Анатолій ВИСОТА: 26-й День Незалежності, (4, 08.2017)

Анатолій ВИСОТА: 26-й День Незалежності, (4, 08.2017)

Вітаю все наше товариство, всіх відвідувачів нашого сайту СВІТОЧ із великим святом: ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ!

Ми з дружиною і тещою дивилися по ТБ парад у Києві. На нашу армію вся наша надія. Ось вже нові однострої на них. А головне — це патріоти нашої землі. Наша їм всіляка підтримка.

А що змінилося за цей час? Ось вам один приклад. Вчора ще, 23 серпня 2017 р., наші діти Ірина й Зукан ходили по сивій еллінській землі.

там, де були боги й богині.

А сьогодні, 24 серпня 2017 р. наші діти вже в зеленому Києві прямо на Хрещатику серед наших воїнів:

Хіба ж це не диво? І причиною його є Державна Самостійність України!

Додаток від 19=35 24 серпня 2017 р.

Наші діти вже приїхали з Києва у Красне десь о 15=00

+6
543
RSS
12:51
+3
Оце тепер така мобільність. Оце тепер така комунікація поміж нами. Зверніть увагу: зараз 12=50 24 серпня 2017 р. Я в Красному. І гадаю собі, хто ж і звідки напише другий коментар до цього мого допису?
16:15
+3
Я проспав сьогодні майже до 12:45, без мене дівчата навіть сніданок приготували. А як прокинувся — невдовзі й мама прийшла. Сіли й відсвяткували День Незалежності. Й я нарешті дістав змогу пом'янути «Мурку». Або «Русаліну».


Оксана Муратова. Наполовину циганка. «Спадкова відьма», як вона сама себе характеризувала… Її тато був родом з Кіровограда, колись виїхав в Ростов-на-Дону, потім лаяв Росію, мріяв повернутися назад в Україну. Але так і не повернувся… Коли Оксана була ще маленькою, то не розуміла, чому?! Зрозуміла, тільки коли виросла.

З Оксаною я познайомився в 2009 році на російському мережевому форумі Subscribe.RU — на тому самому, «психологічні» статті з розсилки якого тут перекладаю. Там, на форумі є розділ «Мужчина и женщина», дописи Оксани дуже вирізнялися з-поміж інших. Коли побачив, що вона Козерожка (2 січня), як і я (4 січня) — зрозумів причину. У мене тоді була чергова криза: після всіх неприємностей в «УФО», через які я пішов з посади головреда, один з колишніх товаришів по роботі погнав на мене «хвилю», що через мою безталанність збанкрутувало видавництво «Кий» І що я нікчема в літературі… «Хвиля» ця різко скінчилася, коли в червня 2010 року мені присудили срібн статуетку «Коронації слова», а потім вийшов друком роман «Орлі, син Орлика». Але до червня 2010 року треба було дожити під спрямованим потоком брудних обвинувачень. Спілкування з Оксаною мені дуже допомогло.

Потім ми перенесли спілкування в Фейсбук. Був у неї також Скайп, але через її надмірно ревнивого чоловіка туди я не ліз — не хотів для неї неприємностей…

З початку Євромайдану Оксана зайняла настільки самогубчу проукраїнську позицію, що за неї було лячно всі ці роки. Коли розпочалася російська агресія проти України, в Ростові-на-Дону з'явився своєрідний штаб «ввічливих чоловічків». У травні-червні 2014 року Оксана повідомляла мені про приготування і пересування «сепарів» в Ростові-на-Дону, а я, попри обмежені можливості прикутого до ліжка інваліда, щосили намагався розігнати «хвилю», умовно кажучи, про Ростовський центр. Наді мною сміялися: мовляв, письменник-фантаст розфантазувався. Вимагали назвати джерело. Звісно, Оксану я не назвав… А через півроку чи то "Інформаційний спротив", чи то "ІнформНапалм" підтвердив існування Ростовського центру на рівні аерофотознімків.

Дочка Оксани — Крістіна вийшла заміж і переїхала до Харкова. І я, й інші, хто знав Оксану, торочили їй: кидай все і рятуйся, тікай в Україну, поки можливо!!! Вона спочатку боялася лише «мовного» питання: «Как тут будет мой котеночек — тут же все по-украински нужно!» — однак на ділі Крістіна прекрасно обходилася російською. В Харкові, ага…

Тепер Оксану стримував чоловік: він був «ватаном». І лише під впливом зміни настрою кавказців (яких в Ростові-на-Дону завжди була половина населення) перетворився на «напіввату». Принаймні припинив заважати Оксані захищати на свій манер Україну. Найбільше вона активничала на MaxPark, але і в Фейсбуці її присутності теж вистачало. Останнім часом Оксану скрізь банили. Наше останнє коротке листування відбулося в ФБ і на Скайпі 18 квітня: Оксана поскаржилася, що тільки-но вийшла з бана, як її пригрозили знов забанити — тепер одразу на рік…

Вчора прочитав про грандіозну пожежу в Ростові-на-Дону — там вигорів цілий район приватних халуп. Природно, написав, де міг, Оксані та Крістіні, чи все гаразд?! Несподівано відповіла Крістіна: мами не стало ще 19 травня. Раптова зупинка серця. Ніщо не вказувало на хворобу, все сталося моментально. Здорова 52-літня жінка. Мені це дуже підозріло. Іншим, хто знав Оксану по «невидимому проукраїнському фронту» — також. Ми з подібними випадками стикалися… Єдине, про що шкодую — то це про мовчання Крістіни: дівчина досі в шоці. Й вона ніде нічого не писала. Ну, це, може, й на краще — бо не хотілося б чути виття кремлеботів: "Земля тебе стекловатой, проклятая укропская шлюха", — а на МаксПарку Оксану інакше не називали, сам читав неодноразово.

Ну що ж, це був її вибір. І це вибір на війні. Вона реально йде. Хтось про неї не здогадується навіть, тим не менш… Отже, після здравниць нашому війську і прославлення нашої України я нарешті пом'янув «бійця невидимого фронту» Оксану Муратову, або просто «Мурку», «Русаліну» та ін. Я її ніколи не забуду, скільки житиму…

P.S. І так — всіх з Днем Незалежності України!
18:18
+3
Дякую друже Тимуре і Дзвінко за оцінку — вона позитивна. Щодо СИНХРОНІЇ, то ти права Дзвінко, вона більш рельєфніша в твоєму прикладі: ти розглядала карту з Діонісом, як тут тобі трапилася стаття про богиню Гестію, яка уступила Діонісу своє місце на Олімпі серед богинь.
17:28
+2
Дякую, Анатолій, за щире сердечне вітання — і тебе з Днем проголошення Незалежності. Сьогодні ми святкуємо поки в такому форматі — День проголошення, але невдовзі — вірю! — святкуватимемо й саму Незалежність.
Хай Буде Так — і Так Буде!
18:21
+4
Хай же буде! так, як ти сказала, Наталю! Це є свято і добре, що ти його сприймаєш і дякуєш за моє привітання.
21:07
+5
Вітаю усіх зі святом! Земля пухом і вічна п
ам'ять нашим героям! Оксані Муратовій
Дякую. За добре слово про Оксану.
21:18
+4
Чудова поїздка, світле та добре місто Афіни, повне краси та грації, кожний камінь в якому щось промовляє про минуле! Кожному, хто має можливість зараз по безвізу побачити світ раджу скористатися можливостями!
P.S. наш друг афінянин Апостоліс розказав цікавинку, що «Грецією» країну назвали турки, що означало на кшалт «раби», «холопи», як я зрозуміла. А краще їх неньку називати Елладою
18:04
+3
Також вітаю всіх зі святом Незалежності. Цікавий факт що таке швидке переміщення Ірини та Зукану вдалося завдяки тому що наша країна вступила в Євросоюз, і тепер безвіз дає більше можливостей для подорожей.

Випадкові Дописи