До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

3 форми країн: големи, левіафани, еґреґори

3 форми країн: големи, левіафани, еґреґори
Джерело матеріалу:

Кожна країна має три вищі форми свідомості: голем, левіафан, еґреґор.

Будь-яка країна має три вищі форми громадської свідомості. Це голем, який асоціюється з державою, це еґреґор, який асоціюється з суспільством, з мораллю, і — левіафан, теж форма громадської свідомості, яка асоціюється з економікою. Будь-яка країна має в своєму складі, тобто, і голема, і левіафана, й еґреґор.

Є країни, де домінує голем. Німеччина, наприклад, [або] Росія. Голем завжди домінує в Росії, і там, скільки б у тебе грошей не було, яким би ти Ходорковським чи Березовським не був. Якщо ти відлучений від влади — все, тебе розмажуть в будь-який момент. Знову ж таки, вже було сказано, що в Росії зараз немає моральних авторитетів, і не тільки серед письменників.

Є країни-левіафани, тобто, де домінує економіка. Перш за все, це англосакси. Кінець XIX — початок XX століття став битвою двох гігантів — американської держави і Моргана. Нічого американська держава з Морганом не могла зробити — як він проводив свої спекуляції та махінації, так і проводив до кінця свого життя.

Є країни-еґреґори, країни, де домінує суспільство, — це скандинави, українці, ізраїльтяни. Україна — безсумнівно країна-еґреґор, тому що це пов'язано з історією України, насамперед, з проблемою виживання. Чим проблема виживання була в Росії? Чий князь переможе — тверський або московський, хто буде великим князем. Від цього і залежить наш рівень життя, більше ні від чого, від цього, насамперед. Натомість в Україні — пан, він десь там, у Варшаві, а допомогти нема кому, набігли татари, спалили хату, і допоможуть хорошій людині сусіди, а поганій не допоможуть. Власне кажучи, отак і виникав примат суспільства. Всі революції в Україні робилися тільки через моральні парадигми.

Був час, коли в світі домінували країни-големи, цей час минув. Цей час минув приблизно в XV-XVI століттях. З XV-XVI століття домінували країни-левіафани. Це голландці, англійці, американці. Сьогодні ми підходимо до кінця домінування країн-левіафанів, і це пов'язано саме з кінцем сучасної хвилі прогресизму, перш за все, економічного прогресу.

Ми приходимо до пошуку, власне, того, що є головним. Чи можемо ми вже вирішити проблему голоду? Можемо. Чи можемо ми вже вирішити проблему прав людини? Можемо. Але всі навколо, як і раніше, нещасливі. Яка проблема стане головною? Головна проблема — це проблема щастя, і не щастя країни, щастя народу, а щастя окремої людини. Як зробити людину щасливою. І практично вся жіноча фентезі — вона дійсно шукає це саме щастя. Шукає в абсолютно таких немислимих емпіріях, там, де ельфи, там, де дракони, там, де магія. Оскільки тут щастя навіть в якихось клаптиках дуже важко знайти.

Прогноз, бачення, надії — наступною хвилею буде хвиля щастя. Пошук цих інструментів, механізмів, як створити ось цю країну, ось цей світ, де можна бути щасливим.


Від перекладача: цей опублікований в ЖЖ матеріал є уривком з бесіди «Війна між Україною і Росією: фантастика як інструмент маніпуляції», що відбувся в редакції «Главреда» 1 квітня 2017 року. Однак ця бесіда занадто довга й місцями «водянисто-занудна», щоб наводити її в цілому. Тоді як цей фрагмент є дуже цікавим.
+1
322
RSS
16:29
+1
Анатолій Коноваленко в матеріалі «Про еґреґори, ритуали, магію, духовність та творення» передрік кінець епохи еґреґорів. Однак в цьому матеріалі стверджується, що зараз навпаки держави-еґреґори (зокрема, Україна) вийдуть у світові лідери, змінивши держави-левіафани…
_вибачаюсь
18:43
+2
А що Леся Українка вже не актуальна? Не знайдуть, бо не знають, що шукають і не знають, що то є і більше — взагалі для чого воно потрібно, це щастя. Якщо дадуть відповідь, у чому було «щастя» Порфірія Іванова(Дєтка), то може до щастя не будуть білше чіплятись.

Випадкові Дописи