До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Де шукати істину

Де шукати істину

Притча невідомого походження

Одного разу зібралися боги і вирішили створити світ людей: один бог створив сушу, інший створив гори, третій створив море, четвертий створив місяць, п'ятий — зірки, ну а шостий — саму людину. І коли створили цей світ, вони задалися питанням: а куди заховати істину? Боги розуміли, що якщо істина стане доступною людині занадто рано, то вона такого накоїть!

Перший бог сказав: «Все просто, давайте закопаємо істину, і тоді її знайти не зможуть». На що йому сказали: «Ні, це хитрюче створення «людина» винайде якусь лопату або ще гірше — крокуючий екскаватор, який потім перекопає всю землю, і відриє істину завчасно».

Другий сказав: «Давайте закинемо її на вершину найвищої гори». На що інші боги сказали: «Ну так, знаємо ми людину! Вона ще це на спорт перетворить — альпінізмом назве. Залізе і стягне».

Третій бог запропонував заховати істину на самому дні моря. На що інші сказали: «Ні, майбутнє ми точно передбачаємо: винайде батискаф, пірне і витягне знов-таки завчасно».

«Ну гаразд, — втративши терпіння, сказав наступний бог, — давайте сховаємо її на Місяці». І у відповідь почув: «1965 рік приблизно, долетять, розкопають, витягнуть, та ще й заховають один від одного».

«Тоді давайте сховаємо її на далеких зірках», — сказав наступний бог. Та ні, все одно в телескоп побачать, дістануть [і з зірок]…

І тільки останній бог, той самий, який створив людину, весь цей час загадково мовчав, хитро посміхаючись, тепер же мовив: «Ні, ми зробимо простіше: ми сховаємо істину в душі людини. І вона ритиме носом землю, лізтиме в гори, пірнатиме у вир морів, літатиме на Місяць, тягнутиметься до зірок у пошуках істини, не підозрюючи, що вона у людини під носом — вона в ній самій».

Джерело матеріалу:
+2
100
02:01
+2
Шкода, що в цій притчі не згадується варіант «in vino veritas»! Бо пошукати істину в вині — це теж варіант _пиячимо _пиячимо _пиячимо
05:25
+2
Гарна думка: сховати там, де не підозрюють побачити — на видному місці. Хоч і кажуть: чужа душа як темний ліс. Гадаю, що й своя душа для людини є закритою. Більшість людей нічого не можуть сказати про свої попередні втілення. Ця інформація є прихованою. Отже можна сказати: людина є посланцем для набуття досвіду, але НЕ ДЛЯ СЕБЕ
Сховати щось на видноті — це таки найнадійніше. Пригадую в цьому зв'язку детективні оповідання Артура Конан-Дойла та Гілберта Кійта Честертона.
08:25
+3
Уточню: людина створена для набуття досвіду і супроводжуючих цей процес емоцій, але НЕ ДЛЯ СЕБЕ Хто це заперечить?
Тут нема що заперечити. Людина є соціальною істотою, тому людський досвід акумулюється не тільки на індивідуальному рівні, але й на рівні колективної свідомості також. Аби забезпечити це, людина має бути не тільки егоїстичною «людиною-для-себе», але також альтруїстичною «людиною-для-інших».
_добре
13:23
+1
Уточню: людина створена для набуття досвіду і супроводжуючих цей процес емоцій, але НЕ ДЛЯ СЕБЕ Хто це заперечить?

Сьогодні у Вас таке бачення призначення людини, завтра буде інше, більш досконале, а після завтра ще досконаліше. І так безкінечно _гордий Вірніше, майже безкінечно.
15:38
+3
Одне не зрозуміло, чому Істина є жахлик, ще й такий, який потрібно надійно сховати від людей, щоб вони чогось не накоїли? Це якийсь нонсенс: Істина — є жахливою.
Істина жахлива тим, що ламає усталені людські стереотипи, з якими так зручно жити! А жити, знаючи правду, під силу далеко не кожному… З відчаю від зламу стереотипів людина може накоїти такого, що ого-го! Ось чому "Істина є жахлик"!

Приклад?.. Перегляньте наведений нижче фрагмент з к/ф «Матриця»:


Щастя в невіданні!
16:30
+3
Ні, тут щось не так. Не може бути життя у Істині жахливим. Істина не є, і не може бути жахликом. Хіба що людина боїться невідомого, боїться, що вона втратить відносно хороше життя. А коли їй кажуть, що є інше — краще, але для цього потрібно відмовитись від існуючого, то людину охоплює страх: я втрачу те, що знаю, але чи здобуду це химерне краще — істину. Не через це у релігіях існує і яскраво розписане з усіма спокусливими деталями поняття Раю, де кисельні береги і молочні ріки.
Хіба що людина боїться невідомого, боїться, що вона втратить відносно шороше життя. А коли їй кажуть, що є інше — краще, але для цього потрібно відмовиттись від існуючого, то людину охоплює страх: я втрачу те, що знаю, але чи здобуду це химерне краще — істину.

От бачите! А з переляку люди можуть накоїти дурниць.

Не через це у релігіях існує і яскраво розписане з усіма спокусливими деталями поняття Раю, де кисельні береги і молочні ріки.

Питання філософічне, що заслуговує на окрему статтю. Але на мою скромну думку, не через це. Образ раю, «де кисельні береги і молочні ріки» + повне неробство (про яке не треба забувати!) — це «рекламна картинка» для егоїстів, які перебувають на початкових стадіях духовної еволюції (десь так на «фіолетовому», «червоному» і «синьому» рівнях) й не здатні прагнути єднання з Богом… але водночас хочуть бути, так би мовити, «просто хорошими» людьми. Така собі «морква».
_сміюсь
Бог — не фраєр, Він чудово розуміє, що не всі люди здатні сприйняти істину такою, якою вона є. Тому когось можна привабити істиною, а когось і тривіальною «морквочкою» — аби спрацювало!
_сміюсь _чудово _сміюсь
16:51
+3
Ні, пане Тимур, щось Ви сказали не те.
Він чудово розуміє, що не всі люди здатні сприйняти істину такою, якою вона є.
. Бог, чи Божественність і є сама Істина. Що Він настільки страшний, що Його не всі можуть прийняти. Тоді для чого Він і для кого?
Вся картинка світу, яку людина сприймає п'ятьма відчуттями — це все ілюзія. І те, що Бог — це «сердитий Стариган, Який сидить на облаці»:
Всемогутній
— також ілюзія. Це все надто людське — а отже, несправжнє.
А от спробуйте уявити Сутність, у Якої є цілих 10 проявів-іпостасей і яка при цьому одна… У звичайної людини, так би мовити, дим з вух повалить!!!
17:03
+3
А для чого уявляти?? Не сказано «Не сотвори собі образа; не сотвори собі кумира». І як щось можна уявити, якщо Істина в тобі? _не_знаю
Я не сказав, що Він страшний — все з точністю до навпаки! Однак пересічну людину лякає вже сам по собі злам звичних стереотипів. Бо до наявних стереотипів людина призвичаїлася. А невідома істина — вона ж невідома! А невідомість завжди найбільше лякає.
17:09
+3
Бог знайде достатньо способів, він тямущий, щоб показати людині істинну сутність її Істини, да так, що наявне життя буде видаватись свинарником.
От тому й не треба творити собі кумира, щоб прийняти істину про Всемогутнього!!! Бо створена в уяві «картинка», де «сердитий Стариган, Який сидить на облаці», заважає сприймати Істинного Бога таким, яким Він є насправді.
_вибачаюсь
У Вас занадто ідеалістичне уявлення про людей, добродію!
_вибачаюсь
Ну, продемонструє Всемогутній людям, що вони живуть в свинарнику — а далі що?! Головна проблема завжди криється в цьому простому запитанні… Бо людина наділена свободою волі, а отже, зрозумівши істинний стан речей, здатна знайти рівно два виходи:

  • махнути на все рукою і здохнути в свинарнику («я маленька нікчема, від мене нічого не залежить!»)

  • керуючись Божим планом, прибрати свинарник, навести в ньому лад (бо мета існування людини в цьому світі — максимально вдосконалити цей світ, навести в ньому лад в доступних людині межах)

Всемогутній наділив людину свободою волі — отже, Він ніяк не впливає на її людський вибір (інакше принцип свободи вибору буде порушений). Тому повісити спрощену привабливу «морквочку» перед носом слабкодухих — це для їхнього ж блага.
17:40
+3
А хіба це не образ — всемогутній _сильний _мачо
Третій варіант — покинути землю і стати Собою — Істиною.
Варіант. Однак людина живе на землі теж не просто так. І перш ніж полишити землю, тут потрібно виконати дещо.
_добре
А полишити землю — це віддалена перспектива.
Це як в Піраміді Універсуму:
_____1_____
___2___2___
_3___3___3_
Майбутнє поліваріантне, тож «полишити землю» — це десь там, на найбільш розгалуженому рівні. Я ж кажу про середній рівень — про вибір «одного з двох» в теперішньому.
Ви забули про третій варіант, на який здатна людина: Вийти зі свинарника, почухати потилицю і перетворити на свинарник решту Світу.
_дідько
11:37
+2
Якщо людина вийде із свинарника, то вона вже не буде свинею. _добре
Не факт: свиня і поза свинарником калюжу знайде!
_задираю_ніс _задираю_ніс _задираю_ніс
Свиня в калюжі
_задираю_ніс _задираю_ніс _задираю_ніс
13:39
+2
Спробуйте більшості людей пояснити те, про що ми тут говоримо. Звичайно вони нічого не зрозуміють та ще й назвуть Вас «якимись сектантами». Таким людям краще розповідати про «справедливого Бога» який нагороджує за добрі справи і кидає смажитись в пекло за погані справи. Так хоч менше поганих справ будуть робити. А потім настане час і доростуть до чогось більшого… Всьому свій час і все, що існує є потрібним.

P.S Я сам колись вважав, що треба «прикрити» всі релігії і тоді на Землі настане Рай _сміх Але потім зрозумів, що це не найкраща ідея
Отож! Я вже сказав це сьогодні Анатолію — можу повторити Вам: зробивши епохальну заяву про непотрібність релігій, далай-лама тим самим зазіхнув на хаотизацію відносин мікрокосмосу з Макрокосмом. Адже Анатолій вірно зазначив: релігія включає відносини людей з Творцем, а отже — з Макрокосмом.
16:40
+3
І ще одне. Не тому боги сховали істину від людини, що вони боялись, якщо вона відкриє її для себе, то зрозуміє, що боги — то сміття у її ніг. І цікавий нюанс, що пропустила притча. Істину можна було богам покласти і перед очима людини, але сказати, що ти непремінно повинен її шукати, бо той хто бажає знайти Істину ніколи її не знайде. На це дає відповідь і сама притча: як можна бажати, шукати і найти десь те, що ти вже маєш у собі.
16:51
+2
Друже Олександре, все може бути. Заглянь-но до моєї статті А ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИ? Там є різні відповіді на це питання. Є й відповідь: ФЕРМА (варіант Дзвінки+). Так от, якщо такий стан речей відповідає істині, то це для нас, людей, ЖАХ. Кажуть, що душа все знає, та не все відкриває для свідомості Я конкретного втілення людини. Чому? Можливі варіанти відповідей, в т.ч. і ФЕРМА.
Друже, і коли ж ти навчишся одразу подавати гіперпосилання на відповідну статтю?! Тобі ж це найлегше зробити… Бо Олександр буде змушений в твоєму блозі длубатися, де є 45 статей, не впорядкованих за рубриками…
_шкодую
17:28
+3
Прочитав, як на мене, ні одна версія не є вірною. У мене теж є своя, але щоб дійти до неї, потрібно ще багато чого викласти комплексно, а то буде не зрозуміло. До речі, сама притча привідкриває сутність людського існування: Істина в людині, то може людина і є сама ця Істина?
_сміюсь _сміюсь _сміюсь
«Кароче, Склихасовский!» ©


Не тратьте, куме, сили © на каменти, а краще нові статті на Світоч ваяйте! Чекаю з нетерпінням!!!
_чудово _чудово _чудово
16:56
+3
До речі, навздогін. А чудова сюжетна лінія притчі — Істина всередині людини: " Я — Бог твій"; " Я і Отець — одне". Два свідоцтва, пане Тимур...???
Притча — це притча, а не свідоцтво.
_вибачаюсь
Що ж до «Я і Отець — одне», то це так… Водночас, це ж не означає «Я є Отцем»!!!
_хитрий _хитрий _хитрий
Тут також своя філософія, своя грань: «Ми — одне, але не тотожні».
_хитрий _хитрий _хитрий
17:36
+3
Да шо Ви кажете?! _підморгую
Саме те, що й завжди.
_вибачаюсь _вибачаюсь _вибачаюсь
Я загалом доволі консервативний, погляди змінюю дуже рідко — бо на те має бути «стопудово залізна» причина, не інакше.
_вибачаюсь _вибачаюсь _вибачаюсь
14:07
+2
Люблю притчи!
У мене цілий розділ «Притчі» є — читайте!