До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Молодша дочка вождя

Молодша дочка вождя
Джерело матеріалу:

Одного разу два моряки відправилися в подорож по світу, щоб знайти свою долю.

Припливли вони на острів, де у вождя одного з племен було дві дочки. Старша – красуня, а молодша – не дуже…
Один з моряків сказав своєму другові:
– Все, я знайшов своє щастя, залишаюся тут і одружуся з дочкою вождя.
– Так, ти маєш рацію, старша дочка вождя – красуня, розумниця. Ти зробив правильний вибір – одружуйся.

– Ти мене не зрозумів, друже! Я одружуся на молодшій дочці вождя.

– Ти, що з глузду з’їхав? Вона ж така … не дуже.
– Це моє рішення, і я це зроблю.
Друг поплив далі у пошуках свого щастя, а наречений пішов свататися. Треба сказати, що в племені було прийнято давати за наречену викуп коровами. Гарна наречена коштувала десять корів.
Пригнав він десять корів і підійшов до вождя.
– Вождь, я хочу взяти заміж твою доньку і даю за неї десять корів!
– Це хороший вибір. Моя старша дочка – красуня, розумниця, і вона варта десяти корів. Я згоден.
– Ні, вождю, ти не зрозумів. Я хочу одружитися на твоїй молодшій дочці.
– Ти що, жартуєш? Чи не бачиш, вона ж така … не дуже.
– Я хочу одружитися саме на ній.
– Добре, але, як чесна людина, я не можу взяти десять корів, вона того не варта. Я візьму за неї три корови, не більше.
– Ні, я хочу заплатити саме десять корів.
Вони одружилися.
Минуло кілька років, і мандрівний друг, вже на своєму кораблі, вирішив відвідати товариша і дізнатися, як у нього життя.
Приплив, йде по березі, а назустріч жінка неземної краси.
Він її запитав, як знайти його друга. Вона показала. Приходить і бачить: сидить його друг, навколо дітлахи бігають.


– Як живеш?
– Я щасливий.
Тут входить та найкрасивіша жінка.
– Ось, познайомся. Це моя дружина.
– Як? Ти що, одружився ще раз?
– Ні, це все та ж жінка.
– Але як це сталося, що вона так змінилася?
– А ти запитай у неї сам.
Підійшов він до жінки і запитує:

– Вибач за нетактовність, але я пам’ятаю, якою ти була … не дуже. Що сталося? Чому ти стала такою прекрасною?
– Просто одного разу я зрозуміла, що вартую десяти корів

+2
345
RSS
Це пану Тимуру як подарунок на ювілей шлюбу.
_ангел _троянда _підморгую
«33» — це не ювілей, бо на «5» не ділиться.
Навіть не всюди можна відшукати інфу про 33-тю річницю, але я таки знайшов:

Годовщина свадьбы 33 года — клубничная (каменная) свадьба
Символичную годовщину семейной жизни — 33 года, называют Каменной свадьбой. Название говорит само за себя — к этому сроку отношения должны стать прочными и надежными. Интересно, что эту же годовщину принято называть Клубничной свадьбой, вероятно по той причине, что муж и жена сплелись друг с другом, подобно кустам клубники.
Строгих ограничений по поводу подарка на 33 года совместной жизни нет, но, чтобы подчеркнуть значимость события, муж может подарить любимой жене корзинку клубники или какое-нибудь украшение из натурального камня.
Отличным подарком для родителей станет каменная статуэтка или журнальный столик, подсвечник или другой сувенир из натурального или искусственного камня. Если хочется порадовать близких друзей, то можно преподнести им в подарок скатерть с изображением клубники, свежие ягоды или клубничное варенье. Для более солидного презента лучше подобрать изделия из камня для дома или дачи.
16:20
+3
33 ще те число. Це половина сталої Планка; це число інь-янь — поріг проявлення матерії; у міфі про корви Гідеона, сам Гідеон втілює подвійне число 33, як 66 — три голови; три тулуба; три руки з одної сторони і три руки з іншої.
15:24
+1
Браво!!! _ура _браво _ура
16:48
+2
Гарна притча. Як правило сторонні занижують ціну людині. А тут навпаки. Значить щось невидиме іншим вразило мореплавця.
Як правило сторонні занижують ціну людині.

Як письменник, можу зауважити наступне: існує ціла низка архетипових сюжетів «прийшов нетиповий чужинець — і у місцевих справи різко покращилися».
В к/ф «Конан-варвар» герой Арнольда Шварценеггера є чужинцем, який в підсумку стає лідером тубільців.
Серед індіанців доколумбової Америки існував міф про «білого» Кеталькоатля Топільцина, який прийшов з-за моря, став великим вождем, був вигнаний — але обіцяв повернутися й помститися. Тому вони попервах і не чинили спротиву іспанським загарбникам…
В Російській імперії XVIII століття стан справ кардинально змінила імператриця-німкеня Катерина ІІ — уроджена Софія-Фредеріка-Августа Ангальт-Цербстська.
Навіть в Росії ХІХ століття закріпачені селяни, щось почувши краєм вуха про Гарибальді, почали казати поміж собою: «Пока Гарибалка не придет, толку у нас не будет».
Отже, чужим іноді таки видніше…
Нема пророка в своїй землі.
Чуже завжди здається кращим, ціннішим.
А в притчі суть у тому, що жінка завжди стає такою, якою її хоче бачити чоловік.
Ну, це друг Анатолій помітив додатковий нюанс _соромлюсь

Випадкові Дописи