Засуджувати інших - собі ж гірше!

Засуджувати інших - собі ж гірше!
Джерело матеріалу:

Чому засуджуючи інших, ви робите гірше собі? Як пов'язано осуд і власна самооцінка?

Якщо я засуджую іншого, то, як правило, це ознака того, що я засуджую себе. Взагалі в житті завжди так. Як людина ставиться до іншого, так вона ставиться і до себе. Тому, коли до вас погано ставляться, пожалійте цю людину. Бо насправді вона так погано ставиться до себе. І це її більше горе, ніж ваші переживання з приводу того, як вона до Вас ставиться.

Коли я почала вчитися на психотерапевта, для мене це було ціле відкриття, і я певний час формувала цю навичку. Наприклад, чую історію про жінку, у якої є чоловік, все у них добре в родині. Як раптом бах — у неї виявляється коханець. І вона про це розповідає, ще й бідкається, що ось я така нещасна і чогось там мені бракує. Я думаю — ні хріна собі. А нас наші тренера навчали до всього ставитися без осуду. Не брати до уваги, що це щось зле або щось добре. Більше реагувати на те, як людині з цим. Якщо їй з цим недобре, то для неї це недобре. Швидше шукати орієнтир всередині того, хто опиняється в такій незвичній ситуації. Взагалі, відтоді я стала простіше ставитися до різних речей.

Комусь подобається одягатися дивно, комусь подобається зраджувати чоловіка, комусь подобається не зраджувати чоловіка і мучитися від цього все життя, хтось намагається жити з чоловіком-психопатом або садистом. Це вибір кожного з нас. І перший критерій людського ставлення — це вміння поважати вибір іншого. Нехай він навіть і неусвідомлений, не вписується в рамки мого розуміння світу. Авжеж, я б так не жила. Але це його життя і він має право жити так, як він хоче, носити, що він хоче, дивитися, що він хоче, жити, з ким він хоче, займатися сексом, з ким він хоче, як він хоче. Аби це не було соціально неприйнятним.

Наприклад, на людях зі свинею — це, звісно, шокує. Хоча я б подивилася на це і просто проминула б. Жахнулася б всередині, але нікому нічого не сказала б. Тому що це вибір кожної людини. Можливо, я зателефонувала б до поліції, бо це порушення правопорядку. А якщо, наприклад, подобається людині раком або на спині, подобається мати три коханця або подобається нікого не мати, то мене це ніяк не обходить. Людині подобається — живи, окей. Мені не завдає це незручностей.

Коли мені щось заважає, я вже про це говорю і починаю якось вирівнювати свої межі. Припустимо, я полюбляю дивитися «Гру Престолів», а чоловік мій полюбляє дивитися якихось «Ходячих мерців». Але у нас один телевізор на двох. Він вмикає своїх «Ходячих мерців», попри те, що я не хочу це дивитися. Тоді я якось захищатиму свої права і проситиму його увімкнути те, що ми обидва можемо/хочемо дивитися. Наприклад, давай ти дивитимешся в той час, коли мене немає, бо мені нестерпно це дивитися.

Тому я вважаю, що дуже важливо кожній людині ставитися до інших людей без осуду. Бо коли в вас зникне засудження інших людей, тоді у вас поступово зникне і засудження себе. Воно ще сильніше, ніж до інших людей. Це «Супер Ego», яке спостерігає за нами і каже: «А-а-а, ти щось, здається, тут погано подумав, ти тут погано зробив, а там це ти якісь не ті цінності несеш в собі». Ну, ОК, не ті. А для кого не ті? Для мене ті, для мене все життя це канало, працює, мені подобається. От іще що важливо. Якщо не засуджувати, то що ж тоді робити? Намагайтеся знайти в цьому позитивне.

Наприклад, якщо, знов-таки, у жінки три коханця, а вона ще чогось бідкається. Ну, так, це осудливо. Зате вона заміжня 20 — 30 років. Тобто так вона підтримує свої відносини з чоловіком. А інакше пішла б уже давним-давно. Або жінка, яка живе з одним і тим самим чоловіком, він її ні в чому не задовольняє, а вона не заводить собі коханця. Якщо ви це засуджуєте, то теж можна знайти позитивне. Вона старається, робить все для того щоб тільки одному чоловікові себе присвятити, цього ідеалу прагне. Якщо хтось одягається дивно, то може він як людина приємний.

Завжди можна у всіх ситуаціях знайти щось позитивне — те, на що можна спиратися. Навчитися бачити красу серед якихось неоковирних деталей. Адже світ складається і з краси, і з потворності. Й якщо вчитися бачити цю красу, то потворність стане не такою вже жахливою. І тоді й себе простіше вибачити, і в собі побачити красу, коли в світі бачите. Друзі, врахуйте! Важливо не пригнічувати відчуття засудження. А зрозуміти, чому для вас це неприйнятно? Хто або що сформувало у вас осуд [на предмет того], що це погано.

Я не кажу зараз про загальновизнані речі, такі як вбивства, насильство, різного штибу кримінал, порушення закону, етики, правопорядку. Але, наприклад, якщо ви засуджуєте психоз, я б на вашому місці замислилася б — чому? Хто вам сказав, що це погано? Або якийсь спосіб життя — чайлдфрі, ЗОЖ, розпивання алкоголю у вихідні тощо. Чому вам складно прийняти різницю людей?

Лариса Бандура

+2
449
RSS
16:34
+2
Всі в цьому світі взаємопов'язано. Інші люди «віддзеркалюють» тебе _чудово
17:25
+2
Ми всі потребуєсо оцінки. Просто без цього жити не можемо. Бажано мати оцінку з плюсом. Але буває й з мінусом. Це вже близько до осуду.
17:28
+3
Кожне лишнє слово та думка вже осуд — засудливості осуд-пересуд (чорт голову зломить _дідько ) _розгублений

Випадкові Дописи