До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Розумне довкілля

Розумне довкілля

Тема штучного інтелекту завжди як приваблювала, так і насторожувала людей. Справді, «розумні речі» можна змусити працювати замість себе, повною мірою використовуючи результати такої роботи. Але що станеться, якщо речі порозумнішають… аж занадто?! Що ж, «бунт машин» був однією з улюблених тем фантастичної літератури чи не з моменту зародження жанру!

Тим не менше, технічний прогрес не зупинити. Сучасна «друга природа», в яку люди занурилися по самісіньку маківку, стає дедалі більш інтелектуальною в усіх сферах життя. Розглянемо деякі з них.

Чим чистіше, тим краще!

Відомо, що одну з кардинальних проблем сучасності становить гігантська кількість побутових відходів, які постійно продукує людство. «Дев'ятий вал» відходів з часом тільки збільшується, тож від можливості їхньої успішної переробки та утилізації залежить подальша доля людства: адже перспективу «поглинання» власними продуктами життєдіяльності ніяк не можна вважати найкращою і найбільш гідною...

Своєю чергою, одним з факторів, що може кардинально полегшити подальшу переробку відходів, є їхнє роздільне збирання. Високу культуру роздільного збирання побутових відходів демонструють такі країни, як США, Велика Британія, країни Західної Європи та ін. Однак, навіть там люди не завжди правильно визначають, до якого класу краще зарахувати те або інше сміття. На допомогу може прийти одна з нещодавніх високотехнологічних розробок — система автоматичного розпізнавання типів побутових відходів від британської компанії Cambridge Consultants.

Новинка — це обладнаний спеціальним датчиком контейнер з кількома баками, який здатний в автоматичному режимі визначити, які з побутових відходів можна відібрати на подальшу переробку, а які — на утилізацію. Перш ніж вкинути відходи в один зі сміттєвих баків, людина має піднести їх до цього датчика — він же ідентифікує відходи за типом і вказує на потрібний бак. Наприклад, якщо це буде одноразовий паперовий посуд чи упаковка фаст-фуду, то система визначатиме, які частки паперу (картону) і пластмаси містять такі відходи, і чи підлягають вони переробці. Додатковим стимулятором використання подібної системи є спеціальний додаток, встановлений на смартфоні: завдяки йому за правильно викинуте сміття власник смартфону отримуватиме додаткові бонуси.

Розробники «розумної» системи сортування сміття мають намір налагодити співпрацю з відомими брендами — виробниками найрізноманітніших категорій споживчих товарів. Якщо брендові компанії спонсоруватимуть впровадження «розумних» систем сортування сміття, в підсумку, це позитивно вплине на екологію нашої планети.

Інше «інтелектуальне» рішення, пов'язане з проблемою побутових відходів, нещодавно запропонували студенти Львівської політехніки: це система з веб-сайта і програмного додатка Clean city, призначеного для встановлення на мобільні пристрої, що дає змогу відслідковувати рівень наповненості міських смітників.

Як відомо, не надто давно ситуація з вивезенням твердих побутових відходів у Львові спричинила неабиякий скандал — очевидно, це і змусило студентів попрацювати в окресленому напрямі. Якщо ідея приживеться, і небайдужі до чистоти свого життєвого простору містяни придбають відповідний мобільний додаток, то кожен бажаючий зможе принагідно проконтролювати рівень наповненості сміттєвих майданчиків, а в разі потреби надіслати на централізований веб-сайт відповідне повідомлення. Комунальним службам лишається скористатись цією інформацією.

Окрім того, всі надіслані відгуки заноситимуться до відповідної бази даних. Насамкінець, по кожному сміттєвому майданчику формуватиметься статистика за один день, за один тиждень і за один місяць. Отриману інформацію планується надавати в міський муніципалітет, що допоможе оптимізувати логістику вивезення твердих побутових відходів.

Хитрий «сторож» автівки

Ще з часу виходу в прокат культового радянського комедійного детективу Ельдара Рязанова «Стережись автомобіля!» глядачі дізналися про запеклу боротьбу викрадачів автівок із творцями різноманітних систем захисту від злодіїв. Зокрема, Дмитро Сєміцвєтов (герой Миронова) спочатку використовував сигналізацію з одночасним блокуванням системи електрозапуску двигуна, потім — тривіальний ведмежий капкан, який защемив ногу Юри Дєточкіна (героя Смоктуновського). Викрадення вдалося лише з третьої спроби — коли металевий гараж було піднято автокраном...

Порівняно з 1960-ми роками, сучасні автосистеми захисту від злодіїв у випадку спроби викрадення авто не тільки починають «кричати» про це щосили, але й діють більш витончено. Наприклад, у діапазоні звукових хвиль вони можуть і «мовчати», водночас надсилаючи сигнали тривоги в радіодіапазоні. На такому принципі побудована робота GPS-трекерів: в той чи інший спосіб вони сповіщають власника про маршрут, яким рухається викрадена автівка, що полегшує подальшу роботу правоохоронців з її пошуку та затримки зловмисників.

Однак, з вдосконаленням автосистем захисту від злодіїв, викрадачі автівок також постійно вдосконалюють навички боротьби з ними. Можливо, новація, запропонована розробниками з київської компанії I-SEE, знаменує новий етап протистояння в цій царині. Ідея фахівців I-SEE полягає в тому, щоб у межах єдиної системи захисту від злодіїв рознести функції трекера та автомаячка на різні пристрої.

Працює система наступним чином. У випадку спроби викрадення автівки одразу ж спрацьовує GPS-трекер, який надсилає перший сигнал тривоги на мережевий сервер. Відомості про всі спроби викрадення збираються й узагальнюються єдиною електронною системою, що діє в масштабах держави. Якщо ж зловмисники заглушать сигнал трекера, тоді замість нього сигнал тривоги надсилає добре схований у будь-якій частині автомобіля (за вибором власника) маячок. Працюючи в штатному (звичайному) режимі, він надсилає сигнал лише 1 раз на добу — просто як підтвердження свого робочого стану. Натомість, якщо автівку викрадено, а GPS-трекер вдалося заглушити, маячок перемикається на безперервний режим роботи.

Інформація про місцерозташування авто надходить на той-таки контрольний сервер. Окрім того, в автоматичному режимі здійснюється дзвінок на смартфон власника авто. Також розробники передбачили можливість стежити за викраденою автівкою з декількох мобільних пристроїв або навпаки — ставити на контроль одного смартфону одразу декілька автівок.

Нова система захисту від злодіїв, розробка якої почалася в 2016 році, вже виготовляється в Україні, на столичному підприємстві Bitrek, і вже довела свою ефективність на практиці. На автівку систему може встановити не тільки кваліфікований фахівець, але навіть власник автомобіля самостійно. Це триватиме не більше, ніж дві хвилини.

Упізнати всіх і кожного

Попри розмови про «приватність» особистого життя людини, миттєво розпізнавати і надійно ідентифікувати людину в натовпі за зовнішніми рисами стає дедалі важливіше. Наприклад, це вкрай важливо при пошуку терористів. У кінофільмах і детективних телесеріалах у такому процесі незмінно бере участь «суперполіцейський» — як-от у комедійному бойовику «Правдива брехня» («True Lies»): герой Арнольда Шварценеггера дивиться на монітор, на екрані якого зі шаленою швидкістю змінюють одне одного зображення з картотеки терористів… Як раптом суперагент каже «Назад… Стоп!» і вибирає з картотеки фото чоловіка, зарослого бородою по самі очі. Бо саме очі міжнародного злочинця, який напередодні мало не вбив агента, той і запам'ятав!..

Але це — розважальне кіно, та ще й 1994 року. В реаліях середини 2010-х років розпізнавання облич давно вже перестало бути серйозною математичною проблемою. Це завдання давно вже перейшло в прикладну площину, тому нині існує велика кількість сервісів і додатків, здатних вирішити її. Цьому сприяли так звані нейронні мережі й величезна кількість даних, на яких вони можуть навчатися.

Особливість нейромереж у тому, що вони побудовані на математичних алгоритмах, що описують роботу людського мозку, тому здатні навчатися навіть у самостійному режимі роботи — наприклад, аналізуючи величезні масиви фотографій зі соцмереж, виявляти певні закономірності й робити з них висновки. Зокрема, навчаються ідентифікувати й розпізнавати об'єкти.

Прикладом програмного додатку, здатного до таких дій, є FindFace: програма здатна порівняти фото людини (наприклад, зроблене вуличною камерою) зі широкою базою даних користувачів соціальних мереж. На основі аналізу бази відбувається достатньо точна ідентифікація конкретної особи. Такий додаток може поліпшити роботу пропускних систем або органів охорони правопорядку, його можна використовувати з метою миттєвої ідентифікації відвідувачів розважально-торговельних центрів, офісів компаній, масових заходів тощо.

Спеціально для правоохоронних органів «заточені» інші продукти, здатні не тільки розпізнавати обличчя злочинців і терористів, але й, наприклад, відрізняти відеозапис від живої людини. Технологія компаній IntelCenter і Morpho працює зі закритою «поліцейською» базою даних IntelCenter. У сфері банківських послуг працюють продукти компанії VisionLabs або спільний проект компанії Motorola і стартапу Neurala.

Інший приклад застосування подібних програмних додатків — це технологія FaceID, яку компанія Apple використовує в новітніх версіях розроблених нею смартфонів. Раніше ідентифікація власника мобільного пристрою відбувалася за відбитком пальця: у випадку проходження тесту смартфон розблоковувався, і з ним можна було починати працювати. Тепер же мобільні пристрої Apple за допомогою інфрачервоних освітлювачів та потужної фронтальної камери створюють 3D-модель обличчя свого власника, яку зберігають у пам'яті. Базова 3D-модель порівнюється з обличчям людини, яка перебуває перед екраном. Якщо це власник і він дивиться прямо в камеру — смартфон розблоковується.

Втім, до досконалості подібним системам ще далеко. Зокрема, користувачі соціальної мережі Facecook знають, наскільки кумедними бувають висунуті нею версії щодо зображених на фотографіях осіб. Іншим джерелом непорозумінь можуть стати зображення схожих зовні людей, наприклад, братів і сестер, батьків і дітей.

Тому наступним кроком у розвитку подібних програмних додатків стане система автоматичного розпізнавання райдужних оболонок очей. Нині в Дубаї готується до випробування новітня технологія розпізнавання пасажирів літаків, що прибувають сюди: огляд проводитиметься, коли люди проходитимуть через тунель, в який вмонтовані 80 високоточних камер, здатних виконувати сканування не тільки облич, але також і «райдужок». Щоб змусити людей подивитися в об'єктиви камер, на стінках тунелю демонструватиметься реклама, пейзажі й інші об'єкти, здатні привертати увагу. До того ж, якщо людина озиратиметься в різні боки, розпізнавальна система отримає більше ракурсів. У випадку необхідності служба безпеки аеропорту може затримати підозрілу особу.

Засіб проти маніпуляції

Ще наприкінці ХХ сторіччя людство опинилося в ситуації «інформаційного вибуху». Тепер же заговорили про те, що ми живемо в епоху так званої «постправди»: тепер важлива не стільки інформація, як контекст, в якому вона повідомляється. За інерцією, вся розумова увага зосереджується на інформації як такій. Однак, на відміну від неї, контексти діють на підсвідомість людини — а підсвідомість історично виникла значно раніше, ніж свідомість. Звідси широке поле для потужного маніпулятивного впливу на споживачів інформації. Досягається він саме через підсвідомість...

З початком гібридної війни, розв'язаної РФ проти України, стало зрозумілим, наскільки вбивчими можуть стати інформаційні маніпуляції в умілих руках. Тож годі й дивуватися, що саме український стартап Leegle створив алгоритм, здатний миттєво проаналізувати на рівень маніпулятивності будь-який письмовий текст або навіть усну розмову. Причому, розпізнавання може бути проведене будь-якою мовою світу!

Розробники стартапу, які мають досвід у різних сферах діяльності (мовній, психологічній, маркетинговій, юридичній діяльності, розробці комп'ютерних програм) зізнаються, що взялися за це не стільки заради заробляння грошей, скільки задля просування самої ідеї боротьби з маніпулятивним впливом на сучасних людей. Однак, і можливість заробітку теж не ігнорується: готовий продукт можна або продати якійсь брендовій компанії (Google, Facebook та ін.), або самостійно довести розробку до стадії просунутої Pro-версії. Насамкінець, можна заробляти на рекламі та in-app.

Тимур Литовченко, Київ. Спеціально для «Час і Події» («Молодіжне Перехрестя»)

+1
342
RSS
20:50
+2
Виявляється, у чиказького тижневика «Час і Події» існує додаток — «Молодіжне Перехрестя». Мою чергову статтю розмістили саме там. Що дуже приємно!
_чудово _ангел _чудово _ангел _чудово
08:50
+2
Цікава інформація. Гарантовано виявити злочинця з часом можна буде, аналізуючи НАМІРИ ЛЮДЕЙ.
Ооооо… Про це свого часу зняли к/ф "Особлива думка" з Томом Крузом. Дивився?
Ага. Гарний фільм і Том Круз така «лапочка».
13:24
+1
Фільм не бачив, та про сюжет прочитав. Там провидці бачать злочин вже ЗДІЙСНЕНИЙ. А поліцаї запобігають злочину, який вже відбувся. Нісенітниця. Я ж кажу про упередження злочину завдяки розкриттю НАМІРУ його здійснити.
Ти не зрозумів. Провидці передрікають злочин, а поліціянти запобігають здійсненню злочину, заарештовуючи людей саме за намір його здійснити — в цьому був сенс. Для надійності провидців було троє. І от в переважній більшості випадків їхні прогнози збігалися, але в меншості — хтось із них (переважно дівчина) видавав оригінальний прогноз, відмінний від прогнозу пари близнюків. Та сама "особлива думка". Поліціянт — герой Тома Круза не знав про цю особливість. По сюжету сталося так, що його самого звинуватили в злочині, якого він навіть не планував. І дівчина-провидиця видала щодо нього «особливу думку». Й під кінець фільму герой Тома Круза зумів довести, що заарештовувати людей за намір здійснити злочин не можна! Бо нема 100-відсотвової гарантії, що буде здійснено саме цей намір…

Краще подивись сам фільм

Випадкові Дописи