До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Літера САМЕХ

Літера САМЕХ
Самех — п'ятнадцята буква, її числове значення — 60. Це число можна представити як добуток шести і десяти. Число шість, як уже писалося вище, символізує шість просторових орієнтацій: північ, південь, захід, схід, низ, верх. Число десять вказує на цілісність, досконалість. Шістдесят, таким чином, є символом досконалої цілісності матеріального світу. Сама форма літери самех — це окружність, яка, немовби обмежуючи матеріальну реальність, не дає її складовим вийти за певні межі.

Букви самех, мем, хаф, з яких складається назва літери самех, складають корінь, від якого утворено дієслово лісмох — «спиратися», «підтримувати». У цьому сенсі буква самех символізує основу реальності нашого світу, опорою і підтримкою якої є Всевишній. Слово мах — «жебрак», «занепалий духом» — входить в назву букви, нагадуючи нам про необхідність підтримки слабких і знедолених. Не випадково буква самех йде в алефбет за буквою нун, що символізує падіння. Сказано: «Підтримує Г-сподь всіх хто падає і випрямляє всіх зігнутих» («Тегілім», 145:14). А складені разом букви нун і самех утворюють слово нес — «диво». Там, де людина не в змозі прийти на допомогу або її сил недостатньо, нас рятує диво: допомога і підтримка Всевишнього. У «Пісні пісень» міститься натяк на це значення числа шістдесят: «Ось ліжко Шломо; навколо нього — шістдесят добірних вояків Ізраїлю… вночі [охороняють вони царя] від небезпеки» (3:7,8).

Буква самех включає в себе всю матеріальну реальність, але разом з тим і вказує на її межі. Неможливо, однак, уявити собі, аби щось, що визначає рамки і межі, має тільки позитивні сторони. Це твердження повною мірою стосується і букви, про яку йдеться. Самех вперше з'являється в Торі в розповіді про створення людини, в описі створення жінки: «...і зростив [ве-їсґор, букв. «закрив»] плоть на тому місці» («Б(е)рейшит», 2:21). Створення жінки як помічника (езер) чоловіка, але разом з тим і як його потенційного супротивника (ке-негдо), розкрило в цьому світі зле начало і визначило можливість вибору між добром і злом. Наші мудреці сказали в мідраші: «Коли була створена жінка, Сатан був створений разом з нею» («Мідраш раба»). Факт існування поруч із тобою іншої особистості може сприйматися і позитивно, і негативно, в залежності від того, до чого прагне людина — до співпраці або до протиборства. На цьому рівні розгляду Сатан — тваринний початок, який слугує джерелом як конфліктів між людьми, так і їхнього потягу одне до одного. Та й самий потяг призводить, з одного боку, до заповіданого продовження роду, але з іншого — до розбещеності й занепаду. Слово Сатан починається з букви сін, яка чергується з буквою самех і вимовляється так само, як вона. Реальність зла обумовлена обмеженістю матеріального світу. На цю думку наводить і форма літери, що нагадує шкаралупу плоду, існування якої без нього є безглуздю. Шкаралупа на івриті — кліпа; цим же словом кабала називає негативні сторони реальності, що подібно до шкаралупи не мають самостійного значення. У букві самех виражається також ідея приховування Лику Всевишнього. Ті ж букви, що складають назву букви самех, утворюють також слово масах — «завіса», «екран», — вказуючи на матеріальність, яка, будучи кінечною, слугує перепоною між людиною і Б-жественним світлом. З тих же букв складається і слово камус — «прихований».


+1
167
RSS
Цей матеріал перегукується з філософією кола нашого друга Олександра. Водночас, друг Анатолій присвятив окремий матеріал християнським віруванням — і тут також є певний відгомін…

Випадкові Дописи