До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Про кубик Рубіка, Бога і творчість

Про кубик Рубіка, Бога і творчість

В каментах до матеріалу шановного Олександра Білого між нами виникла невеличка дискусія про досконалість/недосконалість нашого світу й, відповідно, досконалість/недосконалість його Творця. Наші думки розділилися:

  • думка пана Олександра: «Світ — є довершеним. Це озвучують всі і кожний. Світ – не є довершеним, але тоді є недовершеною і Причина, що цей Світ породила, а таке важко навіть уявити, щоб Той, хто розгорнув Світ в усій його гармонії, був не довершеним»
  • моя думка: «Юдаїзм не заперечує всемогутність Бога. Натомість певну недосконалість Його творіння обґрунтовує наступним чином: Всемогутній навмисно зробив цей світ дещо недосконалим, щоб людина мала можливість його вдосконалити й радіти від цього!
    Адже якщо зробити світ довершеним, досконалим, то створена за образом і подобою Бога людина не матиме предмету прикладання своїх творчих зусиль! А в такому разі людина не зможе бути «як Бог» — а отже, не зможе самореалізуватися протягом життя, творячи добро, вдосконалюючи світ і радіючи від того…»

Після обміну думками я кинувся писати черговий коментар… але потім побачив, що він тягне на окрему статтю! Отож і пишу її.

Причиною для написання статті є загальновідома забавка — кубик Рубіка:

Зверніть увагу, що він продається в досконалому — зібраному вигляді. Коли всі грані мають однотонний колір. Кожна свій. Такий кубик можна тільки на полицю поставити й витирати з нього пил! Він досконалий — що з ним робити?!

Це можна порівняти з уявною ситуацією, якби Всемогутній створив світ досконалим. Уявіть лише: Всемогутній робить світ повністю довершеним, поміщає туди людину і каже їй: «Твори! Я створив тебе за образом і подобою Своєю, а отже — наділив якостями Творця. Отож твори!!!»

Однак людина сказала би:«Боже! Твоє творіння є досконалим, мені нема що до нього додати або що від нього відкинути». Це і є ситуація з повністю зібраним кубиком Рубіка: його можна тільки поставити на полицю й регулярно протирати на ньому пилюку. Він досконалий, а тому мертвий, а не живий...

Щоб з кубиком Рубіка можна було бавитися, його потрібно «зламати» — послідовними переміщеннями граней заплутати на них кольори. Тоді починається «творчість» — збирання кубика за різними схемами. І тут маємо наочне пояснення. чому Всемогутній не створив світ завершено досконалим: бо «розібрати» кубик Рубіка — це й означає «зламати» його!!! Але це саме той випадок, якого побоюється пан Олександр: «Навмисно створити стільки болі, ненависті і жорстокості». Якби Всемогутній помістив би людину в повістю досконалий світ, а потім почав би вимагати проявити якості творця — людина була би змушена (!!!) спочатку зламати досконалий світ, а потім виправити поломки. Так, тоді би «процес пішов»… але людина навчилася б ламанню досконалого — деструкції!!! Чого допустити ніяк не можна.

Тому Всемогутній від початку навчає людину вдосконалювати щось трохи недосконале. Згадайте:

І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.

Чи міг Всемогутній Сам дати назви всім звірям і птахам, а потім сказати Адамові: дивись, оце такий-то звір, а це така-то пташка?! Безперечно, міг. Зробив Він це? Ні, категорично ні!!! Він створив світ дещо недосконалим: звірі та птахи не мали назв, тож Всемогутній переклав на Адама обов'язок самостійно дати найменування тваринам і птахам. Делегував Адамові ці повноваження. Трохи допрацювати не зовсім досконалий світ. Вчинити акт творчості, проявити свої якості творця, які є відображенням властивостей Всемогутнього як Творця Всесвіту...

Те саме сталося з жінкою Адама:

І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

Це один з тих випадків, коли переклад Тори з давньоєврейської мови вбиває початкову гру слів. Бо а оригіналі, давньоєврейською мовою ім'я Єви звучить "Хава", а давньоєврейською "хава" буквально означає "життя"! Згадайте знамениту пісню "Хава нагіла":

Отже, Адам назвав свою дружину буквально "Життям" — в цьому світлі стає зрозумілою біблійна ремарка: "… бо вона була мати всього живого". Її так назвав сам Адам, а не Всемогутній — бо по аналогії з наведеним вище очевидно, що Всемогутній делегував таку можливість самому Адамові з тією метою, щоб Адам вчився вдосконалювати те, що створене трохи недосконалим.


Підіб'ємо підсумок, продовжуючи аналогію з кубиком Рубіка: Всемогутній не дав чоловікові «досконалий» — складений кубик Рубіка, щоб чоловік спочатку власноруч «зламав»досконале, а потім склав головоломку назад; навпаки, Всемогутній дав чоловікові «розібрану» головоломку (зокрема, з неназваними тваринами і птахами, з безіменною дружиною), щоб чоловік навчився виявляти закладені в нього якості творця… При цьому Всемогутній вчив творити (вдосконалювати трохи недосконале), а не руйнувати.


UPD. І так — є безліч різних способів зібрати кубик Рубіка, а також багато проміжних фігур — т.зв. «пасьянсів» кубика Рубіка. Отож є й місце для творчості, навіть якщо просто «конструювати щось із заданого набору деталей за інструкцією»...

+1
668
RSS
16:03
+1
Мав би бути лише черговий камент до цієї статті — але вийшов окремий матеріал… _не_знаю
16:48
+2
Завсідники Світоча мусять пам'ятати мою статтю «Ванда», яка має до обговорюваної теми безпосереднє відношення. Адже, умовно кажучи, кожен збирає свій умовний «кубик Рубіка» по-своєму! Так, як зберу його я, не збере цю головоломку Анатолій чи Дзвінка Сопілкарка. Кожен збиратиме головоломку по-своєму!!! Оці способи збирання — це і є людська творчість.
Саме це я й намагався довести тій нещасній художниці, яка збожеволіла. Бо вона відмовилася від творчості. А так, як би малювала вона — не малював би ніхто інший… Тож весь сенс людської творчості, по суті, криється в індивідуальності творчого шляху! Тож відмовлятися від творчості не можна. Бо ніхто інший не пройде творчим шляхом, відкритим перед кожною окремою людиною — бо шлях індивідуальний…
17:39
+2
За ВАНДУ я пам'ятаю. Може бути й таке пояснення питання: а для чого люди? Та це схоже на Божу гру: подивитися, як його творіння проявляє творчість і вдосконалює світ. Ні! Не для задоволення Своєї допитливості створена людина. Має бути більш грандіозна мета творення, яка відповідає мегазатратам на творення і підтримання ЖИТТЯ. Про це докладніше в МОЇЙ статті А ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИ?
Друже, я так дивлюся, що ти весь час намагаєшся відшукати (1) одну-єдину (2) вірну відповідь на своє запитання. А хіба не спадало тобі на думку, що людина може бути створена багато для чого?!
Наприклад, в генетиці існує явище т.зв. «зчепленості» — коли один ген відповідає за формування декількох аспектів живого організму! То може, не існує однієї-єдиної (до того ж «вірної») відповіді на запитання «а для чого людина»?! Може, людина створена одразу для досягнення багатьох цілей?!
Тобі таке на думку не спадало?.. Тоді «енерговитрати» на створення людини як «універсального інструменту» точно будуть виправдані!
_язик
19:16
+2
Чого ж, друже, була така думка про багатоцільове призначення людини. І воно наведене у вказаній моїй статті А ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИ? Серед цих цілей Творця може бути й проста допитливість: А ЩО БУДЕ, КОЛИ ЗМІНИТИ УМОВИ ПРОЖИВАННЯ?, наприклад, запровадивши льодовиковий період.

Випадкові Дописи