Сокровенна Україна

Сокровенна Україна
Україно, душа Україно,
Ти нам мати – і наша дитина,
Все в тобі нам і рідне,і миле,
Україно, душа наша біла.

Україно, небесная сила,
Дух крилатий, надземне світило,
Твою суть пізнаємо серцями,
Ти Всевишня — і в нас, і над нами.

Україно, ти шлях у світанок,
Ти собою пробуджуєш ранок,
Своїм духом наповнюєш днину,
Ти провісниця Бога години.

Україно, сокрита таїна,
Під покровом зоряна перлина…
Свята Земле, Пречистая Мати…
Наша доля цю Вищість плекати.

Наталка Артанія Кобза

16 січня 2015 р.

+2
393
RSS
13:54
+3
Як на мене, сакральність нашої території є очевидною. Сама назва нашої країни містить клад РА — УК-РА, велична і свята територія сонця РА — божественна територія. І я вірю, що вона є дійсно "… провісниця Бога години." У нас все ще попереду. «Україно, сокрита таїна». Ще Леся Українка порівнювала Україну зі сплячим велетнем, на якому всі паразитують, але прийде година і він, проснувшись, струсить їх геть.
Вірш прекрасний своєю стислістю і широтою змісту. Це, чесно кажучи, мене завжди дивує, як кротким віршом можна виразити листи і листи прози.
15:31
+2
Дякую, Олександре. Справжня втіха (для автора) — глибинність такого проникнення у написане і його розуміння. Скажу щиро: не знаю, звідки беруться такі слова, коли пишу про Україну. В такі миті по основному каналу тіла йде потужний потік, який сам їх несе із собою, я лиш обертаю Енергію на слово.
19:55
+3
Пані Артанія, виявляється Ваш вірш можна читати, з таким же успіхом, з останньої строки до першої, тобто навпаки, і зміст і краса не змінюються.
20:56
+2
Спробувала… дійсно можна) Пане Олександр, у Вас такий винахідливий і нестандартний спосіб спілкування з багатьма речами. І з тонкими, в тому числі.
14:14
+3
Гарний вірш, Наталю. Особливо мені подобаються такі рядки:
Україно, небесная сило,
Дух крилатий, надземне світило
15:35
+1
Приємно, коли те, що несеш «в люди», має відгук. Вдячна, Анатолій, за теплоту і щирість твого.

Випадкові Дописи