До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

​Дефіцит батьківської любові

​Дефіцит батьківської любові


Непомітні (або дуже помітні) наслідки у дорослому житті

Це про те, що частіше залишається непоміченим. Дефіцит батьківської любові — як оцінити є він чи ні? Коли у дитини мало іграшок — все зрозуміло. Це видно, іграшки можна потримати в руках, прикинути їх вартість і кількість. Батьківська любов, як і почуття в цілому — нематеріальна, і лише проявляється у формі якихось вчинків, слів, приймаючи різні форми.

Батько і його підтримка дуже важливі для дитини в кожному віці. Нестача в зовсім маленькому віці — формує у дитини відчуття недовіри до світу в цілому. Ще трохи старше брак батьківської любові і підтримки обертається залежністю, несамостійність, інфантильністю.

Ще трохи старше обертається невір'ям у свої сили і можливості, провині за все і вся. У молодшому шкільному віці загрожує комплексом неповноцінності і апатією до навчання і праці. У підлітковому віці нестача адекватної батьківської любові і підтримки створює складнощі з самовизначенням, розумінням себе. Зрештою, в цілому, загальна ізольованість дитини, внутрішня самотність, так само має коріння в нестачі батьківської любові.

Коли я говорю про нестачу. Я маю на увазі саме форму батьківської любові. Я не сумніваюся в тому, що батьки люблять свою дитину. Але саме форма, в якій вони цю любов висловлюють, може бути невідповідною на тому чи іншому етапі або не відповідати тій чи іншій ситуації. І тоді у дитини не з'являється можливість цю любов отримати і «увібрати». Наприклад, любов у формі присоромлення заради виховання гідної особистості або в формі гіперопіки у великих кількостях — дуже погано засвоюється дітьми і швидше створює дефіцит, ніж наповнює.
Для того що б заповнити емоційний голод і «скинути нервозність» діти знаходять якісь об'єкти (або батьки їх пропонують), як «замінники» батьківської любові. Комп.ігри, соц.мережі, переїдання, тютюнопаління, втеча в фантазії та інше. Це формує залежну поведінку. Коли замість живого теплого, але недоступного батька (з якихось причин) дитина вибирає неживий, але цілком доступний об'єкт.

З того як батьки люблять дитину формується її власне ставлення до себе. Хлопчик чи дівчинка вчиться ставитися до себе — любити або ненавидіти, частіше лаяти себе, відчувати себе винуватим, взагалі не звертати уваги на свої бажання і потреби і т.д.

Дитина, позбавлена любові, тобто не той якого «строять» або опікують, а той який взагалі втратив надію на тепло від батьків, вчиться «залежності навпаки». Тобто йому настільки самотньо і боляче, що він до себе взагалі не підпускає, що б не бути «покинутим» знову. У ньому багато недовіри і боязні і в той же час внутрішнього бажання бути коханим, що в дорослому віці такі діти можуть бути мало розбірливі в зв'язках.

«Залишена», та, що не отримує любов в потрібній формі дитина може злитися, протестувати в самих різних (часто незрозумілих батькам) формах, може відчувати сильну, хронічну депресію, яка розтягується в деяких випадках на кілька років.

Неможливо заповнити дефіцит любові, який вже стався. Те чого не дали колись — вже не даси зараз. Можна звичайно програвати ситуації в розумі і представляти, як би ви все поміняли тоді, або як добре було б… але, тим не менш, допомога можлива тільки з «теперішнього».

Наприклад через усвідомлення того дефіциту який є і розуміння як ви його зараз заповнюєте (їжа, алкоголь, трудоголізм, залежні відносини і т.д.). І що у вас з тими пунктами, про які я говорила на самому початку — що ви думаєте про себе, як ставитеся до себе, чого позбавляєте. Що вас не влаштовує в цьому? Що можете поміняти, а де глухий кут і вам потрібна допомога.

До слова, про психологічну допомогу написано багато книжок, але жодна з них не замінить адекватної терапії в якій ви навчитеся розуміти себе і приймати себе, так само як жодна з іграшок не здатна замінити мамину або татову присутность в житті дитини.

Джерело матеріалу:
+2
68
RSS
23:21
+2
Як на мене, то тема значно краще розкрита в інших матеріалах, оприлюднених на Світочі Вами, шановна:

Там стаття дуже довга. В ній розкриваються причини чому батьки не виявляють свою любов. А в цій короткій статті більше звертають увагу на наслідки такої нестачі.
Зрештою, сайт Світоча вже має багато статей на різні теми. І вишукувати кожен раз іншу тему стає все важче. Доведеться повторюватися. _сумний
20:53
+2
Що означає ЛЮБИТИ? Прошу виразити свої думки про це.
Ну ти й загнув запитаннячко!!! _розгублений
Я давно знайшов цікавий матеріал на тему «Що означає ЛЮБИТИ?», але ж він чималенький! Довго не брався за його переклад, та сьогодні нарешті зробив це.
_соромлюсь _соромлюсь _соромлюсь
09:05
+2
А чого ж, друже. Стаття серйозна. То й обговорення треба починати з визначення слова ЛЮБИТИ. Почну я. Любити — це відчувати взаємну радісну спорідненість і діяти, щоб її укріпити
Любити — це відчувати взаємну радісну спорідненість і діяти, щоб її укріпити

Та ти що?!
_здивований
А як бути з нерозділеною любов'ю чи, тим паче, з нерозділеним коханням?!
_здивований
А якщо я люблю, наприклад, їсти шоколадне морозиво — то що, шоколадне морозиво теж любить бути з'їденим мною?!
_сильно_сміюсь
12:23
+2
У випадку із шоколадним морозивом — це у тебе «нерозділене кохання». Давай, Тимуре, своє визначення слову ЛЮБИТИ.
Любити — бути прив'язаним, відчувати потяг, симпатію до живої істоти чи неживого предмета (об'єкта любові).
Любити у найвищому прояві — відчувати спорідненість з об'єктом любові.
Любити — виділяти з ряду однотипних, цінувати більше за інших, ставити вище, іноді вище самого себе.

Випадкові Дописи