До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Віслюк і мул

Віслюк і мул
Джерело матеріалу:

Байка Езопа

Погонич нав'ючив віслюка і мула та й погнав їх вперед. Доки дорога була рівною, віслюк ще тримався під тягарем. Та коли довелося йти під гору, то вибився з сил і попросив мула взяти у нього частину поклажі: тоді він, мовляв, зможе донести решту. Але мул таких слів і слухати не захотів.

Впав віслюк з гори і вбився на смерть. А погонич, не знаючи, як тепер бути, взяв та й перевалив ношу віслюка на мула, та ще до того ж нав'ючив на нього й ослячу шкуру. Навантажений понад усяку міру, мовив мул:

— Так мені і треба: якби я послухався віслюка і прийняв малу частину його вантажу, не довелося б мені тепер тягнути і всю його ношу, і його самого.

+4
486
RSS
23:33
+2
Не відмовляй у допомозі _вибачаюсь
01:07
+2
Йти в гору . Це куди?
Дякую, виправив _чудово От як добре, що ти нарешті прочитав текст _чудово
09:01
+2
йти під гору — це куди?
Йти під гору — Вверх на гору, на горб (не вниз). Приклади звідти:

Багатому під гору вода тече, а бідному і в долині треба криницю копати (прислів’я)

Він, так само, як і я, злазить під гору з воза та йде вперед (Г.Косинка)

Стежка йшла під гору через піщаний бугор (Ю.Збанацький)

А ще залежить від того, хто на санях і куди летиш на них – з гори чи під гору (В.Земляк)

Так що ти мав рацію, друже: я проґавив машинне «в гору», літературно справді треба писати «під гору».
_чудово _чудово _чудово
19:01
+2
Як на мене, то правильніше таки НА ГОРУ. з гори і на гору Під кришкою, під Києвом, під деревом — ну зрозуміло ж! А під гору? З пісні: «по-під горою гай...». Треба ще вияснити, як і коли появилося оце «йти під гору». Гадаю, що це мовна диверсія.
Нууууу, друже, це, звісно ж, дуже круте припущення!!! _стежу _стежу _стежу
Тоді це ну дуууже давня «мовна диверсія» — ще середини ХІХ століття…

На Симона на Зілота
Задзвонили в дзвони,
Стали править Кобзареві
Нові похорони.

От несуть його на марах
С собору під гору,
Де старий Дніпро Славута
Іде по простору…

Уволили твою волю
Українські діти —
На Чернечу несуть гору,
Де ти хотів жити.

(Михайло Максимович. На похорон Т.Г.Шевченка. 10 травня 1861 р.)
08:33
+2
Максимович написав правильно:
1. Спочатку несуть з собору під гору, тобто ДО ГОРИ, а потім
2. НА Чернечу несуть гору.
1. Спочатку несуть з собору під гору, тобто ДО ГОРИ, а потім

Якщо «під гору» = «ДО ГОРИ», то навіщо в той же час вживалося слово "попід"?!

Стоїть гора високая,
Попід горою гай, зелен гай...

(Леонід Глібов)

А попід горою,
Яром-долиною
Козаки йдуть...

(Народна пісня)

За Києвом, та за Дніпром,
Попід темним гаєм,
Ідуть шляхом чумаченьки,
Пугача співають.

(Тарас Шевченко)

Отже, "попід" = «біля підніжжя», «біля основи», «біля краю», а "під гору" = «на гору». Тому у Максимовича в обох випадках (і «під гору», і «на гору») здійснюється рух вгору, до вершини гори. Інакше в першому випадку (рух до підніжжя — основи гори) він мав би написати «попід гору».
_вибачаюсь
18:02
+2
Друже, невже не зрозуміло, що ПО-ПІД означає «коло гори»? А ПІД ГОРУ означає до гори, де тече Дніпро. Отже " рух під гору" і «рух на гору» — це різні речі! Спочатку легший шлях до гори, а потім важчий — на гору.
08:25
+2
Чистота і ясність мови забезпечують її зрозумілість. Мовні викрутаси туманять свідомість. Змалечку ми тягали сани НА ГОРУ і каталися З ГОРИ. Ми співали пісню «Ой, на горі огонь горить, а в долині козак лежить» і було зрозуміло все, як ясен день. Якби хтось у селі сказав, що ЙДЕ ПІД ГОРУ, то його запитали б, а де його лопата? Бо добратися під гору звичайно ж можна, але з величезними труднощами, риючи тунель або нору ("із нір золото виносять"). під землею, під горою — і зрозуміло, де це. Хоч може й означати «до гори» (=«під горою», де тече річка).
Невже це зрозуміло лише мені?
Цікава думка. Я в дитинстві теж не розуміла, куди це «під гору» веде.

Випадкові Дописи