До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Вчення "веданти, адвайта-веданти", "нео-адвайти" і їх профанація!

Вчення "веданти, адвайта-веданти", "нео-адвайти" і їх профанація!
Джерело матеріалу:

Вчення адвайти часто помилково приймається за якесь вчення засноване на древніх індійських текстах — «Ведах». «Веди» — це просто звід правил як жити, як лікуватися, що їсти, що пити і як бути, що добре і що погано, написані і систематизовані мудрими людьми!

Містики ж створили своє Вчення яке називалося Веданта, дослівно позначає — «про що не говорять Веди» або «за межами Вед». І основа цього недвоїстого Учення викладена в Упанішадах, а також у коментарях до них! Прочитайте «Веданта-сара-санграха» Анантендра-яті або коментар Гаудапади, Майстра недвоїстості до однієї з Упанішад і ви зрозумієте про що йде мова. Періодично Вчення забруднюється всякою ментальної єрессю, фантазіями, розбурханою уявою деяких психічно нездорових людей, що видають себе за Майстрів, тому потрібні ґрунтовні чистки Учення, яке одного разу перестає бути недвоїстим, а стає якимось фантастичним маніпуляційним вченням про подорожі душі, або по розвитку і вдосконаленню фізичного тіла, управління енергіями або трюками по матеріалізації предметів.

Одним з таких борців з єрессю і профанацією вчення був Великий Майстер Аді Шанкарачарья, який три рази пройшов всю Індію і переміг у диспутах всіх єретиків від Адвайти! Він і назвав нове вчення — адвайта-веданта! Ще раз підкресливши непорушність недвоїстого ПРИНЦИПУ даного вчення. Адже Адвайта дослівно позначає «НЕ-ДВА»!

Минуло ще півтори тисячі років і знову з'явився великий Майстер Рамана Махарші та зробив теж саме — очистив вчення від усіх фантазій, які до нього приліпилися, і вказав прямий шлях до Розуміння Суті! Дослідження себе і запитання до себе, «атма-вічара», а не маніпулювання фантазіями, енергіями чи інший цирк!

Після відходу Рамани Вчення стало називатися нео-АДВАЙТА, лише тільки для того, щоб дистанціюватися від того розмаїття профанацій і спотворень, які накопичило Вчення за півтори тисячі років, що видається за «чисту АДВАЙТУ». Сьогодні існує дві лінії нео-адвайти, і справа тут навіть не в спадкоємності, передачі, а у двох, трохи різних підходах, які спираючись на непорушність недвоїстого ПРИНЦИПУ лише доповнюють і збагачують один-одного! Перша лінія ближче до «бхакті» і тяжіє до передачі через Тишу, Присутність Майстра, через занурення в Початкову природу — це так званий позитивний підхід! До нього слід віднести таких вчителів як Пападжі, Муджі, Гангаджі, Мадукар ...

Інша лінія — ближче до «джняни», де використовується негативний принцип і розум спрямовується проти самого розуму і сам себе викриває. Це не присутність і занурення в Тишу, Спокій — це битва, це боротьба, це провокація, як каже Карл Ренц: «Давайте побоксуємо!» До Майстрів даного напрямку варто віднести Нісаргадатта, Рамеша Балсекара, Юджі Крішнамурті, Карла Ренца, Тоні Парсонса… Це дуже різкі й безкомпромісні майстри і як правило саме їх і лають послідовники так званої класичної адвайта-веданти!
Є й ті, хто чудово володіє обома підходами і поєднує їх — це сам Рамана, Сіддхарамешвар, Рам Цзи, Боб Адамсон, Аннамалай, Роберт Адамс ...

Але всі ці Майстри зберігають у своєму Вченні головне, без чого вчення недвоїстості взагалі не може називатися АДВАЙТОЮ! Це недвоїстий ПРИНЦИП Абсолюту!!! Вихід з будь-яких причинно-наслідкових зв'язків, розрив всіх двоїстих відносин, подолання дуалізму об'єкт-суб'єкт, підняття над світом часу, а отже над всіма кармічними вузлами, які створені мисленням. Я вже не кажу про повне ігнорування деякої вигаданої примари «я», що живе в часі і мандрує по інкарнаціям! Коли у Рамани запитали: Що ж перероджується? ВІН ОДНОЗНАЧНО відповів: «Ваше НЕВІГЛАСТВО!»

До речі з буддизмом як з Вченням відбувалося все теж саме! Вчення періодично спотворюється і хто-небудь з Патріархів його коригує! Так Нагарджуна створив вчення Махаяни, потім Бодхідхарма, прийшовши в Китай і побачивши, що в Китаї називають буддизмом, створив вчення Чань, яке в Японії стало відомим як Дзен. Це теж недвоїсте Вчення, яке ретельно зберігається Патріархами в чистоті.

У тибетському буддизмі пішли ще далі і розділили Вчення на вісім колісниць і виділили «дев'яту» — дзогчен! Так ось недвоїстим вченням є тільки Дзогчен, а всі інші вчення спираються на часовий континуум, на закон причин і наслідків та звертаються до примари, яка подорожує у світі фантазій створених розумом!

Мабуть те ж чекає і на АДВАЙТУ — поділ на «колісниці»! Поступово «пересічними» вчителями формуються псевдо-постулати вчення для «пересічних» людей, тобто для тих, хто переслідують особисті інтереси, поліпшити умови життя для «мене», як переродитися в наступному житті в кращих фантазіях та інше! Як бути здоровим, не хворіти, як прожити довше, як бути щасливим і багатим! І це нормально, просто це втішне вчення з сектором «приз» на барабані у вигляді мого персонального «просвітління» і мого особистого безсмертя ніякого відношення до справжньої Адвайти не має!

І не важливо ким ви себе вважаєте, або «примарою» у вигляді ментального образу або «примарою» у вигляді душі, яка мандрує з тіла в тіло, або примарним Духом! БУДЬ-ЯКЕ ЗНАХОДЖЕННЯ СЕБЕ ЯК КОГОСЬ, відразу руйнує недвоїстий ПРИНЦИП, і розділяє ЄДИНЕ на дві частини Я і НЕ Я!!! Цього достатньо, це вже не АДВАЙТА !!!

Ну а вчення Майстрів так і залишиться — вченням АБСОЛЮТНО НЕ ЗАСТОСОВУВАНИМ до вашого повсякденного життя!!! І ПІДУТЬ ЦИМ ШЛЯХОМ ЛИШЕ ОДИНИЦІ, ГОТОВІ ЗНИКНУТИ, розчинитися У ТАЄМНИЦІ !!!

+2
291
RSS
Як одразу «вскочити» на дев'яту колісницю? Бо щоб вирішити якесь питання, необхідно спочатку хоча б сформулювати саме питання. Це мабуть негативний підхід, коли, наприклад, для того, щоб перестати боятися — пізнають спочатку усю глибину страху (тобто через двоїстичність чи дуальність)! Так би мовити — пізнання від протилежного. Цікаво, хто з колег може поділитися власним досвідом позитивного підходу?
10:44
Свідомість людини занурюється у відносні світи саме для того, щоб зрозуміти, що таке двоїстичність. І тільки знаючи, що таке двоїстичність (розділення, світ форм) і навчившись себе гідно поводити в таких відносних світах, людина починає цікавитись Просвітленням, тобто недвоїстичним баченням реальності.

Так що «пізнання від протилежного» на деяких етапах еволюції людської свідомості є єдино можливим.

А щодо буддійських колісниць, навряд чи варто сильно спішити перескочити саме на останню. Там, мабуть, є багато моментів, через які варто повністю пройти досвід кожної сходинки. Інша справа, що якщо людина вже в минулих життях це зробила, то в цьому житті можна зразу і на останню стрибати :) Але тоді, мабуть, не виникає питань як це зробити, а все йде якось само собою.

Є й ті, хто чудово володіє обома підходами і поєднує їх

З негативним мені зрозуміло. Ми тут майже усі — «майстри» негативного підходу!)))

Одного разу я замислився: як сказати дитині, щоб вона чогось не робила, не залякуючи її?

Одразу спадає на думку низка стереотипів:
Не сунь палець до розетки, а то вдарить струмом!
Не стрибай з висоти, бо зламаєш ногу!
Гарно поводься, бо в татка буде серце боліти!
Треба гарно навчатися, бо будеш безхатьком порпатись у смітниках… і т. п.

Таким чином ми самі створюємо негативні програми і запускаємо їх у матеріалізацію!

Мене цікавить власний досвід колег саме у позитивному підході. Я певен, що зараз як раз наступив час дев’ятої колісниці – час Єдності з Цілим! І для особистісних змін потрібно змінювати і старі, так би мовити – стереотипні, підходи!
13:54
Я думаю, що Ви просто переплутали одну з ліній неоадвайти, де використовується негативний принцип, з негативом, який виникає внаслідок помилкових суджень, що є результатом полярного мислення. Це зовсім різні речі.

Так звана негативна лінія неоадвайти, про яку говориться в публікації, теж відноситься до «дев’ятої колісниці», адже її результатом є подолання двоїстості, так же само як і в так званій «позитивній лінії».

А що до «як сказати дитині», мабуть, Дзвінка Сопілкарка вам щось толкове відповість, так як питання виховання та педагогіки близькі їй.
11:22
Правда пояснити дитині чому не варто сунути пальці в розетку чи гратися сірниками навряд чи вийде без негативу :) Але так влаштований наш відносний світ. Сама карма нас карає негативом, якщо робимо щось неправильно. Тому краще мабуть відразу розповісти про негатив який може бути, ніж дати можливість відчути дитині цей негатив на собі.
Десь читала, забула вже де, що американці і шведи дотримуються принципу «малої шкоди». Коли дитині дозволяють обпектися чи отримати незначний удар струмом, щоб зрозуміти, що заборона існує лише для безпеки.
15:18
Ну так, якщо дитина не може зрозуміти на словах, то краще «мала шкода», ніж велика шкода :)
07:38
Всі вчення ведуть до пошуку-віднаходження кращого балансу-центру. І навіть розбалансування дає більшу стійкість в результаті — Досвід.
10:51
+3
Всі так звані вчителі описували свої сходинки до пробудження, зі свого ракурсу бачення і розуміння. Всі пізнали позицію свідомості в стані розділення і одиниці мали бажання перекрутити чи спотворити написане — це тільки їх ракурс бачення. Так, дзогчен — те вчення, яке не розділяє. Та у всіх вченнях є зерно істини. Розділяє розум. Сприйняття, позиція, розуміння свого місця з певного ракурсу бачення…
Для чого це розділення?
Щоб пізнати те що створено?
Ким створено? Коли?
Те що створене ким і коли — це вже поняття простору, так відбувається простір.
Творення відбувається для пізнання чи пізнання для Творення?
Справа в тому що одне виходить з іншого і навпаки.
З чого виходить те чи інше?
ОСЬ ЦЕ ЗАПИТАННЯ ДАЄ ВІДПОВІДЬ НА ВСІ РЕШТА запитань.
А вже як виходить — процес, який знаходиться в минулому. Є тільки єдине, що завжди присутнє, вічне, без початку і кінця — це Буття, краще — БОГ.
Коли заповнюється скринька Знання, приходить Відчуття, коли об"єднуються всі ясночуття і знання — зникає все, залишається чисте Буття, яке за межами всього і у всьому водночас.
Не треба стрибати в колісницю, вона всередині, ніколи не віддільна, завжди Є, тому що ти і є тим що Є. Більше ніким, все решта — ілюзія.

Як і перевтілення — кожен є собою та іншими водночас — у всі часи; адже і час — ілюзія.
Так під час сеансів регресу (глибокий гіпноз), людина програє сцени із будь коли існуючих людей-подій в егрего-матеріальному світі, котрі зрештою і підводять до думки, що всі перевтілення є ілюзорними та дійсними водночас, як і час і ведуть лише до висновку що можливо ВСЕ — Творення тому доказ. Єднаймося!
08:02
+2
Нема іншого Бога крім мене — казав Ісус, тобто ВСЕ СТВОРИВ… хто?
!.. Мене..." — це є Я, яке знаходиться у всіх), нічого не існує крім я).
Коли прийшов до себе — інших водночас не існує…
10:43
+1
Спробували би Ви це пояснити комусь з теперішніх іудохристиян :))))))
20:05
+1
В такому разі був би собі в собі, в благості, в спокої, та більше не приймав би участь в Грі розбалансування, однак тому і є інші різні відображення Тебе, задля приходження до єдності і через досвід пізнання множини. Бодай зрештою об"єднавши досвід всіх націй та конфесій планети Земля, щоби проростити егрегоріальний світ новим паростком єдиного свідомо пробудженого людства — де нема місця суперечкам та розділу, а є лише суцільна Злагода — так як можливо ВСЕ.
07:48
+1
Суцільна злагода проростатиме з середини самого Буття, тобто тільки керуючись власною природою буття (а це вже баланс), прислуховуючись до власного провідника, людина зрозуміє себе, тобто природу Всесвіту, звідси витікатиме і ставлення-відношення до ближнього, навколишнього, а отже відбудеться Рай. Тільки розуміння власної природи приведе до досконалості.
Я розумію власну природу та прагну до занепаду, що далі?
21:22
В залежності від того, що ти розумієш під «занепадом»
19:24
+1
Ісус спробував). Різниці між іудохристиянами і багатьма іншими релігіями нема. Є стан свідомості, в якому людина сприймає, орієнтується в просторі відділеному від її сприйняття, тобто в просторі, який вона сприймає таким, який відбувається за межами неї. Людина сприймає простір як щось окреме від її волі, простір, який управляється кимось-чимось великим, вищим, далеким. Недосяжним. І зараз люди того, хто скаже: Я і Отець — Одно, назвуть богохульником і т.д. Людина сама себе не пускає до себе, поклоняючись будь кому-чому. Є така проста колядка у нас на західній Україні, яку знають більшість, там всі відповіді: Бог ся рождає, хто ж то може знати?..
Тобто ЗНАТИ ЦЕ НЕМОЖЛИВО. Розум людський це сприйняти не може. Знати БОГА НЕМОЖЛИВО, Тільки Бути… Іван Хреститель не пошкодував голови, щоб дати усвідомити людству, що жити треба з Бога.

Випадкові Дописи