До Гармонії - Разом!      Детальніше про сайт

Вправа "Теплий коцик". Техніка самозцілення.

Вправа "Теплий коцик". Техніка самозцілення.
Джерело матеріалу:

Кілька слів від перекладача: 

  1. Авторка радить цю вправу виконувати в осінній період, але Душа може захандрити в будь-яку пору року. Я, наприклад, часто відчуваю смуток в період різдвяних свят. Чомусь стає себе шкода і хочеться плакати.
  2. Мені не подобається слово «ковдра», воно мені асоціюється з постіллю та ліжковим режимом під час застуди. У Львові все ще вживають польське слово «коц» і зменшувальне — «коцик». Тому при перекладі я використала його.

Настав листопад.

Свище за вікном холодний вітер, крижаними поривами закликаючи зиму і змушуючи тремтіти людей, що біжать вулицями. Темне небо капризуючи то обсипає бридкою мрякою, то поливає струменями осіннього дощу. Хлюпає під ногами бруд. Осіннє листя, немов засоромившись буйства яскравих фарб, поспішаючи і кружляючи рятується з гілок дерев. Хто куди. На зміну приходить сірі і незатишні сутінки пізньої осені. Все напружено завмирає, в очікуванні зими.

Іноді те ж саме відбувається і на душі.

Холодно, сіро, незатишно ...

І тіло реагує гострим бажанням згорнутися в клубочок, сховатися від завивань вітру і вогкості, тихенько плакати і тремтіти… Того й гляди — сезон застуди на носі.

Добре якщо поряд є те (або той), що (або хто) зігріє, захистить від негоди та негараздів, наповнить тіло і душу теплом і турботою.

Якщо ж в даний момент турбота, підтримка, обігрів засумученої душі тільки в наших руках, — будемо діяти самостійно.

Для цього у мене є вправа, що народилося в процесі психологічної практики, улюблена і не раз випробувана і в психотерапії і в побуті, для себе, для рідних та близьких.

Те, що нам допоможе: «Теплий коцик».

«Загорнутися б в коцик, на диванчику, біля теплого каміна, з чашкою гарячого чаю ...» — для багатьох це найкращі ліки! Для вас теж? Відмінно!

Цю вправу можна виконувати в будь-якій зручній для себе позі і в будь-якому місці (навіть на роботі або на трамвайній зупинці, — там де це знадобиться!). Але, звичайно, було б добре першого разу знайти для себе містечко позатишніше, таке де ніхто не завадить розслабитися, так, немов збираєтеся трохи подрімати, і — зосередитися на своїх відчуттях.

Отже, розслабившись ви уявляєте, що хтось по-справжньому добрий і дуже турботливий (це можете бути навіть ви самі) закутує вас теплим пухнастим коциком (або пледом). При цьому потрібно чуйно прислухатися до відчуттів в тілі, а також до своїх почуттів і бажань.

Спершу можна уявити, — який він, ваш Теплий Коцик? Це може бути образ ковдри чи пухнастого пледу, які і насправді є у вас вдома, або це улюблений бабусин картатий плед, або мамин коц з верблюжої вовни, або та товста ватяна ковдра, яка через латочоки перетворилася на шедевр печворку, і яку тато брав на риболовлю і в подорожі… Або ж це може бути зовсім новий образ, — Теплий Коцик який потрібний саме зараз.

Закутування починаємо зі ступнів ніг, при цьому стопи стають теплими і навіть трошки важчають відчуваючи вагу коцика… Трохи призупинившись в цьому відчутті рухаємося далі.

Гомілки… коліна… стегна… таз — все закутується нашим Теплим Коциком крок за кроком і тут же теплішає… Прислухайтеся до цього тепла, відчуйте його, відчуваєте.

Закутуєте живіт і поясницю. Потім спину, плечі. Накидаєте на груди. При цьому можна трохи обійняти себе, «закутуючись» ще тепліше… Можна побути в цих теплих «обіймах» стільки, скільки захочеться, приймаючи в себе, кожною клітинкою тіла бажане тепло, і відчуваючи, відчуваючи, — як це для вас.

Далі — за бажанням — закутують потилицю, шию, голову… Якщо хочеться, — навіть обличчя.

І ось, — все тіло стає теплим. Від маківки до п'ят.

Прислухаєтеся до того, як ви дихаєте тепер, звертаєте увагу на глибину дихання, на тепло своїх видихів. Дихайте розмірено і спокійно ...

Ви дбайливо укриті, захищені і зігріті з голови до ніг. У цьому вам допомагає ваш Теплий Коцик! (До речі, якщо пофантазувати, — у цього Коцика можуть бути і інші навіть зовсім «чарівні» можливості, — наприклад перетворювати вас в невидимку, або робити невразливим до всього що навколо… це вже інша історія! :))

Завершуючи вправу, важливо уявити як ви знімете Коцик. Скинете ривком, або знімете його поступово, так само як загорталися в нього, тільки в зворотному порядку, або трохи ворухнувши плечима дозволите йому м'яко зісковзнути ...

Відчуйте, яке тепер ваше самопочуття, настрій. Запам'ятайте це.

Можна подумки дати коцику місце, де воно буде зберігатися до наступного разу, — моменту, коли знову знадобиться. (Наприклад одна моя клієнтка дала теплому коцику гарне місце у себе в правій долоні, і при необхідності просто торкаючись долонею до себе починала «закутуватися»).

Така ось чудова осіння вправа для вас!

Добра і тепла вам!

+3
557
RSS
14:33
+2
Самонавіювання _нудно
Краще вже, як Псой Короленко в фіналі пісні, тривіально спитати самого себе:


«Ну где ж ты, мой штатец Айова?!»
_сміюсь _сміюсь _сміюсь
Швидко й ефективно!
_сміюсь _сміюсь _сміюсь
18:19
+2
Дзвінко, а тобі це допомагає?
Іноді. Але бувають моменти, коли «коцика» замало, тоді треба в «нірку» закопатися і кілька днів з неї не вилазити.
17:57
+1
Дякую Дзвінко
Чи Дзвінкарко…
Як краще?
Мені теж допомагає коцик- ковдра!

Випадкові Дописи