До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Сила і таємниці підсвідомості за Фройдом

Сила і таємниці підсвідомості за Фройдом
Джерело матеріалу:

Про те, що на людину впливають неусвідомлені установки, люди здогадувалися давно. Однак теорію несвідомого (підсвідомого або неусвідомленого) вперше науково обґрунтував австрійський психоаналітик, психіатр і невролог Зіґмунд Фройд (1856-1939). До вивчення законів, за якими функціонує підсвідомість, і розробки теорії він підійшов доволі пізно, коли працював над дослідженням причин істерії.

Випадок вразив Фройда. У дівчини був параліч руки. У гіпнотичному стані вона згадала, що цією рукою притримувала голову вмираючого батька, а думала в той момент про те, як весело в цей же час розважалися її подруги. Батько помер, і дівчина почала мучитися докорами сумління. Є старе закляття «нехай всохне моя рука, якщо...» У дівчина «відсохнула» рука.

Тоді Фройд вперше замислився над тим, що існують несвідомі переживання, що паралельно роботі свідомості в людині йде прихована психічна робота. Він дійшов висновку, що у людини є мотиви, спонукання, установки, під впливом яких вона здійснює вчинки, сенсу яких часом сама не розуміє.

У 1889 р. Фройд провів експеримент. Дівчину в загіпнотизованому стані попросили запам'ятати, що за клацанням пальців вона повинна підвестися і взяти парасольку. Коли її вивели з цього стану, вона прокинулася, Фройд клацнув пальцями. На подив, вона підійшла до парасольки і взяла її. Але далі Фройд здивувався ще більше! Коли він запитав її: «Чому ти взяла парасольку?» — вона відповіла без зволікання, одразу ж і впевнено: «Я хотіла подивитися, чи моя це парасолька лежить»! За частки секунди свідомість дівчини знайшла пояснення. Таким експериментом Фройд довів вплив підсвідомості на поведінку людини. І, крім того, виявив, що свідомість легко пояснює всі вчинки, зроблені під впливом підсвідомості.

Фройд піддав аналізу людську дотепність і почуття гумору: контрастне мислення, асоціативне і несподіване, що вражає незвичністю і точністю спостереження. Лікар каже чоловікові про його хвору дружину: «Вона мені не подобається», — маючи на увазі стан її здоров'я. Чоловік, не замислюючись, миттєво відповідає: «Мені теж — і давно». Всі сміються, а Фройд відзначає прорив несвідомого невдоволення, що випадково вийшло назовні.

Від вивчення природи дотепів Фройд перейшов до наступного відкриття — тлумачення сновидінь. Їх тлумачили тисячоліттями, але тільки Фройд підійшов до них саме як до «вікна в несвідоме». За Фройдом, сни попереджають про небезпеку, підбадьорюють, полегшують тягар життя. Уві сні бачать бажане. Сни приходять з несвідомого, тому вони важливі й потребують уваги. Несвідоме підхоплює і фіксує все побачене і почуте, причому Фройд зазначив абсолютну пам'ять несвідомого.

Одного разу Фройду розповіли історію. Спляча людина, почувши уві сні крик: «Горимо!» — моментально підхопилася. Попри те, що все це тривало одну мить, вона встигла побачити довгий сон про пожежу. Фройд зробив висновок, нині підтверджений вченими: сни, як і робота підсвідомості, миттєві. Люди дивуються: життя людини сповнене серйозних проблем, а сняться дрібниці. Фройд вказав: ці «дрібниці» — головна проблема для даної людини, і сновидіння потрібно вчитися тлумачити.

Фройд любив тлумачити сновидіння. Наприклад, людина бачить уві сні жовтого лева. Чому лева і чому жовтого? Виявляється, що в дитинстві у неї була така іграшка. Тлумачення: людині погано, і вона хоче повернутися в дитинство. Або людині сниться, що вона йде повільно, важко, їй ніяк не дійти до мети, її всі обганяють. І, за Фройдом, слід думати про початок хвороби ніг.

Фройд помітив, що підсвідомість, маючи свої, тільки їй до певного часу відомі мотиви і установки, активно чинить опір мотивами і установкам свідомості. Він вважав, що в діях людини не буває нічого випадкового, і якщо нам здається, що щось сталося випадково, Фройд би виправив нас, пояснивши, що це робота підсвідомості й її «голос» потрібно вчитися чути.

Якщо хтось, проносячи тарелю повз іншу людину, ненавмисно перекинув вміст їй на костюм, цілком ймовірно, що ця людина підсвідомо неприємна тому, хто несе тарелю. Точно так само ненавмисно розбивають дорогу вазу в квартирі, що дратує своєю розкішшю. Якщо людина, підійшовши до чужих дверей, автоматично дістає свої ключі, отже, їй приємні господарі. Забув адресу — отже, не хочеться туди йти. Запросив людей до ресторану, але забув гроші — не хотів туди йти взагалі. Забув квиток на літак — не потрібно летіти в це місто.

Фройд наводить такий приклад: якщо дитина постійно дратує, то оточуючі раптом перестають помічати, що вона надто близько підійшла до киплячої каструлі. У люблячих батьків діти не випадають з вікон. Можуть обурено заперечити: «Ми були на кухні!» Фройд би відповів: «Дитину, здатну виповзти на підвіконня, не залишають без нагляду ні на хвилину, навіть якщо йдеться про добування хліба насущного». І тому Фройд звертає увагу на «помилки», «помилкові дії», можливості «недочути» (коли не чують того, чого не хочуть чути), пише про «розсіяність», «неуважність», «несподіванки» як про мотиви підсвідомості, що піддаються розгадці.

Людина повинна виїхати ранковим поїздом. Якщо вона хоче цього, то прокинеться і без будильника, якщо не хоче — не допоможе і його відчайдушне дзеленчання. Загнана масою справ, стомлена поспіхом, людина забуває вдома годинник, тому що він нагадує їй про терор термінів. Людина не хоче читати лекцію перед аудиторією, що лякає її, вона поспішає, але тим не менш, безбожно спізнюється, тому що в останній момент сідає не в той транспорт. Людина не може запам'ятати номер телефону і записує його на папірці. Потім губить цей папірець відразу ж, — отже, той, хто дав їй цей номер, людині неприємний. На неї чекають на одній станції метро, а вона виходить на інший. Отже, людина несвідомо опирається зустрічі. Замість непотрібного папірця випадково розірвали потрібний. Але саме він і не потрібен несвідомому.

Необхідно, говорив Фройд, аналізувати подібні дії, й якщо руки «не доходять», наприклад, до дитини, то, отже, саме так батьки її й люблять. Чоловік «горить» на роботі, затримується вечорами і додому повертається пізно. Він щиро говорить: «Робота така», — але істинно вірна відповідь: «Ставлення до дружини і дітей — таке». Жінка часто втрачає обручку, вона чомусь стала легко зніматися з пальця. І це означає, що вона розчарувалася в чоловікові. Звісно, можна заперечити: «Це випадковості!» Можливо, але потрібно аналізувати такі випадковості, щоб зрозуміти істину, яку підказує несвідоме.

Все це важливо і якщо проаналізувати проблему з точки зору здоров'я. Якщо жінку з якихось причин перестав влаштовувати її чоловік, то незабаром вона починає часто хворіти. Її мучать головні болі, болі в серці, загальна слабкість. Насправді, установка несвідомого спричинила об'єктивні зміни в організмі.

Отже, в людській психіці виділяють два домінуючих рівня: свідоме і підсвідоме.

Фройд визначає свідоме як «Я» або свідомість. Свідомість — це те, що людина здатна контролювати, що він використовує, пізнаючи, ухвалюючи рішення, усвідомлюючи у творчій діяльності. Людина думає, як викласти свої думки на папері, добирає слова і образи, переробляє текст. Це робота свідомості. Однак паралельно в ній йде ще інтенсивніша психічна робота, яку вона не усвідомлює, а лише здогадується, що вона йде, оскільки її розбурхує щось, зупиняючи або направляючи, заважаючи думати або допомагаючи, осяваючи раптом в самому невідповідному місці щасливою здогадкою. Це — з області підсвідомості.

Підсвідомість починає наповнюватися в дитинстві. Це душевні потрясіння, почуття чи бажання, пережиті дитиною, але забуті нею, оскільки її свідомість з якихось причин боїться або соромиться спогадів про них. Дізнатися про те, що знаходиться в підсвідомості, можна через сни, застереження або АСОЦІАЦІЇ.

Свідомість розробляє проблему по горизонталі. Але прорив у невідоме відбувається по вертикалі, і нова ідея народжується спочатку в несвідомому.

У веденні несвідомого — інтуїція, яка підказує: «не ходи туди», «піди звідси» або «ти на вірному шляху». Інтуїтивно людина вибирає кращу з багатьох можливостей. Пристосувальна функція підсвідомості спрямована на вирішення актуальних проблем, пов'язаних і з реалізацією інстинктів. Якщо у людини домінуючий інстинкт спрямований на збереження потомства, в підсвідомості панують діти і їхні клопоти, якщо домінує інстинкт дослідника, в підсвідомості панують наукові та творчі проблеми.

Особливо пильнує підсвідомість щодо самозбереження. Вона постійно контролює стан здоров'я і через тривогу, що раптово охоплює людину, сигналізує про початок захворювання. Будучи спрямованою на збереження здоров'я людини, підсвідомість обмежує її зусилля, захищає мозок, органи чуття, м'язи, зв'язки, весь організм від волюнтаризму свідомості. Несвідоме впроваджується в свідомість, якщо людині загрожує небезпека. Замислившись, вона йде, не помічаючи нічого навколо, і раптом здіймає голову, прислухається або взагалі зупиняється за крок від прірви. Це несвідоме виявило небезпеку і послало свідомості сигнал.

У підсвідомості сконцентрований потужний паралельний канал мислення. І якщо людина захоплена якоюсь творчою проблемою, то вона, звісно ж, багато думає про неї, але все ж не двадцять чотири години на добу. Вона буде їсти, пити, відпочивати, займатися домашніми справами, заробляти гроші — займатиметься повсякденними справами. Її свідомість щохвилини перемикається. Але в ній йде безперервна діяльність із вирішення її проблеми. І це дуже важливо для розуміння співвідношення підсвідомості та свідомості. Що найбільше цікавить дану людину? Про це розмірковує вдень і вночі її підсвідомість.

Фройд звернув увагу на те, що підсвідомість є установчою. Установки набуваються від народження, і чим раніше ми почнемо з ними працювати, тим краще. Установки можуть бути настільки потужними, що вступають в протиріччя з інстинктами, темпераментом, життєвими принципами людини. В такому випадку вона приречена на глибокий внутрішній конфлікт.

З раннього дитинства в нашій підсвідомості закарбовується все, що нам навіяли батьки або інші значущі люди, все, що потрясло уяву, наші оцінки себе, інших, суспільства. Можна навіть сказати, що ми абсолютно до всього підходимо упереджено.

Якщо у дитини під впливом батьків, друзів або школи склалася установка «я — поганий, негарний, слабкий, нікчемний», то можна припустити, що її майбутнє життя навряд чи буде вдалим. Минуть роки, людина із заниженою самооцінкою швидше за все не доможеться серйозних успіхів, але якщо навіть і доб'ється, то з глибини її підсвідомості як і раніше звучатиме: «Я — нікчемний». У людей із заниженою самооцінкою багато які почуття та інстинкти ущемлені, пригнічені. Така людина недовірлива, підозріла, недовірлива. І це часто призводить до неврозу, що є причиною ранніх хвороб.

Одне з центральних місць в самоаналізі посідає питання, на яке слід чесно відповісти самому собі: яка моя справжня самооцінка? І зробити все можливе, щоб підвищити її, якщо вона занижена. Самовдосконалення необхідно, щоб максимально розвинути свої психофізичні дані й набути впевненості в собі. Безнадійно обділених людей немає, зауважив Фройд, бо «якщо Бог закрив двері, він відкрив кватирку!»

За матеріалами: Сергій Габузов, Любов Хворостяна

+2
2751
RSS
09:07
+3
Останнім часом, наскільки я розумію, модним стало лаяти теорію Зіґмунда Фройда на всі друзки. Однак мені його психоаналіз здається дуже важливим. Принаймні як письменникові: бо з власною підсвідомістю я почав працювати ще з юності — причому, як виявилося, у відповідності з теорією Фройда!
_танцюю
11:59
+2
Прочитав із задоволенням. Фройда відносять до п'ятірки найвідоміших психологів. А один з них наш сучасник Альберт Бандура.
19:28
+2
Колись я дуже серйозно захоплювався роботами цього дядька _цікаво Прочитав все, що знайшов на той час. А його робота «Тлумачення сновидінь» — це найгрунтовніша праця, яка стосується тематики снів. Багато разів переконувався в вірності його теорій, які були викладені в цій книзі.

Останнім часом, наскільки я розумію, модним стало лаяти теорію Зіґмунда Фройда на всі друзки.

Щодо того, хто його ненавидить. Це переважно ті люди яких починає «тіпати» зразу як вони почують чи прочитають слово «секс». Вони вважають саме Фройда творцем «сексуальної революції». І можливо частково мають рацію.

Він працював в часи коли стояло повне табу на тему сексуальності. Коли вважалося, що сексуальність це щось грішне і брудне. І завдяки йому та іншим людям з прогресивними поглядами, на сексуальність почали дивитися як на щось природне. І світ став вільнішим. А людиноненависницькі релігійні погляди (тих часів) відійшли на другий план.

Дякую, пане Тимуре, за переклад цієї цікавої публікації!
Прошу пана!
_сміюсь
Подейкують, буцімто енергія творчості — це трансформована сексуальна енергія. В зв'язку з чим мене завжди діставали «юнаки бліді із очима палаючими», які привселюдно, на публіці глибокодумно віщали: «Ніколи не матиму інтиму з дівчатами, аби лишень моя творча енергетика витрачалася на високу творчість, а не на щось низьке!..»
_сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
Ніколи не розумів таких індивідуїв, проте оскільки в певний період життя мені доводилося мати справи з поетами постійно, я на таке надивився досхочу. От хто дав би Фройду досхочу цікавих матеріалів для вивчення!..
_сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
21:26
+2
В зв'язку з чим мене завжди діставали «юнаки бліді із очима палаючими», які привселюдно, на публіці глибокодумно віщали: «Ніколи не матиму інтиму з дівчатами, аби лишень моя творча енергетика витрачалася на високу творчість, а не на щось низьке!..»

Ну, треба враховувати, що сексуальна енергія трансформується в енергію творчості тільки при наявності достатнього рівня свідомості людини, а не від "не матиму інтиму з дівчатами"
Але якщо рівень свідомості не достатній, та ще й "не матиму інтиму з дівчатами" тоді енергія буде застоюватися і через це нічого іншого крім хвороб статевих органів, не вилізе.
Такі «юнаки бліді із очима палаючими», на жаль, навіть не уявляють, що таке енергообмін! Вони не розуміють одного з фундаментальних законів Всесвіту: чим більше віддаєш, тим більше отримуєш у відповідь.
_сміюсь
О!!! Пригадав ще малюнок в тему _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
Зіґмунд Фройд
21:27
+2
06:46
+2
Чим більш віддаєш, тим більше отримуєш у відповідь — основний закон Всесвіту (Тимур Литовченко )
Чи підтверджено це хоч кимось кількісними вимірюваннями?
Чи це все лише на основі слів і вражень?
Чи підтверджено це хоч кимось кількісними вимірюваннями?
Чи це все лише на основі слів і вражень?

В твоїй термінології, це випливає з Євангелія. Бог — Він абсолютний альтруїст:

Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

(Ів. 3:16)

Богові від людини не потрібно нічого, оскільки Бог міг би зробити геть усе і без допомоги людей. (Це щодо твого одвічного запитання «А для чого люди?») Тим не менш, Всемогутній послав до людей Свого Сина Однородженого — Єшуа га-Машиаха. Просто з любові до людей. Уявляєш, скільки Бог віддав тим, без кого міг би залюбки обійтися?!
11:27
+1
Друже, якщо цей обмін є ЗАГАЛЬНИМ ЗАКОНОМ ВСЕСВІТУ, то він має діяти і між людьми. Чи не так? От я й запитав, чи є кількісні вимірювання дії цього закону? Наприклад, ти, Тимуре роздаєш свою пенсію на благі діла, а отримуєш ще більше! Може мільйонери наживають свої статки з початкової тотальної благочинності?

Випадкові Дописи