До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Стратегічна ініціатива

Стратегічна ініціатива

Визначення

Стратегічна ініціатива — здатність і умови, що дають можливість одній з протиборчих сторін активними діями стратегічного масштабу (характер і способи ведення яких визначають розвиток подій на полях битв) нав'язати свою волю супротивнику, паралізувати його спроби протидіяти досягненню поставлених цілей протягом тривалого часу.

Стратегічна ініціатива примушує супротивника застосовувати невигідні для нього способи і форми боротьби, діяти в несприятливих умовах. Володіння стратегічною ініціативою створює свободу ухвалення рішень, вибору того чи іншого способу своїх дій і водночас обмежує дії супротивника. А отже:

Захоплення (чи перехоплення) стратегічної ініціативи та її подальше утримання — одна з головних умов перемоги в будь-якому протистоянні, зокрема успішного ведення війни, військових кампаній і стратегічних операцій.

Момент захоплення (перехоплення) стратегічної ініціативи є дуже важливим, оскільки він знаменує створення необхідних (хоча й недостатніх) умов для досягнення перемоги. Недостатніх — бо саме по собі захоплення (перехоплення) стратегічної ініціативи ще не означає перемогу… хоча б тому, що стратегічну ініціативу можна втратити. І тим не менш, захоплення (перехоплення) стратегічної ініціативи — це вже «заявка» на перемогу.


Приклад 1: «заявка» на перемогу в Сталінградській битві

В історії радянсько-німецького протистояння під час ІІ Світової війни є дуже цікавий та загадковий епізод: приблизно 75 років тому — 26 травня 1942 року Генштаб Радянської армії був поголовно (!!!) нагороджений орденами. Це виглядає щонайменше нелогічним, оскільки буквально в ці ж дні — 23-29 травня 1942 року німецькими військами було знищене Харківське угрупування Радянської армії. Далі був відхід РСЧА аж до Волги й Кавказу, відчайдушний сталінський наказ «Ні кроку назад!» від 28 липня 1942 року і, зрештою, Сталінградська битва. Було багато чого, що можна розцінити як провал РСЧА, невдачу тощо.

Тим не менш, нагородження Генштабу РСЧА 26.05.1942 — це незаперечний історичний факт. То в чім річ?! За що нагороджувати Генштаб в той час, коли німці методично перемелюють «гарматне м'ясо» Харківського угрупування й націлюються на прорив аж до Волги й Кавказу з метою обрізати «нафтову артерію» радянським військам?! Товариш Сталін просто так орденів не роздавав. Тим паче не роздавав орденів в масовому порядку… То в чім все ж таки річ?!

Оскільки був нагороджений Генштаб РСЧА, лишається зробити єдиний можливий, хоча й парадоксальний висновок: знищення німцями Харківського угрупування РСЧА з подальшим проривом до Волги й Кавказу — це грандіозний стратегічний успіх Генштабу РСЧА, достойний масової роздачі орденів. В чому ж полягав той успіх 75-річної давнини?!

Насправді все просто. Станом на весну 1942 року на радянсько-німецькому фронті ІІ Світової війни склалася стратегічна рівновага. Це означає, що жодна зі сторін не могла перейти в рішучий наступ. За таких умов сторони протистояння регулярно «зондували» одна одну з метою пошуку слабких місць в обороні супротивника. Що треба було робити, знайшовши отаке слабке місце? Очевидно, добре «надавити» туди, а прорвавши фронт — кинути в прорив якомога більші ресурси, перейти в рішучий наступ і досягти рішучої перемоги над ворогом. В Генштабі РСЧА це чудово розуміли. А отже, очевидно, поставили завдання: заманити вермахт в стратегічну пастку! Для цього потрібно було:

  • обрати місце, де німцям буде дозволено (!) прорвати радянську оборону;
  • забезпечити німецький прорив;
  • домогтися виснаження ворога після прориву і внаслідок прориву;
  • перейти в контрнаступ.

Очевидно, що запустити такий сценарій на Півночі було неможливо з ідеологічних причин, бо це означало втрату «колиски революції» — Ленінграду. Неможливо це було і в Центрі, бо під загрозу потрапляла столиця СРСР — Москва. Лишався Південь: німці могли захопити Кавказ (головне джерело нафти, а отже, паливного постачання РСЧА) і Сталінград… Ну що ж, товариш Сталін був готовий дати "ідейний" бій за місто, що носило його ім'я!!! Для реалізації цього стратегічного задуму було потрібно, наприклад, пересадити на «голодну пайку» Харківське угрупування РСЧА. Далі німці мали прорвати порядки навмисно знекровлених радянських частин і з'єднань, потім кинути в прорив усі можливі резерви, вдарити на Сталінград і Кавказ...

От саме цей стратегічний план і був блискуче реалізований в травні 1942 року! Пересаджене на «голодну пайку» Харківське угрупування було методично перемелене вермахтом 23-29 травня 1942 року. Відчувши слабинку в радянському фронті, німці кинули в прорив усі можливі резерви. Протягом літа вони успішно наступали, але в результаті наступу шалено розтягнули фронт. Плюс до того отримали неабиякі проблеми з організацією постачання своїх військ на добру сотню «нових» кілометрів вглиб. Плюс проблему упокорення нових шалених територій… Все це вилилося в виснаження німецьких військ (китайська стратагема №4 в поєднанні із стратагемою №15), наслідком чого стала перемога РСЧА в Сталінградській битві. А за наступні кілька місяців радянські війська не тільки забрали назад всі програні влітку 1942 року території, але й дійшли до Дніпра...

Отже, масове нагородження орденами всього складу Генштабу РСЧА 26 травня 1942 року відбулося недарма: просто катастрофа Харківського угрупування й початок стягування всіх резервів вермахту на Південь для подальшого переходу в наступ означали, що німці зіграли по «нотах», написаних в Генштабі РСЧА. Оце й було перехоплення стратегічної ініціативи! Так, це ще не була перемога, а лише заявка на перемогу… Однак без того, що німці почали відпрацьовувати плани Генштабу РСЧА, не було би ні перемоги в Сталінградській битві, ані всіх подальших успіхів радянських військ.


Приклад 2: журнал «УФО»

Протистояння не обов'язково має бути військовим. Нехай не настільки глобальним, але все ж таки прикладом перехоплення стратегічної ініціативи в культурницькій сфері було створення журналу «Український Фантастичний Оглядач (УФО)» в вересні 2007 року.

До того україномовної фантастики в Україні нібито не існувало, хоча україномовні фантасти почали віртуально гуртуватися ще в 2002 році. Тим не менш, про це ніхто нічого не знав… Натомість поява офіційно зареєстрованого періодичного видання (щоквартальника) літературної фантастики означало, що ті, хто творив літературу в цьому жанрі, почали ініціювати певні ситуації, які відігрувалися опонентами україномовної фантастики (китайська стратагема №30). А це і є перехоплення стратегічної ініціативи в чистому вигляді...


Приклад 3: новітній Закон про освіту

Можна називати новітній Закон про освіту «скандальним» і загалом лаяти його на всі друзки — тим не менш, годі й сумніватися, що він створює абсолютно нову ситуацію в гуманітарній сфері всієї України.

А отже, це — перехоплення стратегічної ініціативи в гуманітарній сфері нашої держави (знов-таки китайська стратагема №30). Бо цю ситуацію змушені тим чи іншим чином відпрацьовувати противники «української України».


Короткий висновок

Захоплення (перехоплення) стратегічної ініціативи — це ще не перемога, а лише заявка на перемогу тому, що її можна і не втримати… Однак коли твій суперник починає відпрацьовувати твої сценарії — можна вважати, що це вже половина успіху. Бо ведучи «гру», ти дістаєш можливість створювати низку ситуацій, які твій суперник відіграє одну за іншою. А отже, ти дістаєш можливість заманити його в пастку. А також обрати максимально слушний момент, коли твій суперник в цю пастку потрапить.

І нехай 36 китайських стратагем будуть у вас під рукою в потрібний час...

+1
64
RSS
22:48
+2
Це потрібно для того, щоб наше теля вовка з'їло _соромлюсь
23:01
+2
Колись на тему перехоплення стратегічної ініціативи РСЧА над вермахтом в травні 1942 року я читав значно більш розлогу, докладну й аргументовану статтю, однак зараз не можу її відшукати, вибачте…
_не_знаю
12:30
+2
А чого ж. Мабуть, так воно й було. У шахах це є жертва легких фігур для створення комбінації, яка завершується матом.
Я ще не мала часу, щоб вивчити новий закон Про освіту, але положення про повністю україномовне навчання підтримую. Це давно треба було зробити. Може цей осінній галоп з реформами підніме нашу самоцінку і ми станемо повноцінною державою.
Поки що ПАРЄ рекомендувала Україні переглянути цей закон. В будь-якому разі, це один з «опорних пунктів», за який Україна почала боротися вже не з Азією, а з Європою. Отже, звідси важливий висновок: насамперед мусимо обстоювати український інтерес перед будь-якою країною світу!
_вибачаюсь

Випадкові Дописи