Літера КАФ

На відміну від букви йод, що відображає динаміку творення і розвиток його духовної сфери, буква каф символізує втілення духовних ідеалів в конкретній реальності. За самою своєю суттю ця буква пов'язана з творенням: «лопата» — так перекладається з івриту слово каф — є одним з основних інструментів, без яких неможливе будівництво. Слово каф перекладається також як «долоня». За допомогою саме цієї частини тіла людина втілює більшість своїх творчих задумів. Гематрія букви каф — 20, тобто подвоєне числове значення букви йод. Подібно до дзеркала, що репродукує розташований перед ним об'єкт, каф відображає і, посилюючи, втілює ідею, передану буквою йод, в реальну дійсність. Особливість цієї форми творення в тому, що вона здійснюється людиною, завдання якої, згідно з юдаїзмом, не бути пасивним об'єктом, що підкоряється обставинам, але йти шляхами Творця, активно удосконалюючи світ. На це є натяк на початку П'ятикнижжя, в описі творення, в словах: «… Бог творив для творення» («Б(е)рейшит», 2:3). Наші мудреці пояснюють: «Бог творив, щоб людина могла бачити». І основа для цього — в духовності, втіленій в букві йод, числове значення якої дорівнює десяти, в Десяти заповідях, даних євреям на горі Синай, які ми повинні виконувати в повсякденному житті.
Від перекладача: На прикладі наведеної цитати з Б(е)рейшит 2:3 очевидно, до чого непростою є насправді адекватний переклад Святого Письма! Бо в українському Перекладі Івана Огієнка, наприклад, наведений фрагмент виглядає зовсім по-іншому: "І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив" (Бут. 2:3)
У граматиці івриту порівняльна ступінь утворюється саме за допомогою букви каф. Щоб бути оптимальним, процес творення повинен вирізнятися чіткістю, спрямованістю і вивіреністю до найдрібніших деталей. Це досягається через порівняння всіх можливих варіантів досягнення мети. Результатом порівняння має стати вибір найкращого з них. Вірне рішення допомагає рухатися вперед, не відхиляючись, на що і натякає форма букви каф: вона закрита з трьох боків і відкрита тільки в напрямі наступного за нею тексту. За формою вона нагадує букву бет, це вказує на їхню функціональну схожість: обидві букви відображають здатність до оформлення, структурування понять і сутностей. На їхній внутрішній зв'язок вказує і гематрія цих букв: два у бет і двадцять у каф — 2х10 (про сенс цих чисел ми говорили вище).
У зв'язку з визначенням людини як співучасника творення слід згадати про те, що з букви каф починається слово кетер — «корона», символ царської влади. Бажання Царя всесвіту полягає в тому, щоб люди будували світ відповідно до висловленої Ним волі. Дотримання цього є найяскравішим підтвердженням добровільного прийняття на себе Його влади. Сам вираз кетер малхут — «царська корона» — кабалістичний термін, що означає процес переходу від Вищої, Б-жественої волі до її втілення в реальності нашого світу. Саме цим люди коронують Всевишнього.
Людині властиво прагнути дієвого творення, і вона, як вже говорилося, може стати співучасником творення. На це натякає написання назви літери, перша з букв в якій — каф — символізує матеріальне творення, як про це вже писалося вище, а назва другої — пей — перекладається як «рот», «вуста» і вказує на здатність до мовлення, притаманну лише людині. У цій здатності користуватися своїми інтелектуальними та духовними силами для конкретних дій — вказівка на шлях, на якому людина повинна реалізуватися як мисляча істота, здатна на вибір, творення і творчість.
Ризикуючи нарватися на чергове заперечення друга Анатолія, знов акцентуюся на черговій відповіді на запитання «а для чого людина?» в межах юдаїзму:
(Ів. 1:1-3)
Але якщо так, то літери відображають не просто звуки, але й різні світотворчі енергії! Отже, це ніяке не марнотратство: бо літер не стільки, скільки звуків, а скільки світотворчих енергій — це так, на пальцях…
Тепер ти можеш зрозуміти, яка різниця полягає між читанням Святого Письма в перекладі іншими мовами і в оригіналі. Знання давньоєврейської/івриту дає людині ключ до читання оригінального тексту Тори — отже, ключ до всіх зачіпок і натяків, розкиданих текстом. А отже, до розуміння його прихованого змісту! «Лобове» читання перекладів не дає нічого подібного.
Відповім у міру свого розуміння.
Літер всього 22 — на даний момент я виклав вже 20 статей, лишилося ще 2.
Однак окрім 22 літер, є ще 5 софітів — це особлива кінцева форма літер, яка вживається наприкінці слів.
Є ще такий цікавий значок, як даґеш — така крапочка, при появі якої всередині літери вона змінює фрикативне (м'яке) звучання на проривне (дзвінке):
— бет/вет (звуки «б» і «в» відповідно)
— каф/хаф (звуки «к» і «х» відповідно)
— пей/фей (звуки «п» і «ф» відповідно)
В мові їдіш, як я тобі вже казав, даґеш утворює ще одну таку пару літер — тав/сав (звуки «т» і «с» відповідно). Але в давньоєврейській/івриті наявність даґешу в літері тав не змінює її звучання…
А є ще одна пара літер шин/сін (звуки «ш» і «с» відповідно), але та крапочка, що стоїть над лівою чи правою ніжкою літери називається не даґешем, а простіше. «Крапка шин» ставиться над правою ніжкою літери, «крапка сін» — над лівою.
Але нащо викладати все це тут?! Лише всіх вас заплутати… Це просто урізноманітнює способи передачі одних і тих самих (чи принаймні схожих) звуків різними літерами, збільшує кількість коренів… Ото й усе.
Щодо огласовок: їх дофіга! Але передають вони 5 основних голосних звуків — А, О, У, Е, И. В якомусь коментарі для Дзвінки я їх навіть намалював… Але знов-таки, писати окрему статтю про огласовки — тільки навантажувати всіх вас зайвою інформацією.
Друже, зрозумій мене вірно: я нічого не приховую — просто не хочу вас заплутувати! Ондо у Дзвінкої Сопілкарки й без того мозок закипає від всього огрому непростої інформації, який я тут вивалив! А я не хочу, щоб у вас мізки закипали…