До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

«Ви у мене перший» … Від несподіванки у мене перехопило подих

«Ви у мене перший» … Від несподіванки у мене перехопило подих
Джерело матеріалу:

Годинник над дзеркалом потихеньку відраховував час, з вулиці, через прочинену кватирку, доносився шум машин. Притискаючи до грудей зім’яте простирадло, вона дивилася на мене світло-сірими очима з ніжною цікавістю. На щоках її виступив легкий рум’янець, а над верхньою губою дрібним бісером блищали крапельки поту.

«Ви у мене перший» … Від несподіванки у мене перехопило подих. Невже вона дійсно це сказала, або мені здалося? Жодна жінка не говорила мені цього. Ніколи. І ось ця мила дівчина тут, зараз …

Тільки тепер я зрозумів, як втомився. Витягнувши ноги, спробував розслабитися, але серце продовжувало прискорено битися і пульс, обганяючи секунди, квапливо стукав у скронях: перший, перший, перший …

Нахлинули непотрібні спогади, забуті імена, стало трохи сумно. Виявляється, треба було дожити до п’ятдесяти, щоб, нарешті, зустріти ту, яка скаже ці прості слова. Вони прозвучали, як дзюрчання прохолодного струмка в спекотний липневий день, як солодкоголосий спів сирени в безкрайній пустелі океану.

Чи розуміє ця юна особа, що вона сказала? Навряд чи. А втім, яке це має значення? Душа моя раділа. Звичайно ж, я пробачив їй все: і її недосвідченість, і безглузду позу протягом сорока хвилин, що викликає судоми по всьому тілу, і подряпану шию, і вирваний жмут волосся, і отруйний, до головного болю, запах дешевої парфумерії. Все це нісенітниця.

Я перший! Відчувши себе знову молодим і сильним, я потягнувся і швидко встав. Гроші поклав на тумбочку біля дзеркала, і вона, посміхнувшись, кивнула мені, старанно складаючи простирадло. Виходячи на вулицю, я знову почув її голос, він був уже зовсім іншим – дзвінким і впевненим: 

– Наступний, будь ласка. Як будемо стригти?

+5
1894
RSS
19:48
+1
Реготав _сильно_сміюсь _божевільний _сильно_сміюсь _божевільний _сильно_сміюсь
21:08
+2
А ви пам'ятаєте коли востаннє робили щось вперше? Сорі за каламбур.
Авжеж! Наприклад, наша дочка щойно відпочивала в Єгипті протягом тижня — от буквально позавчора вночі приїхала… То щойно вона відбула «на югА», дружина попросила мене спекти тертий пиріг. До того я його ніколи не робив — отже, це сталося вперше!

_ура _ура _ура
Ну, і буквально зараз ми з дружиною вперше в житті працюємо в такому літературному жанрі, як епопея. Тільки це поки що секрет, відомий дуже обмеженому колу людей — тому ніяких подробиць…
_зупиняю
22:45
+2
Чому він зрадів, що його погано підстригли?
22:47
+2
«Ви у мене перший» … Від несподіванки у мене перехопило подих

ех, на лисого пострижуть.
«Стриги под Котовского!» ©


_сильно_сміюсь _сильно_сміюсь _сильно_сміюсь
00:08
+2
Класно. _чудово _сміюсь
08:14
+3
Дуже гарна оповідка. Читаєш (50 років, 40 хвилин+) і уява малює одне, а вкінці одним реченням все перекреслюється. Якраз писання в стилі друга Тимура.
08:16
+2
Тимуре, а що ж це за тертий пиріг? Мабуть з моркви? Чи смакувало замовниці?
Ні, це пиріг з пісочного тіста з варенням. Його особливість в тому, що верхній шар тіста (що накриває шар варення) або прокручується через м'ясорубку у вигляді «вермішелі», або заморожується й натирається на крупній терці, а потім розкидається зверху шару варення. Я ж просто нащипав тісто й розкидав окремі шматочки. А темним він вийшов, бо замість цукру я поклав в тісто мед.

Ні, замовниці не куштували _вибачаюсь

Випадкові Дописи