скоропадського таки отруїли. Бо коли здоровий чоловік, який все життя займався спортом (веслуванням) раптом за кілька годин помирає від інсульту, а сім'я не наполягає на розтині й навіть навпаки — виступає за те, щоб розтин не робили… Тут щось нечисто.
Ну гаразд, ми «вирахували», хто і з яких міркувань дав гетьманові отруту. Але яку саме?! Розтину ж не робили…
І от провівши чергові пошуки, особисто я (сам!!!) натрапив на варфарин — новітній, як на середину 50-х років ХХ століття. лікарський препарат, який розроблявся американцями як щуряча отрута. Й який може провокувати крововилив у мозок. І от дивина: виявляється, існує версія, що в 1953 році Берія отруїв Станіна… саме варфарином!!!
І от тепер, коротко розповідаючи одній шанувальниці нашої творчості про наш новітній роман, я кажу: такі справи, ми вважаємо, що Данила Скоропадського отруїли варфарином. А ця шанувальниця є професійною медсестрою з неабияким стажем. І що таке варфарин, вона, виявляється, навіть не чула. Коли ж я їй усе виклав — у неї очі на лоба полізли: бо вона навіть не уявляла, що далека від медицини людина здатна «вирахувати на кінчику пера» отакий лікарський препарат…
_язик
07:19
+2
Написано гарно і читається легко, бо з гумором. Певно писала щаслива й легка на підйом людина. Коло щасливої і безтурботної жінки чоловік із сухуватим тілом і блискучими очима. Отже люди з лишніми десятками кілограм нещасливі?
От тому я й кажу, що написано «все якось криво і дещо тупувато» © — бо щасливими бувають як худорляві, так і опасисті _язик _язик _язик
Отже люди з лишніми десятками кілограм нещасливі?

Найчастіше так і є. Вони нещастя тістечками заїдають. І тільки 2-3 % дійсно мають порушений обмін речовин.
09:16
+1
Ну, для деяких жінок виховувати 5 дітей і майже не вилазити з кухні, то найбільше щастя, яке може бути. А для деяких все навпаки. На щастя всі люди різні і будь-які стандарти поведінки є зайвими.