До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Кожен читає свою Біблію

Кожен читає свою Біблію

Щойно я завершив кількаденну роботу з перекладання й вивішування на Світоч електронної версії книги Д.Паланта «Тайны еврейского алфавита». Оригінал знаходиться за адресами:

Передмову до книги (з нею можна ознайомитися за першим посиланням) я не перекладав через вміщені там оціночні судження автора, які є або нецікавими для мене, або спірними (принаймні з моєї точки зору). Натомість ось список перекладених мною і вивішених на Світочі матеріалів про кожну конкретну літеру єврейської абетки (що має назву алефбет):

Всі ці матеріали цікаві тим, що в них представлена інформація про алефбет з точки зору гематрії (чисельного значення кожної єврейської літери) і кабали (релігійно-містичної й езотеричної течії в юдаїзмі). Зокрема, гематрія має наступний узагальнений вигляд:

Інформація ця знадобилася Дзвінкій Сопілкарці для кращого розуміння карт Таро — отож я її й подав. І дуже їй вдячний за таку нагоду! З іншого боку, попри конкретні приклади написання окремих слів в коментарях, я не мав на меті викладати граматику давньоєврейської мови (а отже, сучасного івриту). Насамперед тому, що мене про це ніхто не просив. Далі, граматикою мови я володію лише в першому наближенні — рівно настільки, щоб розбирати зі словником окремі слова, читати окремі речення й реферувати в першому наближенні нескладні тексти.

Насамкінець, з урахуванням дагешів (це така крапочка всередині літери, що змінює її звучання з фрикативного на вибухове), «крапки шин/сін» (ця крапка пишеться або ліворуч, або праворуч над літерою шин і теж змінює її звучання) і софітів (це особлива форма деяких літер, що вживається наприкінці слова), кількість літер зростає з 22 до 31:

І це лише приголосні! А є ж іще 14 варіантів т.зв. огласовок (це такі рисочки і крапочки, розташовані довкола літер) для передачі 5-ти голосних звуків:

От що таке давньоєврейська (івритська) граматика. Я цього предмету не торкався, щоб нікого не заплутувати і не вганяти в нудьгу. Та й загалом, коли цієї осені функціонал Світоча розшириться, маю намір прибрати 22 матеріали про окремі літери в групу з обмеженим доступом, щоб вони нікому не муляли очі. В загальному ж доступі хочу залишити тільки оцю статтю. Чому?..

Бо скрізь і всюди панує думка про те, буцімто юдаїзм — це такий собі «більш суворий» варіант християнства. Всього лише «більш суворий» варіант… А так християнство — це повна туфта, «поцілунок дупи Хенка»:

А юдаїзм… Там замість добренького Ісусика — злостивий мстивий стариган-бородань, який сидить на хмарі, кидається блискавками й полюбляє пити свіжу кров. Віртуальний «поцілунок дупи» старого злостивого бороданя, який сидить на хмарі — ото й уся різниця.

За час перебування на Світочі я бодай в першому наближенні продемонстрував тутешнім завсідникам, що про юдаїзм вони мають, м'яко кажучи, дещо хибне уявлення. Однак по тону і змісту коментарів під цією серією матеріалів пересвідчився: тільки тепер у людей настало певне розуміння, до якої міри юдаїзм відрізняється від християнства. Насамперед, підходом до Святого Письма через специфічний спосіб прочитання та аналізу окремих текстів і їхніх фрагментів. Звісно, не всі адепти юдаїзму користуються можливістю розпізнати щедро розсипані мовні зачіпки, відштовхнувшись від них, вийти далі на метафоричний рівень, а через нього заглибитися на рівень містичний. Однак християни, не знаючи давньоєврейської (івриту) та читаючи не оригінальні, а перекладені тексти, фізично позбавлені такої можливості. Євреї ж мають — хоча й не всі користуються нею...

А тому навіть після появи на Світочі нового функціоналу я все ж таки залишу саме цю статтю в загальному доступі, як зачіпку. Щоб усі охочі знали, які матеріали зможуть відшукати в майбутній закритій групі. І якщо виникне бажання — могли б отримати туди доступ.

P.S. Отакий, власне, підсумок 5-денної роботи з перекладання однієї невеличкої електронної книжки. Оскільки окремі статті, на які тут наведені посилання, з часом будуть прибрані до закритої групи, прошу всі запитання за темою ставити мені саме тут — бо цей матеріал залишиться у відкритому доступі.

+2
893
RSS
01:58
+2
Отже, по ходу 5-денного «скиртування» перекладених матеріалів щодо гематрії у завсідників Світоча виникали запитання. Я намагався відповідати на них, але це виходило не завжди. Уклінно прошу: якщо комусь щось незрозуміло — продовжимо дискусію тут. Запитуйте, я принагідно відповім. Тільки з гіперпосиланнями, будь ласка. Бо я не тримаю в голові всі 22 перекладені тексти з усім масивом коментарів під ними.
_соромлюсь _соромлюсь _соромлюсь
03:53
+2
Друже Тимуре, найперше ще раз дякую тобі за цю роботу. Вона не марна. Більше знаєш — стаєш сильнішим. Я дізнався вже про юдеїв значно більше. Зокрема і завдяки івритській абетці. Творці її мали завдання:
1. Означити через літери акти творіння Всесвіту, а через слова і речення передати весь ПРОЦЕС ТВОРІННЯ;
2. Позначити літерами+ всі звуки мови і перевести її у стан письма.
Космічна робота.
Так, робота космічна, згоден. Причому, за оцінками деяких знавців, вже на час народження Ісуса Христа (близько 2000 років тому) сумарний обсяг коментарів до Тори вже був співставимим з обсягом сучасної Британської енциклопедії. А тепер уяви, який обсяг знань був нагромаджений і систематизований єврейськими мудрецями протягом наступних 2000 років після народження Христа!..
_стежу _стежу _стежу
17:40
+2
Олександру Білому. Щоб не виглядати побрекіто _сміюсь Повторюю наш з другом Олександром короткий діалог…

Стаття «Літера ЙОД»

Магарал пояснив це так: «Немає Його присутності в недосконалому, і тому немає Б-жественої присутності там, де немає десяти» («Дерех Хаїм», ком[ентар] до «Піркей-авот»).

№1 — Олександр Білий

«Немає Його присутності в недосконалому, і тому немає Б-жественої присутності там, де немає десяти»
Га[р]но про досконалість. Не суперечить це раніше висказаній думці про недосконале?

№2 — Тимур Литовченко

Отож якщо Ви підмітили якусь суперечливість, то не питайте, а цитуйте! Бажано з посиланнями. Тоді будемо обговорювати суперечливості. З задоволенням!!!

№3 — Олександр Білий

Ну, ну — не так швидко. А як же положення, що там де немає довершеності — немає Б-га, а Б-г проявляє себе у Світі, у недовершеному Світі? Протиріччя!

№4 — Тимур Литовченко

Тепер і подискутувати можна буде. Тільки з гіперпосиланнями, будь ласка — бо 22 матеріали… що там і де — я ж не пам'ятаю!..

Підсумок: Пане Олександре, я готовий подискутувати. однак уклінно прошу дати вихідну цитату, що викликала Ваше запитання: про те, як Бог проявляє Себе в недосконалому світі. Бо як Він не є присутнім в недосконалому світі — цю цитату в статті «Літера ЙОД» я відшукав. А антитеза де?!
20:07
+2
Пане Тимур, я хочу написати статтю в якості дикусії по темі букв і іншого, бо вкластись у коментарі не вийде. Тому потерпіть деякий час.
Гаразд _чудово
20:25
+2
Тимуре, це добре, що ти звів докупи всі 22 літери. Тепер я бачу, що є дві літери: тав і тет, які передають звук Т. Але є ще 4 звуки, кожен з яких передається теж двома літерами, здається, звук С, Ш та інші. Щось в загальному списку літер їх нема. Де ж це вони поділися?
Вони є от на цій картинці:
Алефбет
Повторюю: цією публікацією я не мав на меті навантажувати завсідників Світоча граматикою — я подавав, насамперед, для Дзвінкої Сопілкарки інформацію щодо гематрії та енергетики кожної з літер алефбет, кількість яких точно (!!!) збігається з кількістю карт в старшому аркані Таро.

Однак якщо ти хочеш, то звуки дублюються такими літерами:
АЛЕФ і АЙН — обидві не читаються
ВЕТ і ВАВ — «в»
ГЕЙ і ГІМЕЛ — «г» (тільки ГЕЙ — фрикативне «г» а ГІМЕЛ — дзвінке "ґ", не знаю. вважатимеш ти це дублюванням чи ні, бо в українській мові це різні звуки й літери, в російській для фрикативного «г» окремої літери немає)
ХЕТ і ХАФ — «х»
ТЕТ і ТАВ — «т»
КАФ і КОФ — «к»
САМЕХ і СІН — «с»

Водночас одна літера позначає в залежності від наявності/відсутності дагеша (крапочки всередині літери) чи позиції «крапки шин/сін» над відповідною літерою:
БЕТ — «б» чи «в»
КАФ — «к» чи «х»
ПЕЙ — «п» чи «ф»
ШИН — «ш» чи «с»

P.S. Як я вже казав, в їдіш на одну літеру більше саме через те, що дагеш додатково змінює звучання останньої літери алефбет:
ТАВ — з дагешем «т» (власне ТАВ), без нього «с» (САВ)
Саме тому, наприклад, в стандартному івриті шабат — «субота», тоді як в їдіш чи в ашкеназіті (ашкеназький акцент івриту) — шабас/шабос. Бо слово закінчується на ТАВ.
Через ці особливості давньоєврейської мови ти якось сказав про «марнотратство»: мовляв, навіщо один і той самий звук позначати різними літерами?! Я думав над цим і ось що надумав.
Давньоєврейські/івритські слова мають корінь, що складається, як правило, з 2-3 літер і дуже рідко — з 4. Найчастіше це 3 літери. Отож «марнотратне», на твій погляд, використання літер дозволяє кардинально збільшити кількість коренів, а отже — урізноманітнити мову! Я тобі показав, що в іменах «Тимур» і «Тамара» корені ТМР однакові за звучанням, та різні за написанням через використання літер ТЕТ і ТАВ. А якби для позначення звуку «т» використовувалася лише одна літера, такої можливості не було б. Отже, мова збідніла би…
_вибачаюсь
07:54
+2
Тимуре, чи вірно я зрозумів, що іврит є безпосереднім творінням Всевишнього?
— що в івриті є загалом 31 літера, з яких дві є невимовними, а 5 літер дубльованими?
— що в івриті є 24 (= 31 — 2 — 5) приголосних звуки?
— що в івриті є 5 голосних звуків, які не мають окремих літер, а передаються письмово крапками при приголосних літерах?
— що в івриті нема йотованих голосних: Я, Є, Ї, Ю та ЙО?
— що в івриті слова не розділяються одне від одного, як і речення?
— що в івриті нема звуків, які вимовляються м'яко або твердо, і літер або знаків, які це позначають?
— що юдеям заборонено змінювати іврит?
Тимуре, чи вірно я зрозумів, що іврит є безпосереднім творінням Всевишнього?

_божевільний _божевільний _божевільний
Все так, тільки трішечки не так ©
_божевільний _божевільний _божевільний
Безпосереднім творінням Всемогутнього є давньоєврейська мова. Але біблійний словник обмежений і сягає, якщо я не помиляюсь, близько 5000 слів. Тому в якості сучасної побутової мови давньоєврейська не годиться.
Наприклад, в Біблії жодного разу не згадується кішка — як же, наприклад, спілкуватися на тему домашніх улюбленців членам Ізраїльського товариства любителів кішок?! В Біблії немає згадок про індиків, помідори й картоплю (все це було завезено до Старого Світу аж після 1492 року) — як спілкуватися з покупцями продавцям цих продуктів?! В біблійні часи не будували хмарочосів, житло не обладнувалося сучасною сантехнікою — якими словами описувати сучасні квартири?! В Біблії не згадуються такі види мистецтва, як театр і кінематограф — як спілкуватися профільним митцям?! В біблійні часи не існувало залізничного транспорту, літаків, підводних човнів і ракет… Не було таких галузей науки і техніки, як органічна хімія, ядерна фізика, ІТ й ІКТ…
І таке інше, і тому подібне…
Тому іврит — це адаптація давньоєврейської мови до сучасного життя. Таким чином, івриту Всемогутній не створював — Він створив давньоєврейську мову, на основі якої на межі ХІХ-ХХ століть Еліезером бен-Єгудою був розроблений сучасний іврит. Автор матеріалу називає "івритом" давньоєврейську мову, фактично, трохи неправомірно.
— що в івриті є загалом 31 літера, з яких дві є невимовними, а 5 літер дубльованими?
— що в івриті є 24 (= 31 — 2 — 5) приголосних звуки?

_божевільний _божевільний _божевільний
Божечки, як же тобі кортить влізти в мовне питання!!!
Навіщо воно тобі?!
_божевільний _божевільний _божевільний
Я не фахівець з граматики, фонетики і всіх подібних питань.
Але якщо тобі аж так кортить — згідно з розрахунками, мабуть, десь так…

— що в івриті є 5 голосних звуків, які не мають окремих літер, а передаються письмово крапками при приголосних літерах?
— що в івриті нема йотованих голосних: Я, Є, Ї, Ю та ЙО?

Оце вже точно так і є!

— що в івриті слова не розділяються одне від одного, як і речення?

Слова розділяються пробілами навіть в Біблії. Софіти (прикінцеві літери) — це мовний атавізм, залишений з тих часів, коли слова в реченні ще не розділялися пробілами. Наскільки я розумію, саме 5 софітів залишилися через те, що в гематрії вони позначають числа 500, 600, 700, 800 і 900. Інші софіти не збереглися, оскільки для позначення чисел понад 1000 використовується інший принцип — праворуч (перед числом) додається літера алеф.
Сучасні розділові знаки в івриті використовуються в повному обсязі. Розділові знаки оформлюють не слова, але речення, вони не впливають на гематрію слів, словосполучень, фраз. В чому проблема?!

— що в івриті нема звуків, які вимовляються м'яко або твердо, і літер або знаків, які це позначають?

Звук «л» традиційно вимовляється м'яко в усіх словах — «ль». Наприклад, за мовним стандартом, заперечна часточка «не/ні» вимовляється не «ло», а саме «льо». Слово «весь/всі» вимовляється не «кол», але «коль». Назва авіакомпанії не «Ел-Ал», але «Ель-Аль». Столиця держави — не «Тел-Авів», а «Тель-Авів». Інші приголосні хто як хоче, так і вимовляє. Хто хоче — твердо, хто хоче — м'яко.

— що юдеям заборонено змінювати іврит?

Ще Еліезер бен-Єгуда, розробляючи іврит як сучасну адаптацію давньоєврейської мови, активно змінював її. Принцип той самий, що і в нашій мові для складносполучених слів:
вода + падати = водоспад
пар + плавати = пароплав

Івритські приклади:
тапУах (яблуко) + адомА (червона) = тапухЕй-адомА (картопля)
бе(й)т (дім, будинок) + сЕфер (книга) = бейтсЕфер (школа в розумінні сучасного навчального закладу початкового рівня)

Постійною генерацією новітніх івритських слів для всіх галузей сучасного життя і впровадженням їх в повсякденну практику займається спеціально створений Національний інститут івриту імені бен-Єгуди. Тому запозичень в івриті мінімум, і їх одразу ж видно неозброєним оком. Наприклад:
тьятрОн — театр (запозичення з французької)
пірошкІ — пиріжки (назва страви, запозичення з російської, заміна «ж» на «ш» спричинена відсутністю в давньоєврейській звуку й літери «ж»)
кібУцник замість стандартного «хавЕр ве-кібУц» — член кібуца, єврейської землеробської общини (запозичення з російської суфіксу "-ник", суфікси для близькосхідних мов нехарактерні)
лікУдчик замість стандартного «хавЕр ве-ЛікУд» — член політичної партії ЛІКУД (знов-таки запозичення з російської суфіксу "-чик", нехарактерного для близькосхідних мов)
11:53
+2
Друже, мені цікаво знати, чим мови відрізняються одна від одної. Писемна мова — це найбільний винахід для людства. То й цікаво знати, як він упроваджувався на різних землях.
12:00
+2
Отже давньоєврейську мову утворив сам Всевишній. Я не бачив сувій Тори. Мабуть це безкінечні рядки із літер, довжина яких обмежуються шириною аркуша. Слова відділяються одне від одного 5-ма окремими літерами. Розділових знаків нема. Початок речення і кінець не позначаються?
Я не бачив сувій Тори. Мабуть це безкінечні рядки із літер, довжина яких обмежуються шириною аркуша.

Сувої Тори являють собою окремі аркуші пергаменту, зшиті (склеєні?) між собою і намотані на пару котушок, тексти записуються в колонки:
Тора
Аркуш Тори
Аркуш Тори

Читають її приблизно так, водять по тексту спеціальною маленькою указкою:
Читання Тори

Переносять в спеціальному футлярі на руках:
Рабин з Торою
Рабин з Торою
12:09
+2
В порівнянні з давньоукраїнською, якою написана ВЛЕСКНИГА, давньоєврейська мова виграє вже тим, що слова розділялися! Я вже не кажу про числове, а особливо світоглядне її навантаження. У ВЛЕСКНИЗІ, наприклад, з метою економії літера, якою кінчається одне слово, вона ж є іноді початком іншого слова. Тому розшифровка тексту ВК була дуже ускладнена.
Я вже не кажу про числове <...> навантаження.

Це навпаки допомагало зберігати Тору в незмінному вигляді. Адже знаючи гематрії всіх літер, мудреці ще в сиву давнину порахували гематрії окремих речень, віршів і глав кожної біблійної книги. Коли переписувачі священних текстів копіюють їх, то всі ці гематрії перевіряються в обов'язковому порядку. Будь-яка помилка спричиняє зміну всіх гематрій, що є підставою для вибраковки помилкових копій.
Я про це писав на Світочі неодноразово. Тепер ти розумієш механізм контролю копій Тори через підрахунки числових значень (гематрій) окремих текстових фрагментів.
22 букви мають ще й зв'язок з астрологією. І тут знов у мене питання: бо ті букви ділять на
— 3 материнські (АЛЕФ, МЕМ ШИН) — це стихії — повітря, вода і вогонь
— 7 подвійних (БЕТ, ГІМЕЛЬ, ДАЛЕТ, КАФ, ПЕЙ, РЕЙШ і ТАВ)- це сім планет, відомих в давнину — Сонце, Місяць, Меркурій, Венера, Марс, Юпітер і Сатурн
— і 12 простих (всі решта букв) — це знаки Зодіаку.

Чи можна трохи розжувати поділ букв на материнські, подвійні і прості?
Можна! Fr.Baltasar. «Короткі значення єврейських літер: код творення»
_ура
Але уклінно прошу: почитайте це поки що самостійно, бо ми сьогодні збираємося в дорогу, тож я не маю часу на переклад цієї статті (а там десь 8000 знаків) й вивішування її на Світоч! Якщо Ви в цьому зацікавлені, то на наступному тижні, вже після повернення зі Львова я зроблю кваліфікований переклад, оформлю його належним чином і вивішу на Світоч. Тільки потерпіть! І нагадайте мені, будь ласка… бо можу забути…
_соромлюсь
Можете зробити переклад і самі, однак Ви (дуже перепрошую!) не надто добре його редагуєте. Отже, якщо погодитесь — давайте розділимо парафії: я вивішуваиму те, що стосується всього єврейського (кабала та ін.), а Ви візьмете на себе, наприклад, руни. І звісно ж — астрологію.

UPD. Тільки тут вживаються не зовсім вірні назви літер: «пе» замість «пей», «чет» замість «хет»… Звідки вилізло «чет» — для мене загалом загадка: в давньоєврейській не було літери і звуку «ч».
Дякую за інформацію. Буду чекати на ваш переклад.
Тільки тут вживаються не зовсім вірні назви літер: «пе» замість «пей», «чет» замість «хет»… Звідки вилізло «чет» — для мене загалом загадка: в давньоєврейській не було літери і звуку «ч».

Ну, вибачайте. Що знайшла, те й поставила. Тому, й питаюся у вас як в експерта.
Можете зробити переклад і самі, однак Ви (дуже перепрошую!) не надто добре його редагуєте. Отже, якщо погодитесь — давайте розділимо парафії: я вивішуваиму те, що стосується всього єврейського (кабала та ін.), а Ви візьмете на себе, наприклад, руни. І звісно ж — астрологію.

Так, я трохи лінива в цьому плані. З рештою, цілком може бути, що мені банально бракує знань з українського правопису. Я ж не професійний філолог. Тому, якщо бачите якісь помилки, буду вдячна за підказки і виправлення.
Я теж не професійний філолог, а всього лише інженер-металург _сміюсь
В професійному плані друг Анатолій значно більший від мене, бо він аж цілий кандидат хімічних наук. Як полюбляли писати в передмовах до радянських книжок: «Покликання письменника-фантаста він підтвердив високим званням кандидата [таких-то] наук», — а от я, бачте. не підтвердив… _божевільний
Та й моя дружина теж більша від мене: окрім КПІ, вона дістала другу вищу (економічну) освіту в МАУПі. Отак _вибачаюсь
Всі довкола мене більш навчені, ніж я, лінивий, нерадивий _сміюсь
Отож намагаюсь нікому не роздавати ніяких порад — бо я найменший від усіх _соромлюсь
Все одно, підказуйте.
Гаразд )))
Щось ноут глючить ((( Все — спатоньки!..
До зустрічі у Львові!
16:51
+2
Я вертаюся до цієї публікації. І ось чого. Дізнався, що перший запис на івриті датується 12 ст до н.е., тобто десь 3200 років тому. А перший запис на санскриті датується 15 ст до н.е., тобто 3700 р. тому. Санскрит — це богослужбова мова, як і іврит. У санскриті цифри не прив'язані до літер і мають окремі 10 знаків. Головне досягнення санскриту — введення порядку розташування цифр. 111 = 1×100+1×10+1×1. Це веде до ступеня, до логарифмування, до диференціалу й інтегралу, тобто до глибинного вивчення світу. Іврит і латинська мови — ведуть більше до конкретики. У плані розвитку ці дві мови — це кістякуватість.
Далі. Іврит й еллінська мови вийшли з фінікійської. В івриті — копіювання з фінікійської. В еллінській — розвиток.
1. Ввели окремі літери для голосних і окремі знаки для цифр.
2. Винайшли заголовну літеру.
3. Винайшли крапку в кінці речення.
Таке враження, що Єгова слабак проти Зевса.
А чи ти замислювався, хто такий Зевс?!
Він був лише третім сином Кроноса і Реї.
В свою чергу, Кронос — це наймолодший син Урана та Геї.
Рея ж — це дочка Урана та Геї.
Насамкінець, Гея народила Урана, а потім стала його дружиною й народжувала дітей вже від нього…
Отже, для початку батько Уран ув'язнив у земних надрах своїх дітей, народжених Геєю. Однак Кронос взяв з рук матері Геї серп, кастрував ним батька Урана і позбавив його влади.

Далі, Кронос одружився з власною сестрою Реєю. Але оскільки йому напророкували бути переможеним власним сином, то Кронос поїдав усіх дітей, народжених Реєю.

Остання вирішила якось піддурити власного чоловіка і, народивши Зевса, віддала Кроносу замість нього сповиту каменюку, яку той йолоп і проковтнув. Далі Зевс виріс, потім довго боровся за владу і зрештою скинув батька в тартар, де й ув'язнив, після чого утвердився на Олімпі.
«Санта-Барбара» відпочиває! Не кажу вже про той довготривалий «серіал», який розіграли олімпійські боги, перебуваючи при владі… І врахуй, що це історія з «вищого» світу богів, а не будні «низького» земного світу!..
Можливо, Всемогутній і передав Своєму народові не надто досконалу писемність та систему лічби. Однак в Його Небесному Царстві син не каструє батька, не одружується з власною матір'ю чи власною сестрою, батько не їсть власних дітей… і таке інше в тому ж дусі теж не відбувається. Більш того, заборони на подібні речі чітко прописані в Торі. Також в Царстві Небесному немає боротьби за владу цілих поколінь-генерацій богів, не розквітає пишно брехня тощо…
Подібні речі відбуваються в земній історії — однак це саме земна історія земних царів, суддів та інших правителів, а не історія небесна. Отже, Біблія в будь-якому разі більш моральна, ніж «Санта-Барбара» олімпійських богів та їхніх попередників.
18:20
+2
Друже, це справді «Санта-Барбара» — історія грецького пантеону богів. І її явно писали люди. Гадаю, що й Біблію+ теж писали люди. А пролита кров людей і тварин та пахощі від цілопалення їхніх трупів, здається, теж були приємні Богу Ізраїля.
Гадаю, що й Біблію+ теж писали люди.

Це твоя думка — гаразд, нехай вона залишиться при тобі.

А пролита кров людей і тварин та пахощі від цілопалення їхніх трупів, здається, теж були приємні Богу Ізраїля.

Стандартна атеїстична омана. Про це, наприклад, ще Лео Таксіль писав. Однак мушу тебе розчарувати: це зовсім не так.

Милости хочу, а не жертви.

(Матв. 9:13 і Матв. 12:7)

Ти можеш заперечити, що це цитати з Нового Заповіту, де «злостивого кровожерливого старигана» Єгову змінює «добренький» Ісус Христос. Однак ось тобі паралельне місце зі Старого Заповіту (ТаНаХа):

Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.

(Осія 6:6)

Розумієш, в чім річ? Жертви і цілопалення в ім'я Всемогутнього відповідають недорозвиненому стану людства загалом і єврейського народу зокрема. Але вже в часи появи Ісуса Христа розвиток сягнув такої стадії, що необхідність в жертвоприношеннях відпала, змінившись необхідністю милості, молитви й Богопізнання. Тому писати, нібито «пролита кров людей і тварин та пахощі від цілопалення їхніх трупів, здається, теж були приємні Богу Ізраїля» — це те саме, що наполягати на необхідності виховувати єдиними методами маленьке дитинча, підлітка та юнака: бо для кожної вікової групи існують свої методи виховання!
_вибачаюсь
UPD1. Отже, доки люди недорозвинені — нехай приносять жертви й цілопалення: це відповідає низькому щаблю розвитку. Натомість коли люди переросли стадію жертвоприношення — мусять молитися, виявляти милість і милосердя, прагнути Богопізнання.
_вибачаюсь

UPD2. До речі, Осія 6:6 має ще глибше паралельне місце з 1-ї Книги Самуїла (в російському синодальному перекладі — 1-а Книга Царств):

І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!

(1 Сам. 15:22)

Як бачиш, Біблія не настільки проста, як видавалося войовничим атеїстам ХІХ-ХХ століть. А єврейський Бог зовсім не кровожерливий — Він просто розумів, що намір загалом, тотально відвернути Свій обраний народ від жертвоприношень на тлі розповсюдження подібної практики серед інших народів, сучасних давнім євреям — занадто радикальний хід. Цього можна досягти лише поступово… Час для тотальної заміни жертвоприношення молитвою, милістю та Богопізнанням настав лише в добу Ісуса Христа…
_вибачаюсь
21:59
+2
Це правда, що виховання навіть дитини змінюється з її дорослішанням. Так і з народом. Але ж 10 заповідей є незмінними за 3 тисячі років. Ось друга:
2. Не роби собі різьби… Не вклоняйся їм… бо Я… Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і четвертих поколіннях тих, хто ненавидить мене…
І як же тепер говорити, що Всемогутній є Любов?
А так і розуміти — в стилі Приповістей:

Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

(Прип. 13:24)

В другій заповіді йдеться насправді всього лише про заборону ідолопоклонства й фетишизму. Очевидно, в той час, як 10 заповідей були дані єврейському народові, то вміння робити штучне зображення всього, що є на землі, в повітрі та в воді автоматично призводило до вклоніння цим зображенням. Звідси й ця заповідь:

Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене…

(Вих. 20:4-5)

Зокрема, це продемонструвала історія з золотим тільцем — власне, то був ніхто інший, як давньоєгипетський Апіс:



Але з часом — через тисячі (!!!) років євреї (а також інші народи) зрозуміли, що не обов'язково вклонятися штучно створеним зображенням. Себто, не обов'язково робити їх ідолами чи фетишами. Можна отримувати від їхнього споглядання просто естетичну насолоду, не більше! Тому вже в ХХ столітті з'явився Амадео Модільяні — художник, італійський єврей за походженням. Здебільшого він відомий отакого штибу картинами:



Але ж відомі й його скульптури (ось тобі «вирізьблені з каменю» зображення людей!!!), виконані в «африканському» стилі:



Інший приклад — Марк Шагал, який малював отакі полотна:



Але ось тобі його ж скульптури:




Як Модільяні, так і Шагал — художники-євреї зі світовим ім'ям. І де оте «покарання» за створення різьблених зображень?! Нема покарання, бо зображенням цим не вклоняються в сенсі культу, ними насолоджуються в естетичному сенсі, що не заборонено.

Тому Всемогутній — це все ж таки Любов _вибачаюсь
От якби євреї раптом почали майструвати собі іконки та статуетки для культових потреб, покарання в стилі Вих. 20:4-5 було би швидким і неминучим — адже 10 заповідей, як ти вірно підкреслив, мають нескасовний характер. Але якщо йдеться про чисте мистецтво, а не про культ, покарання відсутнє. В цьому проявляється Любов до людей загалом і до єврейського народу зокрема.

Випадкові Дописи