Вміння вибачати

Вміння вибачати
Джерело матеріалу:

Чому одні можуть пробачити, а інші ні?

Або навіть не так... чому ми можемо пробачити одних людей і не можемо інших? Чому одна історія залишає хіба що трохи ниючий, немов крихітна скалка в пальці, слід, і непомітно заростає, перестає боліти, а інша наривається роками, гноїться, кровоточить, виливається гіркими слізьми і повільним, часом тотальним, знищенням себе та інших?

Мій досвід підказує, що найважче забути несправедливість. Адже людина завжди знає, коли теж була не права і стала причиною анітрохи не меншого болю. Гірко це визнавати, і не всі погодяться визнати, але відпустити образу, завдану за принципом «баш на баш», все-таки простіше.

Спрацьовує закон рівноваги, одна енергія поглинає іншу. Цей прийом, до речі, активно використовується в психології на усіляких тренінгах щодо прощення образ. «Подумай про те, яким ТИ був відносно цієї людини...» — це майже завжди допомагає. Тому що не буває відносин, в яких один у всьому правий, а інший винен.

Але буває, що вчинки одного несумірні з вчинками іншого і біль, заподіяний одним, не компенсує інший біль.

Є таке поняття: чисте (суще) зло. Так можна сказати про вчинок, здійснюючи який людина, по-перше, знала, що вона робить (ніяких ілюзій, ніяких «добрих намірів» та іншого). По-друге, усвідомлювала, що скоєний вчинок завдасть незаперечної шкоди іншій людині. По-третє, розуміла, що цей збиток буде непоправним. Тобто компенсація в принципі можлива, але вона буде умовною (в порівнянні, приблизно, як протез і жива нога). І, по-четверте, отримавши цей удар, людина вже ніколи не буде колишньою, тому що всі обставини вчинку спричинять за собою однозначну втрату віри в себе, в людей, в щось святе.

Якщо чотири цих пункти зійшлися, то вчинок класифікується як абсолютне зло, яке не може бути прощене, відпущене і забуте людиною в рамках її життя без допомоги вищих сил, а вимога пробачити буде рівносильною вимозі відмовитися від себе самого, тобто зруйнувати власну особистість.

На консультаціях я завжди пізнаю це зло по тому, як люди розповідають про такі вчинки. Дуже часто присутні такі фрази, як «Я сказала, що це буде моєю останньою просьбою, більше прохань не буде...», «Я просив дати останній шанс, це був дійсно останній шанс, я розумів це...», «Це були мої останні гроші. Я втрачав все, абсолютно все. Я повинен був прийти і сказати, що мені нічим годувати власних дітей»,«У мене була тільки одна умова замість всього, і він її порушив...»

Як бачите, скрізь присутні одні й ті самі маркери: «останній», «останнім» або «єдиний», «єдине». Річ у тім, що в світі людей завжди є те, що відбувається, робиться і дається востаннє. Завжди щодо чогось ми розуміємо, що іншого разу не буде. Відмовляти людині в останньому не можна, а відмова, якщо вона все-таки станеться, понесе за собою наслідки. Не покарання — наслідки! «Наслідки» — найправильніше слово...

Зрозуміло, щоб просити про останнє (шанс, зустріч, дар), потрібно усвідомлювати всю значущість цього слова і справді почуватися в обставинах непереборної сили. Зазвичай люди це відчувають і без причини такими словами не кидаються.

А якщо кидаються раз по десять на день, то гріш ціна цим словам і таким людям. Тому прохання про останній шанс є сакральним проханням. Відмова в ньому схожа на те, що відмовити вмираючому в склянці води. Запам'ятайте це, адже щось подібне може статися і з вами!

Отже, чисте зло пробачити неможливо, з ним потрібно навчитися жити і поступово його від-живати, до-живати цей біль, шар за шаром зцілюючи душу.

Є лише кілька способів, як це зробити, і всі вони не прості.

1. Перший спосіб — розповісти про все це «ВСЬОМУ СВІТУ». Страти ж не дарма влаштовували прилюдно. Крім очевидного «щоб іншим неповадно було», була мета ще й показати світові, що злочинець покараний, а скривджений помстився.

Несвідомо багато людей вибирають цей спосіб для зцілення, раз по раз розповідаючи довколишнім, як з ними вчинили. На жаль, належного ефекту це не дає, в кращому разі на короткий час стає легше. А проговорити потрібно один раз, чітко, без емоцій — голі факти, бажано з доказами, з гідністю і повагою до всіх учасників історії: кривдника, слухача і самого себе. Зрідка ми можемо зустріти гідні приклади таких оповідей, наприклад, в мемуарах відомих людей.

І, звісно, це ні в якому разі не має стати перетрушуванням «брудної білизни» зі збиранням думок від сторонніх і непричетних, як це робиться на сучасних ток-шоу. Якщо ви оберете цей спосіб, вам доведеться дуже добре подумати над формою. І пам'ятайте, ніяких емоцій. Це головне!

2. Другий спосіб — піднятися над кривдником, досягнувши значно більшого, ніж він, зберігши при цьому свої кращі риси. Просто «задерти ніс» і зобразити із себе шляхетність, на жаль, не вийде. Дуже швидко всім, а головне тобі самому, стане зрозуміло, що це все напускне.

Інша річ, коли ти просиш небеса дати тобі шанс зробити щось, що всьому світу покаже, що ти дійсно кращий, достойніший, сильніший того, хто завдав тобі шкоди. А для цього доведеться потрудитися, і часом дуже довго! Зате в результаті з тобою залишаться і досягнення, і світ в душі, так що спосіб того вартий.

Дану дію називають «відновленням втраченого», і на її реалізацію завжди дається енергія! Щоправда, тільки-но сума отриманого зрівняється з сумою втраченого в результаті заподіяного зла, енергетичне підживлення закінчиться. Але ж ніхто не заважає продовжити справу вже своїми власними силами.

3. Третій спосіб — зробити на адресу людини аналогічну дію. Тобто ПОМСТА. Але помста холодна, очисна, що несе в собі не стільки біль, скільки пам'ятний красивий урок.

Зробити таке, зберігши ясність намірів і чистоту серця, практично нереально, тому цей спосіб нікому не раджу. Досить хоч на мить зрадіти поразці кривдника і все — доленосне коло закрутиться знов, і ви з кривдником вступите в новий танець причин і наслідків.

4. І, нарешті, четвертий спосіб — АБСОЛЮТНЕ ПЕРЕРОДЖЕННЯ. Людина повинна перестати бути тією собою, кому завдали шкоди, і стати новою особистістю. Спосіб, який навіть способом назвати можна з великою натяжкою, тому що статися таке може лише при сумі безлічі обставин. Після переродження колишнє вже не матиме значення, бо стане неіснуючим.

Багато людей, які переживали переродження, відзначають, що зміни відбувалися аж до характерних ознак фізичного тіла. А також рід занять, спосіб мислення, коло спілкування. Одне слово — все!

Змоделювати таку ситуацію неможливо, так само як і заглибитися в такий процес усвідомлено і з доброї волі. Завжди щось виступить тригером, процес запуститься сам.

Ось і все: власне, щодо «чистого зла».

Олена Шубіна

+2
601
RSS
12:50
+2
Корисна навичка _добре
14:52
+2
Щодо помсти. Насправді це є приниженням. А от переродження буває лише ЗВЕРХУ. Це така своєрідна допомога від Божественної Ієрархії, щоб не втратити, не згубити душу.
18:07
+2
Автор статті виходить лише з позиції рефлексії і нічого іншого вона не знає. Якщо відкинути рефлексію, то ніхто ніякої шкоди тобі не заподіє. Вся шкода — це прийнятя її у такому вигляді самим «потерпілим».
Але ж багато людей саме рефлексують на події! От для них і написана стаття.

Випадкові Дописи