До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Анатолій ВИСОТА: САМОВРЯДУВАННЯ і децентралізація в Красному (3, 08.2017)

Анатолій ВИСОТА: САМОВРЯДУВАННЯ і децентралізація в Красному  (3, 08.2017)


Реформу помітили в селі
Кажуть, що реформ в Україні нема, а самі балачки. А от і ні! Стало відомо, що наша Краснянська школа 1-3 ступенів, а простіше, дев’ятикласна, в якій ще в цьому 2017 році вчилося 43 учнів, стає вже філією Григорівської середньої школи. І що з часом в Красному будуть вчитися до чотирьох класів, а учнів старших класів будуть возити шкільним автобусом у Григорівку. Люди стали боятися, що Красне приєднають теж до Григорівки і за всякою довідкою доведеться їздити туди. Напряму, то це й недалеко, кілометрів зо три, але польовими дорогами треба йти пішки. А як автобусом, то це тільки через Обухів, бо прямого рейсу з Красного в Григорівку нема. Що ж робити?

Ініціативна група
Василь Корнієнко – 80-річний ветеран, покликав мене 8 серпня 2017 р. поговорити на цю тему.

Він порадив утворити ініціативну групу, яка й придумає інший варіант, до якого села пристати Красному. Інший наш сусід Іван Корнієнко має авто і він погодився обдзвонити й привезти до школи тих, хто погодиться увійти в ініціативну групу.
А нащо збиратися у школі, коли голова села Сергій Богатиренко запрошує зробити це в сільраді. Наступного дня ми й зібралися в сільраді: Василь Корнієнко, Анатолій Висота, Іван Корнієнко (інженер), Надія Нечай (колишній голова), Валентина Духлій (колишній дир. школи), Тетяна Кияниця (колишній бухгалтер) — в присутності голови С. Богатиренка і депутата Василя Левченка.
Більше години ми обговорювали можливу проблему укрупнення сіл і прийшли до висновку, що треба якомога довше мати свою сільраду в селі, а коли вже припече, то приєднуватися лише до Обухова. Домовилися, що треба провести загальні збори села й порадитися щодо цього з громадою. Збори призначили на 15=00 19 серпня 2017 р., якраз на Спаса, коло школи.

Перші неприємності
Ініціативна група обрала собі головою В. Корнієнка, заступником Івана Корнієнка, а секретарем Н. Нечай. Надія й написала той протокол, який я й побачив наступного дня в сільраді роздертим і наклеєним на окремі аркуші паперу. Що ж сталося? «На те була причина!» — загадково мовив голова. Але ж рукописи не горять, навіть рукопис протоколу. Ухвалили діяти, як задумали, і таки провести збори.
У Красному й Козіївці в магазинах були вивішені об’яви разом із вказаним протоколом. Згодом я прочитав те оголошення і мене шкребнуло коло серця. Бо там було написано, що ініціативна група пропонує обговорити скасування сільради і приєднання до Обухова. Оте «скасування» краснянам було мов ножем по серцю і нам довелося наслухатися звинувачень не тільки в «сепаратаризмі». Згодом, на зборах, голова пояснив, що це було технічною помилкою.

На Спаса
Василь Корнієнко проявив себе як справжній голова ініціативної групи. Він розробив цілий план підготовки до зборів, де кожному з нас було якесь доручення. Наприклад, мені доручалося підготуватися і виступити на зборах із доповіддю про децентралізацію та місцеве самоврядування. Для цього наш голова задумав зібрати нас ще раз. Але з поважних причин це не вийшло. Засмученому Василю я пояснив, що це ж будуть перші ознайомчі збори з цього приводу і зібрати на них більше половини виборців, щоб вони були правочинними, а це більше 200 осіб, абсолютно нереально. Ми прикидали, що коли прийдуть на збори з-півсотні краснян, то це вже буде успіхом.
На Спаса був жаркий день, більше 30 градусів, але коло школи вже були перші красняни. Із школи активісти й депутати виносили й розставляли на зеленому моріжку у тіні ослони із спортзалу. Голова з кимось виносив із школи парту, вітерець бавився і розкидав білі аркуші по зеленій траві.

Люди були стурбовані і навколо витала якась напруженість. Стараннями Ніни Корнієнко, бачу, приїхали чимало людей і з Козіївки, яка входить до Краснянської сільради.

Помічаю, що коло школи зупинилося з десяток авто – це тепер так «бідні» красняни добираються на збори.
Коли голова села оголосив, що збори проводяться ініціативною групою, почалися викрики: А хто їх обирав? А нащо нам це? Молодь теж хоче в ініціативну групу! й інші. І я зрозумів, що тут є підготовані люди, переважно молодші, і їхнім наміром було зірвати збори. Але їх угамували старші і це дало можливість обрати президію зборів — п’ятеро на чолі з сільським головою, і лічильну комісію на чолі з Тетяною Кияницею.
Ось нарешті до слова запросили Василя Корнієнко і вітер став тріпати непокірні аркуші його промови в руках. Виступаючий спочатку розповів про те, що ви вже знаєте і запропонував змінити порядок денний на такий:
1. Про місцеве самоврядування;
2. Різне
За це після сумнівів і додаткових роз’яснень, що громада все тут обговорить і вирішить, всі й проголосували. Наші односельці пам’ятають про ліквідацію в шестидесяті роки минулого століття Обухівського району й приєднання наших сіл до Кагарлицького району та про об’єднання колгоспів з Красного й Долини в один колгосп, пам’ятають про пов’язані з цим неприємності і обділеність краснян. Комуністи це робили, ні з ким не радячись і нікого не питаючись. Ось звідки ця людська знервованість на зборах.


Про децентралізацію і самоврядування
Саме про це готувався я розповісти людям і ось нарешті й мене запросили до слова. Держава намагається підтримувати порядок між людьми. Примушує людей бути слухняними. Для цього з людей збираються податки. Чим бідніші люди, тим більше з них збирають податків. Україна в цьому на першому місці в світі, бо збирає 135 податків і зборів. Румунія збирає 113 податків і займає друге місце у світі. Збирають все в один центр, а потім ділять між окраїнами. Звідси й хабарі: я тобі, а ти мені. Розвинені країни мають від трьох до 10 податків і люди в них живуть заможно ще й тому, що значна частина податків залишається на місцях. ЄС, з яким Україна є в асоціації, вимагає від нашої влади теж залишати частину повноважень держави і податків у регіонах. Цей процес і назвали ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЄЮ.
Українська влада зіткнулася з нехваткою коштів ще й тому, що тепер на війну з Росією на Донбасі витрачається більше 100 мільярдів гривень щороку. Сільські школи стали малочисельними, а штат вчителів зберігається. От у нашій школі 43-х учнів учили 13 педагогів. На їхній зарплаті держава вирішила зекономити, перевівши дітей краснян навчатися у старших класах Григорівської школи. У Верховній Раді України порахували, що в нас є багато знелюднених сіл, а гроші на сільради витрачаються. Прийняли Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із кількох сіл, жителі яких будуть обслуговуватися із одного адміністративного центру такої громади. Держава пообіцяла, що таким громадам буде надаватися допомога (субвенція), а в майбутньому їм найпершим буде залишатися частина зібраних податків.
Отже зараз в Україні поєднали два процеси:
1.Децентралізації і 2.Утворення укрупнених територіальних громад.
На розвиток інфраструктури таких громад буде в першу чергу виділятися допомога. А який стан утворення територіальних громад на даний час. Вони утворені у всіх областях, а найбільше у Тернопільській і Дніпровській. По всій Україні вже утворено понад 400 тер.громад і там вже проведені вибори. На жовтень-17 призначені вибори ще у 212 новоутворених тер.громадах. Разом в таких громадах проживають вже більше 10% виборців. Дехто хвалиться, що їм стало жити краще. Може правда, а може й брешуть.
Обіцянки всіляких субвенцій – це журавель у небі, а наша сільрада – це синиця в руках. Будемо берегти її, скільки нам це удасться. На випадок непереборних обставин треба приготувати можливість приєднання, наприклад, до Обухова. Це ж розумно? – запитав я в присутніх, і більшість закивали головами й сказали: Так!

Інші виступи й голосування
Потім ще виступили І. Корнієнко, депутат Ярослав та інші. Згодом сільський голова повідомив, що раніше це питання обговорювалося в сільраді й депутати ухвалили рішення про об’єднання з Обуховом, коли припече. Це неабияк розвеселило всіх присутніх, а ініціативна група обурилася, мовляв, нащо було з цим таїтися до останнього моменту?
Далі було швидке голосування, щоб підтримати ініціативну групу й рішення сесії депутатів сільради про те, що коли доведеться з кимось об’єднуватися, то лише з Обуховом. Збори за це проголосували майже одноголосно, троє було проти – це ті крикуни, які не встигли переорієнтуватися. Один утримався.
Потім наговорилися ще й про РІЗНЕ. Питалися, про освітлення вулиці у Козіївці, про ремонт дороги на Загреблі, бо вже й пройти там важко. Обговорили захист здоров’я, коли буде постійний фельдшер і навіть проголосували одностайно, щоб звернутися вище, аби краснян вернули на обслуговування в Обухівську лікарню, а не відсилали десь в Українку, Трипілля чи Германівку. А ще ухвалили час спалювання картоплиння на городах.
Голова повідомив, що вже три роки наша сільрада є самоокупною і навіть з 2016 р. збереглося 36 тисяч гривень, які цього року розділили і дали по 2000 гривень, як допомогу воїнам, які воювали на Донбасі з Росією, а також бідним краснянам.
Вкінці я ще раз звернувся до зборів і сказав, що мене турбує питання безпеки. На сході йде війна з Росією, а в Красному вже тричі хтось зрізав державний прапор коло пам’ятника селу. І знімав прапор коло сільради – це додав сільський голова. Цікаво, що прапор села ніхто не чіпав. Отже пора нам вже щось робити, щоб спіймати і покарати негідників – п’яту колону в селі. Є що робити молодим патріотам села. Може пора створити нам Краснянську варту?

Після зборів
Розходилися і роз’їжджалися люди повеселілими. Бо відбулася розрядка напруженості. От можемо ж домовитися між собою, якщо схочемо. Треба лише навчитися слухати одне одного, а не підозрювати у якихось підступах. Нам, краснянам, доведеться й надалі разом жити в селі і передати його впорядкованим і безпечним для життя нашим нащадкам.

Хай же буде!

П.Н. 21 серпня 2017 р. зранку я сходив у сільраду і там мені люб’язно надали копію РІШЕННЯ №216 тридцять шостої сесії шостого скликання Красненської сільської ради Обухівського району Київської області від 27 травня 2015 р.:
«Про добровільне об’єднання громад. Відповідно до п.1 ст.5, п.1 ст.6 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та враховуючи думку депутатів Красненської сільської ради ВИРІШИЛА:
В разі неможливості існування самостійної громади с. Красне Перше і і с. Козіївка (фінансові труднощі і т.п.) доручити голові сільської ради С.М. Богатиренку звернутися з клопотанням до Обухівської територіальної громади щодо об’єднання Красненскої сільської ради з містом Обухів з адміністративним центром у м. Обухові.

Сільський голова С.М. Богатиренко (печатка)»

Це нормальна ухвала далекоглядних і відповідальних людей. Незрозуміло тільки, нащо було з цим таїтися більше двох років.

Додаток від 21.9.17 р. Ця стаття була опублікована в газеті ОБУХІВСЬКИЙ КРАЙ за ном. 63 (9946) від 29.8.17 р. з деякими скороченнями.

+6
269
RSS
13:56
+2
Почитайте і ви помітите, що ми живемо в час творення незалежної України. І самі є її творцями. Це є реальне життя в сучасному селі на Київщині. Може хтось розкаже переваги життя в об'єднаних територіальних громадах.
20:37
+3
Це все непросто буде впроваджуватись. Потрібна інша якість людського відношення до свого життя і навколишнього, вміння брати ініціативу на себе і багато іншого. Дві вулиці: наша і сусідня проводили самі каналізацію. Наша дружно все зробила, прокопали метрів 100 траншеї через городи, все злагоджено. У сусідній пересварились між собою, дорогу від глини не очистили і т. п. Потрібні особистості, незалежні, самостійні — які керуються не афектами, а розумом. Ще далеко нам до того часу, коли такі люди будуть домінувати.
08:03
+2
Друже Олександре, а де це ви прокладали каналізацію і коли? Який результат?
09:47
+3
Десь три роки тому. Складались вулицею. Дещо допомогла сільрада. Ми врізались у центральну. Результат позитивний. Маємо каналізацію.
11:10
+2
Ага, Олександре, то це в райцентрі Володимирець Рівненської області? В нашому селі вже роблять люди автономні каналізації.
Змінювати свідомість людей як раз найлегше в малих селах, де всі одне одного знають. Важливо, щоб хтось перший почав робити щось нове й корисне, а решта буде брати приклад.
12:26
+2
Дякую, Дзвінко, Доброславе й Тимуре, за вашу оцінку. Дякую, Олександре й Дзвінко, за ваші доброзичливі коментарі.
12:28
+2
Всі люди такі суперечливі. Іноді вони шкодять самі собі. До синергії, ой, як нам ще далеко.
Крім синергії має бути ще й протидія. Без неї не буде стимулу розвиватися.
Гммммм!!! З протидією у нас не заіржавіє… _стежу
18:30
+3
Гарні новини! Тільки питання виикло, для краснян краще залишитись Красне-Козієвка, чи бути в складі Обухова? У мене склалось враження, що не хотять її незалежності. Обов'язково до когось приєднуватись?
23:01
+2
Нарешті прочитав все уважно. Склалося враження. що спочатку все робилося косо-криво для того, щоб зірвати фінальні збори. Щоб не було того результату… Але він є. І це обнадіює. _чудово
04:57
+2
Ірино, красняни хочу бути самостійними й самодостатніми, ☺, тобто мати власну сільраду, школу, фельдшерський пункт, пошту, банк, магазини+. І лише в крайньому разі позбавлятися сільради+, але при цьому приєднуватися не до слабаків, а до близького (4 км!) Обухова — міста обласного підпорядкування.
школу, фельдшерський пункт, пошту, банк, магазини+

Для цього потрібне населення. Яка демографія в Красному?
11:07
+2
460 виборців. 43 учнів у школі. Приріст населення близький до 0.
Ой… Все ж таки з часом вас кудись-таки приткнуть. Якщо до Обухова — вважай, пощастить.
З цього є гарний вихід. Треба зробити так, щоб люди з Обухова переселялися в Красне. _мачо
«Нью-Васюки» _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
19:14
+3
Я думаю, що Краснянам треба приєднуватися до Обухова в майбутньому.Аби тільки не заважала так звана «п'ята колона».А задумка з децентралізацією мені до вподоби.
Ця стаття була опублікована 29.8.17 р. в газеті ОБУХІВСЬКИЙ КРАЙ.

Випадкові Дописи