Енциклопедія методів пропаганди (частина 1)

Енциклопедія методів пропаганди (частина 1)
Джерело матеріалу:

© Віктор Сороченко, 2002 р.

Енциклопедія методів пропаганди

(Як нас обробляють ЗМІ, політики й реклама)

ЗМІ сьогодні є інструментом ідеології, а не інформації. Головне в їхніх повідомленнях — ідеї, впроваджувані в нашу свідомість контрабандою.
С. Кара-Мурза

Чим краще люди дізнаються сутність технологій, що впливають на свідомість, тим більша ймовірність, що вони зрозуміють їхнє призначення, і тим менша ймовірність, що ці технології будуть використані.
Дж. Маркс


Виявляти прийоми політиків і журналістів — захоплюючий інтелектуальний спорт. І якщо вже доводиться дивитися телевізор і читати газети, варто іноді ним займатися. Хоча б у профілактичних цілях, щоб зайвий раз переконатися, що ми — це все ще ми, і поки не перетворилися остаточно на «електорат» або «сегмент ринку».

Корисна порада

Найпростішим прийомом психологічного захисту від пропагандистського «промивання мізків» є свідоме переривання контактів з джерелом інформації. Наприклад, досить час від часу припиняти дивитися телевізор на один-два тижні, щоб відбулося «відновлення» свідомості. Мара, навіяна телебаченням, минає. Після цього різко підвищується спостережливість і певний час ви будете легко помічати, з яких телепередач «стирчать вуха».

І ще одна порада: якщо вам потрібна об'єктивна інформація — вирушайте до наукової бібліотеки. Якщо ж хочете отримати порцію реклами і політичної пропаганди — увімкніть телевізор або купіть газету. І слухайте… Тільки часом зупиняйтеся і відфільтровує від особистих умовиводів ті готові штампи й ілюзії, які щосили намагаються увіпхнути в вашу свідомість.

Анонімний авторитет

Улюблений прийом введення в оману, активно використовуваний усіма ЗМІ. Він відноситься до т.зв. «сірої» пропаганди. Давно доведено, що одним з найбільш ефективних методів впливу є звернення до авторитету. Авторитет, до якого звертаються, може бути релігійним, це може бути вагома політична фігура, діяч науки або іншої професії. Ім'я авторитету не повідомляється. При цьому може здійснюватися цитування документів, оцінок експертів, свідків звітів та інших матеріалів, які необхідні для більшої переконливості. Приклади: «Вчені на підставі багаторічних досліджень встановили...», «Лікарі рекомендують...», «Джерело з найближчого президентського оточення, яке побажало залишитися невідомим, повідомляє...». Які вчені? Які лікарі? Яке джерело? Повідомлювана таким чином інформація в більшості випадків є брехнею. Посилання на неіснуючий авторитет додають їй солідності й ваги в очах обивателів. При цьому джерело не ідентифіковане і ніякої відповідальності за неправдиве повідомлення журналісти не несуть. Отжео, якщо пасаж в популярних ЗМІ починається словами «джерела інформують» або «вчені рекомендують», будьте впевнені — це не інформація, а пропаганда чи прихована реклама; причому автори послання дуже далекі від вченості й так само далекі від впевненості в своїй правоті.

«Буденна розповідь»

«Буденна» або «звичайна» розповідь використовується, наприклад, для адаптації людини до інформації явно негативного змісту, що викликає спротив. У спеціальній літературі цей метод описується спокійно і по-діловому. Зокрема, якщо потрібно привчити людей до насильства, крові, вбивств, злодіянь різного роду, то благовидий телеведучий зі спокійним обличчям і рівним голосом, немовби мимохідь, повідомляє Вам щодня про найтяжчі злочини. За кілька тижнів такої обробки населення перестає реагувати на найжахливіші злочини і масові вбивства, які чиняться в суспільстві. (Настає психологічний ефект звикання.)

Даний прийом застосовувався, зокрема, під час державного перевороту в Чилі (1973), коли було необхідно викликати індиферентність населення до дій піночетівських спецслужб. На пострадянських просторах його активно застосовують при висвітленні масових акцій протесту, дій політичної опозиції, страйків тощо. Наприклад, відбувається багатотисячна демонстрація противників чинного режиму, яка розганяється ОМОНом за допомогою кийків і сльозогінного газу. Жорстоко б'ють її учасників — жінок і літніх людей, лідерів політичної опозиції заарештовують. Наступного дня журналісти буденним і діловим тоном, без емоцій, мимохідь розповідають нам, що, мовляв, напередодні була проведена чергова акція протесту, органи правопорядку змушені були застосувати силу, заарештовано стільки-то порушників громадського спокою, проти яких порушено кримінальні справи «у відповідності до чинного законодавства» тощо. Такий прийом дозволяє ЗМІ зберегти ілюзію об'єктивного висвітлення подій, але, водночас, девальвує значущість події, створює у масової аудиторії уявлення про дану подію як про щось незначне, не варте особливої уваги і, тим паче, громадської оцінки.

Голодування

Ефективний прийом емоційного впливу на електорат і психологічного тиску на владу. Підбирається група добре оплачуваних молодих людей з міцним здоров'ям, які, нічим не ризикуючи, організовують «курс лікувального голодування» в будь-якому публічному місці. Навколо цього ЗМІ здіймають неймовірний рейвах. Постійно лунають звинувачення в нелюдяності режиму, організації або конкретної особи. Проти цього прийому встояти вкрай складно (за умови, що він проводиться професійно), бо влада в будь-якому випадку змушена реагувати на висунуті «борцями» вимоги.

«Тримай злодія»

Мета прийому — змішатися з Вашими переслідувачами. Яскравим прикладом є досвід ЦРУ періоду У. Колбі (1970-ті роки). Коли цю організацію стали звинувачувати в тероризмі, вбивствах, вибухах, поваленні урядів, наркобізнесі, агентурних провалах, то ЦРУ на чолі з Колбі побігло попереду викривачів і стало настільки заповзято себе викривати, що самі викривачі їх ледве заспокоїли. Так У. Колбі зберіг ЦРУ.

Цей же прийом використовується і для дискредитації, коли винні, відчуваючи провал, першими піднімають ґвалт і спрямовують гнів народу в інший бік. Цим прийомом часто користуються «правозахисники» і «борці з мафією», завданням яких є дезорганізація громадськості.

Забалакування

Метод «забалакування» використовується, коли необхідно знизити актуальність або викликати негативну реакцію на якесь явище. Використовуючи його, можна успішно боротися з супротивником, безперервно вихваляючи його, доречно і недоречно говорячи про його незвичайні здібності, постійно тримаючи на слуху його ім'я, явно перебільшуючи його потенціал. Дуже швидко це всім набридає і саме лише ім'я цієї людини викликає роздратування. Авторів такого прийому дуже важко запідозрити в навмисній дискредитації, бо формально вони докладають всіх зусиль для вихваляння [об'єкту дискредитаії].

Під час виборів даний прийом активно застосовується в формі «інформаційного вибуху» або масованого «зливу компромату». Мета — викликати втому і головний біль у людей, відбити у виборців бажання цікавитися тим, що за душею у того чи іншого кандидата.

Ще метод «забалакування» нерідко застосовується для створення т.зв. «інформаційного шуму», коли за потоком другорядних повідомлень потрібно приховати якусь важливу подію або головну проблему.

(Далі буде)

+1
773
RSS
16:09
+1
В матеріалі «Хитра реклама» я пообіцяв розповісти про конкретні методи впливу мас-медіа на свою аудиторію. Пропонована увазі завсідників Світоча «Енциклопедія методів пропаганди» здається мені дуже підходящою для цього: хоча їй вже 15 років — тут все розкладено по полицях. Отож читайте…
_соромлюсь
16:18
+1
Окремо хочеться сказати про «Анонімний авторитет». Найгірше в тому, що основоположним законом журналістики в усі часи був принцип: «Будь-що, за будь-яку ціну захисти джерело своєї інформації». Виходячи з цього принципу, журналістам час від часу справді доводиться посилатися на неідентифіковані джерела. Тому «джерело з найближчого президентського оточення, яке побажало залишитися невідомим» справді може існувати… але може й не існувати! Отже, зовсім відкидати такі повідомлення неможливо — бо вони можуть бути правдивими. Просто таку інформацію варто, так би мовити, «ділити навпіл» — якщо ступінь шифрування невеликий і «ділити на чотири» — якщо шифрування глибоке.
_подумай
Приблизно те саме, що з телефонними дзвінками про мінування державних чи громадських установ: дуже ймовірно, що це фейк з метою дестабілізації роботи відповідних установ — але можливо, що й не фейк… Тому евакуація присутніх проводиться завжди! Хоча в більшості випадків ніяких «бомб» ніхто не знаходить.
05:20
+1
Так, я пропустив першу частину цієї публікації. А вона дуже цінна й корисна. От хочби взяти метод вихваляння об'єкту дискредитації . Щоб принизити значимість певної людини, її часто і регулярно ВИХВАЛЯЮТЬ. Люди втомлюються від цього і відвертаються від тої людини. Таке іноді роблять на виборах.

Випадкові Дописи