До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

6 правил щастя

6 правил щастя
Джерело матеріалу:

Шість правил психолога Михайла Лабковського звільняють від обридлих і нескінченних «треба терпіти». Його формули здорової самооцінки і щасливого життя: «Здорова людина любить тільки тих, хто її любить. Решта йому нецікаві. Поступки — пряма дорога до кардіолога або онколога. Вас не люблять за те, що ви прогинаєтеся. Є не тільки люди, а й цілі країни без комплексів». Він закликає любити себе таким, якими вони є, навіть в бездіяльності й в невдачах. Його правила прості, але докорінно змінюють життя:

  1. Робити тільки те, що хочеться
  2. Не робити того, чого робити не хочеться
  3. Відразу говорити про те, що не подобається
  4. Не відповідати, коли не питають
  5. Відповідати тільки на питання
  6. З'ясовуючи стосунки, говорити тільки про себе.

Михайло Лабковський — Жінки частіше опиняються в такій ситуації, коли їм доводиться приносити себе в жертву — заради дітей, заради того, щоб бути заміжнею та ін. Це формує невроз. Тому я і говорю всім: живіть так, як вам самим подобається, і тільки так.

Людей не люблять за те, що вони прогинаються. А коли жінка прогинається, щоб вийти заміж або тому що він вже чоловік, це ще більше погіршує ситуацію. Ти будеш для чоловіка просто порожнім місцем, якщо про тебе не можна сказати, хто ти, чим ти є і що ти полюбляєш на сніданок. Якщо постійно намагатися догодити, нівелювати всі конфлікти — це перш за все для жінки шкідливо. За статистикою, неодружені чоловіки живуть менше, ніж одружені, а заміжні жінки живуть менше, ніж самотні. Прийнята в Росії манера у всьому поступатися чоловікові — це один із проявів страху. Поради свекрухи і бабусі — це ніщо інше, як реалізація страху втратити чоловіка, залишитися одній, та ще й без грошей. Компроміси і поступки — вірний шлях до неврозів і онкології. Перебувати постійно в стресі від незручності у відносинах і замовчувати це — величезна і поширена помилка багатьох жінок, яких всіляко закликають до так званої «жіночої мудрості». Я не вітаю таку поведінку. Він тебе покохав за те, що ти — це ти, за те, що ти була самою собою. Куди все поділося? Чому дівчина в 16 років всіх посилає куди подалі, а в 40 вона вже сидить, не дихає і чекає, коли її хтось підбере?

Треба чітко і зрозуміло озвучувати те, що не подобається. Чоловік — не глухий і не ідіот. Він все прекрасно почув і зрозумів. Далі буде розв'язка: чоловік робить висновки і перестає це робити або продовжує робити те, що робив. Тоді вибір за вами: ви говорите йому «До побачення» або приймаєте ситуації такою, якою вона є. Вибір за вами.

У жіночій свідомості також існує помилкове поняття, що чоловік може і повинен здогадатися про те, що вам щось не подобається. Тут важливо зрозуміти природні відмінності між чоловіками і жінками. Чоловіки не розуміють натяків. Вони розуміють конкретні претензії та пропозиції. Тому, не соромтеся висловитись чоловікові прямо. Таким чином, відносини будуть більш здоровими і відкритими. Ніхто ще не був щасливим від того, що з ним поруч знаходяться через силу!

Ось є чоловік, йому все не подобається — дружина, будинок, країна… Все його життя його не влаштовує. Він нічого не робить, а живе і мучиться, виправдовуючи себе принципом «Так треба!». Такий чоловік і не сприймає ситуацію, і не змінює її, а сидить в ній і страждає. Він невротик і нікого щасливим зробити не може. Не треба нікого примушувати себе любити, завойовувати. Якщо здорова людина спілкується з вами, любить вас, живе з вами, — отже, це її свідомий вибір. З одним партнером все життя може прожити лише людина зі стабільною психікою. Не тільки прожити, а й кохати його одного.

— Тепер розкрився сенс вашого постулату «здорова людина не хоче заміж». Чоловіки, судячи з усього, здоровіші від жінок, тому частіше не хочуть одружуватися, а жінки хворі, тому і ломляться у шлюб...

Михайло Лабковський — Здорова людина одружується або виходить заміж по любові та за взаємним на те бажанням, а не тому, що «так треба». Єдине «треба» — це приймати себе в будь-якому вигляді, зі штампом і без, з роботою і без, з грошима і без них...

— Тобто, можна змусити себе прийняти ситуацію і почати радіти? Ви цього навчаєте?

Михайло Лабковський — Прийняти треба те, що не в ваших силах змінити. Наприклад, вік, інвалідність, особистість батьків… Якщо це не прийняти, доведеться день у день мучитися від їхньої наявності — і це типова доля невротика. Ще треба прийняти і полюбити себе, і ось тоді ви, улюблений собою, зможете змінити весь світ на свій розсуд. Ви його під іншим кутом побачите. А я лише пропоную повернутися в той момент життя, коли невротична реакція закріпилася, і зруйнувати її.

Найчастіше невротичні реакції закріплюються до 5-8 років життя внаслідок поведінки батьків. Це дуже просто: деякі повторювані дії викликають у вас повторювані реакції — і одного разу ця реакція закріплюється, залишаючись з вами назавжди в дорослому житті, якщо тільки спеціально її не ушкодити. Наприклад, батьки весь час скандалять і кричать, їхня дитина відчуває при цьому страх… І одного разу цей страх закріплюється, і цей свідок батьківських скандалів, коли виросте, в дорослому житті живе зі страхом — не тільки скандалів, але і гучних звуків, і чужої думки, і взагалі боїться зайвий раз рота відкрити… Так і стають невротиками — людьми, що мають внутрішній конфлікт і страждають від нього. А коли людина перестає бути невротиком, у неї змінюється стан — і все навколо змінюється. Для неї.

— Ось мене, наприклад, в цьому віковому проміжку мама опікала в дрібницях, і мені здавалося, що вона мене пригнічує. У дорослому житті я несвідомо пручаюся будь-яким спробам про мене подбати, підозрюючи, що мене хочуть позбавити волі. Це невротична реакція?

Михайло Лабковський — Так, безумовно. Ваша мама — сама тривожний невротик, але вона зовсім не думала, що вона вас цим якось ображає, їй треба було розібратися зі своїм страхом.

— Пам'ятаючи ті свої емоції, власній дочці я в тому ж віці надавала право голосу і право вибору. І через роки замість подяки почула, що її «позбавили безтурботного дитинства».

Михайло Лабковський — У вас інша психіка, дріб'язкова опіка вам нецікава. А те, що ваша дочка сприймає це як зневагу, — це її власна невротична реакція, в той час як у вас просто інші уявлення про відносини дочки і матері. Мої рекомендації — це вектор, згідно з яким кожен повинен насамперед подбати про себе, тоді він іншим теж життя не отруїть. Це як в літаку, коли стюардеса інструктує з безпеки: спочатку вдягніть кисневу маску на себе, а потім на дитину. Тому що від дорослого, який задихається, толку небагато.

А за великим рахунком, у людей всі проблеми поділяються на 3 категорії:

  1. особисті;
  2. проблеми в стосунках (як з протилежною статтю, так і з усіма іншими — з дітьми, батьками, колегами, друзями та ін.);
  3. проблеми дітей — не відносин з ними, а безпосередньо дитячі проблеми.

— А як же професійні?

Михайло Лабковський — Професії як такої не існує — є сфера, в якій людина докладає свої знання і вміння, спілкується в певному колективі, приносить (або не приносить) користь, реалізується чи ні. Так що проблеми на роботі відносяться до категорії особистих — тобто, відносяться до особистості людини.

— Що означає модне нині слово «амбівалентність»?

Михайло Лабковський — Це тривожний конфлікт між внутрішніми мотиваціями, нездатність робити вибір і ухвалювати рішення. Ну, наприклад, ви одночасно хочете їсти і какати. Але ніяк не можете вирішити, з чого ж почати, і в результаті не робите нічого, а сидите і страждаєте від голоду і від переповненого кишковика. А слово модне тому, що це діагноз практично цілого покоління. Навіть в далекі 90-ті до мене з цим братва приходила. Їм хотілося і сім'ї нормальної, і грошей, і бізнес, і щоб все у них було, і нічого їм за це не було...


ЧОМУ МЕНЕ НІХТО НЕ ХОЧЕ

— На мій погляд, сьогодні є три найболючіших питання у чоловіків і стільки ж — у жінок. Відповісте?

Михайло Лабковський — Тільки в режимі бліц. Тому що кожна приватна ситуація вимагає індивідуального розгляду, а загальні поради, які підходять всім без винятку, — це лише мої 6 правил.

— Добре, поїхали. Жіночі питання. Перше: чому мене ніхто не хоче?

Михайло Лабковський — Тому що вона сама себе не хоче і не любить. І поводиться так, що це видно. Навіть якщо вона старанно займається поліпшенням своєї зовнішності. Для кохання немає ніякої зовнішності — є тільки характер. І поки жінка сама себе не полюбить, і чоловік її не покохає.

— Друге: чому мене ніхто не хоче для серйозних стосунків?

Михайло Лабковський — Тому що вона сама себе не хоче для цих стосунків і підсвідомо їх боїться й уникає. Поводиться як жертва, розуміє, що нею користуються, але нічого не змінює, тому що боїться втратити і це. Про те, що не влаштовує в стосунках, треба говорити. Але не давати оцінку партнеру, а оцінювати власне сприйняття — тобто замість «Ти мерзотник, бо не даруєш мені подарунки!» Слід озвучувати: «Я не відчуваю себе коханою, тому що ти не даруєш мені подарунки».

— Третє: чому мене хочуть ті, хто мене не гідний?

Михайло Лабковський — Тому що коли вона була дитям, їй здавалося, що батьки замало приділяють їй уваги, і вона робила все, щоб цю увагу завоювати. І почувалася щасливою, коли їй вдавалося відвоювати кркрихітки уваги. А увага без попереднього її завоювання вже і не в радість. Невротична реакція закріпилася, і будь ласка: дівчина хоче тих, хто на неї не дивиться. А ті, хто поглядає за нею без спеціальних хитрувань з її боку, здаються їй «негідними» її уваги.

— Тепер пройдемося по трьом хворим точкам чоловіків. Перша: я кохаю дружину, у нас прекрасний секс, але мені все одно час від часу хочеться інших жінок — я ненормальний?

Михайло Лабковський — Нормальний. А зраджувати чи ні, треба вирішувати для себе, виходячи з 1-го правила — завжди робити тільки те, що хочеться. Але спочатку з'ясуйте, чого хочеться більше: сходити наліво або зберегти сім'ю? І якщо одне іншому суперечить… обирайте те, чого хочеться більше!

— Другий чоловічий біль: чому я нікого не хочу?

Михайло Лабковський — Ну, якщо ви не асексуал від народження (індиферентний до сексу чоловік) і не страждаєте в даний час депресією, можливо, ви занадто багато часу проводите в комп'ютері. Річ у тім, що спілкування в соцмережах знімає напругу, але посилює бажання. І якщо це бажання довго не задовольняти, почуття самотності тільки наростає. А задовольняти реальне бажання в віртуальному просторі проблематично… Тому чоловік поступово звикає допомагати собі сам. І справді вже нікого не хоче.

— І третій, найболючіший: як мені зрозуміти, чи задовольняю я її? І як визначити за поведінкою жінки, що вона зраджує?

Михайло Лабковський — Це питання тривожного, параноїдального, невпевненого в собі чоловіка. З тих, хто щоразу питає: а ти кінчила?.. Не треба їм нічого дізнаватися і визначати — треба розслабитися і отримувати задоволення від життя. Якщо ваша жінка з вами — отже, вона хоче бути з вами, навіщо ж щось там «визначати»? Навіть якщо в парі взагалі немає сексу, але обидва партнери не бачать в цьому проблеми, робити нічого не треба. А коли хтось один заявляє про проблему, про те, що його непокоїть, — отже, він вже почав її вирішувати. І якщо він усуне її зі свого боку і припинить бути невротиком, то і він сам зміниться, і його життя, і на зміну нездоровим невротичним відносинам прийдуть здорові та щасливі. А здорові — це гармонійні, де немає такого, що у одного все добре, а у іншого все зле.

Треба вирішувати проблему зі свого боку — щодо себе, позначати й обстоювати свої інтереси і пріоритети. Так потрібно поводитися щодня, з усіма навколо — з друзями, колегами, начальниками, батьками, коханими. І поступово життя зміниться… А якщо так робитиме кожен з нас, то кожен буде щасливий і гармонійний і не буде вирішувати свої проблеми за рахунок інших. З тієї простої причини, що цих «інших», які дозволять вирішувати щось за свій рахунок, теж вже не буде — якщо вони, звісно, дотримуватимуться моїх 6 правил.

— А от як застосувати ваші правила, якщо, наприклад, кохана людина раптом тяжко захворіла і потребує вашої турботи? А вам хочеться жити колишнім легким життям? Як зробити вибір між обов'язком і бажанням?

Михайло Лабковський — Дуже просто! Якщо ви його кохаєте, то захочете полегшити йому життя і доглядатимете його без жодного примусу. А якщо ви його не кохаєте, то кинете і без жодних моїх правил.

— А як щодо духовного зростання особистості через страждання і розчарування в любові і дружбі, як це описується в класичній літературі?

Михайло Лабковський — Страждання не робить людину добрішою і духовнішою — воно лише породжує агресію. Втім, як і читання — не гарантія духовності: Сталін, наприклад, по 600 сторінок на день читав, в тому числі прекрасну поезію. В Євангелії говориться: «Возлюби ближнього як самого себе!» Коли любиш себе, то живеш не за чужою вказівкою, а згідно власної волі, реалізуєшся як особистість — це і є духовне зростання. А тому, хто плює на всіх навколо себе, очевидно, і на себе самого плювати… І щоб в принципі когось полюбити, треба спочатку навчитися любити себе.

+3
930
RSS
01:38
+2
Михайло Лабковський — Дуже просто! Якщо ви його кохаєте, то захочете полегшити йому життя і доглядатимете його без жодного примусу. А якщо ви його не кохаєте, то кинете і без жодних моїх правил.

На цю тему на Світочі колись була зворушлива публікація Дзвінкої Сопілкарки: «Кинь її, ти ж молодий чоловік, знайдеш собі нормальну».
04:23
+2
Гарна й корисна стаття. Ключові слова: НЕ ЛЮБЛЯТЬ ТИХ, ХТО ПРОГИНАЄТЬСЯ.
Як мало самодостатніх людей я бачила. У більшості завжди є якісь претензії до інших, до життя, до Світу, до Бога.
13:32
+3
У жіночій свідомості також існує помилкове поняття, що чоловік може і повинен здогадатися про те, що вам щось не подобається. Тут важливо зрозуміти природні відмінності між чоловіками і жінками. Чоловіки не розуміють натяків. Вони розуміють конкретні претензії та пропозиції. Тому, не соромтеся висловитись чоловікові прямо.

Це дуже важливе правило! Коли жінка каже чоловіку — «Ти міг би сам здогадатися якби хотів» то це для чоловіка приблизно так як ножем в спину _дідько І після цього нічого доброго не буває…
18:10
+3
Все-таки, мабуть, не все так просто і однозначно, як вважає автор: рубаєш наліво, рубаєш направо і вперед, без сумнівів.
Якби все в житті складалося просто — не було би проблем…

Випадкові Дописи