До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Святість кола - Єдине

Святість кола - Єдине

Свої карти Таро у 1910 році видав Артур Едвард Уейт з допомогою художниці, Памели Колман Сміт, яка поринала у транс і потім перемальовувала образи, які їй являлись. Вважаючи містику універсальною, Уейт описав своє нове творіння як «істинне Таро під одним з його аспектів», «не окультне, але містичне».

Східний містик Ошо у своїй бесіді з учнями сказав, що на четвертому плані знання проявляються у вигляді певних картин і образів, а не слів і логіки.

Можливо, художниця у трансі проникала на четвертий рівень, де і черпала образи майбутніх карт. Тоді це є реальні знання вищого рівня, які можна розшифрувати. Але несподіванкою було те, що ці знання-картинки співпадають з філософією символів, а також висловлюванням Будди, що зачіпає один і той же аспект знань – філософії протилежностей. Свою сентенцію, що «Відсутність межі – є істинна межа» Будда виголосив приблизно 2,5 тисячі років тому, а от символи коло, восьмикутна, зірка інь-янь гублять свій слід в глибині тисячоліть. Очевидним є те, що такі геометричні фігури і символ інь-янь, який присутній на трипільській кераміці, навіть півмісяць не могли виникнути в часи кам’яного і бронзового віків. Вже у ті часи вони носили сліди важливості, шанування і святості. Але крім ролі святості ми нічого про них не знаємо, крім різноманітних нашарувань релігійного толку, які ніякої прикладної цінності не мають.

Приклад з колом показує, що прості символи можуть виражати собою непрості речі. Розвиток цивілізації, що породила символи, повинен був бути дуже високим, щоб побачити, що простота кола виражає собою фундаментальні положення світобудови. А те, що філософія протилежностей лежить у його основі, у мене не визиває вже сумнівів.

Карти таро притягнули мою увагу тим, що у них з очевидністю проглядається символіка протилежностей.

Карта Маг. Тут руки мага направлені на небеса і землю – очевидні протилежності. « Спочатку створив Бог небо і землю», Біблія; Буття.

Карта Верховна Жриця сама демонструє протилежності.

Імператриця і Імператор – чоловік і жінка – протилежності.

У карти Ієрофант вони вроді відсутні чи змазані, але єгипетська Таро демонструє це ясно.

Далі карти Закохані і Воїн продовжують тенденцію попередніх карт – наявність протилежностей.

Карта Сила з колоди Уейта, вроді, не має очевидного зв’язку з ними, крім символу безкінечності над головою дівчини, але є досить своєрідна карта Сила, яка буквально насичена їх символікою.

Серед релігій є досить поширеним інший символ – тілець, чи бик, чи корова – які тримають коло між рогами.

В Єгипті цей символ був пов’язаний з ідеєю життєвого тепла. Богиня неба і Велика Мати шанувалась в якості божественної корови, яка родила сонце.

Один з головних богів шумеро-аккадського пантеона Енлиль шанувався як божественний бик, а його дружина – як божественна корова.

У Древній індії корова – священна тварина, яка символізує плодовитість, достаток, землю, персоніфікація як неба і землі.

Корова і бик присутні і у греків, скандинавів, слов’ян.

Але у абстрагованому вигляді символ має вигляд кола з боковими елементами, що нагадують роги.

Такими є головні убори богинь Древнього Єгипту

Саме це зображення є початковим і оригінальним малюнком символу, а образ тільця, бика, чи корови були привнесені народною етимологією, за подібністю до ріг тварин.


Така примітивна асоціація свідчить, що символ вже у часи древнього Єгипту і Шумеру, а це десь приблизно 5-4 тисячі р. д. н. е., вже втратив своє істинне значення і перетворився у бика, чи тільця. Потрібно, щоб пройшло немало часу, не одне тисячоліття, щоб стерти з пам’яті поколінь знання про символ, але, тим не менше, залишити ауру значимості, шанування і великої святості.

Символ тільця, так як він пов’язаний з колом, – це символ одного, що стало двома, бо коло у своєму прикладному значенні декларує собою протилежності стаття тут, які для наочності були розміщені по обидва боки від нього, що і послужило приводом асоціації символу з тільцем і перевело, таким чином тварину, у розряд святості.

Це очевидно демонструє карта Таро Сила, досить яскрава карта, насичена символікою протилежностей.

Важливим є її верхній фрагмент малюнка, якщо збільшити коло, то вийде символ тільця з умовними рогами, що тримають коло.

Отже на голові Верховної жриці красується не символ тільця, а одне — що є два. Тоді, якими повинні бути протилежності, щоб виступати головним убором богинь і визивати бажання уособлювати головних богів з образом тільця, чи бика? Це має втілювати у собі ознаки вищості, верховенства.

А що може бути вище за Єдиного – за Причину, що лежить у основі Світу.

На карті Верховна Жриця протилежні колони оформляють собою прохід, за яким розцвітає життя. Сама карта витримана у голубих тонах, що символізує собою води життя – це, можна сказати також, є сутінки перед зорею буття – початок, який символізує собою ледь привідкритий манускрипт і саме з цих сутінок викристалізувались колони-протилежності, що готові приступити до таїнства розгортання життя у всій його різноманітності. Голову Жриці прикрашає корона, що уособлює собою Єдине, що є два, те головне(на голові), що і лежить у основі дійства під назвою – Буття. Кожен «ріг» корони відхилений до відповідної колони-протилежності – свідоцтво того, що вони самі собою являють і що виражають – Єдине, що існує як два. Єдине проявило себе, як щось конкретне – світ Буття і тому воно неминуче є два себе – два протилежних себе.

Символ пів місяць теж є пов’язаний з протилежностями. Він, як і коло, — є наочним їх прикладом. Тому його присутність у ніг Жриці є закономірною.


Інша карта – Ієрофант – це вже слідуючий етап розгортання буття. Коли протилежності карти Жриця тільки проявились з сутінок і являють собою пасивність, як і сама Жриця, яка сидить на троні нерухомо – то у Ієрофанта вони є вже слугами, готовими виконувати любий наказ свого господаря. Сам його образ носить динамічний характер того, чиїй волі підкоряються слуги-протилежності. Він одітий у червону мантію поверх синьої, чий край знаходиться трохи нижче червоної, тобто синє є основою(води) на яку діє вогонь. Вогонь і вода є першоосновами Світу, у відповідності єзотеричній традиції.

З позиції філософії символів – це активність, активація квантового поля. Тому Ієрофант – є сила, що активує пасивне. Перехід у стан активності пасивного – є акт проявлення форм.

Отже, Верховна Жриця уособлює собою пасивну субстанціональність, яка складається з сукупності протилежностей, які проявляються з сутінок невизначеності. Протилежності у кінці цієї фази, вже являють собою щось конкретне, а не безкінечні відтінки невизначеного голубого – сутінок. Що область Жриці відноситься до сутінок, свідчить невеликий жезл Ієрофанта, верхня частина якого має три горизонтальні планки. Вони відображають собою три рівні невизначеності карти Жриця, які передують проявленню протилежностей – передують фазі активнсті.

Ці рівні пояснює символ інь-янь і Притча про сіяча Євангелій.

Але лишилось питання, що є уособленням головних протилежностей кола(корона Жриці), як Єдиного і що ці протилежності собою являють? На це питання дає відповідь інші дві карти Таро: Імператриця і Імператор, так само як і Жриця і Ієрофант.

Суть образів є очевидною: Верховна жінка і Верховний чоловік – чоловіче і жіноче.

Для мене жіноче асоціюється з чуттєвістю, бо як правило жінка – є суцільні емоції і її інтереси, особливо пересічної жінки, зосереджені по горизонталі: що, де, коли, як і з ким щось сталось. Уособленням жіночого є богиня – Мати, що породила Світ – Матір всього живого.

Якщо прогорнути статті на тему духовного розвитку, то всі вони апелюють до, і обертаються навколо свідомості. Її то розширяють, то звужують, то зовсім гублять, розвивають і навіть змінюють. Свідомість займає домінантне становище, але не зовсім по праву, а чуттєвість знаходиться десь позаду, у її тіні. По суті у світі Буття присутні тільки два головні елементи, пов’язані з життям: чуттєвість і свідомість.

Отже головними протилежностями, про що говорять образи Імператриці і Імператора, – є Чуттєвість і Свідомість. Вони є протилежностями, які розгортають Буття. Імператриця – це пасивна, на початку, субстанціональність – лоно протилежностей, лоно матеріальності. Імператор – є активна воля. Свідомість-сила.

Але-але. Свідомість-сила є активною у низхідному процесі – є формуюча сила, але у висхідному, поверненні Причини світу до себе – як Єдине, вона переходить у пасивну фазу, а активною силою стає чуттєвість(протилежності проявляються послідовно). Тому помилковими є розмови про свідомість, про її розвиток, розширення, зміну. Вона є інертність і взаємодіє тільки з своєю протилежністю – чуттєвістю, витонченість якої і потрібно розвивати.

Бог створив небо і землю. Бог розділив небо і землю. Потрібно зробити наступний крок – Бог розділився на небо і землю, але розділене існування ще не означає, що Єдине – яке є нероздільне у силу умови існування двох – дійсно порушили цю умову(для Бога можливе все) і, таким чином, розпалось на дві окремішності. У дійсності – це розділена нероздільність, або нерозділена роздільність. Схоже на гру слів у діалектиці Гегеля: одночасність існування в якості роздільності і нероздільності, але на відміну від гегелієвської діалектики, це має під собою наглядну і об’єктивну основу.

Карта Таро Маг. Маг однозначно вказує на небо і землю. Небо є початкова домінанта. На це вказує жезл його правої руки, а ліва(до речі, ліве і праве – є протилежності) на землю. На столі перед магом лежить меч – символ розділення, що і демонструють карти Імператриці і Імператора; Верховної Жриці і Ієрофанта.

Посох — символ бідності, шлях у бутті істоти, яка забула свою власну сутність.

Є слова Ісуса з апокрифічного Євангеліє від Фоми.

Ісус сказав: якщо плоть сталась від духа – це чудо,

але коли дух стався від плоті – це чудо із чудес.

Та я дивуюсь тому, як таке багатство зробило своєю домівкою цю бідність.

(З книги Ошо «Гірчичне зерно»)

Чаша є, скоріше за все, пустою. Її потрібно наповнити до країв, завершити низпадаючий етап розвитку людини, вичерпати досвід буття. Тоді чуттєвість перейде у фазу активної сили, а етап у фазу повернення, а якщо вона є повною, то випити все до останньої краплі, що доля приготувала.

П’ятикутна зірка, як число 5, належить символу інь-янь і означає абсолютну конкретність, відсутність невизначеності. Саме в конкретності, що є рівновага чуттєвості і свідомості, і проявляє себе індивідуальна свідомість, як частина Єдиного.

Отже суть святості і поширеності символу коло є відображення ним ідеї Єдиного, що існує як два: Чуттєвість і Свідомість – центральні протилежності (золоті протилежності) посталого Буття.

+3
157
RSS
13:52
+3
Звісно, це маячня… Однак священний єгипетський бик Апіс та священна корова з сонцем поміж рогами завжди нагадували мені… свічу Яблочкова — дуговий розряд між двома паралельними електродами:


Натомість кадуцей асоціювався вже з лампочкою розжарювання — бо там є вольфрамова спіраль, що світиться:



В кадуцеї теж є подвійна спіраль-змія, між її кінчиками — зміїними головами горить «сонечко» електророзряду, а від нього розлітаються на всі боки промінчики — «крильця». Десь так…
_божевільний _божевільний _божевільний
Знаю, що це дурість — тим не менш…
_божевільний _божевільний _божевільний
До речі, є теорія, що єгиптяни користувалися електрикою. мали примітивні акумулятори і електричні світильники розжарювання чи ртутні, майже як сучасні економки.
Щодо лампочок — то не знаю, а про амфори з розчином оцту, куди вводилися мідні та, здається, олов'яні стрижні — то ще в школі дізнався. Про це тоді «Наука и жизнь» писала. Отже, джерела постійного струму вони точно мали. А з них могли збирати цілі батареї…
_чудово

P.S. Ваше посилання не відкривається… _шкодую
В мене відкрилося нормально.
О!!! Знайшов свою публікацію, де йдеться про «електричні батареї» давнього світу _сміюсь
14:40
+3
Оригінальне трактування. Народна етимологія на сучасний лад. _посміхаюсь
15:15
+3
1. Символ інь-янь це подвійне джерело життя. 5-кутна зірка — це символ людини. І як же вони поєднані між собою?
2. При описанні карти МАГ переплутані права-ліва руки.
3. Чітка асоціація Тимурова між такими далекими речами, як головний убір богині та ел.лампочкою. Молодець!
4. Друже Олександре, дякую за статтю!
15:27
+2
Дякую, Анатолій за увагу.
Про символ інь-янь, число 5 і їх поєднання — це трохи пізніше.
Дійсно, переплутав. Сприйняв з точки зору картинки комп'ютера. Виправлю.
Лампочка. До речі, переплетіння змій і демонструє інь-янь.
Папеса
Корона на голові Верховної Жриці — це фази Місяця, молодик, повня і спадаючий. Іншими словами — це символ часу, природнього перебігу подій та циклічності всього у Всесвіті.
22:40
+2
Фази місяця, у кожного свої асоціації. Але що Ви з них побудуєте з цих фаз??? А місяць у ніг. Не забагато місяця у карті? Що означає місяць на голові і місяць у ніг? Добре. Циклічність, але чому вона пов'язана з протилежними колонами, як стражами, за якими видно буяння природи. Де і у чому тут проявляється циклічність? І краєчок пергаменту, який ще не розгорнутий, а значить має розгорнутись?
14:59
+2
Хай будуть фази, так і бути. Отже дві протилежні фази місяця. Вони нероздільно з'єднані між собою в короні і повний місяць — коло — має у собі ці дві протилежності(фази). Значить і коло, як місяць, має у собі теж протилежності, що у дійсності так і є. Але нероздільні протилежності, раптом постають окремо одна від одної по бокам Жриці і кожна їх «фаза» вказує на свою колону, і це після Мага.
маг
Чотири предмети на столі у мага — це 4 масті в колоді Таро, 4 стихії чи початкових елементи, з яких утворився весь матеріальний Світ.
Кубок — вода.
Пентакль чи монета — земля.
Меч — вогонь.
Посох — повітря.
22:34
+2
Меч — вогонь? Посох — повітря??? Згадайте Ісусове — не мир прийшов я принести, а меч… розділення. Син віддідиться від батька, дочка від матері… приблизно. Вогонь — це червона накидка Мага, Імператора, Іерофанта. До речі. Імператриця сидить на червоному кріслі, а Імператор на кріслі кольору плаття Імператриці — не протилежності? Кубок — вода?? Яким чином кубок уособлює воду? А що то над головою Мага — вічність?
З приводу походження мастей на Світочі вже колись дискутували:
Чотири масті
Таро чи гральні карти


P.S. Я все ж таки любитель, тоді як Дзвінка Сопілкарка займається цими речами професійно. отже, її інформації я довіряю. Тому й очікував, щоб вона професійно висловилася про Вашу статтю, перш ніж вставляти свої «п'ять копійок»…
_соромлюсь
23:16
+2
У чому професійність? У заучуванні загально прийнятих положень і трактувань. Це професійність з точки зору гадання і прийнятих критеріїв. От я пишу про протилежності. З точки зору професійного філософа, що проповідує діалектику Гегеля, оцінка буде очевидно іншою, якщо оцінщик не буде глибоко занурюватись у предмет, а буде зразу викладати своє протилежне бачення. Така оцінка нічого не варта. Я виклав своє, він своє — ну і що з того. Кожен лишиться при своєму. Меч — вогонь, а я кажу — розділення і диспут: вогонь — розділення; вогонь — розділення. Це мені нагадує один юмористичний естрадний номер, де вели диспут: один, ні два; один, ні два…
У чому професійність?

В глибині занурення в проблематику.

З точки зору професійного філософа, що проповідує діалектику Гегеля

_здивований _сміюсь _здивований _сміюсь _здивований
Проповідують батюшки з амвону.
_сміюсь _здивований _сміюсь _здивований _сміюсь
Ви можете хіба що пропагувати.

Це мені нагадує один юмористичний естрадний номер, де вели диспут: один, ні два; один, ні два…

Імператриця сидить на червоному кріслі, а Імператор на кріслі кольору плаття Імператриці — не протилежності?

Може бути і таке трактування. Це як в іконописі
і
Де червоний колір символізує божественну природу, а синій — матерію.
Ісус був Богом — став людиною. Марія була людиною — стала жіночим божественним началом. На жаль, усі течії християнства заперчують існування жіночого аспекту у верховному божестві. Але то окрема і дуже велика тема, в якій я не є експертом.
А щодо карт Старшого Аркану, то вони не дарма мають номери і йдуть у певному порядку.
0 — Блазень, 1 — Маг — це два шляхи життя, два способи діяти, інтуїтивно чи логічно
2 — Жриця, 3 — Іператриця — це дві сторони жіночої природи, цнота і плодючість.
4 — Імператор, 5 — Ієрофант або Жрець — це способи керівництва, силою чи знаннями
І так далі до 20 — Суд і 21 — Мир — два способи завершити життя.
P.S. Знов-таки не забувайте, що я — письменник. Та ще й журналіст з 20-річним стажем. А для письменника і/або журналіста освіта — це далеко, далеко, далеко не головне…
Щодо журналістики, тему чудово розкрив свого часу Карел Чапек в нарисі «Як робиться газета».
Щодо письменника, то критерій був викладений Михайлом Булгаковим в «Майстрі і Маргариті»: прочитати 5 довільних сторінок з будь-якого роману і переконатися…
До інших професій у мене підходи ідентичні.

Отже, вся різниця між графоманом Васею Пупкіним та Вільямом Шекспіром — в глибині занурення в тему твору і вмінні передати свої думки читачеві на словесному рівні. «Заучування загально прийнятих положень і трактувань» і загалом профільна освіта — то є діло десяте.


Так само різниця між мною і Дзвінкою Сопілкаркою в тому, що в тематику астрології, нумерології, тарології вона занурена значно глибше, ніж я. Наприклад, вона реально працює з таблицями ефемерид, я ж всього лише знаю, що це таке — але не працюю з цими таблицями.

P.P.S. І ще… На тему професійності в ліьературі я колись написав один матеріальчик для Світоча. Якщо цікаво, можете почитати й переглянути дискусію під ним.
08:56
+2
Ви, друже Тимур, як завжди, вірні собі _посміхаюсь
09:19
+3
Я викладу своє бачення. Меч. Холодна синя сталь. Мабуть надзвичайно гострий і гнучкий. Що мечем роблять: рубають, ріжуть, відсікають, розділяють. От традиції Японії. «Для японця слово „різати“ має спеціальний смисл. Ви не можете розкидатись ним навколо легковажно, бо це є майже релігійний термін. З мечем ви ріжете. Різати означає — вбити. Тільки ця ціль мається на увазі для зброї.»
Меч Мага не тільки розділяє, але і відсікає знання про себе у того, хто пускається йти шляхом матерії — це забуття себе.
Чаша і посох. Ви прийшли до святого самітника за порадою. Він виходить і дає вам посох і чашу (повітря і воду?). Він знає і дає вам зрозуміти, що ваш шлях є довгим, дуже довгим і вам потрібна буде опора. Чаша. Ви хлебнете на цьому шляху достатньо лиха, або проллєте достатньо сліз. Чаша — пити напитись чогось, не обов'язково води, а можна і вина життя, яке вас сп'янить і затяне у свої солодкі тенета цього сп'яніння. У Євангелії від того ж Фоми є фраза Ісуса(приблизно). Я прийшов до них у плоті і знайшов всіх п'яними, ні одного спраглого. Коли вони відкинуть своє вино, тоді вони обернуться.
Залишився щит (або монета?!) з пентаграмою _здивований
10:17
+3
Щодо монети. До неї ще досить довгий шлях. Це треба повністю прояснити символ інь-янь, показати його число — сталу інь-янь. Для цього потрібно розглянути символ восьмикутна зірка, вияснити систему градацій, у якій Бог чомусь творив 6-ть днів і 7-мий відпочивав… і т. д.
Чаша. Ви хлебнете на цьому шляху достатньо лиха, або проллєте достатньо сліз.

От тому чаша і є символом води, а вода символізує людські емоції. Бо крайня радість як і крайнє горе викликають сльози — воду.
14:48
+1
Ні, ні — це не те.
В Таро карти дійсно йдуть парами і вказують на протилежності?
і
Це два способи мислення інтуїтивне, творче і раціональне, логічне.
22:59
+3
Я не кажу, що вони ідуть парами, але Імператор і Імператриця — не пара? І Шут, Сила, Колісниця ще ждуть свого пояснення, але для цього треба ще дещо з положень протилежностей розписати, щоб це було як певна єдина теорія.
09:53
+3
Давайте подивимось на Шута. Грубо кажучи, мужик одітий у квітчасту рубаху, яка виглядає як плаття; у сапожках з вінком на голові і квіткою у руці і позою трансвестита. Як мужчина — він є ноль, ніщо. До того ж він проявляє очевидні ознаки несвідомості: ще крок і він зривається у прірву, але не видно, що це він усвідомлює. У собаки і то більше розуміння і усвідомлення. Несвідомість, незнання і пустота всередині — ненаповненість, відсутність ознак себе, як себе-вида — ось про що говорить карта.
«Может быть, Он хочет испытать те же Великолепие и Радость в условиях, которые кажутся противоположными Его условиям, — в жизни, осаждаемой смертью, невежеством и тьмой, в многоликом разнообразии мира, а не пустом и чистом единстве? „(Ауробіндо) Ось початок – пусте і чисте Єдине – незнання.(вибачаюсь за російську). Ріші стверджують, що Світ — то безодня несвідомості. А над чим б'ються і чого весь час прагнуть — свідомості.. Тому Шут для мене — це початок в основі якого лежить Причина світу, яка є ненаповненість, пуста форма і несвідомість. Пізніше це буде обгрунтовано і теорією протилежностей і символом восьмикутна зірка. А дана статті присвячена колу і аурі його святості і карти розглядаютьсяу світлі саме цієї парадигми і не глибше.

Грубо кажучи, мужик одітий у квітчасту рубаху, яка виглядає як плаття; у сапожках з вінком на голові і квіткою у руці і позою трансвестита.

Оскільки карти Таро прийшли в Європу десь в кінці 15 століття, то традиційно усіх персонажів малюють в костюмах тої епохи. Ось зразок бургундського костюму аристократа

Але є й інші зображення в інших колодах, кожна з яких має свою символіку.
Тому Шут для мене — це початок в основі якого лежить Причина світу, яка є ненаповненість, пуста форма і несвідомість.

Саме так, Блазень — це початок життєвого шляху. Він несвідомий. Але форма не пуста, вона — чиста. Блазень — молодий аристократ, який щойно вперше вийшов за межі палацу. Його часто порівнюють з Гаутамою Буддою, який ще не усвідомив усіх страждань світу.
14:46
+3
Так цей чоловік не виглядає дураком-шутом і трансвеститом — пустишкою; і Шут не відповідає образу невинної чистоти, яка нічого ще не знає. Його образ — це образ крайньої безтолковості і пустопорожності. Ця аура для мене є очевидною.
Його часто порівнюють з Гаутамою Буддою
. Да Ви що? Це вже щось неймовірне.
Я мала на увазі такого
будда
10:47
+2
Зображення монаха, що сміється, взагалі не є зображенням Будди. Це монах Хоттей, у символіці Фен-шуй — уособлення достатку, радості життя.
10:12
+3
Маг носить ауру таємничості, магічності стану речей. Протилежності, які є неродільними, злитими і які не існують одна без одної раптом виявляються обособленими, роздільно існуючими. Ось у чому магія дійства — розділити і надати існуванню тому, що не розділяється і не існує окремішно.
14:56
+3
Друже Олександре, я так розумію, що ти хочеш через СВОЄ розуміння символів донести читачам СВІТОЧА твій світогляд?
15:09
+3
Це світогляд, який став моїм. Це світогляд, який несуть символи з невідомої далі. Так, я стараюсь його донести до всіх, хто здатен його сприйняти. Стару-нову філософію, яку вони несуть. Філософію, якій немає аналогів у сучасному світі.
15:28
+3
Олександре, зрозуміло. Символи — це доказова база, це може бути кілька статей. Щоб твій світогляд став зрозумілим і, може, й розділеним ще кимось, бажано його викласти КОРОТКО І ЯСНО. Як на мене, це має бути виклад світогляду в межах ОДНОЇ СТОРІНКИ. Щасти!
Ну, чому «в межах ОДНОЇ СТОРІНКИ»?.. Цикл статей теж підійде — тим паче, вони поєднані однією картинкою. От тільки їх не завадило би гіперпосиланнями поєднати. Бо коли статей буде багато, в них можна й заплутатися. Це коли статей 3 штуки — тоді ще нормально. А буде 15-20 — вже стане кепсько. Отже, краще заздалегідь.
10:54
+1
Нестандатний текст — це про статтю загалом. Коли людина в загальновідомих речах бачить незагальновідомі речі — це, на мій погляд, завжди цінно.
Одне незначне заауваження: символи називаються ІНЬ-ЯН. Інь — жіноче, м'яке, пасивне, приймаюче, місячне (м'який знак ніби позначає цю м'якість); ЯН — чоловіче, тверде, атакуюче, енергійне, сонячне (м'який знак в кінці відсутній — ЯН).
14:36
+2
У взаємодії протилежностей кожна з них має властивості протилежної: чоловіче набирає жіночності, жіноче — чоловічого. Тому вони у позначенні мають одинакове закінчення. Бо якщо брати інь-ян, то очевидне розмежування, а вони є злиті. Кожна з них і інше себе, тому інь-янь — це правильніше.
16:47
+1
Проте, на мою думку, якщо ми будемо так — як нам заманеться — чинити з правописом термінології, це спричинить хаос. Уявіть, якщо ще комусь заманеться переінакшити цей чи інший, не має значення, термін — ще на якийсь свій, інакший, лад? Все-таки усталені правила правопису допомагають дотримуватися ладу, хіба ні)? А лад — це гармонія.
18:36
+1
При чому тут правопис. Термінологія має відповідати тому, чому вона відповідає — значенню.
ЯН — чоловіче, тверде, атакуюче, енергійне, сонячне
. Так, але це енергійне, сонячне, тверде належить, передане жіночому, а
м'яке, пасивне, приймаюче, місячне
, належить чоловічому. Тоді, з урахуванням цього, і Вашої позиції символ має писатись Ін-янь.
12:23
+1
«Передане» це вже, по суті, вторинне. Ми ж дивимося на якості в первинному, «в чистому вигляді», і саме в такому вигляді розглядаємо і їхні назви.
18:26
+1
Ви праві, пані Артанія. Відносність властивостей не відміняє їх абсолютність. Якщо є велике і мале, тонке і грубе, то очевидно має існувати і жіноче і чоловіче, як абсолютність, а це значить існування інь і ян. _посміхаюсь
18:42
+1
Як приємно дійти порозуміння і згоди:)

Випадкові Дописи