До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Одкровення з Богом

Одкровення з Богом

Бог є вічна дитина, що грає у вічному саду…
Шрі Ауробіндо

О коханий, о велич моїх сокровенних глибин!
Можливо, то сумно, коли ти Один?
І вихід тоді – розсипатись на множество,
Щоб грати в ту гру під назвою «Божество»?

Ховатись ти можеш у безлічі ликів -
Вселенські хованки з собою великим,
Творити у безмірах ліл* свою вічність,
Вбиратися в шати її канонічності.

Але що цікаво, то ігри людськії,
В них правила суть закони мирськії,
Та в’яжуть закони так руки і ноги,
Що тут і сам Бог забуває про Бога.

І ось вже від себе Ти сам відділився,
У тілі – в матерії ж бо народився.
І ось уже плачеш, прохаєш в надії…
Предивні Ти ігри з Собою затіяв!

Ті ігри ведуть чимраз далі і глибше…
В матерії морок, свідомість невтішна,
І вся твоя вищість, вся божа природа
Приспана на віки й зреклась свого роду.

Та в нетрях єства, на немалих глибинах,
Про себе все знає сакральна таїна…
Про те, що Ти Бог, а Ти – власне Я,
І вся наша драма – то гра лиш Твоя…

Трагедії, сльози, комедії наші
Хранить Безкінечність в сувоях Акаші,
Де вічне «тепер», де години не йдуть,
Де Вічна Дитина все грає в саду…

--------------------------------------------------------------------

* Ліла — (санскр.) — у буквальному перекладі «гра», «гра Бога».

Наталка Артанія Кобза
25 березня 2017 р.

+6
464
RSS
19:59
+2
А мені, Наталю, вірш твій подобається. Люди — вже є Богами? Чи лиш потенційно Ними станемо?
20:26
+1
Дякую, Анатолію.
А як Ви самі відчуваєте?
Людина навряд чи може стати тим, ким вона не є.
Вау!!!
Аж дух заперло.
Ви так гарно передали словами мої відчуття.
20:27
+1
Правда)? Чудово… Дякую!
21:36
+1
А я згадав одну з найулюбленіших серій «Магазинчика БО» _музика
20:28
+2
Нічого не можу відповісти з цього приводу: не дивилася.
07:03
+1
Чудово! _цікаво
20:28
Дякую щиро)
08:50
+1
Ігри-жмурки в лабіринті на теренах простору-часу: так-ні — виходити-грати —
єднання-розвиток…
20:29
+2
Кожен має свої відчуття…
04:54
+1
Так-однак всі ми гравці — оскільки тут завдяки розвитку: розвиток є гра — єднання вихід з гри за допомогою релігії — повторенню-відновленню зв«язку…
09:56
+1
… це все одно що йти на світло виходячи з лабіринту гри та можливо при цьому бачити лише зайчики-відзеркалення та ганятись за ними поглиблюючи розвиток та віддаляючись від виходу в якому єднання
Чи погано це?
10:05
+1
… так при осудливому баченні… ні при сприйнятті у вигляді гармонії-тора де єдність розливає на розвиток-множинність і множинність-розвиток стікає в єдність —
єднання в розвитку — розвиток в єднанні
13:04
+2
Вікторе, твої коментарі схожі на шифрограми. Я з них зрозумів, що ти гравець. Гра ж без правил не буває. Прошу тебе назвати ОСНОВНІ ПРАВИЛА ГРИ, в яку ти граєш. Прямо за переліком:
1, 2.....n
22:08
+1
В кожного свої-я правила-правда що залежать від рівня усвідомлення від нижчого до вищого — підсвідоме-свідоме-надсвідоме — хто в які коридори лабіринту забрів та рівень усвідомлення цієї карми
Загальне благо Істини перехід сприйняття важливості ситуації із его на відстороненого спостерігача — Душа, що кожному з нас в різній ступені вдається

Випадкові Дописи