До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Вигаданий шаблон "Справжнього чоловіка"

Вигаданий шаблон "Справжнього чоловіка"
Джерело матеріалу:

Невроз ґендерної справжності — суто чоловічий хрест


Найболючіша скалка чоловічої самооцінки — це сумніви у власній мужності. Опори мужності — це будь-які прояви сили. Але серед них є головна — це сміливість. Її інакше так і називають — мужністю. Тому будь-який натяк на боягузтво чоловіка безпосередньо зачіпає його найвразливіший душевний нерв — відчуття власної значущості. Майже всі ми так влаштовані.

Звідси всі ці розмови про так званих «справжніх чоловіків», якими ми зобов'язані бути, щоб не опинитися жінкоподібними нікчемами — так нас виховує суспільство. «Справжній чоловік» — це вигаданий шаблон, ідеал, на який ми рівняємось.

Цей ідеал кидає нашому самолюбству щоденний виклик. Довести свою чоловічу «справжність» раз і назавжди неможливо, бо у нашої готовності долати страх є межі. Чоловіки невиразно усвідомлюють ці межі своєї сміливості та продовжують в собі сумніватися. День у день.

Цікаво, що справжній чоловік в очах жінки виглядає цілком практично — це такий собі рішучий добувач і захисник. У своїх же очах ми малюємо безстрашного воїна-героя, завжди готового заради честі собою пожертвувати. Ми куди легше вибачаємо собі соціальну неспроможність, ніж неготовність до мордобою.

У чоловічому товаристві справжній чоловік — це людина, яка настільки боїться виявитися боягузом, що дійсно готова ризикувати життям, аби зберегти самооцінку. Саме цей акт перемоги самолюбства над небезпекою й називають сміливістю справжнього чоловіка.

Тому багато хто з нас навчаються в секціях боксувати. Зовсім не з любові до єдиноборств, а щоб компенсувати тривожні сумніви на свій рахунок.

Небагато чоловіків полюбляють бійку. Але кожному хочеться вірити в свою готовність ризикувати здоров'ям. Вона забезпечує віртуальне звання «справжнього чоловіка».

Чоловіки й самі чесно визнають, що сміливість — це не безстрашність, а здатність діяти всупереч страху. Але не всі розуміють, що долають один страх під керівництвом іншого, що переважає — страху опинитися «ганебним боягузом».

Чоловіча самооцінка може вивернутися навпаки, аби не опинитися потривоженою. Чоловік, наприклад, може свою несміливу м'якість прикривати добротою — мовляв, він просто хороший хлопець. А в глибині душі буде відчувати щемливий натяк на самообман.

Жінки не особливо бояться опинитися «несправжніми». Невроз ґендерної справжності — чисто чоловічий хрест. 

Чоловічий сором

Нам вбивають в голови з раннього дитинства, що ми повинні вміти постояти за себе і за ближніх. Основний обов'язок «справжнього чоловіка» — це готовність пожертвувати собою. Тому нам до чортиків соромно за свої страхи. У підсумку ми боїмося не стільки небезпечних ситуацій, скільки власного страху перед ними. Особисте боягузтво — це сором за свій «заборонений» страх.

Чоловік відчуває, що його чоловіча гідність спирається на віру в свою мужність. Він в себе вірить сам, в нього вірять ближні. Але віра — не знання, тому супроводжується закономірним сумнівом. Чоловіча самооцінка — це вічне невгамовне запитування себе: боягуз я, або справжній чоловік?

Який страх виявиться сильнішим — за себе або за ближніх? Страх опинитися «жінкоподібним нікчемою» або страх смерті?

Ми не адресуємо собі ці запитання прямо. Але неявно в глибинах душі від них мучимось більшу частину життя.

Нам хочеться вірити в свою мужність. Ми переконуємо в її існуванні себе і оточуючих. А коли переконати не виходить, почуваємося шахраями. Немовби той «справжній чоловік» — лише машкара. А реальна людина — «боягузливий слабак».

Уявіть, як трієчник, який видавав себе за відмінника, сам починає вірити в свою брехню. На іспиті швидко з'ясовується правда. І він згорає від сорому.

Але трієчник хоча б може взятися за голову, якщо так вже схоче. А чоловічу самооцінку закріпити остаточно в умовній позиції «справжнього чоловіка» неможливо. Завжди залишається ймовірність зіткнення з непереборною страхітливою загрозою. Поки мужність живиться гордістю, за нею по п'ятах слідує сором, немовби вичікуючи свого часу. 

Виклик для справжніх чоловіків

Ідеал справжнього чоловіка кидає нам смертельний виклик, тому що вимагає вміти вплутуватися в конфлікти і махати кулаками навіть з ризиком для життя.

Ситуацію частково полегшують сучасні фетиші. Сьогодні модно бути не тільки сміливим, але ще й розумним. Якщо не хочеться нерозважливо ризикувати свободою і здоров'ям, то свою агресивність треба б стримувати.

Бояться ж не бійки, а її логічних наслідків. А якщо чоловік не боїться руйнування, чи можна таку «сміливість» назвати гідністю? Може, скоріше безглуздям?

Грань між відвагою і жорстокістю розмита. І якщо свою чоловічу «гідність» обстоювати без обмежень, стаєш звіром. Так, навіть інтелігентна людина може через сліпу гординю зламати собі життя.

Щоб мужність не оберталася нерозсудливістю, можна провести ревізію світогляду: розмежувати, де і як демонструвати силу, відокремити деструктивну мужність-самоствердження від корисної, яка охороняє (сім'ю, батьківщину, принципи).

Щоб самоствердження зовсім перестало заправляти балом, необхідно себе, як казав Кастанеда, вистежувати. Для початку достатньо вдивлятися в свої мотиви і чесно собі в них зізнаватися. Частіше запитуйте себе: «Що насправді й задля чого я зараз роблю?»

Ці процедури допомагають приборкати «мужність» деструктивну. А як бути, якщо бракує конструктивної — тієї самої сміливості, що оберігає?

Попсові поради: зайнятися екстремальним спортом, бойовими мистецтвами, або умотать в тайгу на півроку. Деякі молоді люди всерйоз розраховують стати остаточно мужніми, побувавши в армії, або навіть в гарячих точках. Такі ризикові інвестиції в себе дійсно допомагають підняти самооцінку і певною мірою її стабілізувати.

Мої клієнти неодноразово піднімали цю тему. І більшість доходили висновку, що відносно життя «взагалі», вигідніше вкладатися в фінансовий добробут. Все-таки живемо не в кам'яному віці, й розмахуючи кулаками, успіху не домогтися. Порада дівчатам і жінкам: попросіть свого чоловіка ніколи не ризикувати здоров'ям, втягуючись в бійку, доки є інший спосіб захисту ближніх.

Вигляду чоловік не покаже, але в глибині душі, відчує полегшення. 

Смирення

Скільки особистих ресурсів вкладати в свою мужність — особиста справа кожного. Але реальне вирішення проблеми чоловічої невпевненості вимагає зовсім не компенсації фізичною силою, а згоди з собою реальним.

Чоловікові корисно вміти визнавати свої страхи і слабкості. Інакше з глибин душі вічно фонитиме похмурий ідеал містичного героя, який дивом уникає інвалідного крісла і залу суду. А різниця між ідеалом і собою реальним випалюватиме душу соромом. Існує корисна практика, яку я так і назвав — «прийняти себе з усіма тельбухами».

Чого б ідеали не вимагали, душа все одно вибирає сама. Це просто стається. Один готовий до бійки, а врятувати дітей з палаючого будинку спасує. Інший — по життю «ганчірка», але за сім'ю кинеться на амбразуру.

Завжди перемагає найсильніше спонукання. Якщо переміг несхвалений страх, такий механічний рух психіки звуть боягузтвом. Його повсюдно засуджують. Але це просто стається. Всі чоловіки чогось бояться. Ніхто не знає, на що здатен в нових умовах. А перевіряти не хочеться, бо ризикувати життям страшно.

Страх — природна і, часом, непереборна реакція психіки. Боятися загроз здоров'ю і свободі — нормально. Страх за близьких може взяти гору над страхом за себе. Зовсім не тому, що чоловік — герой; просто сьогодні — таким є його душевний розклад.

Чоловік жертвує собою, коли вихований свято вірити в ідеал безстрашного героя, посмертні винагороди, або коли життя йому вже давно остогидло. Життям не ризикують, коли його люблять.

Справжня сила — це здатність визнавати свою слабкість, приймати те, що є: свої реальні можливості й обмеження. Тому в себе не треба вірити. Себе потрібно би знати. Тоді самооцінка не буде розгойдуватися між героєм і боягузливим нікчемою.

Ігор Саторин

+1
363
RSS
20:51
+1
Чоловікам по-своєму нелегко _соромлюсь
01:02
+1
Розмахування кулаками не приводить до успіху. А в боксі?
В боксі треба насамперед контролювати хід поєдинку + думати, куди саме бити, а вже після того кулаками махати _соромлюсь

Випадкові Дописи