До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Шість днів творення, що вони означають

Шість днів творення, що вони означають

Бог створив Світ за шість днів і на сьомий спочив. Це – чи не найвідоміші слова у світі. Юдеї святкують сьомий день – суботу; християни сьомий день – неділю, але з огляду на просту логіку і ті і ті святкують те, що не існує. Шість днів Б-г був активним і в результаті – Світ, а сьомий – не активний, не проявлений – ні Світу, ні самого Б-га. То що святкують представники двох релігій?

Не святкують же вони просте порядкове число, що слідує після шести і яке фактично нічого не виражає крім себе самого. З таким же успіхом можна святкувати і числа 8, 9. То чи є числа 7, 8, 9 пустими? Чи може вони відображають собою щось, наприклад – період перед активності, період пасивності Б-га.

«Втілене останнім — задумане першим», стаття «Літера ТАВ».ТУТ

Гарний вислів юдейських мудреців, то може числа 7, 8, 9 – дні «роздумів», які реалізуються в кінці – у шести днях «творіння».

У юдаїзмі є поняття завершеності – кола: кінець співпадає з початком, а початок з кінцем(літера «ТАВ»).

…сказано в «Сефер йеціра», одній з найдавніших кабалістичних книг: «Початок змикається з кінцем, а кінець з початком». Адже завершення чергового циклу — завжди початок нового(ТАВ)

І цю завершеність уособлює число 10(стаття «Літера ЙОД»).ТУТ Таким чином виходить з 10-ти 6-ть днів – час активності, а інші не активність – «роздуми».

У інших прибічників святкування сьомого дня, християнах, є одна цікава притча, проголошена Ісусом і ним же ніби пояснена, щоб вона не бентежила прості уми і не визивала недоречних запитань.

Притча про сіяча. Марко 4;1.

3. Слухайте: ось вийшов сіяч сіяти. 4. Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його. 5. Інше впало на ґрунт каменистий, де не було багато землі, і вмить зійшло, бо земля була неглибока. 6. Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висохло. 7. А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, і воно не дало плоду. 8. Ще інше впало на добру землю і, вигнавшись гарно вгору, принесло плід: одне у тридцять, одне у шістдесят, а одне у сто разів більше. 9. І додав: Хто має вуха слухати, хай слухає!

Притча нестандартна і невідомо ким і чому вкраплена у тіло Євангелій. Нестандартність у використанні чисел, на перший погляд, досить простих: 30, 60, 100. З точки зору математики, вони кратні 10-ти: 3*10, 6*10, 10*10. Дуже цікавим є число 100, як завершеність – плід. Щось проходить(10) 10 етапів, щоб завершити певний шлях для отримання плоду.

Тут є очевидне спів падіння з кабалістичним значенням 10-ти, як завершеності циклу: кінець співпадає з початком і початок з кінцем, який очевидно іде по колу і це коло поділене на 10-ть частин.

Звернемось до сюжету самої притчі. Цікавим моментом є три твердження:

  • 4. Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.
  • . 5. Інше впало на ґрунт каменистий, де не було багато землі, і вмить зійшло, бо земля була неглибока. 6. Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висохло.
  • 7. А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, і воно не дало плоду.

Три умови безплідності, чи три плани безплідності з 10?

У кабалі відсутнє поняття нуля, але дивним чином присутня тотожність між буквою ЙОД і десятьма.

ЙОД стоїть на початку імені Б-га, знаменуючи собою основу всього.

В юдейській абетці є ще буква АЛЕФ, ТУТ що уособлює собою одиницю, як початок конкретного світу буття.

Було б логічно помістити на початку абетки букву ЙОД, а за нею АЛЕФ, як одиниці, що випливаю з основи всього, яка – як точка – є невизначеність, по суті, неназваність, бо про неї не можна сказати нічого конкретного.

Перехід від небуття до буття, як вже зазначалося, є першим етапом процесу розвитку і матеріалізації реальності, що бере свій початок з Б-жественого джерела.(ЙОД) ТУТ

Гарно сказано: від небуття і є процесом розвитку.

У кабалістичній системі буква йод є символом атрибуту Хохма («мудрість»), що є першою сходинкою процесу творення і являє собою невизначену точку, …( ЙОД)

Тоді у кабалі появився б аналог нуля – буква ЙОД і висловлювання про 6-ть днів творіння отримало б своє пояснення, бо якщо замкнути початок і кінець у градації з 10-ти, то 10-ть і нуль(ЙОД) співпадають і таким чином одна цифра з 10-ти випадає, по суті випадає сама 10-ть. Лишається лише 9-ть цифр.

Звернемось до притчі про сіяча, та її трьох пустих планів. Віднімемо їх від 9-ти і отримаємо 6-ть планів проявленого буття, планів, які дають плід.

Специфічність притчі якраз і проявляється у тому, що вона є, свого роду, ключем до градації кола з 10-ти. Вона вказує на неактивний період в поставанні, розгортанні буття, вказує, що розгортання буття є еволюційний процес. По суті без такого ключа було б важко дійти висновків, про існування періоду до-буття.

Тоді єдиною можливістю лишався б символ інь-ян, але він обріс такими віддаленими від нього інтерпретаціями, які вже практично унеможливлювали докопатись до суті існування періоду до-буття.

Отже у вченні Кабали присутнє певне протиріччя. Кабала не знає нуля, а у Біблії він неявно присутній. Біблійному творенню в 6-ть днів передували явно три дні «роздумів», і все це безпосередньо опирається на поняття – нуль. Те, що задумується спочатку – реалізується у кінці, таким чином можна перефразувати сказане мудрецями.

Звернемо увагу на карту Таро Ієрофант. Своєю лівою рукою він тримає жезл на якому присутні три горизонтальні елементи.

У статті « Геріон і стала Планка. Квантова фізика і міф» було розглянуто міф про бики Геріона, як міфологізоване знання про перед історію проявленого світу, який до бар’єру у число 66 носить характер певної невизначеності, нечіткості – світ тіней форм, але головне – непроявленості, що рівнозначно безплідності. Цей стан відображає карта Верховна Жриця, у якої(спів падіння?) за колонами видно плоди(цікава подібність з притчею). А карта Ієрофант є вже етапом стану проявленості, активності, зміни діючої особи з Жриці на Ієрофанта.

І цей персонаж має жезл з трьома горизонтальними елементами, які скоріше за все якраз і вказують на існування трьох етапів до проявленості, бо Ієрофант являє собою фазу переходу бар’єру, коли починається активне « творення», тобто проявлення буття – біблійні 6-ть днів.

У цій статті, де розглядався міф про бики Геріона, у якості бар’єру було взято число 66, яке втілював сам володар стад: три зрощених тулуба, три голови, шість рук і шість ніг. Це число є також числом символу інь-ян, який являє собою коло. Якщо взяти градацію кола з 10-ти( а у символу вона у дійсності така

присутня), то не важко побачити, що числу 66 передують числа 70, 80, 90. Все ті ж три безплідні плани. Плани «роздумів».

І на останок.

Виходячи з поняття завершеного циклу, коли кінець співпадає з початком, кінець повинен переходити у Основу – 10 переходять у нуль. Саме вона, є джерелом, з якого і починається нове буття, але не в одиницю, як це прийнято у юдейській Кабалі(знання про що можливо були вже втрачені).

Буква йод — символ початкової точки буття, джерела всього сущого.(АЛЕФ) У букви йод є ще одне значення, яке визначається її духовною властивістю єдності. Натяк на це міститься в числовому значенні букви — 10. Магарал пояснює, що, на відміну від перших дев'яти чисел, число десять — вихід на новий рівень, перетворення дев'яти попередніх в єдине ціле. (АЛЕФ)

Чисельне значення літери алеф — 1, в містичній символіці це число виражає єдність всього сущого. (АЛЕФ)ТУТ

Одиниця походить з основи, слідує за нею – є її наслідком. Одиниця є конкретністю, є обмеженістю. Перехід 10-ти в одиницю, по суті означає перехід однієї конкретності і іншу, є зацикленість кола, повторюваність попередніх подій, бо 10 не є основою для одиниці, а є її розвитком, розгортанням – її плодом.

10-ть – це множинність одиниці, яка розкриває її зміст, зміст Єдності і тому нова Одиниця, як новий цикл нової множини буття, може проявитись тільки з основи, що є точка(ЙОД), нуль, тло, Дао – тобто невизначеності – підґрунтя буття.

Буква йод — символ початкової точки буття, джерела всього сущого. (АЛЕФ)

Буква ЙОД« …являє собою невизначену точку, …(ЙОД) ТУТ

Коли цього космічного проявлення не існує, Ти існуєш як відначальна потенція… (Бхагавата-Пурана. 6.16.36-37).

Але таке твердження позбавляє Б-га функції творця і існування окремого від розгорнутого буття, а вводить нероздільність Основи буття з самим буттям. Божественне розгортається саме у собі в себе, як буття і ним, по суті, і являється. Божественне творить саме себе. Найдрібніша пилинка у Всесвіті є саме Божественне у своїй множинності. Тільки конкретне проявлення всесвіту реалізує «конкретного» Б-га. Божественне проявляється тільки через матеріальність, а матеріальність – через Божественне. Дві взаємозв’язані протилежності, які визначають одна одну, нероздільні і які виникають одночасно.

Немає ніякого творіння, чи буття поза Б-гом і Б-га поза буттям. Буттям — є він сам у собі. У іншому випадку присутня тільки невизначена основа – ніщо в конкретності – Тло, Точка, Дао – потенція золотих протилежностей.

Цьому Тлу, Йод, Дао відповідає карта Таро Шут, за якою логічно слідує Маг, який вказує на дві нероздільні протилежності: небо – Божественне і землю – матеріальне.

Про це говорять і юдейські мудреці, правда чи своїми словами, чи запозиченими стародавніми, що саме число 10, як реалізована 1 і є саме Б-г.

«НемаєЙого присутності в недосконалому, і томунемає Б-жественої присутності там, де немаєдесяти» («ДерехХаїм», ком[ентар] до «Піркей-авот»).(ЙОД)..ТУТ

+4
407
RSS
22:14
+2
Добродію! Ви включили в свою систему, окрім всього, ще й карти Таро, в яких я не розбираюсь. До всього, є різні системи карт Таро, що різняться між собою. Отже, бажано послатися на конкретну систему Таро — інакше важко зрозуміти, про що йдеться.
_вибачаюсь

А поки я намагаюся сформулювати бодай якусь відповідь, є один момент, в якому Ви дуже слабко обізнані:

Бог створив Світ за шість днів і на сьомий спочив. Це – чи не найвідоміші слова у світі. Юдеї святкують сьомий день – суботу; християни сьомий день – неділю, але з огляду на просту логіку і ті і ті святкують те, що не існує. Шість днів Б-г був активним і в результаті – Світ, а сьомий – не активний, не проявлений – ні Світу, ні самого Б-га. То що святкують представники двох релігій?

За християн розписуватись не стану — нехай Вам за християн розкаже, наприклад, astronom1987Я ж розповім Вам за наших, що субота — це не просто святковий день. Точніше, просто не святковий в загальновживаному сенсі цього слова
_сміюсь _сміюсь _сміюсь
00:55
+2
Такі справи… Спробував графічно представити те, що Ви тут описали.
_здивований
Отже, кабала пропонує щось на кшталт отакої «спіралі»:

Ви ж її модернізуєте, заміняючи прості числа 1-3 якимись «прихованими» числами 1-3, потім продовжуєте заміну 4-9 на «явні» 1-6, а число 10, що знаменує вихід на наступний виток спіралі… Ви замінюєте на 7 з одночасним «скиданням» на початок циклу. Змій Уроборос ковтає свій хвіст:

Всі нібито добре… за виключенням одного-єдиного: на чому Ви ґрунтуєтесь?! Я так розумію, що Ви вважаєте кабалістичну систему знань пізнішим викривленням. Ваші конструкції — це «те, як воно мало би бути, якби не викривлення»… І все ж таки, на чому Ви ґрунтуєтеся, окрім Ваших особистих здогадів?!
_наляканий
14:47
+2
Змій Уроборос ковтає свій хвіст...

Саме так і тому спіраль тут ні до чого.
Символ інь-ян і математичні викладки Вам будуть достатньо вагомим аргументом?
А логіка замкнутого кола — це ж не видумки, як і не видумка є твердження Ваших мудреців, що кінець співпадає з початком, а початок з кінцем — це класика протилежностей: їх співпадіння, злитість і перехід один у одного, яке не є таким у спіралі. А питання досконалого, що присутнє у дуже древньому, а значить найбільш чистому знанні, трактаті ДерехХаїм. Важливим є бажання знайти цілісне знання, без цього ніякі аргументи не подіють. Тим більше, що такі знання — цілісні — ніяк не умаляють чиюсь віру.
Я не фанатик з РПЦ, тож не переживайте за мої релігійні почуття — мене не так легко образити, як Вам то здається _сильно_сміюсь
07:37
+5
А в мене є запитання. Невже ВСІ народи у ВСІ часи на ВСІЙ Землі мали семиденний цикл життя?
08:25
+2
Цікаве запитання…
Оскільки поняття 7-денного тижня сприймається повсюдно, то принаймні станом на сьогодні не залишилось народів, які б не знали 7-денного тижня! І не дивно: адже місячний цикл складає 28 днів, а 7 днів — це 1/4 його частина… А 4 семиденних тижні — це повний місячний цикл.
Фази Місяця
Нагадування про це «висить» на небі щоночі (за винятком хмарних ночей). Дуже зручна підказка!
_сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
13:17
+3
Дякую, Анатолій. Питання чудове — тим, що пропонує подивитися на існуючий порядок речей, відходячи від «раз і назавжди» нав'язаних стандартів. Чим більше і частіше ми будемо дивитися на так звані «закони», «заповіді» і «непорушні» правила свіжим, незацементованим і незаангажованим поглядом (бо прив'язки до світових вчень це теж є певна заангажованість), тим — дуже ймовірно — скоріше для нас зблисне щось справді істинне…
13:27
+3
Текст вартісний, бо спонукає до роздумів. Не зовсім зрозуміло, чому прив'язки більше до Біблії й кабали (але автор має право на будь-які:)), а не, скажімо, до відичних знань, які з'явилися набагато раніше за обидві… Ну і те, що Ви, Одександре, відкидаєте будь-які авторитети і мислите самостійно, це Вам, звичайно, неабиякий бонус.
Гарно оце в якості висновку про 10:

10-ть – це множинність одиниці, яка розкриває її зміст, зміст Єдності і тому нова Одиниця, як новий цикл нової множини буття, може проявитись тільки з основи...

І як суголосне — оце:
Божественне розгортається саме у собі в себе, як буття і ним, по суті, і являється. Божественне творить саме себе. Найдрібніша пилинка у Всесвіті є саме Божественне у своїй множинності. Тільки конкретне проявлення всесвіту реалізує «конкретного» Б-га. Божественне проявляється тільки через матеріальність, а матеріальність – через Божественне. Дві взаємозв’язані протилежності, які визначають одна одну, нероздільні і які виникають одночасно. Немає ніякого творіння, чи буття поза Б-гом і Б-га поза буттям. Буттям — є він сам у собі. У іншому випадку присутня тільки невизначена основа – ніщо в конкретності – Тло, Точка, Дао – потенція золотих протилежностей.

Кажучи коротше — дякую за свіжість поглядів і нестандартного мислення))

14:09
+4
Я прив'язав до Каббали, бо обіцяв написати статтю замість коментаря на тему юдейських букв. Крім того фрагменти стародавнього знання присутні у багатьох древніх рілігіях. Я вважаю, що знання Кабали були запозичені у когось іншого і недостаючі фрагменти були на свій лад домислені, щоб зв'язати все якось до купи. Але без цілісного знання зробити все це логічно не вийшло, Тому у Кабалі поряд з вірними висловлюваннями присуня спекулятивна складова.
14:14
+1
А, точно… навіть пам'ятаю ту обіцянку. Тепер зрозуміло)
14:15
+1
Чому, я використав, правда без Вашого дозволу, Вашу цитату — центральну цитату — з Бхагавата-Пурани. Як на мене, дуже важливуі інформаційну.
14:23
+2
Про що мова))! Хіба цитата «моя»:? Інформаційне поле служить для всіх. Я теж її використала, бо вона привернула увагу. Оте речення про відначальну потенцію… значне. До речі, вся цитата — на моє перше сприйняття — була сприйнята органічно так, ніби це все говорилося про Людину (а не про Бога). І це теж про щось говорить...)
15:00
+1
Тоді питання вирішене. _пиячимо
15:20
+2
Подумав про різницю в швидкості плину часу «там» і «тут». Щоб якось це назвати загалом… Назвемо дні 1-3 в «прихованому» від нас світі трьома днями нави, дні 1-6 в «нашому» світі — шістьма днями яви, а 7-й, типу «святковий» (у Вашому розумінні) день, або «день переходу через нульову точку», «організаційний» день — днем прави.

10-денна спіраль

  • 3 дні нави

  • 6 днів яви

  • 1 день прави

Отже, у мене особисто складається враження, що на продумування всього, що було реалізовано за «6 днів яви», знадобилося вдвічі менше часу — лише «3 дні нави»… Чи так це насправді? Візьмемо інформацію про тривалість періодів історії з індуїзму:

  • сатья-юга — 1'728'000 років

  • трета-юга — 1'296'000 років

  • двапара-юга — 864'000 років

  • калі-юга — 432'000 років

Отже, все з точністю до навпаки, бо співвідношення тривалості періодів історії скорочується від початку до кінця в пропорції 4:3:2:1.

З власного письменницького досвіду я також знаю, що підготовка до написання того чи іншого роману займає, як правило, більше часу і потребує обробки вже точно на порядок більшого обсягу інформації, ніж сам процес створення тексту.

Отже, моя гіпотеза наступна: якби «3 дні нави» проходили не в іншому світі, а в нашому, то вони відповідали б не трьом дням і не шести, а… 12-ти дням!!! Бо реалізоване за «шість днів нави» треба було продумувати аж ніяк не три дні, а дванадцять. Якщо ж маємо все ж таки «три дні нави», то це означає, що «наші» три дні обертаються… в «дванадцять днів там»!!! Отака от різниця в швидкості плину часу в «яви» та «нави».
_вибачаюсь
15:52
+3
Є ще поділ кола і на 12. У буддизмі є 8-ім етапів до просвітлення, у джайнізмі є 9-та чакра, яка аналогічна 7-ій у поділі на 10. Але і у поділі на 12 зберігаються тіж таки 3 періоди непроявленості. У замкнутому колі з 12, 0 і 12 співпадають, лишається 11 цифр. Відніміть від них 3 і отримаєте 8 етапів матаріального — земних шляхів і 9-ту чакру — чакру божественного. Яка імовірність випадковості і співпадіння у двох градаціях древніх знань?
Шановний! Написавши о 16:20 свій коментар, я побачив, що з нього виходить окрема стаття «Шестикутник». Цю статтю я й писав після 16:20 аж до 20:00. Вибачте, цього Вашого коментаря не бачив, бо там треба було зробити деякі складні малюнки… Тепер можете почитати цю мою статтю й переконатися, що до внутрішнього 6-кутника я додав ще й зовнішній — з 12-ти точок. Це збігається з Вашим коментарем — і я цьому радий!
_ура _ура _ура

Випадкові Дописи